Постанова

від 06.03.2014 по справі 822/4833/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4833/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ГАСТОН-ТРЕЙД" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року Приватне підприємство "ГАСТОН-ТРЕЙД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області з наступними позовними вимогами (з врахуванням збільшення позовних вимог):

- про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004502201/2455 від 24.10.2013 р. про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 15981 грн., із яких 12785 грн. - основний платіж, 3196 - штрафні (фінансові) санкції (штраф);

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо відображення в Акті №2553/22-3/37462520 "Про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37462520) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період березень 2012 р. - березень 2013 р." від 18.06.2013 року висновку про завищення Приватним підприємством "ГАСТОН-ТРЕЙД" від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту приватного підприємства "ГАСТОН-ТРЕЙД" на наступний податковий період за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013 р.) на суму 324212 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України. Представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу та заяву про здійснення апеляційного розгляду без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004502201/2455 від 24.10.2013 р. про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 15981 грн., із яких 12785 грн. - основний платіж, 3196 - штрафні (фінансові) санкції (штраф), колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за результатом проведеної відповідачем, у період з 13.09.2013 року по 19.09.2013 р. документальної позапланової виїзної перевірки достовірності декларування позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за липень 2013 р.), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період травень 2013 р. - липень 2013 р., складено акт від 30.09.2013 р. В акті зазначено про порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, а саме:

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 за липень 2013 року) в сумі 942449 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного в розмірі 12785 грн. за липень 2013 р.

- п.п.4.6.7 п. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 за № 1492 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 позивачем не відображено в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року результати документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (Акт № 2553/22-3/37462520 від 18 червня 2013 р.).

При цьому, в акті №3906/2225/2201/37462520 від 30.09.2013 р. зазначається про те, що висновки про завищення позивачем залишку від'ємного значення квітня 2013 року, що включається до складу податкового кредиту травня 2013 року на 324212 грн. враховано при визначенні залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року в сумі 942449 грн.

За результатом перевірки та на підставі акту №3906/2225/2201/37462520 від 30.09.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 24.10.2013 р.№0004502201/2455, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 15981 грн., із яких - за основним платежем - 12785 грн., за штрафними санкціями - 3196 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим органом рішенням, звернувся до суду з позовом про його скасування.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині, оскільки податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 24.10.2013 р.№0004502201/2455 прийняте відповідачем на підставі та з врахуванням результатів перевірки, викладених у акті №2553/22-3/37462520 від 18.06.2013 р., і вказані результати, на думку суду, не могли бути підставою для їх відображення в акті №3906/2225/2201/37462520 від 30.09.2013 р., що у свою чергу, став підставою для винесення оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до змісту акту перевірки від 30.09.2013 року, відповідачем встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за липень 2013 р. в сумі 631.022 грн. Зазначене порушення, на думку відповідача, сталося через те, що постачальником товарів - TOB "Аксон-Груп" не було виписано податкові накладні на поставку товарів: від 01.07.2013р. на суму ПДВ 163.071,39грн.; від 11.07.201 Зр. на суму ПДВ 206.493,84грн.; від 22.07.2013р. на суму ПДВ 261.456,43грн. Позивачем не було відображено в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року результати проведеної відповідачем документальної перевірки, оформленої Актом №2553/22-3/37462520 від 18.06.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2013 р. (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013р.), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період березень 2012р. - березень 2013р.».

При цьому, як зазначається в акті від 30.09.2013 року, перевіркою враховано результати перевірки, оформленої актом від 18 червня 2013р., відповідно до якого позивачу було зменшено залишок від'ємного значення квітня 2013 р., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту травня 2013р., на 324.212 грн.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин, відповідач прийшов до висновку, що позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 942.449 грн. Наслідком здійсненого відповідачем зменшення вказаного від'ємного значення з ПДВ призвело до нарахування позивачу суми ПДВ в розмірі 12.785грн., а також штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3.196,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості позиції відповідача в даному випадку з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

У відповідності до вказаної норми ПК України контрагентом позивача (постачальником товарів) - TOB "Аксон-Груп" були виписані податкові накладні у кількості та під номерами, що відповідають кількості та номерам видаткових накладних, за якими товари відвантажувалися позивачу. Видаткові накладні на відвантаження товарів, суми ПДВ за якими вказані в акті від 30.09.2013 року, TOB "Аксон-Груп" не оформлювалися, а тому у цього суб'єкта господарювання нього не було підстав для оформлення податкових накладних на такі відвантаження.

Відповідачем не наведено в апеляційній скарзі обґрунтованих посилань на норми чинного законодавства, які дозволили йому дійти висновку про необхідність оформлення постачальником товарів, яким було TOB "Аксон-Груп", податкових накладних на вказані в акті від 30.09.2013 року поставки товарів, щодо яких видаткові накладені не оформлювалися.

Крім того, згідно із п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. У відповідності до 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно цієї ж норми у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до процитованих вище норм ПК України, оскільки придбання товарів відбувалося в межах здійснюваної позивачем господарської (торговельної) діяльності, суми ПДВ сплачені під час такого придбання підтверджені виданими постачальником - TOB "Аксон-Груп" податковими накладними, які були пред'явлені під час перевірки, суми податку, сплаченого у зв'язку із таким придбанням, були правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, кількість товарів, вказаних у податкових накладних відповідає обсягам та кількості товарів, які вказані у видаткових накладних, податкові та видаткові накладні скріплені печатками та підписами відповідальних осіб, транспортування товару здійснювалось одним і тим способом - автомобільним транспортом.

Також, судом було досліджено договір №1201 від 01.12.2012 року, укладений між позивачем і ТОВ "Аксон-Груп", умови якого не передбачають необхідність транспортування товарів за різними видатковими та податковими накладними різними транспортними засобами.

Що стосується не відображення позивачем в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року результатів перевірки, оформленої актом від 18 червня 2013р. та врахування цих результатів відповідачем в акті від 30.09.2013 року, слід зазначити, що оскільки позивач не погодився із висновками, викладеними в акті від 18.06.2013 року, і ним було подано відповідачу заперечення на вказаний акт. В свою чергу, відповідачем, за результатами розгляду акту від 18.06.2013 року податкове-повідомлення рішення не виносилося.

Відповідно до п.4.6.7. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р., який на думку Відповідача, було порушено Позивачем, рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Отже, враховуючи, що позивач не погодився із висновками, вказаними в акті від 18.06.2013 року, а податковим органом не було винесено податкове повідомлення рішення, у позивача не було підстав для внесення відповідних відомостей до рядка 21.3 декларації з податку на додану вартість.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно із приписами п.86.7. ст.86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). У відповідності до п.86.8. ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки -протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно із вимогами п.58.1. ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за відсутності винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення, що мало бути прийняте за результатами розгляду акту від 18.06.2013 року та заперечень на нього, посилання на вказані в цьому акті порушення, що зазначені в акті від 30.09.2013 року, не може вважатися обґрунтованим. За таких обставин відсутність податкового повідомлення-рішення, яке у контекстному розумінні норм КАС України є рішенням суб'єкта владних повноважень, акт від 18.06.2013 року не носить нормативно-правового характеру та по своїй суті є відображенням фактичних дій посадової особи податкового органу, а тому, не створює жодних правових наслідків.

За результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає вірним висновок Хмельницького окружного адміністративного суду щодо необхідності визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0004502201/2455 від 24.10.2013 р.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитьсь з висновками суду першої інстанції відносно задоволення вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо відображення у акті №2553/22-3/37462520 від 18.06.2013 р. висновку про завищення позивачем від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту позивач на наступний податковий період за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013 року) на суму 324212 грн. з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам Податкового кодексу України.

Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим положенням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого чинним податковим законодавством, в тому рахунку, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо відображення у акті №2553/22-3/37462520 від 18.06.2013 р. висновку про завищення позивачем від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту позивач на наступний податковий період за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013 року) на суму 324212 грн. не підлягають задоволенню, оскільки, такі дії відповідача не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків. Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не є, в розумінні норм КАС України, рішенням суб'єкта владних повноважень, не носить нормативно-правового характеру та по своїй суті є відображенням фактичних дій посадової особи податкового органу, а тому, не створює жодних правових наслідків для позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо відображення в Акті №2553/22-3/37462520 "Про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37462520) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період березень 2012 р. - березень 2013 р." від 18.06.2013 року висновку про завищення Приватним підприємством "ГАСТОН-ТРЕЙД" від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту приватного підприємства "ГАСТОН-ТРЕЙД" на наступний податковий період за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з ПДВ за квітень 2013 р.) на суму 324212 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.