Постанова

від 13.03.2014 по справі 263/12320/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Степанова С.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року справа №263/12320/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 січня 2014 року у справі №263/12320/13 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення незаконним та скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ЖБК «Молодіжний» звернувся до суду з позовом до виконкому Марупольської міської ради про скасування прийнятого ним рішення № 135 від 20.04.2011 року в частині переведення квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення. В обґрунтування позовної заяви вказав, що прийняття вказаного рішення суперечить вимогам закону, а саме, будинок належить ЖБК «Молодіжний», тому відповідач не міг вирішувати питання про переведення квартири в нежитловий фонд. Переведення жилих квартир у нежитлові приміщення, використання їх для підприємницької діяльності взагалі заборонено статутом кооперативу та загальними зборами його членів. Не було й виключних підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Просив суд скасувати оскаржуване рішення.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2014 року позовні вимоги позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» задоволено. Рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 135 від 20.04.2011 року в частині переведення квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення, визнано незаконним та скасовано.

Стягнуто з місцевого бюджету на користь Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» (код ЄДРПОУ 23422494) сплачений ним при подачу позову судовий збір у розмірі 68,82 грн..

ОСОБА_2 з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ЖБК «Молодіжний» є юридичною особою, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, б. 86, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 286418 та відомостей з ЄДР станом на 22.11.2013 року. ( а.с. 5, 10-12).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 24.12.2012 року, посвідченому приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 2291, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежиле приміщення АДРЕСА_1. ( а.с. 8-9). .

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 135 від 20.04.2011 року «Про переведення квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 у нежилі приміщення» за результатами розгляду звернень громадян ОСОБА_5, ОСОБА_3 про переведення квартири у нежитлове приміщення, було вирішено вивести з житлового фонду квартиру АДРЕСА_2, яка належала на праві власності ОСОБА_5 та квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 7).

Відповідно до статті 144 Конституції України право органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймати рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно абз. 4 ст. 8, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» підготовку, затвердження та реалізацію місцевих правил забудови віднесено до компетенції міських рад.

При постановленні рішення суд першої інстанції послався на Правила забудови м. Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 26.09.2006 року № 5/5-581. Проте рішенням Маріупольської міської ради від 21.12.2010 № 6/2-47 рішення від 26.09.2006 № 5/5-58 «Про затвердження Правил забудови м. Маріуполя» втратило силу.

Відповідно до вимог ст.320 ЦК України власники мають право на свій розсуд використовувати належне їм майно для ведення господарської або іншої, незабороненої законодавством, діяльності.

Статтею 383 ЦК України власникам заборонено використовувати квартири лише для промислового виробництва. Тому при відсутності такої цілі власники квартир мають право використовувати належні їм квартири у господарській діяльності.

Відповідно до ст.8 ч.1 Житлового кодексу УРСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у ч.2 ст.7 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.7 Житлового кодексу УРСР до таких органів належать виконавчі комітети обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.4 Житлового кодексу УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Згідно ст. 152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Спірна квартира знаходилась у приватній власності, вона не належить до державного чи громадського житлового фонду і достатніх правових підстав для обмеження реалізації третьою особою права власності на вказане майно, не виникло.

Згідно з п.2.50 Державних будівельних норм Україні "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 р. №80, у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розмішувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше 700 м2, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 м , культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).

Тобто виконавчий комітет Маріупольської міської ради діяв в межах наданих повноважень, у спосіб передбачений законами України, обґрунтовано, розсудливо і добросовісно.

Враховуючи викладене з огляду на те, що Житлово-будівельним кооперативом «Молодіжний» суду не наведено які саме права та інтереси ЖБК були порушені оскаржуваним рішенням, колегія суддів вважає вимоги позивача безпідставними і зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а в позовних вимогах позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 січня 2014 року у справі №263/12320/13 - задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 січня 2014 року у справі №263/12320/13 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення незаконним та скасування - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак