Ухвала

від 11.03.2014 по справі 2-596/04

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-596/04 Провадження № 4-с/358/1/14 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.,

за участю секретаря с/з Симоненко О.О.,

скаржника ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3,

начальника відділу ДВС

Богуславського РУЮ Ведмеденка О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність працівників відділу ДВС Богуславського РУЮ Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду 30.12.2013 р. із вказаною скаргою і просить визнати неправомірними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Богуславського РУЮ Київської області, пов'язані з примусовим виконанням ухвали Богуславського районного суду Київської області від 27.03.2004 року про забезпечення позову та зобов'язати відділ ДВС Богуславського РУЮ Київської області вчинити передбачені законодавством дії щодо встановлення місцезнаходження майна боржника, встановленню всього обсягу його майна, та інші дії при виконанні виконавчого листа № 2-596/04.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, щовироком Богуславського районного суду Київської області від 12.11.2003 р. ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

За шкоду, яка була заподіяна саме цим злочином, на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області від 21.05.2004 р. з ОСОБА_5 на його користь стягнуто 77138 грн. 42 коп. майнової шкоди та 2000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Державним виконавцем ВДВС Богуславського РУЮ Київської області Смоляром Ю.В. було відкрито виконавче провадження 25.10.2004 р..

Рішення в добровільному порядку боржником не виконано. Державним виконавцем не виконано всі можливі та необхідні дії для виконання виконавчого провадження, зокрема такі як: притягнення боржника до юридичної відповідальності, проведення розшуку майна боржника, проведення реалізації арештованого майна боржника, а також не перевірено шляхом запитів до ДПА та центру зайнятості населення розмір доходів боржника. Крім того боржник умисно надає державним виконавцям невірну інформацію про місце свого проживання та приховує місце своєї роботи а державні виконавці не докладають належних зусиль щодо встановлення дійсного місця його роботи на розміру його доходів.

В судовому засіданні встановлено, що порушене право заявника (стягувача) на одержання від боржника стягнутих з нього за судовим рішенням коштів. Заявник дізнався про порушення свого права в черговий раз 27.12.2013 р..

Відповідно до ст. 383 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини зазначено, що кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід'ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 цієї статті передбачене широке коло прав, які може використовувати державний виконавець у процесі виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» передбачено обов'язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.5 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Якщо такого майна немає, державний виконавець повинен скласти акт про наявність або відсутність майна (побутової техніки, електроніки і т.д.) за місцем проживання боржника. Якщо за місцем проживання боржника майно відсутня, то складається акт про відсутність майна, який повинен бути підписаний двома понятими.

В судовому засіданні державний виконавець Савченко Т.В пояснила, щов повному обсязі не вживалися заходи щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України, яка набула чинності з 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника. Заміна виконавця не тягне за собою відкладення чи зупинення виконавчого провадження (ст. ст. 32, 34, 35 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Всупереч даної норми з 25.10.2004 року і по даний час було здійснено лише перевірку майна боржника, про що складено державними виконавцями СмоляромЮ.В, 27.10.2004 р. та ОСОБА_6 24.08.2009 р. акти опису й арешту майна.

При цьому державним виконавцем не виконано всі можливі та необхідні дії для виконання виконавчого провадження, зокрема такі як притягнення боржника до юридичної відповідальності, проведення розшуку майна боржника, проведення реалізації арештованого майна боржника, а також не перевірено шляхом запитів до ДПА чи центру зайнятості населення розмір доходів боржника.

Крім того боржник надавши державним виконавцям інформацію про місце свого проживання, яка в подальшому не була перевірена, тобто в супереч чинного законодавствапрацівники ВДВС Богуславського РУЮ не встановлюють дійсного місця роботи боржника та розміру його доходів.

Судом встановлено, що подана до суду скарга обґрунтована, державний виконавець не використав всіх наданих йому прав для виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права та свободи.

Керуючись ст.ст. 383- 389 ЦПК України, ст. 5, 6, ч.1 ст.11, 85 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність працівників відділу ДВС Богуславського РУЮ Київської області задовольнить.

Визнати неправомірними дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Богуславського РУЮ Київської області, пов'язані з примусовим виконанням ухвали Богуславського районного суду Київської області від 27.03.2004 року про забезпечення позову.

Зобов'язати відділ ДВС Богуславського РУЮ Київської області вчинити передбачені законодавством дії щодо встановлення місцезнаходження майна боржника, встановленню всього обсягу його майна, та інші дії при виконанні виконавчого листа № 2-596/04.

Відділу ДВС Богуславського РУЮ не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду повідомити заявника про виконання даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко