Постанова

від 05.03.2014 по справі 914/3821/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 914/3821/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Желіка М.Б. Матущака О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Візантія-тракт» б/н від 19.12.2013 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року

у справі № 914/3821/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Турист», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Візантія-тракт», м. Новояворівськ

про стягнення 89 700,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Белозьоров О.В. - довіреність б/н від 27.07.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Підприємство «Турист» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Візантія-тракт» про стягнення 89 700,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року у справі № 914/3821/13 (суддя Рим Т.) позов ТзОВ «Підприємство «Турист» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Візантія-тракт» на користь ТзОВ «Підприємство «Турист» 89700,00 грн. боргу.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Візантія-тракт» подало апеляційну скаргу б/н від 19.12.2013 року, в якій просить розстрочити та відстрочити виконання рішення господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. А саме скаржник стверджує, що заявлена до стягнення сума є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності боржника.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 54 від 27.01.2014 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Підприємство «Турист» було перераховано на рахунок ТзОВ «Візантія-тракт» 131100,00 грн. передоплати за аеродромні плити, що підтверджується платіжними дорученнями №181 від 17.06.2013 р., №183 від 18.06.2013 р., №191 від 20.06.2013 р.

Відповідачем було поставлено позивачу товар (плити аеродромні) на загальну суму 41400,00 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН-180601 від 18.06.2013 р. на суму 20700,00 грн., №РН-190601 від 19.06.2013 р. на суму 20 700,00 грн. та товарно-транспортні накладні №0012 від 18.06.2013 р., №0013 від 19.06.2013 р.

Позивачем на адресу відповідача скеровувалась вимога № 41 від 23.09.2013 р. про здійснення поставки плит аеродромних ПАГ 14 б/в в кількості 26 штук на загальну суму 89700,00 грн. Проте, дана вимога була залишена без відповіді та належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі усного договору поставки.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності з ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

В силу ст. 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагав у відповідача поставки решти аеродромних плит, проте ця вимога була залишена без задоволення.

Судом встановлено, що відповідачем було отримано суму передоплати за товар, але не в повному обсязі передано позивачу плити.

Враховуючи те, що відповідачем не в повному обсязі були поставлені позивачу плити, останнім обґрунтовано заявлено позов про повернення решти коштів. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 89700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі не заперечує, що у нього існує борг перед позивачем в сумі 89700,00 грн.

Водночас, апелянт в апеляційній скарзі просить відстрочити та розстрочити виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також п. 6 ст. 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували ускладнення виконання рішення чи неможливість його виконання.

Відповідач посилається лише на збитковість підприємства та зазначає, що одночасне стягнення зазначеної суми боргу призведе до зупинки діяльності підприємства.

Наведене свідчить, що відповідач в клопотанні про відстрочку та розстрочку виконання рішення не навів виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Желік М.Б.

суддя Матущак О.І.