Постанова

від 11.03.2014 по справі 6/47

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа№ 6/47

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.О.

за участю від позивача - Залерцов М.О.

представників сторін: від відповідача - Гордієнко І.В., Вінник С.В.

розглянувши Житлово-будівельного кооперативу

апеляційну скаргу "Арсеналець-23"

на рішення міста Києва

господарського суду

від 07.11.2013 року .

у справі № 6/47 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна

компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу

"Арсеналець-23"

про стягнення 23035,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.11.2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 11, код 22885660) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) 20883,78 грн. боргу з урахування встановленого індексу інфляції, 208,84 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та відмовити в задоволені позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 21.01.2014 року оголошено перерву до 04.02.2014 року.

В судовому засіданні 04.02.2014 року представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 18.02.2014 року та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 18.02.2014 року оголошено перерву до 25.02.2014 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Баранця О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н..Ф., Пашкіна С.А.

В судовому засіданні 25.02.2014 року оголошено перерву до 11.03.2014 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р., у зв'язку із виходом головуючого судді Баранця О.М. з відпустки, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Баранець О.М., судді: Калатай Н..Ф., Пашкіна С.А.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 20.08.1997 р. між державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (правонаступник - публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Арсеналець-23" (абонентом) укладено договір № 04619/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) позивач зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, визначених цим Договором, та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (далі - Правила користування).

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п.п. 1.10, 12.5 Правил.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічільників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до інформації для укладення договору, яка подавалась відповідачем при укладенні Договору, облік води, що постачається за Договором, здійснюється двома приладами обліку, які обліковують воду для потреб холодного водопостачання будинку 11 по вул. Закревського у м. Києві.

За період з квітня 2006 року по лютий 2007 року позивач надав, а відповідач прийняв послуг з постачання питної води для потреб холодного водопостачання та її водовідведення на суму 39244,42 грн., що з урахуванням знижки становить 37085,98 грн.. Вартість отриманих послуг з постачання питної води для потреб холодного водопостачання та її водовідведення сторонами не оспорюється.

Також у даний період з жовтня 2005 року по лютий 2007 року позивачем здійснювалось постачання відповідачу питної води для потреб гарячого водопостачання та її водовідведення. Як стверджує позивач, забезпечення житлового будинку відповідача у спірний період питною водою, що йшла на виготовлення гарячої, здійснювалось від виносного бойлеру № 80, який знаходиться на балансі теплопостачальної організації. Факт споживання гарячої води від вищевказаного бойлеру не є спірною обставиною та визнається сторонами.

Судом першої інстанції, враховуючи те, що ті документи, на підстави яких був укладений Договір, не передбачали обліку води водолічильником, встановленим у виносному бойлері, дійшов до висновку, що предмет регулювання Договору не пов'язаний з постачанням питної води для потреб гарячого водопостачання, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Cтаттею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 затверджено "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення це - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене свідчить, що законодавець розрізняє послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання це - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Оцінюючи подані докази колегія суддів вважає, що спірний договір, не передбачає обов'язку відповідача сплачувати послуги з постачання питної води, що йде на підігрів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Звертаючись з позовом, позивач не надав доказів, відповідно до яких на відповідача покладався обов'язок сплачувати за постачання питної води, що йде на підігрів.

Згідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивач не надав доказів того, що договір був укладений на постачання відповідачу питної води, що йде на підігрів. Доказів укладення додаткової угоди про постачання питної води, що йде на підігрів між сторонами, не надано.

На балансі відповідача відсутній тепловий бойлер для підігріву.

З огляду на викладене, вартість отриманих послуг з постачання питної води для потреб холодного водопостачання та її водовідведення з урахуванням індексу інфляції становить 13066,70 грн. та підлягає стягненню.

Позовні вимоги, щодо постачання питної води, що йде на підігрів не підлягають задоволенню.

Уточнений розрахунок позовних вимог позивача не розширює період за який стягується заборгованість, а відображає часткову оплату відповідачем заборгованості за спірний період.

Доводи відповідача про наявність переплати спростовуються наданими позивачем доказами. Зокрема, позивач правомірно зі сплачених відповідачем 40649,85 грн. зарахував 22720,43 грн. в рахунок боргу за період, який не входить у позовний, оскільки платіжні документи відповідача не визначали періоду, за який здійснюється платіж. На іншу частину сплаченої суми у розмірі 17929,42 грн. борг відповідача зменшено.

Також відсутні підстави для зменшення боргу у зв'язку з наданням відповідачем послуг позивачу по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових каналізаційних мереж за договором № 6 від 15.02.2005 р. на суму 4655,04 грн.. Ні умовами договору № 04619/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення, ні умовами договору № 6 від 15.02.2005 р. даний порядок припинення зобов'язання не був передбачений, та відсутні докази здійснення припинення зобов'язань відповідно до ст. 601 ЦК України.

Не відповідають дійсності твердження відповідача про те, що позивачем не враховані 6501,13 грн. та 15000 грн., сплачених Управлінням державного казначейства м. Києва платіжними дорученнями № б/н від 10.08.2006 р. та № 3 від 25.12.2005 р.. Зокрема, на суму 6501,13 грн. позивачем зменшена вартість послуг за березень та серпень 2006 року, а на суму 15000 грн. - за грудень 2005 року.

Частина коштів, сплачені Управлінням державного казначейства м. Києва у виді надання населенню субсидій, пільг та компенсацій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2006 р. № 21 у сумі 1850,08 грн. зарахована в рахунок погашення боргу за спірний період, а частина - в рахунок погашення боргу, що передує позовному.

Відсутні підстави для зарахування одержаних субвенції на відшкодування різниці у тарифах на холодну воду у розмірі 18467,36 грн. в рахунок погашення спірного боргу, оскільки згідно з актом звірки розрахунків за спожиті енергоносії (водопостачання та водовідведення) даний борг виник за 8 місяців 2005 року. А тому позивач правомірно на дану суму зменшив борг, який виник станом на 01.09.2005 р., тобто до початку позовного періоду.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2013 року у справі № 6/47 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 11, код 22885660) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) 13066,70 грн. боргу з урахування встановленого індексу інфляції, 130,67 грн. державного мита та 73,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) на користь житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 11, код 22885660) 321,99 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 6/47 повернути до господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 13.03.2014 року.