Постанова

від 13.03.2014 по справі 909/1063/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 року Справа № 909/1063/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач)

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Данильченко О.О. - представник за довіреністю № 653-О від 17.02.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Явбуд» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 р. у справі № 909/1063/13 (суддя Коваленко О.О.)

за позовом: Приватного підприємства «Явбуд», м. Івано-Франківськ

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Івано-Франківськ

про визнання договору іпотеки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2014 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 909/1063/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність і необґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення, прийняттям рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.

Зокрема скаржник посилається на безпідставність висновку місцевого господарського суду відносно того, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 523 ЦК України, оскільки у зв'язку зі смертю боржника, за кредитним договором не відбулося успадкування грошового обов'язку спадкоємцем.

Також скаржник посилається на безпідставність висновку місцевого господарського суду, що у випадку спадкування заміна боржника не відбувається.

Крім того скаржник звертає увагу колегії суддів на необґрунтованість висновку суду першої інстанції, відносно неправильно обраного позивачем способу захисту цивільних прав та інтересів.

19.02.2014 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду відновлено строк на подачу апеляційної скарги, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.03.2014 р. о 10:15 год.

Повідомлений завчасно та належним чином про місце, дату і час розгляду справи представник позивача (скаржник) явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив (а. с. 138).

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги.

13.03.2014 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати з огляду на наступне.

14.08.2007 р. між ПриватБанком (далі - Банк) і ОСОБА_2 (далі - Позичальник) укладено кредитну угоду № 231К (далі - кредитна угода), за умовами якої (п. 1.1.) предметом даної угоди є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках Програми мікрокредитування, кредиту Позичальнику. Кредит надається при наявності вільних коштів. Надання коштів здійснюється окремими частинами - Траншами кредиту (Транш - визначена сума коштів, обговорена в договорі про видачу Траншу, надана в рамках кредитної Угоди), сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п. 1.2. даної угоди. Видача частин кредиту здійснюється після підписання договору про видачу Траншу, на термін і на умовах, передбачених у даній Угоді, а також у договорі про видачу Траншу. Умови видачі - сума кожної частини, термін по кожному Траншу кредиту оформляється окремим договором про видачу Траншу при кожній видачі частини кредиту. Кожний договір про видачу Траншу є невід'ємною частиною даної Угоди. Позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду в терміни, встановлені даною кредитною Угодою і договорами про видачу Траншів у повному обсязі.

Пунктом 1.2. кредитної угоди визначено, що загальна сума кредиту в рамках кредитної Угоди: 80 000,00 доларів США.

Згідно п. 1.3. кредитної угоди, термін повернення кредиту й окремих частин - Траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 13.08.2012 р. Зазначений термін може бути змінений згідно п.п.2.3.3, 2.4.1 даної Угоди.

Відповідно до п. 1.4. кредитної угоди, Кредит надається на наступні цілі: придбання основних засобів. Ціль надання окремих частин кредиту - Траншів, уточнюється в п.1.4. договорів про видачу Траншів.

Відповідно до п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2. кредитної угоди, виконання зобов'язань Позичальника за кредитною угодою і договорам про видачу Траншів забезпечується договорами: іпотеки, поруки.

14.08.2007 р. між ПриватБанком - «Іпотекодержателем» та Приватним підприємством «Явбуд» - «Іпотекодавцем», який виступає майновим поручителем за зобов'язаннями Позичальника, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3141 (далі - договір іпотеки).

Згідно п. 1. договору іпотеки, предметом цього договору є надання Іпотекодавцем (позивачем) в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 33.3 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавця перед Іпотекодержателем (відповідачем), в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Згідно п. 2. іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця за кредитним договором, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, розмір кредиту на сплату страхових платежів, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів, порядок погашення заборгованості, відсотки за дострокове погашення за цим Договором, зазначені у п. 33.2 цього Договору.

В забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (Предмет іпотеки), детальний опис зазначений у п. 33.3 цього Договору (п. 7. договору іпотеки).

Згідно п. п. 33., 33.1. договору іпотеки, предметом цього договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 33.3 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Відповідно до п. 33.2. договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця за кредитною угодою № 231К від 14.08.2007 року, укладеною між Іпотекодержателем та Позичальником (ОСОБА_2).

Згідно п. 33.3. договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, по АДРЕСА_1, зазначеного в плані літерою «Л» - приміщення № 34, № 35, № 36, загальна площа нежилого приміщення становить 144,6 кв.м.

Вартість предмета іпотеки складає 454 568,17 грн. (п. 33.4. договору).

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер позивачальник (ОСОБА_2), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації смертей 23.06.2009 р. зроблено відповідний актовий запис № 911 (а. с. 17).

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визначається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про іпотеку» Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України , Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Законодавство передбачає можливість правонаступництва сторони у зобов'язанні шляхом спадкування. Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України порука або застава , встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Якщо іпотекодавець не погоджується забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, договір іпотеки на підставі ч. 1 ст. 523 ЦК України припиняється (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 квітня 2013 р. у справі № 6-18цс13).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином на заставодавця може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоду заставодавця відповідати за будь-якого нового боржника.

Матеріали справи не містять доказів прийняття спадщини та згоди іпотекодавця відповідати за будь-якого нового боржника.

Отже, у справі, яка переглядається, висновок місцевого господарського суду про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 523 ЦК України, є помилковим.

Також, колегія суддів вважає безпідставним висновок місцевого господарського суду відносно неправильно обраного позивачем способу захисту цивільних прав та інтересів з огляду на наступне.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Згідно п. 1) ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту абзацу 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів, а саме визнання договору іпотеки припиненим, відповідає нормам діючого законодавства.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.05.2012 р. у справі № 6-20цс11 та Вищого господарського суду України відповідно до постанови від 01.10.2013 р. у справі № 2/258-09.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду від 20.01.2014 р. у справі № 909/1063/13 скасуванню, з прийняттям нового рішення про визнання договору іпотеки припиненим.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Явбуд» задовольнити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року у справі № 909/1063/13 скасувати.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Явбуд» задовольнити.

Визнати припиненим договір іпотеки, укладений 14 серпня 2007 року між Приватним підприємством «Явбуд» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі керівника напрямку «Програма мікрокредитування» Івано-Франківської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Войчака Юрія Григоровича, посвідченого приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрованого в реєстрі за № 3141.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Приватного підприємства «Явбуд» (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 4 оф. 603, ідентифікаційний код 34078373) 1 147,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 609,00 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.03.2014 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді І.В. Тищик

Т.А. Верхогляд