Постанова

від 06.03.2014 по справі 914/4384/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 914/4384/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Михалюк О.В.

розглянув апеляційну скаргу підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" об'єднання профспілок Львівщини від 09.01.2014р. вих.№1

на рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013р.

у справі № 914/4384/13

за позовом приватного підприємства "Пустомитиагробуд", м.Пустомити Львівської області

до відповідача підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" об'єднання профспілок Львівщини, м.Львів

про стягнення 55245,71 грн.

за участю представників:

- від позивача - Бойцун І.Є.,

- від відповідача - Сирко Й.Й.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2013р. у справі №914/4384/13 (суддя Морозюк А.Я.) позов приватного підприємства "Пустомитиагробуд" (надалі - ПП «Пустомитиагробуд») задоволено частково та стягнено з підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" об'єднання профспілок Львівщини (надалі - підприємство «ГНК «Гетьман») 53386,58 грн. основного боргу, 1627,93 грн. 3% річних та 1713,30 грн. судового збору. В позові в частині стягнення 3% річних в сумі 17,55 грн. відмовлено, а в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 213,65 грн. - позов залишено без розгляду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що вимога про стягнення з відповідача 53386,58 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно нарахування 3% річних, то позивачем при здійсненні розрахунку належним чином не застосовано строк, встановлений ст.530 ЦК України, у зв'язку з чим суд самостійно здійснив перерахунок визначеної ПП «Пустомитиагробуд» суми. Вимогу про стягнення інфляційних втрат суд залишив без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України у зв'язку з тим, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку нарахованої суми.

Дане рішення оскаржив відповідач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник зазначив, зокрема, що суд при стягненні основної суми заборгованості покликався на договірну ціну, вартість робіт та інші витрати з реконструкції будівлі, проте, вважає скаржник, ці документи не містять відомостей про визначення їх як обов'язкових додатків до договору генерального підряду, вони не підписані та не погоджені позивачем. Крім того, з висновків суду вбачається, що вони погоджені сторонами лише на 2011 рік, в той час як в матеріалах справи наявний акт за березень 2012 року. Вказані обставини скаржник трактує як відсутність згоди сторін щодо всіх істотних умов договору. Зазначає також про те, що позивачем було завищено вартість будівельних робіт, а його вимога про погашення заборгованості (лист №24 від 17.08.2012р.) стосується інших договорів між сторонами, а тому не може братись до уваги.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, позивач подав до суду відзив від 17.02.2014р. б/н, в якому просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а також зазначив, що будівельні роботи підрядник виконував належним чином і в повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані обома сторонами; всі роботи були фактично виконані у 2011 році, проте внаслідок негативного фінансового стану замовника і досягнутих між сторонами домовленостей, останній акт був підписаний у березні 2012 року.

Відповідачем подано клопотання від 23.01.2014р. №9 про витребування від слідчого відділу Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області належним чином завіреної копії експертного висновку Львівського НДІ СЕ від 15.04.2013р. в рамках порушеного кримінального провадження №412012150080000035 від 27.12.2012р., яке мотивоване тим, що Франківським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області проводиться досудове розслідування щодо колишнього директора відповідача, в межах якого проведено експертизу та встановлено завищення ПП «Пустомитиагробуд» вартості окремих робіт за договором генерального підряду від 15.08.2011р.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає до задоволення, оскільки, зважаючи на те, що в матеріалах справи є достатньо документів, необхідних для вирішення спору (зокрема, договір, договірна ціна, акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт, акт звірки взаєморозрахунків, які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками), а дослідження факту завищення вартості окремих робіт може мати значення при реалізації особою інших способів захисту своїх порушених прав (зокрема, при стягненні збитків з винної сторони). Крім того, колегія суддів звертає увагу на документальну необґрунтованість вказаного клопотання - до нього не долучено жодного підтверджуючого документу, з якого б вбачалось, що Франківським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо колишнього директора відповідача та що в рамках цього провадження проводилась експертиза.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

15.08.2011р. між підприємством «ГНК «Гетьман» (замовник) та ПП «Пустомитиагробуд» (генпідрядник) було укладено договір генерального підряду №2 (надалі - договір, а.с. 9-11 ) на виконання робіт із реконструкції з розширенням будівлі готельно-навчального комплексу за рахунок розширення готельного корпусу та ресторану на вул. В.Великого, 50 в м. Львові, 1 черга - розширення ресторану (надалі - об'єкт).

Згідно договірної ціни (а.с. 12 ), вартість будівельних робіт та інших витрат із реконструкції з розширенням будівлі готельно-навчального комплексу за рахунок розширення корпусу та ресторану на вул. В.Великого, 50 в м. Львові, що виконується в 2011 р., визначена в розмірі 686633,00 грн.

На виконання умов договору позивач протягом серпня 2011 р. - квітня 2012 р. виконав об'єм робіт на загальну суму 678750,58 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 22-23, 25-32, 34-35, 37-38, 40-41, 43-44 ), зокрема: за серпень 2011р. - на суму 58000,00 грн., за вересень 2011р. - на суму 127019,98 грн., за жовтень 2011р. - на суму 19772,40 грн. та на суму 179096,40 грн., за листопад 2011р. - на суму 133594,80 грн., за січень 2012р. - на суму 77306,00 грн., за березень 2012р. - на суму 55806,00 грн., за квітень 2012р. - на суму 22939,20 грн. та на суму 5216,00 грн.

Виконані роботи відповідач оплатив частково - в сумі 625364,00 грн., у зв'язку з чим в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 53386,58 грн. Листом №24 від 17.08.2012 р. (а.с.48 ) позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату за виконані роботи згідно акту виконаних робіт за березень місяць.

Внаслідок неповної оплати відповідачем виконаних будівельних робіт, позивач звернувся із позовом до суду.

Судова колегія, заслухавши пояснення сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що генпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, яка передбачатиме загальну площу об'єкта, поверховість, кількість споруд, а замовник зобов'язується надати генпідряднику будівельний майданчик, передати останньому комплектну та затверджену проектно-кошторисну документацію, дозвільну документацію, прийняти закінчений будівництвом об'єкт та провести розрахунок за виконані генпідрядником роботи.

Згідно п. 1.2 договору, фізичні об'єми, вартість робіт, графік виконання робіт, що виконуються генпідрядником згідно умов цього договору, вказуються в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Зазначені додатки підписуються уповноваженими особами сторін. Пунктом 2.1 передбачено, що динамічна договірна ціна робіт, що виконуються на об'єкті, вказується в додатку, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, акти виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним . Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє акти і підписує їх. Невчасне підписання актів прирівнюється до прийняття актів за даними, поданими генпідрядником і є підставою для проведення розрахунків.

Як було зазначено вище, факт виконання позивачем об'єму робіт на загальну суму 678750,58 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень сторін щодо строків та якості виконання робіт. Попри відсутність в цих актах посилань на номер та дату договору, всі вони містять вказівку на те, на якому об'єкті здійснювались роботи, а саме - на тому, який визначений у п.1.1 договору.

Як вбачається з пояснень позивача та не спростовується відповідачем, через неповну оплату будівельних робіт згідно договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 53386,58 грн. Вказаний розмір заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 51 ), належну оцінку якому було надано місцевим господарським судом. Вказаний акт містить відбитки печаток сторін та підписи їх представників, а зазначені в акті звірки суми виконаних робіт, кореспондуються із сумами, зафіксованими в актах приймання виконаних підрядних робіт.

Оскільки договір не містить строку здійснення розрахунків, а лише підставу для їх здійснення (п.3.1 договору), позивач в порядку ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату за виконані роботи згідно акту виконаних робіт за березень місяць (лист №24 від 17.08.2012р.). Докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 53386,58 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Твердження скаржника про те, що договір не містить всіх істотних умов, внаслідок того що в ньому не визначено ціни договору, а договірна ціна, яка викладена в окремому документі не може вважатись додатком до договору генерального підряду №2 від 15.08.2011р. - не відповідають дійсності. Договірна ціна підписана представниками сторін, містить відбитки печаток обох сторін а також у ній наявне посилання на предмет робіт, який відповідає п.1.1 договору генерального підряду №2 від 15.08.2011р. Крім того, суд звертає увагу на те, що сторонами вчинялись фактичні дії на виконання даного договору: позивачем виконувались будівельні роботи, а відповідачем проводилась їхня оплата.

Твердження скаржника про те, що оплата за договором повинна здійснюватись після остаточної здачі роботи спростовуються п.3.1 договору, яким передбачено щомісячне складання актів виконаних робіт, а також, що такі акти є підставою для проведення розрахунків.

Колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції про те, що в силу в силу положень ч. 3 ст. 35 ГПК України немає підстав для обов'язкового врахування при вирішенні даної справи матеріалів досудового слідства у кримінальному провадженні №412012150080000035 від 27.12.2012р. щодо неправомірності дій колишнього директора підприємства «ГНК «Гетьман», яке порушене Франківським РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши правильність нарахування 3%річних, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо стягнення 1627,93грн. і відмові в стягненні 17,55 грн. Залишаючи без розгляду позовну вимогу про стягнення з відповідача 213,65 грн. інфляційних втрат, суд першої інстанції діяв відповідно до норм ГПК України (п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України).

Інші доводи скаржника колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення (зокрема, щодо наявності всіх додатків до договору, щодо виконання робіт у 2012 році та щодо завищення вартості робіт), оскільки скаржником не заперечено факту виконання позивачем робіт та розміру заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013р. у справі №914/4384/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" об'єднання профспілок Львівщини - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Михалюк О.В.