Постанова

від 08.06.2010 по справі 2-а-1242/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1242/10/1970

"08" червня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.

за участю:

представника позивача -Михайлюк М.Є. Довіреність № 01 -04/08 від 20.01.2010 р.,

представника відповідача 1- Гринишин П.О. Довіреність № 01-21/9 від 04.01.2010р.,

представника відповідача 2 - Ванчура О.Л. Посвідчення № 000559,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою Тернопільської міської ради

до Тернопільської районної державної адміністрацій

та Державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації

про скасування та визнання нечинним розпорядження Тернопільської РДА від 09.03.2010р. № 200, визнання неправомірними дій Державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації та скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи -Тернопільського районного методичного кабінету, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська міська рада звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Тернопільської районної державної адміністрацій (надалі - відповідач 1) , Державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації (надалі - відповідач 2) про скасування та визнання нечинним розпорядження Тернопільської РДА від 09.03.2010р. № 200, визнання неправомірними дій Державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації та скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи -Тернопільського районного методичного кабінету.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що 09 березня 2010 року голова Тернопільської районної державної адміністрацій прийняв розпорядження № 200 "Про створення районного методичного кабінету " (надалі - Розпорядження №200) у відповідності до якого був створений Тернопільський районний методичний кабінет, шляхом реорганізації районного інформаційно -методичного кабінету відділу освіти Тернопільської райдержадміністрації. Зазначив, що дане розпорядження є незаконним та таким, що підлягає до скасування, оскільки останнє прийняте всупереч Конституції України, Цивільного кодексу України .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що як слідує із змісту оскаржуваного розпорядження, відповідачем 1 статут не розроблявся та не затверджувався, що є порушенням п. 2 глави 7 загальних положень про юридичну особу Цивільного кодексу України.

Представник позивача також відмітив, що в оскаржуваному Розпорядженні №200 не зазначено організаційно - правову форму створеної юридичної особи та не зазначено її місцезнаходження, що на думку позивача суперечить ст.ст. 90-93 Цивільного кодексу України та унеможливлює дію створеної юридичної особи у правовому полі.

Окрім зазначеного, представник позивача наголосив, що засновник - відповідач 1 не володіє необхідним матеріально - технічними, фінансовими ресурсами для забезпечення діяльності новоствореної юридичної особи, а отже не зрозуміло, яке майно передасть засновник створеній юридичній особі.

З приводу визнання неправомірними дій відповідача 2 представник позивача зазначив, що останнім проведено державну реєстрацію юридичної особи з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців " від 15.05.2003 року № 755 (далі -Закон № 755), а саме зареєстровано юридичну особу - Тернопільський районний методичний кабінет на підставі Розпорядження, в якому не зазначено організаціно - правову форму юридичної особи та її місцезнаходження.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що Розпорядження №200 прийняте головою Тернопільської районної державної адміністрацій, про створення Тернопільського районного методичного кабінету у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідач 2 заперечував щодо задоволення адміністративного позову та зазначив, що державну реєстрацію Тернопільського районного методичного кабінету здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України, в тому числі з дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців " від 15.05.2003 року № 755.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації " від 09.04.1999 року № 586 виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Як слідує з рішення четвертої сесії четвертого скликання Тернопільської районної ради від 11 жовтня 2002 року №37 "Про делегування районній державній адміністрації окремих повноважень районної ради", відповідно до п.27, ч.1 ст.43 та ст.44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Тернопільській районній державній адміністрації - відповідачу 1, делеговано ряд повноважень, в тому числі щодо забезпечення відповідного до законодавства розвитку усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно - культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно - культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров"я, культури і спорту, сім"ї та молоді (п.1.13 Рішення, а.с.63).

Однак, слід відмітити, що дія зазначеного п. 1.13 Рішення четвертої сесії четвертого скликання Тернопільської районної ради від 11 жовтня 2002 року №37 була зупинена Рішенням двадцять першої сесії п'ятого скликання Тернопільської районної ради від 19 березня 2010 року №354 "Про зупинення дії пункту 1.13 в частині "розвитку усіх видів освіти" рішення районної ради від 11 жовтня 2002 року №37" ( а. с. 23) з 19 березня 2010 року, після прийняття відповідачем 1 спірного Розпорядження №200 та державної реєстрації Тернопільського районного методичного кабінету.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про освіту " від 23.05.1991 року № 1060 - XII до державних органів управління освітою в Україні належать:Міністерство освіти України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; Місцеві органи виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і підпорядковані їх органи управління освітою.

Як слідує із матеріалів справи, за погодженням з відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації, Тернопільською районною державною адміністрацією 30 листопада 1998 року №661 затверджено Статут Тернопільського районного інформаційно - методичного кабінету (надалі - ТРІМК), засновником і власником якого, є Тернопільська районна державна адміністрація. Відповідно до п. 1, п. 4 Статуту, ТРІМК є юридичною особою та є державно - комунальним навчально - методичним закладом та належить до комунальної власності. Відповідно до п. 49 Статуту, рішення про реорганізацію ТРІМК приймає засновник - Тернопільська районна державна адміністрація (а. с. 31- 43).

Відповідно до розпорядження Голови Тернопільської районної державної адміністрації від 30 жовтня 2000 року №510 "Про затвердження положення про відділ освіти Тернопільської РДА" затверджено положення про відділ освіти Тернопільської РДА у відповідності до якого, відділ освіти є структурним підрозділом Тернопільської РДА та згідно пункту 12 якого визначено, що для організації навчально - методичного, юридичного, кадрового забезпечення навчальних закладів, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, утворення та координації роботи психологічної служби навчальних закладів, координації роботи закладів освіти, сім'ї громадськості по вихованню дітей, охорони дитинства та материнства при відділі освіти утворюються районний інформаційно - методичний кабінет дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти, як структурний підрозділ відділу освіти, який діє відповідно до положення про нього.

Судом встановлено, що на виконання Наказу Міністерства освіти і науки України від 8 грудня 2008 року № 1119 "Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр)" Управлінням освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації видано наказ від 16.02.2009 року № 103 "Про організацію роботи методичних установ області ".

У відповідності до зазначеного наказу, начальникам (завідувачам) відділів освіти райдержадміністрацій, управлінням освіти Тернопільської міської ради, районних методичних кабінетів, інформаційно-методичного центру освіти м. Тернополя вказано вжити заходів, щодо організації діяльності методичних установ області відповідно до чинного Положення про районний (міський) методичний кабінет та керуючись наказом Міністерства освіти і науки України від 8 грудня 2008 року № 1119 розробити та затвердити в установленому порядку пакет засновницьких документів методичного кабінету.

Згідно ст. 31 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації при здійсненні своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

Пунктом 1 статті 22 зазначеного Закону, до повноважень місцевих державних адміністрацій віднесено питання реалізації державної політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді.

Згідно ст. 6. Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно, з врахуванням наказу Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації від 16.02.2009 року № 102 та Наказу Міністерства освіти і науки України від 8 грудня 2008 року № 1119 та на підставі рішення четвертої сесії четвертого скликання Тернопільської районної ради від 11 жовтня 2002 року №37 "Про делегування районній державній адміністрації окремих повноважень районної ради", головою Тернопільської районної державної адміністрації видано Розпорядження від 9 березня 2010 року № 200 "Про створення Тернопільського районного методичного кабінету ".

Даним Розпорядженням №200, у відповідності до ст. 5 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", у зв'язку із проведенням реорганізації районного інформаційно - методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації, створено Тернопільський районний методичний кабінет шляхом реорганізації районного інформаційно - методичний кабінету відділу освіти Тернопільської райдержадміністрації.

Пунктам 2 - 3 Розпорядження №200, затверджено положення про Тернопільський районний методичний кабінет та примірний штатний розпис Тернопільського районного методичного кабінету згідно з додатком.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Та відповідно до ч. 5 ст. 57 Господарського кодексу України, статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представником, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів справи, установчим документом Тернопільського районного методичного кабінету є Положення про Тернопільський районний методичний кабінет (а.с.44-54), яке погоджено начальником відділу освіти Тернопільської РДА та затверджене Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 200 від 09 березня 2010 року.

Згідно зазначеного Положення, юридична особа - Тернопільський районний методичний кабінет це науково-методична установа, яка є не прибутковою організація, засновником якої є Тернопільська районна державна адміністрація та уповноваженим органом є відділ освіти Тернопільської РДА (пункти 1.1.-1.5 Положення).

Слід відмітити, що пунктами 1.3, 1.6 Положення затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 8 грудня 2008 року № 1119, було також визначено, що Засновником районного методичного кабінету є місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування та районного (міського) методичного кабінету (центру) та зазначено, що районний методичний кабінет є юридичною особою.

Відповідно до ч. 2. ст. 81 Цивільного Кодексу України юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 85 Цивільного Кодексу України визначено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Такими товариствами є юридичні особи публічного права.

Відповідно до п.1 ч.2 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 353210, Тернопільський районний методичний кабінет зареєстрований як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області 17.03.2010 року за адресою: вул. Шкільна, 1, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільської області, ідент. код -37043846 (а.с.55,71).

В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджував про недотримання відповідачем 1 вимог ст. 87 Цивільного Кодексу України, так як із змісту п. 2 Розпорядження № 200 від 09 березня 2010 року "Про створення районного методичного кабінету " вбачається, що відповідачем 1 статут не розроблявся та не затверджувався. Однак, зазначені твердження не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі п.1 ст. 57 Господарського кодексу України, статут суб'єкта господарювання -це один з установчих документів, який регламентує його діяльність. Разом з тим, до категорії установчих документів віднесено також положення. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, установчим документом юридичної особи заснованої відповідач - 1 є Положення Тернопільського районного методичний кабінет, яке затверджене розпорядженням голови районної державної адміністрації від 09.03.2010 року за № 200 та зареєстроване 17.03.2010 року за № 16511020000002797, отже твердження позивача є такими, що не ґрунтуються на вимогах законів та суперечать дійсним обставинам справи.

Судом також не приймаються до уваги тверджень позивача про неправомірність Розпорядження №200 з тих мотивів, що в оскаржуваному розпорядженні не зазначено організаційну -правову форму створеної юридичної особи та її місцезнаходження, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму (крім, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів та установ).

Як слідує з Положення Тернопільський районний методичний кабінет, дана юридична особа є науково-методичною установою, яка утворена компетентним органом -Тернопільською районною державною адміністрацією і входить до сфери його управління. Відповідно, положення ч.1 ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», в частині обов'язкового найменування юридичної особи з зазначенням її організаційно -правової форми до Тернопільського районного методичного кабінету не застосовуються.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№2452 від 03.03.2005 р. «місцезнаходження»виключене із відомостей, що обов'язково повинні міститися в установчих документах юридичної особи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що не зазначення місця знаходження юридичної особи в Розпорядженні №200, не є підставою для визнання даного рішення протиправним та його скасування.

Слід також відмітити, що Пунктом 5.2. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) затвердженого Наказом МОН 08.12.2008 року за N 1119 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2008 р. за N 1239/15930 визначено, що фінансування методкабінету (центру) здійснюється засновником за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Пунктом 5.1. визначено, що матеріально-технічне забезпечення методкабінету (центру) здійснюється засновником, який забезпечує його необхідними будівлями, обладнанням, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування тощо.

Згідно п.5.2 Положення Тернопільський районний методичний кабінет затвердженого відповідачем -2, фінансування методкабінету здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством та відповідно до пункту 5.1. матеріально-технічне забезпечення методкабінету (центру) здійснюється засновником, який забезпечує його необхідними будівлями, обладнанням, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування тощо.

Відповідно, твердження позивача про те, що з затвердженого відповідачем 1 положення незрозуміло, яке майно передасть засновник установі, необхідне для її діяльності є безпідставним.

В обґрунтування позовних вимог, щодо визнання дій відповідача 2 протиправними позивач зазначає, що при прийнятті пакету документів від відповідача 1 та здійсненні державної реєстрації Тернопільського районного методичного кабінету порушено вимоги чинного законодавства, так як в Розпорядженні №200 не зазначено організаційно правову форму юридичної особи та не зазначено її місцезнаходження.

Однак, на думку суду, зазначені позивачем обставини не є підставою для визнання дій відповідача 2 не правомірними з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в томі числі витягів з ЄДР, відповідачем 2 17.03.2010 року внесено до ЄДР запис про включення відомостей про юридичну особу - Тернопільського районного методичного кабінету.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV (надалі -Закону № 755-ІУ) та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Перелік документів, які необхідно подати державному реєстратору для державної реєстрації юридичної особи визначений ст. 24 Закону № 755-ІУ.

Судом встановлено, що уповноваженою особою відповідача 1, згідно довіреності від 17.03.2010 року №01/548 відповідачу 2 для здійснення державної реєстрації Тернопільського районного методичного кабінету подано, заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи від 17.03.2010 року; примірник рішення засновників про створення юридичної особи -Розпорядження №200 від 09 березня 2010 року, оригінал затвердженого Положення Тернопільського районного методичного кабінету; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи -квитанція №21 від 15.03.2010 р. та довіреності від 17.03.2010 року №01/548. Таким чином, відповідачем 1 подано та відповідачем 2 прийнято документи для проведенья державної реєстрації юридичної особи, у відповідності до вимог ст. 24 Закону № 755-ІУ в повному обсязі, уповноваженою особою та за належним місцем реєстрації.

Щодо тверджень позивача про не дотримання відповідачами 1 і 2 положення ч.1 ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», в частині обов'язкового найменування юридичної особи з зазначенням її організаційно -правової форми то як зазначалось раніше, зазначене положення в даному випадку не застосовуються.

З приводу вчинення відповідачем 2, державної реєстрації юридичної особи на підставі Розпорядженні №200, в якому не зазначено місцезнаходження юридичної особи, суд вважає за необхідне відмітити, що ст. 24 Закону № 755-ІУ не вимагає для проведення державної реєстрації юридичної особи подачі державному реєстратору документа, що підтверджує місцезнаходження юридичної особи за вказаною нею адресою та як зазначалось раніше, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№2452 від 03.03.2005 р. «місцезнаходження»виключене із відомостей, що обов'язково повинні міститися в установчих документах юридичної особи.

Відповідно, місце реєстрації юридичної особи здійснено відповідачем 2 згідно заповненої реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи від 17.03.2010 року уповноваженою особою відповідача 1 (а.с. 83).

Слід також відмітити, що згідно частини 4 статті 53, до п.3.ст. 8 Закону № 755-ІУ, за внесенні до документів, які подаються державному реєстратору, неправдиві відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру несуть відповідальність винні особи та за відповідність установчих документів законодавству відповідальність несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Крім того, при включенні відомостей про юридичну особу, державному реєстратору заборонено вимагати від заявника додаткові документи, непередбачені законодавством.

Враховуючи викладене, судом не встановлено та позивачем не доведено наявність підстав за яких відповідач 2 зобов'язаний був би відмовити в реєстрації Тернопільського районного методичного кабінету згідно вимог ст.27 Закону № 755-ІУ, якою визначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У даній адміністративній справі відповідачами надано достатніх доказів які б обґрунтовували правомірність вчинених дій та надано переконливих доказів, які б спростовували доводи позивача. Доводи позивача на яких ґрунтуються позовні вимоги не знайшли свого підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами та спростовуються вищенаведеним обґрунтуванням.

Таким чином, проаналізувавши адміністративний позов та докази надані позивачем та відповідачами, суд вважає, що обставини адміністративного позову, якими обґрунтовувалися позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Крім того, суб'єкти владних повноважень довели свою правоту та обґрунтованість вчинених дій, а тому з задоволені позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідачів стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову Тернопільської районної ради до Тернопільської районної державної адміністрації та Державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації про скасування та визнання нечинним розпорядження Тернопільської РДА від 09.03.2010р. №200, визнання неправомірними дій Державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації та скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Тернопільського районного методичного кабінету,- відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2010р.

Головуюча суддя Мірінович У.А.