Ухвала

від 12.03.2014 по справі 805/706/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №805/706/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників

від позивача: Цуканов С.А. - за дов. від 4 листопада 2013 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду

від 12 лютого 2014 року

по адміністративній справі № 805/706/14 (суддя Голубова Л.Б.)

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-

комерційна фірма «Діслав+»

про визнання кредиторських вимог та зобов'язання включити

їх до ліквідаційного балансу в сумі 80916,45 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі податкова інспекція, позивач) у січні 2014 року звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Діслав+» (далі товариство, відповідач) про визнання кредиторських вимог та зобов'язання включити їх до ліквідаційного балансу в сумі 80916 грн. 45 коп. (арк. справи 2-4).

Ухвалою суду від 12 лютого 2014 року провадження у справі закрите з підстав пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. При цьому, суд виходив з підвідомчості заявленого позову господарському суду за правилами встановленими статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що за змістом статей 111, 112 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган.

В апеляційній скарзі позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити адміністративний позов до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи по суті (арк. справи 46-47).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Об'єктом судового захисту є визнання кредиторських вимог та зобов'язання включити їх до ліквідаційного балансу.

Відповідно до приписів частини третьої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З витягу Державної Реєстраційної служби України серії АГ №365638 від 19 вересня 2013 року вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Діслав+» з 29 серпня 2013 року в стані припинення, за рішенням засновників (арк. справи 5-6).

Податкова інспекція 6 листопада 2013 року звернулась до Голови ліквідаційної комісії із заявою про визнання його кредитором на суму 53300 грн. 45 коп. Проте, голова ліквідаційної комісії у відгуку на заяву від 20 листопада 2013 року №13/29 відмовив у визнанні кредиторських вимог (арк. справи 11).

Отже, правовою підставою ліквідації є стаття 110 Цивільного кодексу України, що виключає можливість вирішення цього спору в межах господарського судочинства відповідно до правил підвідомчості встановлених статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є помилковим.

За приписами пункту сьомого частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

У даному випадку податкова інспекція звернулась до суду на виконання своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України у тому числі з метою виконання рішення прийнятого по адміністративній справі.

Виходячи з завдань адміністративного судочинства встановлених частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду справи в межах адміністративної юстиції обов'язковими є дві умови, а саме, наявність у спорі суб'єкта владних повноважень та публічний характер спірних правовідносин, що присутнє у цьому спорі.

Таким чином, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувшись до суду з даним позовом не здійснює владні управлінські функції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не встановлені обставини, які мають значення для справи та судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 17, 24, 184, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 805/706/14 - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 805/706/14 - скасувати.

Справу № 805/706/14 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 березня 2014 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 12 березня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко