Постанова

від 31.05.2019 по справі 813/609/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №813/609/14

адміністративне провадження №К/9901/5824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління ДФС у Львівській області

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 (суддя - Кухар Н.А.)

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 (колегія суддів: головуючий суддя - Багрій В.М., судді - Рибачук А.І., Старунський Д.М.)

у справі № 813/609/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Агро-Захід"

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління ДФС у Львівській області Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Агро-Захід" (далі - Товариство) звернулось в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Личаківському районі Головного управління ДФС у Львівській області)(далі - ДПІ) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про помилковість висновку ДПІ, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ ТД Теко груп не мали реального характеру, тому відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення Товариству суми податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 18.12.2013 № 0000632240.

Не погодившись з судовими рішеннями, ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2015 відкрито касаційне провадження.

18.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТОВ ТД Теко груп за березень, квітень, травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 02 грудня 2013 року №195/22-40/38172445 (том 1 а.с. 13-33).

В акті викладено висновки контролюючого органу порушення Товариством п.186.1 ст.186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 651 252, 25 грн.

На цій підставі відповідачем 18.12.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632240, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 814 065 грн., в тому числі за основним платежем - 651 252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162 813 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДФС мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ ТД Теко груп не носили реального характеру та фактично не виконувались, оскільки за наявною у контролюючих органів інформацією у ТОВ ТД Теко груп відсутні виробничо-складські приміщення та інші матеріально-технічні і трудові ресурси необхідні для виконання умов договору з постачання товару.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 198, 200, 201 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, водночас суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ про порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем та ТОВ ТД Теко груп договору поставки від 10 січня 2013 року, фактичне отримання позивачем обумовлених вказаними договорами товарів, його транспортування, що здійснювалось ПП ОСОБА_1 за рахунок позивача (товарно-транспортні накладні №№ 679227, 679229, 679230, 679231, 679232, 679233, 679234, 679236, 679237, 679238, 679239, 679240, 679241, 679242, 679243, 679244), використання отриманої позивачем сільськогосподарської продукції у його господарській діяльності (виготовленні олії та макухи) і подальшої реалізації виготовленої продукції покупцям: ТзОВ Великолюбінське , ТзОВ Барком , фермерське господарство Птиця .

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Судами попередніх інстанцій дано належну оцінку всім доводам та запереченням сторін та зроблено правильний висновок щодо відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують правильність викладеного в акті перевірки від 02.12.2013 про нереальність та фіктивність укладеного між позивачем та його контрагентом договору.

По суті, доводи ДПІ зводяться до того, що у контролюючих органів виникли зауваження до ТОВ ТД Теко груп відносно його податкової звітності. При цьому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки щодо того, що фактичне виконання укладеного господарського договору не відбулось, а самі висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях не підтверджених належними та допустимими доказами. Не надано ДПІ також і доказів наявності протиправної змови між Товариством та ТОВ ТД Теко груп направленої на вчинення правопорушень у сфері податкових відносин.

Таким чином, касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова