Постанова

від 27.02.2014 по справі 826/13886/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13886/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконним акта перевірки, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» (надалі за текстом - «ТОВ «Дельта М») звернулось до суду з позовом про визнання незаконним акта перевірки № 563/26-51-22-01/35199148 від 24.07.2013 р., визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003362201/2560 від 16.08.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 411 719 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0003352201/2561 від 16.08.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 3 316 509 грн. 51 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 09.07.2013 р. по 17.07.2013 р. посадовцями державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Дарницькому районі») проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дельта М» з питань взаємовідносин з ТОВ «Аркада і К» за січень, березень 2012 р., ТОВ «Руст» за березень 2012 р., ТОВ «МК Інтерпрайм Груп» за листопад, грудень 2012 р., ТОВ «Ресурс Еко» за листопад, грудень 2012 р., січень, лютий 2013 р., ТОВ «Артель В.М.» за листопад, грудень 2012 р., лютий 2013 р., ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012» за травень, червень, липень, серпень 2012 р., ТОВ «Спрос Юей» за лютий, березень 2012 р., жовтень, листопад, грудень 2011 р., ТОВ «Едвертайзінг Консалт» за листопад, грудень 2010 р., липень, вересень, жовтень, листопад 2011 р., ПП «БВФ» за квітень 2012 р., ПП «Бізнес Форс» за квітень 2012 р., ТОВ «Статус Люкс» за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2011 р., ПП «Еліс Транс» за березень, серпень, вересень, грудень 2011 р., ТОВ «Данис-Трейд» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р., ПП «Інтер Бізнес Форум» за квітень 2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 563/26-51-22-01/35199148 від 24.07.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 138, 185, 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати робіт та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Руст», ТОВ «МК Інтерпрайм Груп», ТОВ «Ресурс Еко», ТОВ «Артель В.М.», ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ПП «БВФ», ПП «Бізнес Форс», ТОВ «Статус Люкс», ПП «Еліс Транс», ТОВ «Данис-Трейд», ПП «Інтер Бізнес Форум».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 05/01 від 05.01.2011 р. ТОВ «Аркада і К» зобов'язалось надати ТОВ «Дельта М» комплекс інформаційно-консультаційних послуг, а останнє - прийняти та оплатити їх.

21.02.2012 р. між позивачем та ТОВ «Руст» укладено договір № 2/12-Л.

За умовами цього договору ТОВ «Руст» взяло на себе зобов'язання з виконання робіт (придбання та маркування конвертів, виготовлення друкованих матеріалів, нанесення персоніфікованих даних на листи).

Згідно договору № 27 від 30.07.2012 р. ТОВ «МК Інтерпрайм Груп» зобов'язалось виконати для ТОВ «Дельта М» роботи з придбання та маркування конвертів, виготовлення друкованих матеріалів, нанесення персоніфікованих даних на листи.

Відповідно до договору № 384 від 31.10.2012 р. ТОВ «Ресурс Еко» взяло на себе зобов'язання з виконання робіт для позивача.

За умовами договору № 65 від 01.11.2012 р. ТОВ «Артель В.М.» зобов'язано виконати роботи з придбання та маркування конвертів, виготовлення друкованих матеріалів, нанесення персоніфікованих даних на листи.

Згідно договору № 138 від 30.04.2012 р. ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012» зобов'язалось надати ТОВ «Дельта М» послуги з направлення повідомлень, інформування клієнтів, друку листів та ін.

За умовами договору № 1/09-М від 23.09.2011 р. ТОВ «Спрос Юей» виконало для ТОВ «Дельта М» роботи з придбання та маркування конвертів, виготовлення друкованих матеріалів, нанесення персоніфікованих даних на листи.

Відповідно до договору від 11.10.2010 р. ТОВ «Едвертайзінг Консалт» зобов'язалось створити програмні продукти (програмні модулі і блоки, інформаційні бази даних) для програмного комплексу «Delta M.Collection».

Відповідно до договорів № 05/04 від 05.04.2011 р., № 11/04 від 11.04.2011 р., № 17/04 від 17.04.2011 р., № 24/04 від 23.04.2011 р., № 27/04 від 27.04.2011 р., ТОВ «БВФ» зобов'язалось надати ТОВ «Дельта М» комплекс інформаційно-консультаційних послуг, а останнє - прийняти та оплатити їх.

За умовами договорів № 02/04 від 02.04.2011 р., № 09/04 від 09.04.2011 р., № 13/04 від 13.04.2011 р., № 20/04 від 20.04.2011 р., № 26/04 від 26.04.2011 р., ПП «Бізнес Форс» зобов'язалось надати позивачеві комплекс інформаційно-консультаційних послуг.

У січні, лютому, березні, травні, червні, липні, серпні 2011 р. складено акти приймання-передачі послуг та податкові накладні за змістом яких між ТОВ «Статус Люкс» надало ТОВ «Дельта М» послуги по здійсненню телефонних дзвінків, друкуванню, пакуванню та розсилці документів.

За даними актів приймання-передачі виконаних робіт ПП «Еліс Транс Сервіс» надало березні, серпні та вересні 2011 р. ТОВ «Дельта М» послуги з тимчасового користування робочими місцями та інформаційні послуги.

Згідно договору № 13-ПО від 02.08.2011 р. ТОВ «Данис Трейд» надало позивачеві послуги з друкування, пакування та розсилці документів.

Відповідно до договору № 7 від 27.03.2013 р. ПП «Інтер Бізнес Форум» зобов'язалось надати ТОВ «Дельта М» послуги з послуги з друкування, пакування та розсилці листів.

На підставі цих договорів були оформлені акти приймання-передачі наданих послуг та податкові накладні.

Розрахунки з контрагентами позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включив до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до актів «Про неможливість проведення зустрічної звірки», складених Основ'янською МДПІ м. Харкова 03.05.2012 р. та ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 13.03.2012 р., ТОВ «Аркада і К» за податковою адресою не знаходиться, має незначний штат працюючих, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій.

Згідно акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 20.03.2013 р. правочини між ТОВ «Руст» та підприємствами-постачальниками вчинено без мети настання реальних наслідків.

За даними акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 15.03.2013 р. ТОВ «МК Інтерпрайм Груп» не знаходиться за місцем реєстрації. Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товариством товарів (послуг).

Відповідно до актів ДПІ у Оболонському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 14.03.2013 р. та від 28.02.2013 р. ТОВ «Ресурс Еко» відсутнє за місцезнаходженням.

За даними актів ДПІ у Оболонському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 01.03.2013 р. та від 10.04.2013 р. ТОВ «Артель В.М.» за юридичною адресою не знаходиться. Перевіркою також встановлено, що товариство мало господарські взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності.

Відповідно до акту документальної позапланової перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 26.04.2013 р. не встановлено фактичної адреси ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012».

Згідно акту документальної позапланової перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 14.06.2013 р. не можливо встановити активи, що були реалізовані ТОВ «Спрос Юей».

За змістом акту документальної позапланової перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 21.03.2013 р. у ТОВ «Едвертайзінг Консалт» відсутні технічні чи будь-які інші можливості для здійснення поставок товарів (послуг).

Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 24.10.2012 р. ТОВ «БВФ» відсутнє за місцезнаходженням.

За даними акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 18.12.2012 р. ТОВ «Бізнес Форс» не знаходиться за місцем реєстрації.

Згідно акту документальної позапланової перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 23.04.2013 р. ТОВ «Статус Люкс» не має будь-яких можливостей для поставки товарів (послуг).

Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 12.09.2012 р. ТОВ «Еліс Транс Сервіс» відсутнє за місцезнаходженням. Також перевіркою не встановлено фактів передачі товарів (робіт, послуг) покупцям.

За даними акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДПА у Харківській області від 26.09.2012 р. не встановлено фактичної адреси ТОВ «Данис Трейд».

Відповідно до акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 04.07.2013 р. ПП «Інтер Бізнес Форум» за юридичною адресою не знаходиться та в діяльності товариства вбачається проведення транзитних фінансових потоків.

На думку ДПІ у Дарницькому районі наведене свідчить про те, що укладені позивачем з ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Руст», ТОВ «МК Інтерпрайм Груп», ТОВ «Ресурс Еко», ТОВ «Артель В.М.», ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ПП «БВФ», ПП «Бізнес Форс», ТОВ «Статус Люкс», ПП «Еліс Транс», ТОВ «Данис-Трейд», ПП «Інтер Бізнес Форум» правочини є нікчемними.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення рішення № 0003362201/2560 від 16.08.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 411 719 грн., у тому числі 1 065 450 грн. за основним платежем та 346 269 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0003352201/2561 від 16.08.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 3 316 509 грн. 51 коп., у тому числі 2 256 645 грн. 31 коп. за основним платежем та 1 059 864 грн. 20 коп. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР»), статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР») та статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження реальності укладених угод позивачем було надано копії: договорів № 05/01 від 05.01.2011 р., № 2/12-Л від 21.02.2012 р., № 27 від 30.07.2012 р., № 384 від 31.10.2012 р., № 65 від 01.11.2012 р., № 138 від 30.04.2012 р., № 1/09-М від 23.09.2011 р., від 11.10.2010 р., № 05/04 від 05.04.2011 р., № 11/04 від 11.04.2011 р., № 17/04 від 17.04.2011 р., № 24/04 від 23.04.2011 р., № 27/04 від 27.04.2011 р., № 02/04 від 02.04.2011 р., № 09/04 від 09.04.2011 р., № 13/04 від 13.04.2011 р., № 20/04 від 20.04.2011 р., № 26/04 від 26.04.2011 р., ,№ 13-ПО від 02.08.2011 р., № 7 від 27.03.2013 р., № О-11/1 від 04.11.2010 р., № С_Д/01-03 від 04.01.2011 р., актів приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок, які свідчать що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Дельта М» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Руст», ТОВ «МК Інтерпрайм Груп», ТОВ «Ресурс Еко», ТОВ «Артель В.М.», ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ПП «БВФ», ПП «Бізнес Форс», ТОВ «Статус Люкс», ПП «Еліс Транс», ТОВ «Данис-Трейд», ПП «Інтер Бізнес Форум».

Суд попередньої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не доведено реальність господарських операцій.

Не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на те, що укладені ТОВ «Дельта М» правочини є фіктивними, оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Руст», ТОВ «МК Інтерпрайм Груп», ТОВ «Ресурс Еко», ТОВ «Артель В.М.», ТОВ «ВКП «Спецінвест-2012», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ПП «БВФ», ПП «Бізнес Форс», ТОВ «Статус Люкс», ПП «Еліс Транс», ТОВ «Данис-Трейд», ПП «Інтер Бізнес Форум» правочинів.

Тобто, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

В частині позовних вимог про визнання незаконним акту перевірки, судова колегія зазначає наступне.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Пунктом 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 визначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається

Згідно Рішенню Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Оспорюваний позивачем акт документальної позапланової перевірки не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, а відтак у цій частині суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003362201/2560 від 16.08.2013 року та податкове повідомлення-рішення № 0003352201/2561 від 16.08.2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 05 березня 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.