Ухвала

від 20.12.2006 по справі 11-1196

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-1196 Категорія - ст

Справа №11-1196 Категорія - ст. 286 ч. 2 КК

Головуючий у 1-й інстанції - Потоцький B:B. Доповідач - Дрига

A.M.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року                                                                                                      м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду

Київської області у складі:

Головуючого - судді Коротких О.А.,

суддів -                  Дриги A.M., Ященко І.Ю.,

за участю прокурора Чупринської

Є.М.,

потерпілого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

кримінальну справу за апеляціями помічника

Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора Панченка Б.В., та адвоката ОСОБА_3 на вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської

області від 10 липня 2006 року,

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець АДРЕСА_2Переяслав - Хмельницького району Київської області, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, військовозобов'язаний, не працюючий, мешканець

АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України,

на три роки обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними

засобами строком на три роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 250 грн. -

матеріальної шкоди та 20 000 грн. - моральної шкоди.

Судом вирішено питання про речові

докази по справі.

ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 22.10.2005 року близько

20 години, в порушення вимог п. 2.9-а Правил

дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував

власним автомобілем ВАЗ-21063, д.н. НОМЕР_1. Рухаючись в темну пору доби по

вулиці Леніна в АДРЕСА_3 Переяслав-Хмельницького району

Київської області в напрямку центру вказаного села, будучи неуважним до навколишньої дорожньої обстановки, поблизу господарства

будинку № 26, допустив порушення вимог п.п. 1.2, 11.2,

12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, не вів свій автомобіль якнайближче до правого краю проїзної частини, не обрав

у встановлених межах безпечної швидкості руху, щоб

мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автомобіля,

безпечно керувати ним та мати змогу зупинити свій автомобіль в межах відстані

видимості дороги, виїхав на праве по ходу руху узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку з ним. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_4, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер при доставлянні до

Переяслав-Хмельницької ЦРЛ. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.2, 11.2, 12.1, 12.2 та 12.3 ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з даною

дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

В апеляції помічник Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити у зв'язку з

суворістю призначеного покарання, і застосувавши ст. 75 КК України, звільнити

засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на три роки.

В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу

повернути на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на неповноту судового слідства,

невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та постановления необгрунтованого вироку. Зокрема, апелянт посилається на

те, що судом було відмовлено в задоволенні його

клопотання про призначення повторної судової автотехнічної експертизи та виклику свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, судово -медичного експерта ОСОБА_7, не з'ясовано причину їх

неявки.

В запереченнях на подані апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить залишити апеляції прокурора і захисника без

задоволення, а вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача і заперечував проти задоволення апеляції

захисника ОСОБА_3, думку потерпілого ОСОБА_2, який просив залишити апеляції без задоволення, а вирок

суду без зміни, перевіривши матеріали справи та

обговоривши доводи апеляції, колегія суддів

приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у

вироку дій відповідає фактичним обставинам

справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є

обґрунтованим.

Доводи апеляції захисника засудженого про те, що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні його клопотання про виклик в

судове засідання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, експерта

ОСОБА_7, не була проведена повторна автотехнічна експертиза є безпідставними, оскільки судом були прийняті міри про

примусовий привід вказаних свідків в судове

засідання (а.с. 140), рішення суду про відмову з задоволенні клопотання про проведення повторної автотехнічної експертизи є обґрунтованим

(а.с. 136).

Крім того, винність ОСОБА_1 підтверджується: протоколом огляду місця події

від 22.10.2005 року та схемою до нього, а саме: огляду ділянки вулиці Леніна в АДРЕСА_3Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.

3-4), протоколом огляду місця події від 22.10.2005 року, а

саме: огляду трупа потерпілого ОСОБА_4 в приміщенні Переяслав-Хмельницької ЦРЛ Київської області (а.с. 5),

протоколом огляду та перевірки технічного

стану транспортного засобу, а саме: автомобіля ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_1 від

22.10.2005 року (а.с. 6-7), протоколом медичного освідування водія ОСОБА_1на предмет вживання алкоголю від 22.10.2005

року, відповідно до якого ОСОБА_1перебував в стані

алкогольного сп'яніння (а.с. 35), протоколом огляду речових доказів - уламків розбитого скла - від 27.10.2005 року (а.с. 13),

протоколом огляду місця події від 14.04.2006 року, під час якого ОСОБА_2 видав речі його

синів

- ОСОБА_4 та ОСОБА_8, в які були

одягнуті останні на момент ДТП

(а.с. 88),

протоколом

огляду речових доказів - одягу потерпілого ОСОБА_4 та свідка

ОСОБА_8 від 14.04.2006

року (а.с. 89), протоколами відтворення обстановки та

обставин події

від 18.11.2006 року, під час яких були встановлені об'єктивні величини

видимості

пішоходів та елементів проїзної частини з місця водія автомобіля ВАЗ-2106,

д.н. НОМЕР_1

(а.с. 41-44), висновком судово-медичної експертизи № 559 від

14.11.2005 року

в якому вказано, що внаслідок ДТП

потерпілий ОСОБА_4 отримав

тяжкі тілесні

ушкодження, від яких настала його смерть (а.с. 38-39), висновком

автотехнічної

експертизи № 2600 від 15.12.2005 року (а.с. 49-54), висновком

комплексної

медико-автотехнічної експертизи від 19.04.2006 року, відповідно до якого

найвірогідніше,

що наїзд на пішохода ОСОБА_4 стався

на правому узбіччі відносно

напрямку руху до

с. Пристроми (а.с.

93-94), іншими доказами, наведеними у вироку.

            Наведеним   у 

вироку   доказам   суд 

дав   належну  юридичну  

оцінку   і   вірно

кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України.

При обранні

покарання засудженому суд врахував характер і ступінь небезпечності вчиненого

злочину, особу засудженого, обставини, що впливають на покарання і обрав

покарання, яке відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України і є домірним

скоєному. Тому підстав для задоволення апеляції прокурора про зміну вироку за

суворістю призначеного покарання немає.

На підставі

наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції помічника Переяслав -

Хмельницького міжрайонного прокурора та адвоката ОСОБА_3 залишити без

задоволення, а вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської

області від 10 липня 2006 року щодоОСОБА_1 - без зміни.

Суддя