Ухвала

від 30.01.2014 по справі 2а-9656/09/7/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/41480/11

№ К/9991/41480/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011

у справі № 2а-9656/09/7/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Закритого акціонерного товариства «УКпостач»

до 1. Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

2. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов задоволено: визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000382301/0 від 06.07.2009, № 0000382301/1 від 30.07.2009 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 3681,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1555,80 грн.; № 0000392301/0 від 06.07.2009, № 0000392301/1 від 30.07.2009 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 752764,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 377035,00 грн.; № 0000412301/0 від 06.07.2009, № 0000412301/1 від 30.07.2009 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 7922533,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2527868,00 грн.; рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000122200/0 від 06.07.2009, № 0000122200/1 від 30.07.2009 в частині нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків у іноземній валюті в сумі 24092,16 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «УКпостач» судові витрати в сумі 25779,40 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірне збільшення ОДПІ за наслідками планової виїзної перевірки в податковому обліку ЗАТ «УКпостач» суми скоригованого валового доходу за 2008 рік (І квартал , півріччя, 9 місяців, рік) на 10734,00 грн. та на 326,00 грн. як на дохід від безоплатно наданих послуг з проживання в готелі осіб, залучених для здійснення господарських операцій на виконання договору з компанією «SAIPS.r.l» (резидент Італії) (перекладачів з італійської мови), та послуг з мобільного зв'язку з огляду на відсутність факту надання позивачем таких послуг; правомірне нарахування позивачем в податковому обліку амортизаційних відрахувань в сумі 4315,53 грн. з врахуванням збільшення вартості основних фондів на вартість ремонтно-будівельних робіт, придбаних у Приватного підприємства «Легіон» за договором підряду від 19.11.2007. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 752764,00 грн. та зменшення бюджетного відшкодування з цього податку за січень - липень, вересень - листопад 2008 року на загальну суму 7922533,00 грн., а відтак і застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідає нормам статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), оскільки в судовому процесі не встановлено факт надання позивачем послуг з проживання в готелі та з мобільного зв'язку, висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань на 2147,00 грн. не обґрунтований посиланням на конкретні порушення позивачем податкового законодавства; позивач правомірно включив до податкового кредиту в податкових деклараціях за січень - грудень 2008 року ПДВ за податковими накладними ПП «Легіон», ТОВ «Фурнітура-Сервіс», ДП «Українська пивна компанія», ТОВ «Дельта Трейд Плюс».

Скасовуючи рішення про нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд виходив з того, що позивач не порушив встановлений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахункових операцій у іноземній валюті» (Закон № 1108-V) строк при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах, укладених з нерезидентами - фірмою «AIHUA Holding Group Co LTD» (резидент КНР) від 12.04.2007 № 003/20-248, фірмою «F.LLI Rossi S.r.l» (резидент Італії) від 23.03.2007 № 19/2007, фірмою «Beer Company Logistyka Sp.z.o.o.» (резидент Республіки Польща) від 14.06.2007 № 14 М.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Сімферополі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріально і процесуального права.

ЗАТ «УКпостач» не реалізував процесуальне право на подання заперечень на касаційну скаргу.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, призначене на 30.01.2014 об 11 годині, касаційний перегляд справи здійснено в письмовому провадженні.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування ЗАТ «УКпостач» сум податкових зобов'язань, зменшення в податковому обліку сум бюджетного відшкодування та застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями та з рішенням, з приводу правомірності яких у зазначених вище сумах виник спір, слугували висновки податкового органу, викладені в акті про результати планової виїзної перевірки за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 від 22.03.2009 № 804/23-0/30169718, про порушення товариством норм підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1, підпунктів 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3, підпункту 8.4.1 пункту 8.4 ст. 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на 3763,00 грн.; пункту 1.4 ст. 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з ПДВ за липень, серпень, грудень 2008 року на загальну суму 754071,00 грн. (позивач оспорює правомірність донарахування у сумі 752764,00 грн.), та завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за січень - липень, вересень - листопад 2008 року на загальну суму 7930342,00 грн., з яких позивач оспорює 7922533,00 грн.; статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Закон № 185/94-ВР) внаслідок порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, в тому числі за контрактами, укладеними з фірмою «AIHUA Holding Group Co LTD» від 12.04.2007 № 003/20-248, фірмою «F.LLI Rossi S.r.l» від 23.03.2007 № 19/2007, фірмою «Beer Company Logistyka Sp.z.o.o.» від 14.06.2007 № 14 М.

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництвах, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним оборотом відповідно до закону) (підпункт 4.1. цього пункту).

Встановивши, що ЗАТ «УКпостач» не надавало послуги з проживання в готелі особам, залученим як перекладачі при виконанні працівниками компанії «SAIPS.r.l» (резидент Італії) на території України пуско-налагоджувальних робіт за контрактом № 38/2007 від 28.10.2007, так само як і послуг з мобільного зв'язку, які фактично надавались ТОВ «Готель «Фантазія» та операторами мобільного зв'язку, суди попередньої інстанції дійшли правильного висновку про безпідставне збільшення контролюючим органом в податковому обліку позивача за 2008 рік (І квартал, півріччя, 9 місяців, рік) суми скоригованого валового доходу на 10734,00 грн. та на 326,00 грн. Факт оплати позивачем вартості проживання в готелі та користування мобільним зв'язком може бути підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, які отримали за рахунок позивача ці послуги, а не підставою для збільшення сукупного валового доходу позивача.

Відповідає встановленим у справі обставинам та нормам підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст. 8 Закону № 334/94 -ВР і висновок суду щодо наявності у позивача підстав для нарахування в податковому обліку за 2008 рік амортизації в сумі 4315,53 грн. на балансову вартість основних засобів, збільшену на суму витрат, сплачених ПП ТОВ «Легіон» за виконані будівель-ремонтні роботи за договором підряду від 19.11.2007 і підтверджених актами типової форми № КБ-2В за січень-березень 2008 року. На підставі оцінки доказів, досліджених в судовому процесі, суд у відповідності з вимогами ст. 86 КАС України встановив факт придбання позивачем будівельно-ремонтних робіт у ПП ТОВ «Легіон», а довід податкового органу про безтоварність господарських операцій з поставки цих робіт з посиланням на те, що ТОВ «Укрбудексімторг», з яким мав господарські відносини ПП ТОВ «Легіон», відповідає ознакам фіктивного підприємства, визнав таким, що не спростовує цей факт.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції по поставки товарів і послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням абзацу третього пункту 1.4 ст. 1 цього Закону поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товарів, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі прав на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

За встановленого факту відсутності з боку позивача надання послуг з проживання в готелі та мобільного зв'язку суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з вартості таких послуг (10408,00 грн.) в сумі 2147,00 грн. Відповідає встановленим обставинам у справі щодо придбання позивачем будівельно-монтажних послуг у ПП ТОВ «Легіон» та нормам підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР і висновок суду про правомірне включення позивачем до податкового кредиту в податковому обліку за січень, лютий 2008 року ПДВ в загальній сумі 5833,00 грн. на підставі податкових накладних від 18.01.2008 № 1, від 01.02.2008 № 3, від 06.02.2008 № 4 на поставку послуг з виконання цих робіт загальною вартістю 35000,00 грн., у тому числі ПДВ 5833,00 грн., виписаних ПП ТОВ «Легіон» з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 зазначеної статті.

Норма цього підпункту судами попередніх інстанцій правильно застосована і при наданні юридичної оцінки діям позивача щодо віднесення до податкового кредиту в податковому обліку за січень - грудень 2008 року ПДВ у загальній сумі 294510,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Фурнітура-Сервіс», в яких адресою постачальника зазначено м. Київ, вул. Московська, 7. Визнаючи ці податкові накладні належним доказом права позивача на податковий кредит, суд обґрунтовано послався на встановлений у судовому процесі факт, що зміна місцезнаходження ТОВ «Фурнітура-Сервіс», так само як і видача йому у зв'язку з цим нового свідоцтва платника податку на додану вартість мали місце в березні - квітні 2009 року.

Згідно з висновками акту перевірки від 22.06.2009 ЗАТ «УКпостач» завищив податковий кредит за звітні місяці 2008 року на загальну суму 1107625,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ у цій сумі на підставі податкових накладних, виписаних ДП «Українська пивна компанія» та ТОВ «Дельта Трейд Плюс». Цей висновок обґрунтований тим, що за результатами зустрічних перевірок контрагентів цих постачальників не підтверджений факт сплати до бюджету сум податкових зобов'язань внаслідок неможливості здійснити перевірку через відсутність таких контрагентів за місцезнаходженням, визнання їх банкрутами, ненадання ними документів податкової та фінансової звітності контролюючим органам. З огляду на те, що податковий кредит в зазначеній сумі позивач підтвердив первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, оформленими на виконання господарських операцій з придбання у ДП «Українська пивна компанія» та ТОВ «Дельта Трейд Плюс» товарів і послуг, а податковий орган в судовому процесі не навів обставин, які б свідчили про те, що інформація в цих документах не відповідає дійсності, висновок суду про правомірне формування позивачем податкового кредиту в зазначеній сумі є обґрунтованим та відповідає правильному застосуванню норм підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

У судовому процесі на підставі висновку судово-економічної експертизи від 17.06.2010 № 127/09 встановлено, що податковий кредит за звітні місяці 2008 року в загальній сумі 7277183,00 грн. підтверджується податковими накладними, виписаними постачальниками відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на поставку товарів (послуг) та включеними до реєстру отриманих податкових накладних. При цьому податковий період, в якому позивач включив суми ПДВ за податковими накладними, відповідає податковому періоду, в яких ці податкові накладні були отримані згідно з реєстром отриманих податкових накладних. Висновок суду про відсутність з боку позивача при включенні до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, виписаними постачальниками в інших податкових звітних періодах (більш ранніх, але в межах строку, встановленого пунктом 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») порушення норм підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій з приводу застосування цих норм в постанові від 05.12.2011 у справі за позовом ТОВ «Акцент буд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

У силу ст. 244-2 КАС України ця правова позиція є обов'язковою для суду при вирішенні аналогічних справ.

Задовольняючи позов в частині скасування рішень Красноперекопської ОДПІ № 0000122200/0 від 06.07.2009 та № 0000122200/1 від 30.07.2009 про нарахування ЗАТ «УКпостач» пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків у іноземній валюті в сумі 24092,16 грн., суд правильно застосував норму ст. 2 Закону № 185/94-ВР, оскільки у судовому процесі встановлені обставини, які свідчать, що порушення встановленого цією статтею строку при поставці на митну територію України товарів, за які позивач сплатив авансові платежі за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними з нерезидентами - фірмою «AIHUA Holding Group Co LTD» (резидент КНР) від 12.04.2007 № 003/20-248, фірмою «F.LLI Rossi S.r.l» (резидент Італії) від 23.03.2007 № 19/2007, фірмою «Beer Company Logistyka Sp.z.o.o.» (резидент Республіки Польща) від 14.06.2007 № 14 М, не було.

Так, у судовому процесі на підставі висновку експертизи від 17.10.2010 № 127/09, який ґрунтується на дослідженні журналів-ордерів по рахунку 63.2 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за 2007, 2008 роки, встановлено, що перерахований позивачем фірмі «Beer Company Logistyka Sp.z.o.o.» авансовий платіж в сумі 398910,70 євро 24.12.2007 був повернутий нерезидентом на банківський рахунок позивача 04.01.2008. У рахунок же авансового платежу в сумі 9170,00 євро, перерахованого 06.12.2007 фірмі «F.LLI Rossi S.r.l», останньою поставлено на адресу позивача устаткування вартістю 48550,00 євро 30.04.2008. Оскільки граничний строк відстрочення імпортної операції за вказаними авансовими платежами позивача, встановлений ст. 2 Закону № 185/94-ВР у редакції до внесення змін Законом України № 1108-V від 31.05.2007 (90 календарних днів), збігав після 1 січня 2008 року (дата набрання чинності Законом № 1108-V від 31.05.2007, яким цей строк був встановлений у 180 календарних днів), суд дійшов правильного висновку, що порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності з боку позивача відсутні.

Правильним є і висновок, що у контролюючого органу не було законних підстав для нарахування позивачу пені по зовнішньоекономічному контракту від 12.04.2007 № 003/20-248, укладеному з фірмою «AIHUA Holding Group Co LTD», з огляду на те, що позивач 22.11.2007 (до настання граничного терміну відстрочення імпортної операції за цим контрактом, датою закінчення якого було 31.12.2007) звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до цього нерезидента про зобов`язання виконати поставку товару (втулки різьбові) загальною вартістю 124886,51 грн. (еквівалент 24730 доларів США). У зв`язку з поставкою нерезидентом товару цієї вартості на митну територію України за вантажною митною декларацією № 411 від 30.01.2008 ухвалою суду від 19.01.2009 провадження у справі № 2-25/17773-2007, порушеній на підставі позовної заяви ЗАТ «УКпостач», припинено.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош