Постанова

від 13.03.2014 по справі 901/3955/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 901/3955/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення № 016948 від 21.05.20-13 року (прокурор відділу прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері).

представник позивача : не з'явився.

представник відповідача: не з'явився.

третья особа: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 23 січня 2014 року у справі №901/3955/13

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Казанська, 27,Сімферополь,95000)

Міністерство оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6,Київ 1,03168)

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя (вул. Павленка, 9,Сімферополь,95000)

до Приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3,Сімферополь,95006)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Військова частина А2320 (в/ч А2320,Перевальне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97578)

про стягнення 60609,52 грн.

ВСТАНОВИВ :

Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства «Артек-Союз» про стягнення заборгованості за відшкодування витрат на електропостачання по договору на використання електроенергії № 116 від 01 березня 2012 року у розмірі 60 609,52грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2014 року у справі № 901/3955/13 (суддя Іщенко І.А.) позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя суму основного боргу у розмірі 60609,52грн.

Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами договір № 116 від 01.03.2012 не передбачає здійснення Квартирно- експлуатаційним відділом м. Сімферополя постачання електричної енергії приватному підприємству "Артек-Союз", оскільки його предметом є здійснення відповідачем відшкодування вартості електричної енергії, спожитої на зайнятому ним об'єкті, у зв'язку із чим, вимоги позивача про стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підлягають задоволенню.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя відсутня ліцензія на поставку електричної енергії. У зв'язку з цим суд першої інстанції мав врахувати, що позивач, який є постачальником електричної енергії, не має спеціальної ліцензії, тому не міг укладати договір № 116 від 01.03.2012 на використання електроенергії, відтак даний договір є недійсним. Крім того, відповідач зауважує, що позивач не надав докази розрахунку суми позову із посиленням на існуючи тарифи, за якими нараховується сума позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, мотивовані також іншими підставами, викладеними в апеляційній скарзі, які не мають суттєвого значення для розгляду справи.

У судове засідання 13 березня 2014 року представники сторін не з'явились.

Представник відповідача та третьої особи направили клопотання про розгляд справи у відсутності їх представників, та наполягали на залишенні рішення суду першої інстанції в силі.

Представником Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя було також надано заперечення на апеляційну скаргу.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи, відповідача та позивача за наявними документами в матеріалах справи.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділу міста Сімферополя (Платник), військовою частиною А2320 (Споживач), приватним підприємством «Артек-Союз» (Субспоживач) було укладено трьохсторонній договір на використання електроенергії № 116 від 01.03.2012 року.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, військова частина А2320 одержує електричну енергію від Сімферопольського РЕМ відповідно до договору № 588 від 03.11.2003 року, а приватне підприємство «Артек-Союз» частково використовує електроенергію на електропостачання приміщень, розташованих в будівлі за ГП № 14 - їдальня, № 49 - продовольчий склад військового містечка № 26 військової частини А 2320 с. Перевальне.

Відповідно до пункту 1.3. договору відшкодування витрат на електроенергію по даному договору здійснюється субспоживачам на розрахунковий рахунок платника на підставі рахунків, виписаних платником, що відновляє лімітну статтю КЕКВ 1163 споживача.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що субспоживач здійснює 100% оплату відшкодування витрат за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку від платника.

Рахунок на відшкодування витрат за спожиту електричну енергію субспоживачем нараховується платником на підставі наданої споживачем і погодженої з субспоживачем довідки про фактичне використання електроенергії. Рахунок надається субспоживачу щомісячно до 10 числа (пункт 6.2 Договору).

На виконання умов договору, 05.07.2013, 05.08.2013, 05.09.2013, складено акти зняття показників приладів обліку споживання електроенергії об'єктів військового містечка, які передані в експлуатацію підприємству «Артек-Союз».

Відповідно до вимог договору, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополь на адресу Приватного підприємства «Артек-Союз» 18.07.2013, 15.08.2013, 11.09.2013, 21.10.2013 передав, рахунки №116 від 18.07.2013, №116 від 15.08.2013, №116 від 11.09.2013, та №116 від 21.10.2013, про відшкодування витрат за спожиту електроенергію за червень, липень, серпень та вересень 2013 року в сумі 60609,52 грн. (а.с. 17, 19, 21, 23).

Згідно довідки, наданої Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь, за вих. № 10/2213, станом на 01.07.2013 за приватним підприємством «Артек-Союз» перед Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь, рахується заборгованість за договором на використання електроенергії № 116 у будівлях ГП № 14 - їдальня, № 49 - продовольчий склад військового містечка № 26 військової частини А 2320 м. Сімферополь за червень, липень, серпень та вересень 2013 року в сумі 60609,52 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України , якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи відповідача про те, що договір № 116 є договором з постачання електроенергії, тому він підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що у позивача немає ліцензії на постачання електроенергії, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законодавстві.

Відповідно до частини 3 статті 14 Господарського кодексу України ліцензія -документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про електроенергетику» , енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії (частина перша статті 13 Закону).

Законодавство про ліцензування певних видів господарської діяльності передбачає необхідність ліцензування саме діяльності господарюючих суб'єктів (що опосередковується укладенням договорів), а не самого укладення певних видів правочинів.

Відсутність у позивача можливості укласти прямий договір з постачальником електроенергії стало підставою для укладання трьохстороннього договору № 116 між військовою частиною А 2320, приватним підприємством "Артек-Союз" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополя з метою компенсувати витрати останньої, як платника за спожиту військовою частиною А 2320 електроенергію на об'єктах, які знаходяться на території військової частини та передані в користування приватному підприємству "Артек-Союз".

Зазначений договір не регулює відносини постачання електричної енергії у розумінні абзацу 16 статті 1 Закону України «Про електроенергетику» , а є за своїм змістом договором, якій регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергію, спожиту в ході користування приміщеннями з метою організації харчування особового складу.

Отже, вартість використаної відповідачем електричної енергії вираховується на підставі договору № 116 від 01.03.2012. З енергокомпанією за використану електричну енергію розраховується Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя, як безпосередній балансоутримувач електроустановок, які були передані у користування відповідачеві у відповідності до показів приладів обліку та діючих тарифів.

Таким чином, договір № 116 за змістом передбачає відшкодування відповідачем позивачу затрат, пов'язаних з користуванням відповідачем електроенергії. При цьому третя особа будь-яку специфічну діяльність як енергопостачальник не здійснювала, та не є постачальником електричної енергії.

Даний договір не має на меті отримання прибутку.

Про вищенаведене свідчать пункт 2.8. договору, яким встановлено, що відшкодування витрат за використану електричну енергію складається з тарифу встановленого ВАТ «Крименерго» з врахуванням ПДВ.

Укладення та виконання укладеного сторонами спірного правочину не є господарською діяльністю у сфері електроенергетики, що підлягає ліцензуванню, а відтак даний правочин відповідає вимогам законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Судова колегія звертає увагу, що приватним підприємством "Артек-Союз" не надано жодного доказу порушення його будь-якого права або законного інтересу, тому немає підстав для визнання договору недійсним.

При цьому питання дійсності чи недійсності договору № 116 не має принципового значення для вирішення спору, предметом якого є стягнення коштів за фактично використану електроенергію. Слід вказати, що незалежно від дійсності договору № 166, існують приписи цивільного законодавства, відповідно до якого (ст. 11 Цивільного кодексу України ), права і обов'язки сторін виникають з відповідних дій осіб.

Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її (використаної електроенергії) оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором. Факт безоплатного споживання електроенергії в ході господарської діяльності сторонами не заперечується. Безпідставно збагатившись за рахунок інших осіб, споживши оплачену електроенергію, відповідач зобов'язаний відшкодувати її вартість на користь особи, що таку енергію оплатила.

Аналогічної правої позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 31 травня 2012 року у справі №5002-11/4253-2011.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що місцевим господарським судом не враховано вимоги частини 3 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, оскільки позивач отримує двічі податкову вигоду на суму ПДВ.

Статтею 14.1.181 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом Vцього Кодексу.

Так, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя, відповідно до статтей 1,3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» є суб'єктом господарської діяльності Збройних Силах України, який утримується за рахунок Державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний баланс доходів та кодів економічної діяльності, а також окремі рахунки у банківських установах.

Фінансування Збройних Сил України відповідно до статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Таким чином, кошти на рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя надходять від власної господарської діяльності отримуються на рахунки спецфонду та з державного бюджету на рахунок бюджетний реєстраційних рахунок.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя є платником податків на додану вартість, які вноситься на податковий кредит тільки по розрахункам, які сплачуються за рахунок грошових коштів спеціального фонду.

Тобто, спожиті військовими частинами комунальні послуги та енергоносії сплачуються за рахунок коштів, які надіслані від Державного бюджету України.

Сплачені за рахунок коштів Державного бюджету сума ПДВ не відноситься до податкового кредиту, а отримані податкові накладні у реєстрі та отриманих податкових накладних відображаються у графах 13,14 «які не призначаються для їх використання у господарської діяльності».

У зв'язку із чим, рахунки, які надаються ДТЕК «Крименерго» до КЕВ м. Сімферополь сплачуються разом з ПДВ за рахунок грошових коштів Державного бюджету і по тарифам Сімферопольського РЕМ відповідно до договору № 588 від 03.11.2003 року.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм матеріального права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2014 року у справі № 901/3955/13- залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Казанська, 27,Сімферополь,95000)

Міністерство оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6,Київ 1,03168)

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя (вул. Павленка, 9,Сімферополь,95000)

2. Приватне підприємство "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3,Сімферополь,95006)

3. Військова частина А2320 (в/ч А2320,Перевальне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97578)

4. Квартирно-експлутаційний відділ міста Сімферополя (95006, вул.Павленко,8, місто Сімферополь, АР Крим)