Ухвала

від 12.03.2014 по справі 915/1855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 березня 2014 року Справа № 915/1855/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву від 05.03.14 року про виправлення помилки в наказі по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54056

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Миколаївська міська рада, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_6, довіреність № 342 від 09.04.2012 року;

від відповідачів: ОСОБА_7, довіреність б/від 12.12.2013 року, довіреність б/від 12.12.2013 року;

від третьої особи: Орлова Олена Володимирівна, посвідчення НОМЕР_4, видане 07.08.2012 року, дійсне до 31.12.2014 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Миколаївської області із заявою від 05.03.14 року про виправлення помилки в наказі, в якій заявник просить суд виправити помилку в наказі господарського суду Миколаївської області від 17.02.14 року по справі № 915/1855/13, виключивши із вказаного наказу одного із відповідачів з одночасним виданням іншого окремого наказу на виключеного відповідача (арк. справи 175).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.03.14 року вказану заяву про виправлення помилки в наказі призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.03.14 року.

Представник стягувача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вказану заяву та просив суд її задовольнити, зазначивши, що наказ суду оформлений неправильно, оскільки в одному наказі не може бути зазначано одночасно двох боржників, тобто наказ господарського суду не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, представник заявника повідомив суд, що органом ДВС відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам закону, відтак, наявні підстави для виправлення наказу, оскільки судове рішення має бути виконано.

Представник боржників Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви, зазначивши, що в резолютивній частині рішення зазначена одна вимога до кількох боржників і суд не вправі видавати два окремі накази. Крім того, позивач при зверненні до суду мав правильно сформулювати свої позовні вимоги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Миколаївської міської ради в судовому засіданні вказала про наявність підстав для задоволення заяви.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.12.13 року по даній справі № 915/1855/13 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Миколаївської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вирішено питання про розподіл судових витрат у даній справі.

В резолютивній частині рішення зазначено: "Звільнити орендовану позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору оренди землі № 9535 від 19.09.13 року земельну ділянку загальною площею 114 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, шляхом демонтування за рахунок відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), розміщених на ній двох торгівельних кіосків із належним до них всім допоміжним майном та привести її у придатний до використання стан".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.14 року рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.13 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.13 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.14 року видано накази.

Наказ господарського суду Миколаївської області від 17.02.14 року по справі № 915/1855/13 було пред'явлено до виконання до органу ДВС, однак постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 03.03.14 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. справи 186).

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 117 ГПК України у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач , а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.12 року виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої статті 89 ГПК України, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення , на виконання якого видано наказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Судом при вирішенні заяви також враховано, що суди повинні керуватися вимогами частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, у частині п'ятій статті 103 ЦПК імперативно визначено, що судовий наказ має відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Тому якщо судовий наказ чи рішення стосується кількох боржників, то на кожного з них видається виконавчий документ (копія судового наказу) (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. N 24-152/0/4-13).

Розглянувши заяву стягувача про виправлення помилки в наказі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення, оскільки заява спрямована на усунення недоліків технічного характеру (виключення одного з боржників з наказу із одночасною видачею наказу на виключеного боржника), тобто правильне оформлення документа (наказу суду), оскільки в порушення приписів ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в наказі господарського суду Миколаївської області зазначено два боржника. При цьому, рішення суду, зокрема, резолютивна частина рішення, судом не змінюється, тобто ці виправлення не зачіпають суті та не змінюють судового рішення, а, відтак, не порушують права учасників процесу у даній справі. При розгляді заяви судом також враховано, що судові рішення ухвалюються іменем України та підлягають обов'язковому виконанню на всій території України. Відтак, внесення виправлень до наказу суду спрямоване на усунення помилки та надання стягувачу (позивачу ФОП ОСОБА_2 І.) можливості пред'явити наказ до органу ДВС з метою його примусового виконання, тобто реалізувати своє право, яке було захищено в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, наявні правові підстави для виправлення помилки в наказі господарського суду Миколаївської області від 17.02.14 року по справі № 915/1855/13, шляхом виключення із вказаного наказу одного із відповідачів з одночасним виданням іншого окремого наказу на виключеного відповідача, оскільки вказані виправлення не зачіпають суті та не змінюють судового рішення. Отже, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 05.03.14 року про виправлення помилки в наказі господарського суду Миколаївської області від 17.02.14 року по справі № 915/1855/13 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 117 ГПК України ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 86, 115, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 05.03.14 року про виправлення помилки в наказі господарського суду Миколаївської області від 17.02.14 року по справі № 915/1855/13.

Виправити помилку в наказі господарського суду Миколаївської області від 17.02.14 року по справі № 915/1855/13, виключивши із вказаного наказу одного із відповідачів (боржника 2 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) з одночасною видачею іншого окремого наказу на виключеного відповідача (боржника Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) .

Ухвала може бути оскаржена відповідно до приписів ст. 93-96, 117 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш