Постанова

від 17.09.2007 по справі 2-а-52/2007

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-52/2007 рік

Справа №

2-а-52/2007 рік

ПОСТАНОВА

Ім»ям України

17

вересня 2007 року   Верхньодніпровський

районний суд  Дніпропетровської області

У складі:

головуючого - судді Дунай Л.В.

при секретарі -

Зубачевській О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті

Верхньодніпровську адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1до

Верхньодніпровської міської ради про визнання рішення нечинним, -

встановив:

До суду

звернувся позивач - ОСОБА_1, з адміністративним позовом про визнання рішення

нечинним ,  посилаючись на наступне:

Згідно

рішення виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради №431 від

16.12.1991 року за ним визнано право особистої власності на житловий

будинок,  розташований у АДРЕСА_122

.05.2007 року до виконкому міської ради звернулася з письмовою заявою його

колишня дружина,  ОСОБА_2,  яка на даний час є для нього чужою людиною.

Вона,  не проживаючи у належному йому

будинку у якості близької людини,  не

будучи наймачем окремого приміщення у цьому будинку,  у своїй заяві просила закріпити земельну

ділянку за житловим будинком по АДРЕСА_1, 

не надавши при цьому ніяких інших документів.

Тринадцята

сесія п»ятого скликання Верхньодніпровської міської ради 30.05.2007 року за №

348-13-У прийняла рішення про закріплення земельної ділянки за домоволодінням

,  розташованим у місті Верхньодніпровську по АДРЕСА_1 площею 0, 0527 га по фактичному

користуванню .

Він

вважає,  що вказане рішення прийняте з

грубим порушенням  ст. 19 Конституції

України ,  діючого земельного

законодавства України ,  яке суттєво

порушило його законні права та інтереси власника домоволодіння ,  оскільки лише йому,  власнику житлового будинку на підставі

Свідоцтва про право особистої власності, 

належить право володіння, 

користування та розпорядження своїм майном на підставі статті 317 ЦК України.

Рішенням виконкому Верхньодніпровської міської ради від 7.04.1986 року №92

виділялася земельно ділянка під будівництво 4-х одноквартирних житлових

будинків у місті Верхньодніпровську по вулиці Шелепова для Верхньодніпровського

РВВС.  Він є власником одного з цих

будинків, оплачує земельний податок за користування земельною ділянкою під

будинком,  але з заявою про передачу йому

у власність земельної ділянки,  на якій

розташований житловий будинок,  він до

виконкому міської ради не звертався.

Тому

виконком міської ради ,  вирішуючи

питання за заявою ОСОБА_2 про закріплення за його домоволодінням земельної

ділянки площею 0, 0527 га по фактичному користуванню,  всупереч вимогам  ст. 19 ЗК України не вказав,  для яких цілей без його письмової згоди він

проводить закріплення за домоволодінням земельної ділянки,  не вирішив при цьому питання про цільове

призначення земельної ділянки та питання про те,  хто буде нести права та обов»язки щодо

вказаної земельної ділянки. При цьому у вищевказаному рішенні не вказано,  кому ж передається земельна ділянка і на яких

підставах. Рішення на виконкомі було прийняте у його відсутності. Прохає суд

визнати вказане рішення нечинним.

У   судовому засіданні     позивач підтримав   свої позовні   вимоги у  

повному   обсязі,  пояснив суду, 

що він не згоден з рішенням виконкому міської ради,  оскільки воно винесене

за заявою особи,  яка не мала права на звернення до

виконкому з приводу вирішення

питання про закріплення

за належним йому домоволодінням земельної ділянки.

Представник

відповідача по справі - юрисконсульт виконкому Верхньодніпровської міської

ради, - позовні вимоги не визнала, 

пояснила суду,  що ОСОБА_2 є

колишнім членом сім»ї позивача і рішення 1991 року про визнання за ОСОБА_1

права особистої власності на домоволодіння містить у собі відомості про

те,  що до складу його сім»ї входить

ОСОБА_2 На підставі цього та вимог Сімейного кодексу України про те,  що майно, 

набуте подружжям у період шлюбу - є їх спільною сумісною власністю,  і було прийняте рішення виконкому № 348-13-У

від 30.05.2007 року.

Вислухавши

осіб,  які беруть участь у справі,  суд прийшов до висновку,  що вимоги позивача ОСОБА_1підлягають

задоволенню з таких підстав:

У

судовому засіданні встановлено,  що

згідно рішення виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради №431 від

16.12.1991 року за ОСОБА_1визнано право особистої власності на житловий

будинок,  розташований у АДРЕСА_1,  при цьому у рішенні вказано,  що ОСОБА_1має склад сім»ї- дружину ОСОБА_2 та

дочку ОСОБА_3

Дублікат

Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок був виданий 12 січня

2001 року на ім»я ОСОБА_1 про належність йому на праві особистої власності

жилого будинку ,  розташованого у місті

Верхньодніпровську по АДРЕСА_1,  на

підставі вищевказаного рішення виконкому міської ради.

Вказане

Свідоцтво пройшло реєстрацію у Верхньодніпровському БТІ під реєстровим № 4388.

Судом

встановлено,  що для будівництва

вказаного житлового будинку наділялася земельна ділянка 7.04.1986 року рішенням

Верхньодніпровської міської ради під № 92, 

але на земельній ділянці велося будівництво 4-х житлових будинків для

працівників Верхньодніпровського РВВС і конкретно за кожним з будинків земельна

ділянка не була закріплена і не була виділена.

Статтею

12 Земельного кодексу України передбачено, 

що до повноважень сільських, 

селищних,  міських рад у галузі

земельних відносин на території сіл, 

селищ,  міст належить

розпорядження землями територіальних громад, 

передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та

юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, 

надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності

відповідно до цього Кодексу,  організація

землеустрою та ін.

У

відповідності до вказаної статті ЗК України земельна ділянка ,  на якій розташований житловий будинок по

вулиці Шелепова №1 у

місті Верхньодніпровську,  була передана

у користування Верхньодніпровському РВВС у 1986 році.

У

наступні роки власник житлового АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не звертався до виконкому

міської ради з заявою про встановлення меж земельної ділянки під належним йому

будинком та передачу земельної ділянки йому на праві приватної власності чи на

праві користування .

У

відповідності до статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні

особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із

земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади

або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень ,  визначених цим Кодексом.  Набуття права на землю громадянами та юридичними

особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання

їх у користування.

Таким чином

,  суд прийшов до висновку,  що порядок передачі земельної ділянки у

користування чи у власність громадянину, 

власнику житлового будинку,  передбачений

Земельним Кодексом України,  було

порушено при прийнятті рішення сесією Верхньодніпровської міської ради №

348-13-У 30 травня 2007 року,  оскільки

воно було прийняте   не на   підставі  

заяви власника житлового будинку - ОСОБА_1,  а на

підставі заяви

громадянки ОСОБА_2,  яка не була

власником житлового будинку чи його частки на момент звернення до виконкому

міської ради з такою заявою . Крім того, 

рішення не містить вказівки про те, 

кому належить домоволодіння,  за

яким закріплена земельна ділянка та відсутнє посилання на цільове призначення

земельної ділянки.

Виходячи

з наведеного,  суд прийшов до висновку

про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись  ст. 17, 

104 КАС України ,  - суд

постановив:

Визнати

рішення тринадцятої сесії п»ятого скликання Верхньодніпровської міської ради

від 30 травня 2007 року за № 348-13-У про закріплення земельної ділянки за

домоволодінням ,  розташованим у місті

Верхньодніпровську по АДРЕСА_1 площею 0, 0527 га по фактичному користуванню

таким,  що не відповідає вимогам діючого

закону - Земельного Кодексу України.

Скасувати

рішення тринадцятої сесії п»ятого скликання Верхньодніпровської міської ради

від 30 травня 2007 року за № 348-13-У про закріплення земельної ділянки за

домоволодінням ,  розташованим у місті

Верхньодніпровську по АДРЕСА_1 площею 0, 0527 га по фактичному користуванню .

Постанова суду

може бути оскарженою до Апеляційного суду Дніпропетровської области шляхом подання

заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня її проголошення

,  апеляційна скарга може бути подана на

протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.