Рішення

від 13.03.2014 по справі 911/136/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Справа № 911/136/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія» про стягнення 185 831,53 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Бонтлаб В.В. (довіреність № від б/н від 09.01.2014 року); від відповідача:не з'явився. секретар судового засідання: Івічева О.В.

Обставини справи:

20.01.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою Вих. № 14/01/2 від 15.01.2014 року (вх. № 138/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія» (далі-відповідач) про стягнення 185 831,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № КВ-87/13 від 22.05.2013 року, зокрема, щодо проведення повної та своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 130 281,60 грн. основного боргу, 21 587,48 грн. 36% річних, 7 609,13 грн. пені та 26 056,32 грн. 20% штрафу, а всього 185 831,53 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2014 року порушено провадження у справі №911/136/14 та призначено розгляд справи на 13.02.2014 року.

23.01.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області, супровідним листом Вих. №14/01/3 від 23.01.2014 року (вх. № 1149/14) позивач подав документи, на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2014 року.

13.02.2014 року, через канцелярію господарського суду Київської області, відповідач подав клопотання № 01 від 13.02.2014 року (вх. № 2622/14), в якому просить суд відкласти розгляд судове засідання.

У судове засідання 13.02.2014 року представник позивача з'явився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2014 року, у з неявкою відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 13.03.2014 року.

18.02.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області, представник позивача подав супровідним листом Вих. № 14/9 від 17.02.2014 року (вх. №2959/14) копії документів.

13.03.2014 року, через канцелярію господарського суду Київської області, під час судового засідання, відповідач подав клопотання № 02 від 13.03.2014 року (вх.№4404/14), в якому просить суд відкласти судове засідання.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У зв'язку з тим, що відповідачем до клопотання про перенесення розгляду справи не додано жодних доказів, що підтверджували б причину неможливості забезпечити участь у судовому засіданні 13.03.2014 року цього представника або іншого представника, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника заявника, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Також, відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою господарського суду Кївської області від 13.02.2014 року розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та на підставі його клопотання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.03.2014 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

22.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія» (покупець за договором, відповідач у справі,) було укладено договір поставки № КВ-87/13 (далі - договір), відповідно до п.1.1. договору, в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну) визначену договором.

За даним договором постачається виключно оригінальна продукція виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками/фактури, що э невід'ємною частиною цього договору (п.2.1. договору).

Згідно п.2.2. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується в додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ззр), насіння, насіння вітчизняного виробництва, міндобрива та мікродобрива). Для товару (ззр, насіння та мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США.

Відповідно до п.2.3. договору, загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в. п.2.1. договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна

Пунктом 2.3. договору встановлено, видаткова накладна є невід'ємною частиною та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

У разі зміни курсу гривні до долара США постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару.

Відповідно до п.3.2. договору, сторони погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених в додатках до цього договору.

Згідно п.11.2. договору, договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № КВ-87/13 від 22.05.2013 року у період з 22.05.2013 року по 13.06.2013 року позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 164 082,00грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних видаткових накладних:

Видаткова накладна №2260 від 24.05.2013 року на суму 98 400,00 грн.;

Видаткова накладна №2420 від 29.05.2013 року на суму 34 440,00 грн.;

Видаткова накладна №2790 від 06.06.2013 року на суму 1 230,00 грн.;

Видаткова накладна №3005 від 12.06.2013 року на суму 19 680,00 грн.;

Видаткова накладна №3042 від 13.06.2013 року на суму 10 332,00грн.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.

Так, між позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками додатки №1, №2, №3, №4 та №5 до договору поставки № КВ-87/13 від 22 травня 2013 року, в яких зазначено асортимент поставленої продукції, одиниці вимірювання, кількість, сума в гривнях, строки поставки, ціна в доларах США з ПДВ і вартість в доларах США з ПДВ.

Однак, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату за отриманий товар в розмірі 33800,40 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок від 22.05.2013 року здійснена часткова оплата на суму 19 680,00 грн., від 31.05.2013 року часткова оплата на суму 4 588,00 грн., 03.06.2013 року часткова оплата на суму 2 300 грн., від 10.06.2013 року здійснено оплату на суму 1 230,00 грн., від 08.07.2013 року часткова оплата на суму 6002,40 грн.

Інших доказів оплати відповідачем поставленого товару сторонами суду надано не було.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі та в строк, встановлений договором, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 130 281,60 грн. (164 082,00-33 800,40).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та докази, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати товару, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 130 281,60 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36% річних у сумі 21 587,48 грн. за період з 13.07.2013 року по 27.12.2013 року.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 7.7. договору поставки , у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 36 % річних є правомірним.

З огляду на викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок 36% річних, господарський суд дійшов висновку, що позивачем невірно зазначено період нарахування пені.

Відповідно до п. 3.2. Додатку №1 від 22 травня 2013 року до договору поставки №КВ-87/13 від 22 травня 2013 року (далі-додаток №1) встановлено, що покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 19 680,00 грн., зазначеної в п.2 цього додатку та рахунку (ах)-фактури(ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 23 травня 2013 року

Пунктом 3.2. додатку №1 зазначено, що залишок суми 80% вартості товару, що складає 78720,00 грн. перераховуються покупцем до 5 липня 2013 року.

З копії банківської виписки вбачається,що 22.05.2013 року відповідач перерахував на рахунок позивача 19 680,00 грн., тому за додатком №1 заборгованість виникла з 06.07.2013 року та становить 78720,00 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 78720.00 06.07.2013 - 27.12.2013 175 36 % 13587.29 Відповідно до п. 3.2. Додатку №2 від 28 травня 2013 року до договору поставки №КВ-87/13 від 22 травня 2013 року (далі-додаток №2) встановлено, що залишок суми 80% вартості товару, що складає 27 552,00 грн. перераховуються покупцем до 5 липня 2013 року.

Згідно копії банківської виписки відповідачем оплачено 31.05.2013 року суму 4 588,00 та 03.06.2013 року суму 2 300,00 грн., в сумі складає 6888,00 грн.(складає 20% відповідно до п.3.1. додатку №2).

Відповідно до додатку №2 заборгованість виникла з 06.07.2013 року та становить 27 552, 00 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днівРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 27552 06.07.2013 - 27.12.2013 175 36 % 4755.55 Відповідно до п. 3 Додатку №3 від 6 червня 2013 року до договору поставки №КВ-87/13 від 22 травня 2013 року (далі-додаток №3) встановлено, покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 1230,00 грн., зазначеної в п.2 додатку та рахунку(ах)-фактури(ах) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 19 червня 2013 року.

Згідно копії банківської виписки від 10.06.2013 року відповідач оплатив повністю суму поставленого товару.

Відповідно до п. 3.1. Додатку №4 від 11 червня 2013 року до договору поставки №КВ-87/13 від 22 травня 2013 року (далі-додаток №4) встановлено, покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 3 936,00 грн., зазначеної в п.2 цього додатку та рахунки(ах)-фактури(ах) шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 21 червня 2013 року.

З копії банківської виписки вбачається, що відповідач не оплатив накладну №3005 від 12.06.2013 року на суму 19 680,00 грн.

Проте, 20% вартості товару не сплачено до 21 червня 2013 року, період прострочення починається з наступного дня 22.06.2013 року.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 3936 22.06.2013 - 27.12.2013 189 36 % 733.71 Також відповідно до п.3.2. додатку №4, залишок суми 80% вартості товару, що складає 15 744,00 грн. перераховуються покупцем до 12 липня 2013 року, проте відповідачем не здійснено оплати.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 15744 13.07.2013 - 27.12.2013 168 36 % 2608.76 Відповідно п. 2. Додатку № 5 від 13 червня 2013 року загальна сума товару за даним додатком включаючи ПДВ становить 10332,00 гр.

Пунктом 3.1. Додатку №5 встановлено, що покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 2 066,40 грн., зазначеної в п.2 цього додатку та рахунку(ах)-фактури(ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 21 червня 2013 року.

Залишок суми 80% вартості товару, що складає 8 265,60 грн. перераховуються покупцем до 12 липня 2013 року (п.3.2. додатку №5).

Так відповідно до копії банківської виписки відповідач 08.07.2013 року оплатив 6 002,40 грн., неоплаченою залишилась сума 4 329,60 грн. (10332,00 -6002,40).

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 4329.60 13.07.2013 - 27.12.2013 168 36 % 717.41 Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», розмір 36% річних складає 22402,72 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 21 587,48 грн., заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п. 2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 36% річних підлягає задоволенню у сумі 21 587,48 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 7 906,13 грн., нарахованої на суму боргу з вартості неоплаченого товару за період з 13.07.2013 року по 27.12.2013 року з урахуванням здійснення оплати товару за відповідними накладними.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7.1 договору, за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені ним збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також п.п. 7.1.1. договору, крім відповідальності, встановлено п.7.1. даного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення , а також додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу.

Як вбачається з розрахунку позивача, ним невірно було визначено період нарахування пені.

Так відповідно до Додатку №1 заборгованість виникла з 06.07.2013 року та становить 78720,00 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 78720.00 06.07.2013 - 12.08.2013 38 7.0000 % 0.038 %* 1147.37 78720.00 13.08.2013 - 27.12.2013 137 6.5000 % 0.036 %* 3841.10 Відповідно до Додатку №2 заборгованість виникла з 06.07.2013 року та становить 27 552, 00 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченяКількість днів простроченняРозмір ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 27552 06.07.2013 12.08.2013 38 7.0000 % 0.038 %* 401.58 27552 13.08.2013 27.12.2013 137 6.5000 % 0.036 %* 1344.39

Відповідно до Додатку № 4 заборгованість 20% вартості товару виникла з 22.06.2013 року та становить 3936,00 грн.

Проте, враховуючи п. 6 ст. 232 ГК України, при розрахунку визначено період з 22.06.2013 по 12.12.2013 року.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 3936 22.06.2013 - 12.08.2013 52 7.0000 % 0.038 %* 78.50 3936 13.08.2013 - 20.12.2013 130 6.5000 % 0.036 %* 182.24 Так, відповідно, до п. 3.2. Додатку №4 заборгованість 80 % вартості товару виникла з 13.07.2013 року та складає 15 744,00 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 15744 13.07.2013 - 12.08.2013 31 7.0000 % 0.038 %* 187.20 15744 13.08.2013 - 27.12.2013 137 6.5000 % 0.036 %* 768.22 Відповідно до Додатку №5 заборгованість виникла з 13.07.2013 року та складає 4 329,60грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 4329.60 13.07.2013 - 12.08.2013 31 7.0000 % 0.038 %* 51.48 4329.60 13.08.2013 - 27.12.2013 137 6.5000 % 0.036 %* 211.26 Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», розмір пені складає 8 213,54 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 7 906,13 грн., заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п. 2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у сумі 7 906,13 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20% штрафу у розмірі 26 056,32 грн.

Здійснивши власний розрахунок 20% штрафу, господарський суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним (130 281,60x20/100=26 056,32).

Відповідно п.п. 7.1.1. договору, крім відповідальності, встановлено п.7.1. даного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення , а також додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу.

Таким чином, позов в частині стягнення 20% штрафу підлягає задоволенню повністю в сумі 26 056,32грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись, законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме у сумі 185 831,53 грн., з яких 130 281,60 грн. основного боргу, 21 587,48 36% річних, 7 906,13 грн. пені та 26056,32 20% штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається повністю на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія»

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія» (07450, Київська обл., Броварський район, село Плоске, вулиця Жовтнева, будинок 2, ідентифікаційний код: 38250156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (54000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Велика Морська, будинок 143, ідентифікаційний код: 35472893) 130 281 (сто тридцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 60 коп. основного боргу, 21 587 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят сім) грн. 48 коп. 36% річних, 7 906 (сім тисяч дев'ятсот шість) грн. 13 коп. пені, 26056 (двадцять шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 32 коп. 20% штрафу та 3 740 (три тисячі сімсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 17.03.2014 року