Ухвала

від 22.06.2015 по справі 822/4833/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Київ К/800/16720/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року

у справі № 822/4833/13-а

за позовом Приватного підприємства «ГАСТОН-ТРЕЙД»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «ГАСТОН-ТРЕЙД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року у справі № 822/4833/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 24.10.2013 року № 0004502201/2455. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо відображення в акті № 2553/22-3/37462520 від 18.06.2013 року висновку про завищення Приватним підприємством «ГАСТОН-ТРЕЙД» від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту Приватного підприємства «ГАСТОН-ТРЕЙД» на наступний податковий період за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року) на суму 324 212, 00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо відображення в акті № 2553/22-3/37462520 «Про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування Приватним підприємством «ГАСТОН-ТРЕЙД» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період березень 2012 року - березень 2013 року» від 18.06.2012 року висновку про завищення Приватним підприємством «ГАСТОН-ТРЕЙД» від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту Приватного підприємства «ГАСТОН-ТРЕЙД» на наступний податковий період за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року) на суму 324 212, 00 грн., в цій частині у задоволенні позову відмовлено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Приватним підприємством «ГАСТОН-ТРЕЙД» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період травень-липень 2013 року), відповідачем складено акт від 30.09.2013 року № 3906/2225/2201/37462320, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 за липень 2013 року) в сумі 942 449, 00 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахування та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 12 785, 00 грн. за липень 2013 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0004502201/2455, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 15 981, 00 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, яким встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 631 022, 00 грн., в результаті того, що постачальником товарів TOB «Аксон-Груп» не було виписано податкові накладні на поставку товарів. Позивачем не відображено в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року результати проведеної відповідачем документальної перевірки, оформленої актом від 18.06.2013 року № 2553/22-3/37462520 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2013 року (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за квітень 2013року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період березень 2012 року - березень 2013року.

Перевіркою враховано результати перевірки, оформленої актом від 18.06.2013 року, відповідно до якого позивачу було зменшено залишок від'ємного значення квітня 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту травня 2013року на суму 324 212, 00 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 942 449, 00 грн. Наслідком здійсненого відповідачем зменшення вказаного від'ємного значення з податку на додану вартість стало донарахування позивачу суми податку на додану вартість в загальному розмірі 15 981, 00 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Судами встановлено, що контрагентом позивача - TOB «Аксон-Груп» виписано податкові накладні у кількості та під номерами, що відповідають кількості та номерам видаткових накладних, за якими товари відвантажувалися позивачу. Видаткові накладні на відвантаження товарів, суми податку на додану вартість за якими вказані в акті від 30.09.2013 року TOB «Аксон-Груп» не оформлювалися, а тому у цього суб'єкта господарювання не було підстав для оформлення податкових накладних на такі відвантаження.

Відповідачем не наведено доказів щодо необхідності оформлення постачальником товарів - TOB «Аксон-Груп» податкових накладних на вказані в акті від 30.09.2013 року поставки товарів, щодо яких видаткові накладні не оформлювалися.

Таким чином, оскільки придбання товарів відбувалося в межах здійснюваної позивачем господарської діяльності, суми податку на додану вартість сплачені під час такого придбання підтверджені виданими постачальником - TOB «Аксон-Груп» податковими накладними, суми податку, сплаченого у зв'язку із таким придбанням, були правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що кількість товарів, вказаних у податкових накладних відповідає обсягам та кількості товарів, які вказані у видаткових накладних, податкові та видаткові накладні скріплені печатками та підписами відповідальних осіб.

Що стосується не відображення позивачем в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року результатів перевірки, оформленої актом від 18 червня 2013 року та врахування цих результатів відповідачем в акті від 30.09.2013 року, судами вірно зазначено, що оскільки позивач не погодився із висновками, вказаними в акті від 18.06.2013 року, а податковим органом не було винесено податкове повідомлення рішення на підставі вказаного акту перевірки, у позивача не було підстав для внесення відповідних відомостей до рядка 21.3 декларації з податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно із п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що за відсутності винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення, що мало бути прийняте за результатами розгляду акту від 18.06.2013 року та заперечень на нього, посилання на вказані в цьому акті порушення, що зазначені в акті від 30.09.2013 року, не може вважатися обґрунтованим.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року у справі № 822/4833/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук