Постанова

від 17.03.2014 по справі 826/20582/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2014 року письмове провадження № 826/20582/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2013 року № 0001812205 та № 0001822205 ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки та письмових запереченнях, що надано відповідачем, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання 17.02.2014 року прибули не всі особи, суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" (код ЄДРПОУ 30406297) зареєстровано 15.04.1999 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.04.1999 р. №10661200000 000127. Вказане підприємство розташоване за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф 318.

ТОВ "БМБ Компаунд" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27.04.1999р. за № 27208/4710/2712, та перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ "БМБ Компаунд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт від 26.06.2013 №146/2250/30406297 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ТОВ "БМБ Компаунд" вимог:

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємства всього у сумі 659 193 грн ., у тому числі за II квартал 2012 року у сумі 134 403 грн, за ІІІ квартал 2012 року у сумі 216 281 грн., за IV квартал 2012 року у сумі 308 509 грн.;

-п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 74 842 грн ., у тому числі за серпень 2011 року в сумі 30 690,грн., за жовтень 2012 року в сумі 44 152 грн.

На підставі Акту перевірки від 26.06.2013 №146/2250/30406297 ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0001812205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 659 193 , 00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 164 798,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0001822025, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 74 842,00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 37 421,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався правом адміністративного узгодження спірних податкових повідомлень рішень, відповідно до приписів ст. 56 ПК України, за результатами якого податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Позивач вважаючи дії відповідачів та рішення протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Як вбачається з Акту перевірки від 26.06.2013 №146/2250/30406297, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період 01.07.2011 по 31.12.2012 встановлено його заниження всього у сумі 1 379 606 грн., у тому числі за II квартал 2012 року в сумі 249 720 грн ., за IV квартал 2012 року в сумі 1 129 886 грн.

В акті перевірки вказано, що за даними бухгалтерського обліку станом на 01.07.2011 року та на момент проведення перевірки у ТОВ «БМБ Компаунд» існує кредиторська заборгованість перед ПП «Лібро» (код за ЄДРПОУ 36208469) , що перебуває на обліку в Лівобережній Міжрайонній ДПІ Дніпропетровської обл. ДПС, в розмірі 249 720 грн. , яка виникла у квітні 2009 року в сумі 124 860 грн. та в червні 2009 року в сумі 124 860 грн.

При цьому, контролюючий орган дійшов висновку, що строк позовної давності по кредиторській заборгованості перед ПП «Лібро» в сумі 249 720 грн. минув у II кварталі 2012 року. Оскільки ПП «Лібро» не подавало до суду позовних заяв щодо примусового стягнення з ТОВ «БМБ Компаунд» заборгованості та не надсилало претензій щодо погашення боргу, ТОВ «БМБ Компаунд» було зобов'язане в II кварталі 2012 року включити до складу доходу суму безнадійної заборгованості по взаємовідносинам з ПП «Лібро» в сумі 249 720 грн.

Із такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01 квітня 2009 року між ТОВ "БМБ Компаунд" (Замовник) та ПП «Лібро» (Виконавець) було укладено Договір пронадання послуг прибирання №20/09 з додатками № 1 та № 2.

Згідно п. 3.1. договору Замовник зобов'язався оплатити послуги Виконавця протягом 45 днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Надані Виконавцем послуги були прийняті Замовником 30 квітня 2009 року за Актом № 3050 та 30 червня 2009 року за Актом № 3078.

Як вірно вказує позивач, зобов'язання по оплаті послуг у загальній сумі 249 720,00 грн. замовник мав би виконати до 14 червня 2009 року за актом № 3050 та до 14 серпня 2009 року за Актом № 3078.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 5.3. договору між ТОВ «БМБ Компаунд» та ПП «Лібро» встановлено строк позовної давності у 6 (шість) років.

Зідповідно до п. 14.1.11. ПК України безнадійною заборгованістю є заборгованість за зобов'язаннями, щодояких минув строк позовної давності.

Оскільки, за зобов'язанням Товариства з ПП «Лібро» за договором № 20/09 від 01.04.2009 року строк позовної давності спливає в 2015 році, у позивача відсутні правові підстави вважати безнадійною заборгованістю не сплачену на користь ПП «Лібро» суму 249720 грн. і відповідно не було підстав для віднесення цієї суми до складу доходів Товариства.

Під сумнів товарність операції перевіряючими під час перевірки не ставилася, під час розгляду справи представником податкового органу не заперечувалася.

Таким чином, висновок контролюючого органу щодо порушення Товариством пп. 135.5.4. п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу України за ознаками не включенння до складу доходу суми безнадійної заборгованості перед ПП «Лібро» в сумі 249 720 грн. в II кварталі 2012 року є безпідставним та неправомірним.

З акту перевірки позивача вбачається, що станом на 31.12.2012р. та на момент проведення перевірки у ТОВ «БМБ Компаунд» існує кредиторська заборгованість в розмірі 368 456 грн. перед ТОВ «Руф-Мастер» (код за ЄДРПОУ 34885191) , яке знаходиться на обліку в Дніпропетровській Міжрайонній ДПІ Дніпропетровської обл. ДПС. За даними підсистеми «Перегляд результатів співставлення» аналітичної системі «Автоматизована система співставлення» Системи «Податковий блок» ТОВ «Руф-Мастер» не звітує з II кварталу 2012 року, господарським судом визнано банкрутом, постановою від 15.01.2013 р. по справі №38/5005/10886/2012, має стан 14 «визнано банкрутом», свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.04.2012 р.

Податковий орган дійшов висновку, що оскільки ТОВ «БМБ Компаунд» не розрахувалось з ТОВ «Руф-Мастер» та не має можливості в подальшому розрахуватися за отримані товари (роботи, послуги), зазначені товари (роботи, послуги) отримані ТОВ «БМБ Компаунд» безоплатно.

Судом встановлено, що 01.07.2010 року ТОВ «БМБ Компаунд» (Замовник) уклало з ТОВ «Руф-Мастер» (Генпідрядник) договір підряду № 470/10, відповідно до якого Генпідрядник зобов'язався в строк до 31 липня 2010 року виконати ремонтні роботи по складському комплексу в с. Калинівка, а Замовник зобов'язався в строк до 30 серпня 2010 року оплатити виконані роботи за умов підписання сторонами акту приймання- передачі виконаних робіт. Вартість робіт відповідно до локального коршторису № 2-1-1 становить 600 000 гривень, у т.ч. ПДВ 100 000 грн.

01.10.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду № 470/10 від 01.07.2010 року, відповідно до якої сторони домовилися, що в якості розрахунку по договору Замовник може виписати на ім'я Генпідрядника простий вексель.

На виконання умов договору 18 січня 2012 року Замовник частково розрахувався з Генпідрядником простими векселями на загальну суму 368 456,38 грн. (векселі АА 0843000 на суму 165 456,38 грн. та АА 0842999 на суму 203 000,00 грн).

Вказані векселі підлягали оплаті Замовником за пред'явленням, але не раніше 01.06.2013 року.

Передача векселів відбувалась за актами прийому-передачі від 18.01.2012 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Вексель АА 0843000 був оплачений Товариством 24.07.2013 року на користь ПП «Техноцентр Маркет», про що зроблено відповідну позначку на векселі. Зазначений вексель було пред'явлено за Актом пред'явлення до платежу від 24.07.2013 року, і повернуто Замовнику за Актом приймання-передачі погашеного векселя від 26.07.2013 року.

Вексель АА 0842999 був оплачений Товариством 19.07.2013 року на користь ПП «Техноцентр Маркет», що підтверджується відповідною позначкою на векселі. Зазначений вексель було пред'явлено за Актом пред'явлення до платежу від 19.07.2013 року і повернуто Замовнику за Актом приймання-передачі погашеного векселя від 22.07.2013 року.

Під час розгляду справи податковим органом вказане не спростовано.

Відповідно до п. 14.1.11. ПК України безнадійною заборгованістю є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Суд зауважує, що заборгованість банкрута стає безнадійною на дату його ліквідації, а не в період прийняття судом рішення про визнання юридичної особи банкрутом.

У випадку, якщо кредитор-банкрут передав право вимоги іншій особі, заборгованість не може вважатися безнадійною, оскільки зобов'язання у такому випадку перед кредитором не припиняються.

Як вбачається з Витягу з ЄДР, станом на 04.07.2013 року, і відповідно станом на дату проведення ревізорами перевірки підприємства позивача, ТОВ «Руф-Мастер» знаходилось в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство від 25.01.2013 року. Судом встановлено, що запис про припинення ТОВ «Руф-Мастер» внесено державним реєстратором лише 13.08.2013 року.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами позивача, що в IV кварталі 2012 року у ТОВ «БМБ Компаунд» були відсутні правові підстави вважати безнадійною заборгованістю кошти не сплачені ТОВ «Руф-Мастер» за виконані роботи за договором підряду № 470/10 на суму 368 456 грн. і відповідно не було підстав для віднесення цієї суми до складу доходів товариства.

Згідно акту перевірки, станом на 01.07.2011р. та на момент проведення перевірки у ТОВ «БМБ Компаунд» існує кредиторська заборгованість в розмірі 761 430 грн. перед ПП «Євробудсервіс Плюс» (код за ЄДРПОУ 35523298), яке знаходиться на обліку в ДПІ у м.Черкасах. За даними систем податкового органу ПП «Євробудсервіс Плюс» не звітує з ІІ кварталу 2011 року, має стан 21 «ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду» (дата прийняття рішення (постанови) суду про припинення від 18.06.2012р. за №2А/2370/1990/2012), свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.10.2011р

Податковий орган дійшов висновку, що оскільки ТОВ «БМБ Компаунд» не розрахувалось з ПП «Євробудсервіс Плюс» та не має можливості в подальшому розрахуватися за отримані товари (роботи, послуги), зазначені товари (роботи, послуги) отримані ТОВ «БМБ Компаунд» безоплатно.

Судом встановлено, що 06.12.2010 року ТОВ «БМБ Компаунд» (Покупець) уклало з ПП «Євробудсервіс Плюс» (Постачальник) договір поставки № 06-12, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставляти товар згідно специфікацій, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.4. договору Покупець зобов'язався оплатити товар протягом 60 днів після його отримання.

Товар було поставлено Постачальником за видатковими накладними № 178 від 06.12.2010 року на суму 306 600 грн., № 3 від 03.01.2011 року на суму 151 620 грн., № 22 від 04.03.2011 року на суму 589 361, 23 грн. Поставлений товар Покупцем було частково оплачено і станом на 10.01.2012 року заборгованість Покупця за поставлений товар становила 761 430, 44 грн.

13 січня 2012 року ПП «Євробудсервіс Плюс» повідомило ТОВ «БМБ Компаунд» про відступлення ним права вимоги за Договором поставки № 06-12 від 06 грудня 2010 року. Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 1-11/12 від 10 січня 2012 р. зазначене право вимоги було передане ТОВ «Гренуар Консалт».

Згідно повідомлення від 12 січня 2012р. № 02/12 ТОВ «Гренуар Консалт» повідомило ТОВ «БМБ Компаунд» про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором поставки № 06-12 від 06 грудня 2010 року та просили заборгованість за Договором поставки № 06-12 перерахувати на їх розрахункові рахунки.

Оскільки новим кредитором ТОВ «БМБ Компаунд» стало ТОВ «Гренуар Консалт», то в IV кварталі 2012 року у позивача були відсутні правові підстави вважати заборгованість перед ПП «Євробудсервіс Плюс» за договором на суму 761 430, 44 грн. безнадійною, і відповідно, не було підстав для віднесення цієї суми до складу доходів Товариства.

Таким чином, висновок ревізорів щодо порушення Позивачем пп. 135.5.4. п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу України, оскільки ним не включено до складу доходу за IV квартал 2012 року суму вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих платником податку в сумі 1 129 886 грн. є неправомірним.

Під час розгляду справи судом та на момент проведення перевірки реальність вищевказаних господарських операцій податковим органом під сумнів не ставилася.

Відтак, збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 659193,00 грн. за основним платежем, 164 798,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями, було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0001812205, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 встановлено їх завищення всього у сумі 1 759 410 грн ., у тому числі ІІ квартал 2012 встановлено їх завищення всього у 390 295 грн, за ІІІ квартал 2012 року у сумі 1 029 910 грн., за IV квартал 2012 року у сумі 339 205 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що витрати, здійснені за рахунок коштів отриманих у вигляді фінансового кредиту в сумі 28 800 000 грн. за договором № 23 від 26.08.2011 року , не пов'язані безпосередньо з провадженням господарської діяльності платника податку, а отже, і нарахування процентів на зобов'язання по фінансовому кредиту, отриманого по договору №23 від 26.08.2011р., не пов'язане безпосередньо з провадженням господарської діяльності платника податку.

На думку перевіряючих, в порушення п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України ТОВ «БМБ Компаунд» безпідставно віднесено до складу витрат нарахування процентів на зобов'язання по фінансовому кредиту, яке не пов'язане безпосередньо з провадженням господарської діяльності платника податку всього у сумі 1 759 410 грн .

Судом встановлено, що 26.02.2007 року ТОВ «БМБ Компаунд» (Позичальник) уклало з ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства» (Банк) кредитний договір № 13, відповідно до якого Банк відкривав Позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з загальним лімітом сумі 7 236 650,00 гривень зі сплатою 17,5 % річних за користування сумою кредиту, отриманого в гривнях, та 13,5 відсотків річних за користування сумою кредиту, отриманого в іноземній валюті. Пізніше позивач укладав з банком додаткові угоди до вказаного договору.

Згідно умов договору № 13 строк повернення кредиту - 26.02.2010 року.

Судом встановлено, що Позивачем за даним кредитним договором та додатковими угодами до нього було отримано 1 572 610 доларів США та 705 000,00 гривень.

На виконання зазначених вище договорів Позичальник мав повернути Банку до 29.08.2011 року кредит у розмірі 1 570 559,92 долари США та 132 210,58 доларів США відсотків за користування кредитом (договір №10 від 19 серпня 2010 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №13).

Також, 10 березня 2010 року ТОВ «БМБ Компаунд» (Позичальник) уклало з ВАТ «БГ БАНК» (змінена назва ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства») кредитний договір № 09, відповідно до якого Банк на умовах, передбачених цим Договором, надає Позичальнику кредит в сумі 1 500 000,00 гривень зі сплатою 30 % річних строком до 09.09.2010 року, для поповнення обігових коштів.

У період з 2010 по 2011 роки Позичальником та Банком Договорами №1-№10 вносилися зміни до умов кредитного договору. За Кредитним договором № 09 позивачем було отримано 29 400 000 гривень. (договір № 10 від 21 червня 2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №09 від 10 березня 2010 року).

На виконання зазначених вище договорів Позичальник мав повернути Банку до 29.08.2011 року кредит в розмірі 11 902 284,68 гривень та 1 871 776,58 гривень відсотків за користування кредитом.

Під час розгляду справи позивач повідомив, що продовжити термін повернення кредитів Банк не погоджувався, однак був згодний видати новий кредит у гривнях (на кращих умовах) у випадку своєчасного повернення Товариством кредитів за снуючими договорами № 13 та № 09.

Із метою повернення Банку кредитних коштів ТОВ «БМБ Компаунд» 25.08.2011 року уклало з фізичною особою ОСОБА_2 (Позикодавець) договір позики № 52/11, відповідно до якого Позикодавець для поповнення обігових коштів позичальника надав останньому 14 000 000 гривень строком до 30.09.2011 року, також укладено додаткову угоду до вказаного договру.

25 серпня 2011 року ТОВ «БМБ Компаунд» отримало від ОСОБА_2 кошти в сумі 14 млн. грн. та використало її для погашення заборгованості за кредитним договором № 09 від 10 березня 2010 року, на підтвердження чого позивачем надано суду копію банківської виписки від 25.08.2011 року.

26 серпня 2011 Позивач (Позичальник) уклав з ПАТ «Банк Перший» (нова назва ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства») новий кредитний договір № 23, згідно якого Банк відкрив Товариству відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 14 200 000 гривень для ведення статутної діяльності строком по 23.08.2012 року.

26.08.2011 року Товариство отримало від ПАТ «Банк Перший» за кредитним договором № 23 кошти, сумі 14 200 000 грн., які в той же день були використані для виконання господарських зобов'язань Товариства перед ОСОБА_2 за Договором позики № 52/11, що підтверджується банківською випискою від 26.08.2011 року.

29 серпня 2011 року Товариство отримало від ОСОБА_2 фінансову допомогу в сумі 13,8 млн. грн. і з той ж день використало її для погашення заборгованості за кредитним договором № 13 від 26.02.2007 p., що підтверджується банківською випискою від 29.08.2011 року.

30 серпня 2011 року Позивач отримав кредит від ПАТ «Банк Перший» за новим кредитним договором у сумі 14,6 млн. грн. і 31 серпня 2011 року повернув фінансову допомогу ОСОБА_2, згідно банківських виписок від 30.08.2011 року та 31.08.2011 року.

Залишоккоштів, наданих за Кредитним договором № 23, використано Позивачем у господарській діяльності, зокрема для сплати за придбаний товар, сировину, електроенергію, поставлений газ тощо, що підтверджується банківськими виписками від 01.09.2011 р. та від 06.09.2011 р, копії яких містять матеріали справи.

Разом з тим, вказане під час перевірки податковим органом не встановлювалося, яка частина кредиту витрачена на певні господарські операції перевіряючими не досліджувалося.

Таком чином, заборгованість перед ПАТ «Банк Перший» за Кредитним договором № 13 та за кредитним договором № 09, а також заборгованість перед ОСОБА_2 за Договором позики № 52/11 погашені.

Отже, отриманий новий кредит був використаний позивачем для перекредитування, тому останнім правомірно віднесено до витрат Товариства відсотки, сплачені за кредитним договором з ПАТ «Банк Перший» № 23 від 26.08.2011 р., оскільки кошти, отримані в рамках кредитних договорів № 13 від 26.02.2007 p., № 09 від 10.03.2010 p., № 23 від 26.08.2011 p., були використані ТОВ «БМБ Компаунд» в рамках ведення господарської діяльності для отримання доходу.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення Товариством п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України, внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат нарахованих процентів на зобов'язання по фінансовому кредиту всього у сумі 1 759 410 грн. є необґрунтованим та не відповідає дійсності.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його завищення всього у сумі 74 842,00 грн . у тому числі за серпень 2011 року в сумі 30 690 грн., за жовтень 2012 року в сумі 44 152 грн.

При проведенні перевірки ТОВ "БМБ Компаунд", ДПІ у Деснянському районі м. Києва використала висновки акту ДПІ у у Рогатинському районі Івано-Франківської області від 18.05.2012 року № 232/152/37322549 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Солодка Країна-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТзОВ «Інтерагро 2007» та податкових зобов'язань за серпень 2011 року.

В акті перевірки позивача зроблено посилання на обставини та висновки, що зафіксовані у акті перевірки контрагента позивача - ТОВ «Солодка Країна-К», зокрема, вказано, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «Солодка Країна-К», встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності.

Також зазначено, що основним постачальниками за рахунок яких ТОВ «Солодка Країна-К» сформувало податковий кредит за серпень 2011 року є ТОВ «Інтерагро 2007»(код ЄДРПОУ 36552068 та ТОВ «Агро торг-К» (код ЄДРПОУ 35988038). Актами перевірок вказаних підприємств контрагентів ТОВ «Солодка Країна-К» встановлено неможливість реального здійснення ними фінансово-господарських операцій та нікчемність правочинів.

Тому податковий орган дійшов висновків, що ТОВ «Солодка країна-К» завищено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року та завищено податковий кредит серпень 2011 року на суму 7 554 879,00 грн.

Також під час проведення перевірки позивача використано висновки акту ДПІ у м. Чернігові ДПС від 10.01.2013 року № 45/17/НОМЕР_4 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податковим деклараціям за жовтень та листопад 2012 року.

Зокрема, про те, що фактично у ФОП ОСОБА_3 відсутні трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, складські приміщення, у зв'язку із чим податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_3 здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_3 та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

На думку податкового органу, вказане призвело до неправомірного декларування ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень та листопад 2012 року у сумі 4395306 грн., та податкового кредиту з ПДВ за жовтень та листопад 2012 року у сумі 4 755 631 грн.

На підставі наведеного ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві дійшла висновку, що ТОВ «БМБ Компаунд» завищено податковий кредит всього у сумі 74 842 грн., в тому числі за серпень 2011 в сумі ПДВ 30 690 грн., за жовтень 2012 року в сумі 44 152 грн.

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі актів ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області від 18.05.2012 року № 232/152/37322549, ДПІ у м. Чернігові ДПС від 10.01.2013 року № 45/17/НОМЕР_4, оскільки інформація, викладена в зазначених актах була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України. Відповідачем не надано суду жодних документів на підтвердження позиції по справі. В матеріалах справи міститься лише акт перевірки Позивача від 26.06.2013 року № 146/2250/30406297 та акт перевірки контрагента ФОП ОСОБА_3 Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду, які б набрали законної сили та були прийняті в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Також судом встановлено, що Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 825/533/13-а від 28.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року, дії ДПІ у м. Чернігові по зменшенню ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання з ПДВ, які ґрунтуються на вказаному Акті, визнано неправомірними.

Згідно з п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проте як вбачається з Акту перевірки єдиною підставою для таких висновків Відповідач зазначив лише висновки інших податкових органів з актів перевірок ФОП ОСОБА_3 від 10.01.2013 року № 45/17/НОМЕР_4 та ТОВ «Солодка Країна-К» від 18.05.2012 року № 232/152/37322549.

Згідно із п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Проаналізувавши зміст Акта перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про завищення податкового кредиту позивачем є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано доказів для підтвердження доводів про безтоварність операцій. Контролюючим органом поставлено під сумнів товарність операцій на підставі актів перевірок контрагентів позивача та відомостей про нульові показники по податковим зобов'язанням у контрагентів ТОВ «Солодка країна-К» та ФОП ОСОБА_3 (які є контрагентами позивача), що зафіксовано у базах відповідача. Суд, під час розгляду справи дійшов висновку, що податковий орган самоусунувся від виконання покладених на нього податковим кодексом обов'язків перевірки первинної документації, а обмежився лише висновками інших податкових органів та даними із його внутрішніх баз.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БМБ Компаунд", засновано в 1999 році, підприємство є одним із ведучих виробників широкого асортименту глазурі для морозива, хлібобулочної, молочної і кондитерської промисловості.

Відповідно до Витягу з ЄДР, основним видом діяльності Позивача є «Виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів (КВЕД 15.84.0)».

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2011 року ТОВ "БМБ Компаунд" (Покупець) уклало з ТОВ «Солодка Країна - К» (Продавець) договір поставки № 080811, відповідно до якого Продавець зобов'язався партіями згідно накладних передавати Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

31.08.2011 року Продавець за видатковою накладною № РН-0000361 передав Покупцю цукор білий в мішках в кількості 22 000 кг вартістю 184 140 грн., у т.ч. ПДВ 30 690 грн.

ТОВ «Солодка Країна - К» було виписано позивачу податкову накладну № 392 від 31.08.2011 року на загальну суму 184 140 гривень, у т.ч. ПДВ 30 690 грн. Сплачений позивачем на рахунок ТОВ «Солодка Країна - К» податок було включено ТОВ "БМБ Компаунд" до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною 327 від 31.08.2011 року, декларацією про оптову ціну № 368 від 31.08.2011 року, сертифікатом відповідності UA1.049.X012291-11.

03.01.2012 року ТОВ "БМБ Компаунд" (Покупець) уклало з ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) договір № ДГ-0005, який діє разом з узгодженими сторонами розбіжностями згідно протоколу від 12.01.2012 року.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язався партіями згідно накладних передавати покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

03.10.2012 року Постачальник за видатковою накладною № РН-01396 передав покупцю цукор білий в кількості 12 000 кг. вартістю 70 956 грн., у т.ч. ПДВ 11 826 грн.

Факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № ЕВТ-

01396 від 03.10.2012.

Постачальником виписано позивачу податкову накладну № 1396 від 03.10.2012 року на загальну суму 70 956 гривень, у т.ч. ПДВ 11 826 грн.

16.10.2012 року Постачальник за двома видатковими накладними, № РН-015113 від 15.10.2012 р. передав Покупцю цукор білий в кількості 6 000 кг.

вартістю 35 478 грн., у т.ч. ПДВ 5 913 грн., № РН-01596 від 16.10.2012 р. передав Покупцю цукор білий в кількості 6 000 кг. вартістю 35 478 грн., у т.ч. ПДВ 5 913 грн.

Факт поставки - підтверджується товарно-транспортною накладною № ЕВТ-01513.

Постачальником виписано позивачу податкові накладні № 1512 від 15.10.2012 року на загальну суму 35 478 гривень, у т.ч. ПДВ 5 913 грн., № 1596 від 16.10.2012 року на загальну суму 35 478 гривень, у т.ч. ПДВ 5 913 грн.

25.10.2012 року Постачальник за видатковою накладною № РН-01636 передав Покупцю цукор білий в кількості 6 000 кг вартістю 31 200 грн., у т.ч. ПДВ 5 200 грн.

Факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № ЕВТ-01636.

Постачальником було виписано Товариству податкову накладну № 1636 від 25.10.2012 року на загальну суму 31 200 гривень, у т.ч. ПДВ 5 200 грн.

26.10.2012 року Постачальник за видатковою накладною № РН-01637 передав Покупцю цукор білий в кількості 6 000 кг вартістю 31 200 грн., у т.ч. ПДВ 5 200 грн. Факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № ЕВТ-01637.

Постачальником було виписано Товариству податкову накладну № 1637 від 26.10.2012 року на загальну суму 31 200 гривень, у т.ч. ПДВ 5 200 грн.

31.10.2012 року Постачальник за двома видатковими накладними № РН-01739 від 30.10.2012 р. передав Покупцю цукор білий в кількості 6 000 кг вартістю 30 300 грн., у т.ч. ПДВ 5. 050 грн., № РН-01746 від 31.10.2012 р. передав Покупцю цукор білий в кількості 6 000 кг вартістю 30 300 грн., у т.ч. ПДВ 5 050 грн. Факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № ЕВТ-01739.

Постачальником було виписано Товариству податкові накладні № 1739 від 30.10.2012 року на загальну суму 30 300 гривень, у т.ч. ПДВ 5 050 грн., № 1746 від 31.10.2012 року на загальну суму 30 300 гривень, у т.ч. ПДВ 5 050 грн.

Сплачений Товариством на рахунок Постачальника ПДВ за вказаними поставками було включено позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано суду копії: сертифікатів відповідності UA1.049.X012212-11, UA1.049.Х011766-11, висновку ДСЕС від 12.10.2010 р., протоколів випробувань № 1133 С від 20.09.2011 р., № 1166 С від 26.09.2011 р., протокол випробувань № 1141 ПР; ГМ від 19.09.2011 р.

Оплату товару позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок за вказаний період.

Позивачем також на підтвердження реальності вказаних операцій повідомлено, що ним здійснюється складський облік сировини, надано копію Звіту по складу сировини за період 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. по ТОВ «Солодка Країна - К» та копію Звіту по складу сировини за період 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. по ФОП ОСОБА_3 з яких вбачається рух цукру на складі Позивача (залишок, придбання, використання), надано технічні завдання з яких вбачається використання цукру.

Готова продукція, виготовлена Позивачем з купленого у ТОВ «Солодка Країна К», ФОП ОСОБА_3 цукру реалізована Позивачем покупцям. Зазначена обставина підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку - копії видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ. Продана Позивачем готова продукція була оплачена покупцями, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. по ТОВ «Солодка Країна - К» , і за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. по ФОП ОСОБА_3 (копії містять матеріали справи додаток 1).

Сплачений Товариством на рахунок ТОВ «Солодка Країна - К» і ФОП ОСОБА_3 податок на додану вартість відповідно до положень ст. 198 ПК України віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

Під час розгляду справи представник позивача на питання суду, чому не досліджувалися первинні документи під час перевірки, а також про наявність порушень у їх складенні, або про відсутність їх на момент перевірки на підприємстві, пояснень надати не зміг.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Кодексу).

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пункту 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Солодка Країна - К» і ФОП ОСОБА_3 всі особи були включені до Реєстру платників податку на додану вартість і їх свідоцтва платників податку не були анульовані.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, на підтвердження вищезазначених норм чинного законодавства та реальності вчинення господарських операцій, які ставилися ДПІ у Деснянському районі м. Києва під сумнів у акті перевірки від 26.06.2013 року № 146/2250/30406297, позивачем було надано суду всі необхідні первинні документи (договори, податкові, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні та ін).

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам та наявні належно оформлені податкові накладні, виписані останніми на адресу ТОВ "БМБ Компаунд".

Враховуючи викладене суд погоджується із доводами позивача, що враховуючи належне документальне оформлення господарських операцій, а також те, що державна реєстрація ТОВ «Солодка Країна - К» і ФОП ОСОБА_3 не була скасована, викладені в акті перевірки висновки податкового органу щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту Товариства сум ПДВ безпідставними і такими, що суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін, щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

В зв'язку з тим, що ТОВ "БМБ Компаунд" була правомірно сформована сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Солодка Країна - К» і ФОП ОСОБА_3, висновки Акта перевірки від 26.06.2013 року № 146/2250/30406297 про порушення позивачем п. 198.1, 198.2., 198.3. ст.. 198, п. 201.1., 201.4., 201.6. ст.. 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI є помилковими.

Відтак, збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74 842,00 грн. за основним платежем, 37 421,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями, було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0001822205, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 року № 0001822205,№ 0001812205.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (форма "Р") від 17 липня 2013 року №0001812205 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 823 991,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (форма "Р") від 17 липня 2013 року №0001822205 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112 263,00 грн

Судові витрати в сумі 458,80 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій