Постанова

від 30.07.2014 по справі 909/1063/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 909/1063/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 березня 2014 року у справі № 909/1063/13 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Приватного підприємства "Явбуд", м. Івано-Франківськ, до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк", м. Івано-Франківськ, про визнання договору іпотеки припиненим,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Каракоця О.Р. (дов. № 875-О від 12.03.14),

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року позивач ПП "Явбуд" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ КБ "Приватбанк", в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк", про визнання договору іпотеки припиненим.

Вказував, що 14.08.07, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 (позичальника) за кредитною угодою № 231К від 14.08.07, між ним (іпотекодавцем) та ПАТ КБ "Приватбанк", в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержателем), був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі під № 3141, згідно якого він передав банку в іпотеку належні йому на праві власності нежитлові приміщення АДРЕСА_1

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, який є боржником за основним зобов'язанням, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 23.06.09.

Посилаючись на припинення іпотеки у зв'язку із відсутністю спадкоємців боржника, а також у зв'язку з тим, що іпотекодавцем не надавалась згода на забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою № 231К від 14.08.07 будь-яким спадкоємцем померлого боржника, позивач просив визнати договір іпотеки від 14.08.07, зареєстрований в реєстрі під № 3141, припиненим з підстав, що передбачені ч. 1 ст. 523 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року (суддя Коваленко О.О.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що приписи ч. 1 ст. 523 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку має місце не заміна боржника у грошовому зобов'язанні, а успадкування грошового обов'язку спадкоємцем, що прийняв спадщину.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 березня 2014 року (колегія суддів у складі: Паруснікова Ю.Б. - головуючий, Тищик І.В., Верхогляд Т.А.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову.

Постановлено визнати припиненим договір іпотеки від 14.08.07, укладений між ПП "Явбуд" та ПАТ КБ "Приватбанк", в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк", посвідчений приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі під № 3141.

Постанова обґрунтована посиланнями на відсутність доказів прийняття будь-ким із спадкоємців спадщини за основним зобов'язанням померлого боржника та на відсутність згоди іпотекодавця забезпечувати виконання основного зобов'язання будь-якого нового боржника, що відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України є підставою до припинення договору іпотеки.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 204, 523, 608, 1223, 1231, 1277 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку", просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.08.07, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 (позичальника) за кредитною угодою № 231К від 14.08.07, між ПП "Явбуд" (іпотекодавцем) та ПАТ КБ "Приватбанк", в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержателем), був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі під № 3141, згідно якого іпотекодавець передав банку в іпотеку належні йому на праві власності нежитлові приміщення АДРЕСА_1

Водночас судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, який є боржником за основним зобов'язанням, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 23.06.09.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Положеннями ст. 1281 ЦК України унормовано, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги; кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги; якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги; кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено; у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ст. 1282 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 523 ЦК України встановлено, що порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Іпотека, згідно із ст. 575 ЦК України є одним із видів застави.

З правового аналізу положень ч. 1 ст. 523 ЦК України слідує, що на іпотекодавця може бути покладено обов'язок виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника спадкоємця, який прийняв спадщину та згоди іпотекодавця відповідати за нового боржника у випадку переведення боргу за забезпечуваним зобов'язанням, яка може бути зафіксована, зокрема, в договорі іпотеки.

Встановивши відсутність доказів прийняття будь-ким із спадкоємців спадщини за основним зобов'язанням померлого боржника та відсутність згоди іпотекодавця забезпечувати виконання основного зобов'язання будь-якого нового боржника, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про припинення договору іпотеки від 14.08.07 на підставі ч. 1 ст. 523 ЦК України.

Натомість, суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та помилково виходив з того, що положення ч. 1 ст. 523 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, посилаючись при цьому на те, що в даному випадку має місце не заміна боржника у грошовому зобов'язанні, а успадкування грошового обов'язку спадкоємцем, що прийняв спадщину.

Проте, з наведених вище норм матеріального права слідує, що у разі смерті боржника за кредитним договором, за наявності спадкоємців, що прийняли спадщину, відбувається саме заміна боржника у грошовому зобов'язанні, який несе обов'язки в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про відсутність правових підстав до визнання договору іпотеки від 14.08.07 припиненим, не знайшли свого підтвердження при здійсненні перегляду справи судом касаційної інстанції, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 березня 2014 року у справі № 909/1063/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко