Постанова

від 13.03.2014 по справі 813/609/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року № 813/609/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар Н.А.

секретар судового засідання - Самборська Ю.М.

за участі:

представника позивача - Батіг В.Ю.

представника відповідача - Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Арго-Захід» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Арго-Захід» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 року за № 0000632240.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки № 195/22-40/38172445 від 02.12.2013 року про безтоварність господарських операцій з ТОВ «ТД Теко груп» оскільки такі операції мали реальний характер та підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, під час проведення перевірки позивачем були надані всі необхідні документи, які у своїй сукупності підтверджуються здійснення господарських операцій та їх подальше використання у власній господарській діяльності. Відтак, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 26.03.2012 року та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 29.03.2012 року за № 8928, є платником податку на додану вартість.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТОВ «ТД Теко груп» за березень, квітень, травень 2013 року, результати якої оформлені актом № 195/22-40/38172445 від 02.12.2013 року.

Як вбачається з даного акту, перевіркою встановлено порушення п.186.1 ст.186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 651 252,25 грн. в т.ч. за березень 2013 р.-266352,03 грн., за квітень 2013 р.-181123,23 грн., за травень 2013 р. - 152261,99 грн., за червень 2013 р.-51512 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000632240 від 18.12.2013 року (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 814065 грн., в тому числі за основним платежем - 651252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162813 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зроблено висновок про те, що господарські операції, які відображені позивачем з контрагентом ТОВ «ТД Теко груп» за березень, квітень, травень 2013 року в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. При перевірці позивачем не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності , що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

В основу таких висновків відповідача покладено акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 964/26-55-22-03-11/37046716 від 29.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Теко груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.07.2013 року.»

Суд вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки необґрунтованими та помилковими, мотивуючи це наступним.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ «ТД Теко груп» позивачем надано:

1. договір поставки №10/4-13 від 10 січня 2013 року, згідно якого продавець - ТОВ «ТД Теко груп» бере на себе зобов»язання передати сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов»язується оплатити та прийняти товар згідно умов договору.

2. платіжні доручення № №168, 116, 111, 114, 156, 162, 125, 124, 127, 121, 122, 123, 119, 129, 74, 136, 95, 96, 98, 99, 90, 89, 110, 106, 84, 155, 149, 85, 148, 147, 241, 243, 215, 214, 181, 176, 102, 138, 58, 139, 140, 137, 141, 144, 82, 50, 81, 78, 76, 56, 66, 73;

3. видаткові накладні: №№ РН-0000122 від 03.05.2013р., РН-0000126 від 9.05.2013р., РН-0000131 від 17.05.2013р., РН-0000127 від 15.05.2013р., РН-0000139 від 29.05.2013р., РН-0000136 від 25.05.2013р., РН-0000134 від 23.05.2013 р., РН-0000140 від 31.05.2013р., РН-0000115 від 09.04.2013р., РН-0000114 від 06.04.2013р., РН-0000113 від 04.04.2013р., РН-0000117 від 20.04.2013 р., РН-0000116 від 15.04.2013р., РН-0000118 від 26.04.2013р., РН-0000104 від 31.03.2013р., РН-0000103 від 31.03.2013 р., РН-0000102 від 28.03.2013 р., РН-0000096 від 26.03.2013 р., РН-0000094 від 22.03.2013 р., РН-0000093 від 20.03.2013 р., РН-0000092 від 19.03.2013 р., РН-0000091 від 15.03.2013 р., РН-0000090 від 12.03.2013 р., РН-0000089 від 11.03.2013 р, РН-0000088 від 11.03.2013 р, РН-0000087 від 11.03.2013 р.;

4. податкові накладні: №№ 96 від 12.03.2013 р., 95 від 11.03.2013р., 97 від 15.03.2013р., 98 від 19.03.2013р., 99 від 20.03.2013р., 94 від 11.03.2013р., 93 від 11.03.2013р., 100 від 22.03.2013р., 102 від 26.03.2013р., 110 від 31.03.2013р., 109 від 31.03.2013р., 108 від 28.03.2013р., 120 від 06.04.2013р., 119 від 04.04.2013р., 121 від 09.04.2013р., 124 від 26.04.2013, 123 від 20.04.2013р., 122 від 15.04.2013р., 141 від 29.05.2013р., 138 від 25.05.2013р., 130 від 09.05.2013р., 128 від 03.05.2013р., 142 від 31.05.2013р., 137 від 23.05.2013р., 135 від 17.05.2013р., 131 від 15.05.2013р.;

5. акти виконання робіт: № 643 від 13.05.2013р., 368 від 28.03.2013 р., 363 від 27.03.2013р., 519 від 22.04.2013 р., 563 від 26.04.2013р., 448 від 09.04.2013р., 470 від 13.04.2013р.;

Доставка товару на адресу позивача здійснювалась за рахунок позивача ПП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними №№ 679227, 679229, 679230, 679231, 679232, 679233, 679234, 679236, 679237, 679238, 679239, 679240, 679241, 679242, 679243, 679244.

З придбаного у ТОВ «ТД Теко груп» товару позивач виготовляв олію та макуху соєву та надалі реалізував своїм покупцям ТзОВ «Великолюбінське», ТзОВ «Барком», фермерське господарство «Птиця», на підтвердження чого долучив копії договорів поставки, видаткових накладних, технічні умови, протоколи проведення контролю якості.

Суд вважає, що матеріали справи у своїй сукупності підтверджують фактичність отримання товарів від ТОВ «ТД Теко груп», зв'язок таких товарів з господарською діяльністю позивача, а відтак і реальність таких операцій.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент Товариства не був зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого. Крім цього, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у контрагента відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 року № 0000632240 слід визнати протиправним та скасувати.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст.94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 18.12.2013 року № 0000632240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Агро-Захід» (код ЄДРПОУ 38172445) 487,20 грн. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 17.03.2014 року.