Постанова

від 06.03.2014 по справі 804/373/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. Справа № 804/373/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С., за участю: представника позивача: представника відповідача: представника відповідача Савенко О.О., Дяченко Ю.М., Рябоконь С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (далі - ПАТ «Розівський елеватор», позивач) до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013 р., а саме:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0002152305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 7756464,00 грн., з них: 5170976грн. - за основним платежем та 2585488,00 грн. - штрафних санкцій;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0002162305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4729674,00 грн., з них: 3153116 грн. - за основним платежем та 1576558грн. - штрафних санкцій;

- податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0002172305 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149 271грн.;

- податкового повідомлення-рішення форми «С» №0002142305 про застосування штрафних санкцій за порушення абз.4, п.2.11, п.2.12 глави ІІ, абз.1 п.3.5 глави ІІІ постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 у загальному розмірі 1570144,69 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі висновків планової перевірки по всьому колу придбання та продажу товарів (послуг) у спірному періоді з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. відповідачем 13.12.2013р. винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002152305, №0002162305, №0002172305 та №0002142305. Позивач вважає, що висновки акту документально не підтверджені, ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер, тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зазначив, що висновки щодо нікчемності господарських операцій між позивачем та контрагентами постачальниками та покупцями є безпідставними, оскільки вказані правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, окрім того, ані на момент вчинення правочину, ані на момент перевірки, вони не визнані в судовому порядку недійсними, що в свою чергу виключає дефектність первинної документації, на підставі якої сформовано податковий облік спірного періоду. Окрім того, за твердженням позивача, є цілком необґрунтованими посилання податкового органу у висновках про завишення з боку ПАТ «Розівський елеватор» валових витрат, спираючись на невідповідність сум доходів, задекларованих постачальниками - ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК», фактичним обсягам реалізації товару згідно податкового обліку ПАТ «Розівський елеватор», та неналежність поданих до перевірки ТТН. Позивач вважає, що сам факт наявності розбіжностей в показниках податкової звітності з контрагентами не є законною та достатньою підставою для невизнання за ПАТ «Розівський елеватор» права на декларування фактично понесених витрат на закупівлю зерна, згідно укладених угод. Більш того, перевіряючими не враховано, що поставка здійснювалась на умовах Інкотермс, тобто самовивозом за рахунок покупця ПАТ «Розівський елеватор», надані до перевірки ТТН належно оформлені, згідно з вимогами чинного законодавства. Позивач переконаний, що заниження чистого оподатковуваного доходу не було, витрати спірного періоду належно та документально підтверджені про їх оплату; з контрагентами постачальниками та покупцями обумовлено усі суттєві умови укладених договорів, доказами виконання яких є не тільки факт оплати за отриманий товар (послугу), а також наявність податкових-видаткових накладних, банківських виписок, ТТН, сертифікатів, актів приймання-передавання, складських квитанцій, тощо, які належно підтверджують реальність кожної господарської операції. При цьому правильність податкового обліку та визначення податкових зобов'язань підтверджується первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які були в наявності під час проведення перевірки та додані до матеріалів справи разом з адміністративним позовом, зауважень до вірності оформлення яких у податкового органу не викликало сумніву, що також підтверджено актом перевірки.

В ході судового розгляду позивачем неодноразово надавались пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтувавши свою позицію таким чином, як викладено у позові та долучених до матеріалів справи пояснень, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки акту перевірки щодо не підтвердження витрат з отриманням доходу спірного періоду, є цілком обґрунтованими та доведеними; у зв'язку із збоєм в ІС Податковий блок була допущена технічна помилка щодо дати акту перевірки, яку виправлено, а отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013р. №0002152305, №0002162305, №0002172305 та №0002142305 відсутні.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд задовольняє адміністративний позов в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» зареєстроване Розівською районною державною адміністрацією смт. Розівка Запорізької області 11.04.1994 року. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 00954337.

З 01.01.1993 р. - ПАТ «Розівський елеватор» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за реєстраційним номером 21.

Основні види діяльності ПАТ «Розівський елеватор» за КВЕД-2010: 52.10 - складське господарство; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 10.61 - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (довідка АА №830762 з ЄДРПОУ).

У період з 14.10.2013 р. по 08.11.2013 р. на підставі наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 30.09.2013 року №515, наказу від 26.10.2013 р. №631 про продовження перевірки, направлень від 14.10.2013 р. №687, 701, 702, 698 та плану-графіку проведення перевірок суб'єктів господарювання у ІІІ кварталі 2013 році, керуючись ст.77 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (код за ЄДРПОУ 00954337) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт від 22.11.2013 р. №1080/221/00954337.

За «Висновками» Акту перевірки ПАТ «Розівський елеватор» порушено:

1. пп.14.1.36, п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 та п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток на загальну суму 5170976 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2012 р. - на 2040757 грн., за ІІІ квартал 2012 р. - на 1891354 грн., за ІV квартал 2012 р. - на 1238865грн.;

2.п.п.14.1.179, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.200, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість на 3153116 грн., у т.ч.: квітень 2012 р. - на 269617грн., травень 2012 р. - на 120177грн., червень 2012 р. - на 78909грн., серпень 2012 р. - на 1140525грн., вересень 2012 р. - 69850грн., жовтень 2012 р. - на 1315978 грн., листопад 2012 р. - на 158060грн.;

3.встановлено завищення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» всього у розмірі 149271грн., в тому числі за липень 2012 р. - на суму 149271грн.;

4.п.2.12 глави ІІ постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, а саме: при одержанні готівки з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу звіти про використання коштів на загальну суму 1270937,56грн. до бухгалтерії не надавались;

- абз. 4, п.2.11 глави ІІ постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, а саме: видача відповідній особі готівкових коштів під звіт в сумі 1 196 035,40грн. проводилась за умови не звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми;

- абз.1, п.3.5 глави ІІІ постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 встановлено перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касі у сумі 99грн.14 коп.;

5. ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, п.14.1.257, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 та п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ «Розівський елеватор» при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами:

- постачальники - ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК»;

- покупці - ПП «Марленас», ПП «Обрій», ТОВ «Автотрейдінг», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна), ТОВ «Белацет», ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», ТОВ «Орбаста», ТОВ «Сталь» (а.с.164-165 т.1).

На підставі Акту перевірки від 22.11.2013 р. 1080/221/00954337 (з урахуванням виправлень щодо дати Акту перевірки) відповідачем 13.12.2013 р. винесені оспорюванні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0002152305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 7756464,00 грн., з них: 5170976грн. - за основним платежем та 2585488,00 грн. - штрафних санкцій;

- форми «Р» №0002162305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4729674,00 грн., з них: 3153116грн. - за основним платежем та 1576558грн. - штрафних санкцій;

- форми «В4» №0002172305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 149271грн., задекларованого за липень 2012 р.;

- форми «С» №0002142305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій за порушення абз.4, п.2.11, п.2.12, п.3.5 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 у загальному розмірі 1 570 144,69грн. (а.с.17-21 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу, зафіксовані в Акті від 22.11.2013 р. №1080/221/00954337, про:

1. завищення витрат по операціях з придбання товарів (зернових та технічних культур) у постачальників ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК»; завищення доходу від операційної діяльності; заниження доходів по операціях з продажу товарів покупцям ПП «Марленас», ПП «Обрій», ТОВ «Автотрейдінг», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна), ТОВ «Белацет», ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», ТОВ «Орбаста», ТОВ «Сталь», і у зв'язку з чим - невірне формування податкового кредиту спірного періоду;

2. завищення витрат по господарських операціях з придбання послуг по помивці водою та вапняній побілці внутрішніх поверхонь приміщень ПАТ «Розівський елеватор» на підставі договору підряду №0109 РЕ від 03.09.2012 р., укладеного з ТОВ «Оздоспецбуд», і у зв'язку з чим - невірне формування податкового кредиту спірного періоду;

3. завищення витрат по господарських операціях з придбання послуг оренди нерухомого майна на підставі договорів суборенди з ТОВ «Реаліз Ойл», і у зв'язку з чим - невірне формування податкового кредиту спірного періоду;

4. завищення від'ємного значення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» декларації за липень 2012 р. на суму 149271грн. за збитковою операцією;

5. порушення касової дисципліни: не звітування за одержані під звіт готівкові кошти; перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касі.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Розівський елеватор» протягом 2012 року придбано у постачальників ТОВ «Агромаркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 38197669) та ТОВ «Агросистема ВК» (код ЄДРПОУ 37259598) соняшнику, ріпаку, пшениці, рапсу, ячменя тощо згідно укладених договорів поставки , а саме: №1 від 03.01.2012 р., №2 від 01.02.2012 р., №6 від 01.03.2012 р., №7 від 02.04.2012 р., №8 від 03.05.2012 р. - з ТОВ «Агросистема ВК», та №11 від 01.06.2012 р., №14 від 02.07.2012 р., №20 від 03.09.2012 р., №23 від 01.10.2012 р., №26 від 01.11.2012 р. та №27 від 03.12.2012 р. - з ТОВ «Агромаркет-Трейд».

Згідно вказаних однотипових договорів постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товар, а покупець (ПАТ «Розівський елеватор») прийняти та сплатити за товар згідно умов договору. Умовами договорів також передбачалось, що поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах «FCA франко-перевозчик» згідно Інкотермс у редакції 2010 р.

На підтвердження здійснення вказаних поставок перевіряючими досліджені, зокрема, надані до перевірки копії видаткових накладних (42 шт. - від ТОВ «Агромаркет-Трейд» та 24 шт. - від ТОВ «Агросистема ВК») та 359 шт. товарно-транспортних накладних (далі - ТТН).

За результатами дослідження вказаних первинних документів перевіряючими зроблено висновок про те, що:

- товари, придбані відповідно до видаткових накладних, не реалізовано, оскільки ПАТ «Розівський елеватор» некоректно заповнено ТТН, а саме: «Вантажовідправник» - ПАТ «Розівський елеватор», «Вантажоотримувач» - ПАТ «Розівський елеватор», «Вантажозамовник» - ПАТ «Розівський елеватор», - відповідно до цього не можна встановити реального постачальника продукції (а.57 акту перевірки, а.с.135 т.1);

- продукції у контрагентів-постачальників ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК» придбано на загальну суму 11450688,9 грн., а згідно поданих декларацій вказаних підприємств обсяги реалізації по зазначеним операціям в податковому обліку не відображено (а.57 Акту перевірки, а.с.135 т.1).

У зв'язку з чим, не доведено фактичного отримання товару від ТОВ «Агромаркет Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК» та правомірність включення до складу валових витрат у розмірі 11073482 грн. (а.60 акту перевірки); угоди, укладені вказаними постачальниками відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю (а.58 Акту перевірки, а.с.136 т.1).

А враховуючи, що реалізація продукції, що придбана у ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК», відбувалась контрагентам-покупцям ПП «Марленас», ПП «Обрій», ТОВ «Автотрейдінг», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)», ТОВ «Белацет», ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», ТОВ «Орбаста», ТОВ «Сталь» по укладеним договорам поставки №9 від 18.05.2012 р., №10 від 21.05.2012 р., 12 від 05.06.2012 р., №13 від 11.06.2012 р., №15 від 09.07.2012 р., №16 від 20.07.2012 р., №19 від 20.08.2012р., №32801 від 05.10.2011 р., додаткова угода №1 від 29.12.2011 р., №24 від 11.10.2012 р., додаткова угода №1 від 30.12.2012р., №25 від 15.11.2012 р., №28 від 10.12.2012р., №29 від 11.12.2012 р. - операції з вказаними підприємствами мають ознаки фіктивності, діяльність спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів (а.7 Акту перевірки, а.с.85 т.1).

При цьому, також, в акті перевірки зазначено, що розрахунки ПАТ «Розівський елеватор» з контрагентами-покупцями (ПП «Марленас», ТОВ «Автотрейдінг», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)», ТОВ «Белацет», ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» та ТОВ «Орбаста») по операціях за нікчемним правочином здійснені в повному обсязі в безготівковій формі, тобто шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «Розівський елеватор» на підставі виписаних банківських виписок на загальну суму 10773728 грн., - а відтак, ці кошти є безповоротною фінансовою допомогою (а.10 Акту перевірки, а.с.88 т.1).

Щодо формування валових витрат та податкового кредиту по операціям на виконання договору підряду №0109 РЕ від 03.09.2012 р., укладеного з контрагентом ТОВ «Оздоспецбуд», перевіряючими зазначено, що акт виконаних робіт від 31.10.2012 р. не відповідає вимогам первинного документа, оскільки неможливо встановити, в яких саме складах проводилися роботи по помивці водою та вапняній побілці внутрішніх поверхонь приміщень ПАТ «Розівський елеватор» (а.21 акту перевірки, а.с.21 т.1); окрім того, ТОВ «Оздоспецбуд», здійснюючи помивку та вапняну побілку внутрішніх поверхонь складів ПАТ «Розівський елеватор», не мав кваліфікованих працівників для здійснення даної господарської операції, отже, ПАТ «Розівський елеватор» не доведено фактичного отримання послуг від ТОВ «Оздоспецбуд» та правомірність включення витрат до складу валових (а.23 Акту перевірки, а.с.101 т.1).

Щодо формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з придбання послуг з оренди нерухомого майна на підставі договорів суборенди з ТОВ «Реаліз Ойл» перевіряючими зазначено, що за листопад 2012 року документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Реаліз Ойл» на виконання укладених договорів суборенди №1, №2, №4, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11 та №12 до перевірки не надано. При цьому перевіркою встановлено, що ПАТ «Розівський елеватор» укладено подібні договори оренди безпосередньо з власниками орендованого майна, а не з орендарем, яким є ТОВ «Реаліз Ойл» (а.15-16 Акту перевірки, а.с.93 т.1). При співставленні сум орендної плати за орендоване майно перевіряючими встановлено, що суми орендної плати на користь ТОВ «Реаліз Ойл» значно (88,08%) перевищує вартість реальної орендної плати безпосередньо від власників майна. Пояснень з цього приводу товариством під час перевірки не надано (а.16 Акту перевірки, а.с.94 т.1).

Щодо виконання ПАТ «Розівський елеватор» вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 05.12.2004р., перевіряючими в Акті перевірки зазначено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області отримано Акт позапланової перевірки філії «Троянівський елеватор» Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» від 08.11.2013 р. №064/08-22-22-01-06/35985304 та Акт планової перевірки філії «Магедівський хлібоприймальний пункт» Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» від 14.10.2013 р. №680/2201/35985262, згідно з якими встановлено порушення дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання, а саме: «…під час перевірки звітів при використання коштів філії «Троянівський елеватор» ПАТ «Розівський елеватор» встановлено, що при одержанні готівки з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного рахунку (НОМЕР_1) довірена особа ОСОБА_8 звіти про використання коштів до бухгалтерії не надавала, а кошти оприбутковувались в касі підприємства по Дт 301, Кт 313» (а.81 Акту перевірки, а.с.159 т.1), а також «…перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі у сумі 99 грн.14коп…» (а.85 Акту перевірки, а.с.163 т.1).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Окрім того, відповідно до Спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерств і статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. А саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 міжнародна; «Товарно-транспортна накладна», ф.1-ТН; «Талон замовника» ф.№1-Т3.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Проаналізувавши норми законодавства суд враховує, що лише від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Судом встановлено, що здійсненою плановою перевіркою охоплено період господарської діяльності ПАТ «Розівський елеватор» з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., в ході якої досліджено не одне коло взаємовідносин позивача з підприємствами (контрагентами).

Висновки податківців щодо неможливості встановлення реального постачання зерна (пшениці, соняшнику, ріпаку, пшениці, рапсу, ячменя тощо) від постачальників ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК» в силу нікчемності укладених договорів постачання, а відтак і дефективності первинних документів, ґрунтуються на тому, що надані до перевірки ТТН не належно оформлені, оскільки некоректно заповнено графи, а саме: «Вантажовідправник» - ПАТ «Розівський елеватор», «Вантажоотримувач» - ПАТ «Розівський елеватор», «Вантажозамовник» - ПАТ «Розівський елеватор»; окрім того, задекларовані дані постачальників згідно поданих декларацій не відповідають даним, що задекларовані ПАТ «Розівський елеватор».

Проте, в ході судового розгляду такі висновки податкового органу спростовано.

Так, дослідивши умови договорів поставки від контрагентів ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК», договори поставки товару контрагентам-покупцям ПП «Марленас», ПП «Обрій», ТОВ «Автотрейдінг», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна), ТОВ «Белацет», ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», ТОВ «Орбаста», ТОВ «Сталь», які є однотиповими, судом встановлено, що поставка товару як від постачальників, так і від ПАТ «Розівський елеватор» покупцям здійснювалась на умовах Інкотерм 2010 зі складів філій (токів) Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор». Тобто, товар (соняшник, ріпак, ячмінь) власником якого були ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК» зберігався на в філіях Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор», що також підтверджено видатковими накладними та складськими квитанціями, копії яких містяться в матеріалах справи (т.2, а.с.212-250 т.4).

Наявність у ПАТ «Розівський елеватор» у перевіряємий період діяльності діючих філій підтверджується, зокрема, Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.02.2012 р. та від 28.11.2012 р. (а.с.105-108 т.1) та Сертифікатами відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (а.с.210-222 т.1).

Тому цілком логічним є заповнення в товарно-транспортних накладних відправник та одержувач ПАТ «Розівський елеватор», які в повному об'ємі в кількості 359шт. надані до перевірки та долучені до матеріалів справи.

Щодо посилань відповідача на встановлену Актом перевірки невідповідність задекларованих показників в деклараціях ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК» даним податкового обліку ПАТ «Розівський елеватор» суд зазначає, що такі висновки відповідача недоведені; в ході судового розгляду справи ані матеріалів зустрічних звірок вказаних контрагентів, ані витягу з ІС «Податковий блок» щодо показників ТОВ «Агромаркет-Трейд» та ТОВ «Агросистема ВК» спірного періоду суду надано не було. Окрім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що задекларовані дані постачальника ТОВ «Агромаркет-Трейд» коригувались самим платником (уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 р.).

Суд враховує положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі порушення податкового закону свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

А відтак суд вважає, що податковим органом не доведено невірність формування позивачем валових витрат-доходу та податкового кредиту за рахунок операцій з придбання та продажу зернових у спірних період, тим паче з посиланням на нікчемність укладених з цього приводу угод.

Що стосується висновків податкового органу про завищення позивачем витрат та суми податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами ТОВ «Оздоспецбуд» та ТОВ «Реаліз Ойл» суд зазначає наступне.

У періоді, що перевірявся, позивачем з контрагентом ТОВ «Оздоспецбуд» укладено договір підряду №0109 РЕ від 03.09.2012 р., відповідно до умов якого ПАТ «Розівський елеватор» (замовник) доручає підрядчику (ТОВ «Оздоспецбуд») виконати роботи з дезінфекції (забезпечення фіто-санітарного стану) складських приміщень замовника, а саме: в установлені договором строки та в межах договірної ціни власними силами виконати помивку водою та вапняної побілки внутрішніх поверхонь складських приміщень замовника (а.с.125 т.4).

Ціна робіт - 16,32грн. з ПДВ за 1 кв.м. помивки водою; 25,5кв.м. з ПДВ за 1 кв.м. - вапняній побілці. Загальна ціна договору - 3832622,66 грн. з ПДВ.

Факт придбання послуг від ТОВ «Оздоспецбуд» у вигляді здійсненої помивки водою та вапняної побілки внутрішніх поверхонь стін складських приміщень підтверджено:

- актом виконаних послуг від 31.10.2012 р., згідно з яким загальні витрати ПАТ «Розівський елеватор склали 3832622,66 грн. з ПДВ, роботи проведені в складських приміщеннях філій «Якимівський елеватор», «Верхньотокмацьке ХПП», «Дмитрівське ХПП», «Новомосковська філія», «Радушнянська філія», «Розівський ХПП», «Оріхівський ХПП», «Троянівський елеватор»;

- податковою накладною від 31.10.2012 р. №103103;

- актами приймання робіт.

Належність оформлення вказаних первинних документів підтверджується матеріалами справи (а.125-133 т.4).

Висновки ж податкового органу щодо неналежності акту виконаних послуг від 31.10.2013 у зв'язку з тим, що неможливо встановити, в яких саме складах здійснювалась помивка та побілка, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи.

Окрім того, суд вважає беззмістовними доводи відповідача про необхідність перевірки позивачем штату працівників свого підрядника ТОВ «Оздоспецбуд» з метою виявлення працівників відповідної кваліфікації для здійсненні помивки та побілки стін складів.

Більш того, суд вважає, що відповідач помиляється, стверджуючи необхідність отримання ліцензії або сертифікату для можливості здійснення господарської діяльності з помивки водою та вапняної побілки стін.

А відтак, висновки податкового органу про завищення витрат та податкового кредиту за рахунок операцій з помивки водою та вапняної побілки стін, здійснених контрагентом ТОВ «Оздоспецбуд», є помилковими.

Дослідивши умови договорів суборенди з ТОВ «Реаліз Ойл» та оренди нерухомого майна, суд вважає, що висновки Акту перевірки від 22.11.2013 р. №1080/221/00954337 про те, що суми орендної плати на користь ПАТ «Розівський елеватор» майже на 88,08% перевищує вартість реальної орендної плати безпосередньо від власників майна, і у зв'язку з чим завищення валових витрат та податкового кредиту, - не відповідають фактичним обставинам справи.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем від ТОВ «Реаліз Ойл» отримано в оренду основні засоби - нерухоме майно (зерносховища) та майно - для забезпечення діяльності (з надання послуг зернового складу) філій. Отже, витрати, понесені позивачем у зв'язку із сплатою орендної плати, цілком обґрунтовано враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування як загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, надання послуг на підставі п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що договори оренди не розірвані з ТОВ «Реаліз Ойл», вони припинялися внаслідок закінчення строку, на який були укладені. Питання переукладання договорів оренди з ТОВ «Реаліз Ойл», розглядалось Наглядовою Радою ПАТ «Розівський елеватор», згідно з протоколом засідання якої вирішено прийняти пропозицію ТОВ «Реаліз Ойл» та укласти договори суборенди строком на 3 роки, хоча і значно більшою вартістю орендної плати (а.с.223 т.1).

Разом з тим, суд враховує, що розмір орендної плати, як і умови договорів може бути змінений за погодженням сторін, і це право господарюючих суб'єктів закріплено Господарським кодексом України. Тому є цілком необґрунтованим дослідження податковим органом встановлену за домовленістю вартість орендної плати, тим паче пов'язувати дані обставини з нікчемністю вказаних договорів.

З урахуванням вищезазначеного, є цілком протиправним нарахуванням позивачу податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013 р. №0002152305 та №0002162305, висновки податкового органу про заниження доходу, завищення витрат і у зв'язку з чим невірне формування податкового кредиту з вказаних господарських операцій недоведені та спростовані в ході судового розгляду.

Щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» декларації за липень 2012 р. суд зазначає наступне.

Висновки перевіряючих про завищення від'ємного значення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» декларації за липень 2012 р. на суму 149271 грн. ґрунтуються на помилковому твердженні про збитковість експортної операції з урахуванням того, що вартість придбаного товару у ТОВ «Агротрейдінг», ТОВ «Белацет», ТОВ «Кросно», ПП «Марленас» та ТОВ «Орбаста» (з урахуванням вартості послуг навантаження/розвантаження, фумігації шроту та митного оформлення) значно вище суми реалізації товару на експорт компанії «ЕTALON SA.SWITZERLAND».

Адже, висновок про збитковість операції з експорту шроту соняшникового «ЕTALON SA.SWITZERLAND» був зроблений перевіряючими при розрахунку фінансового результату від проведеної операції на експорт, виходячи з від'ємного значення, отриманого шляхом віднімання від суми закупівлі товару з ПДВ, з придбаними послугами (4442569,7 грн. в тому числі 740428,33 грн. ПДВ), та суми реалізації продукції за кордон без ПДВ -3908557,69 грн.

Такий принцип визначення збитковості операції не відповідає принципам бухгалтерського та податкового обліку. Визначаючи доход від проведеної експортної операції, необхідно від суми реалізації товару без ПДВ відняти не вартість закупленого товару, визначену з ПДВ, а навпаки, відняти вартість товару без ПДВ.

В даному випадку слід врахувати, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою ПДВ, а відтак відповідачем не доведено збитковість та відсутність прибутку позивача від даної операції.

Крім того, жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було, в акті перевірки тверджень з приводу порушень позивачем формування податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладено.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. №0002172305 винесено відповідачем без врахування фактичних обставин та внаслідок невірного застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013р. №0002142305 суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 22.11.2013 р. 1080/221/00954337 порушення товариством касової дисципліни ґрунтуються на висновках Акту від 08.11.2013 р. №064/08-22-22-01-06/35985304 про результати позапланової виїзної перевірки філії «Троянівський елеватор» Публічного акціонерного товариств «Розівський елеватор» та Акту планової перевірки філії «Магедівський хлібоприймальний пункт» Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» від 14.10.2013 р. №680/2201/35985262.

На акт перевірки від 08.11.2013 р. №064/08-22-22-01-06/35985304 були надані заперечення, з урахуванням яких було призначено позапланову документальну перевірку в порядку п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

На момент винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. №0002142305 рішення про результати позапланової перевірки не було, отже податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. №0002142305 - передчасне, що не відповідає правилам, визначеним Податковим кодексом України.

Окрім того, матеріалами справи спростовано висновки податкового органу про недостовірність даних щодо корпоративного спеціального платіжного засобу - НОМЕР_1.

В ході судового розгляду встановлено, що за допомогою спеціального платіжного засобу НОМЕР_1 - зарплатна картка - працівником філії ПАТ «Розівський елеватор» ОСОБА_8 протягом перевіряємого періоду здійснювалось зняття готівки через банкомат, готівка оприбутковувалась в касі філії і надалі видавалась працівникам філії в якості заробітної плати. Така діяльність зумовлена відсутністю за місцем розміщення філії відділень банку.

Факт зняття ОСОБА_8 готівкових коштів з карткового рахунку підтверджується відповідними чеками з банкомату; факт оприбуткування готівки у касі філії підтверджений прибутковими касовими ордерами; факт видачі коштів працівникам філії - зарплатними відомостями (копії вказаних первинних документів долучені до матеріалів справи).

Про те, що спеціальний платіжний засіб НОМЕР_1 не є корпоративним спеціальним платіжним засобом, підтверджено умовами договору від 18.07.2008р. №DN 419Е, договору доручення №б/н від 01.11.2011 р.

Отже, ОСОБА_8 як працівник філії, знімаючи готівки кошти з карткового рахунку із застосуванням заробітної картки діяла як фізична особа і як повірена особа за договором доручення №б/н від 01.11.2011 р. Звіти про використання коштів разом з чеками банкомату є підставою для оприбуткування готівки в касі філії та зберігання у касі разом з прибутковими касовими ордерами.

За таких обставин, викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів податківців про виявлені порушення податкового закону в спірному періоді.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюванні податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.12.2013 року №0002152305, №0002162305, №0002172305 та №0002142305 не відповідають приписам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, проте не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.12.2013 р. №0002142305 про застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 1570144,69 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.12.2013 р. №0002152305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 7756464,00 грн., з них: 5170976,00 грн. - за основним платежем та 2585488,00 грн. - штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.12.2013 р. №0002162305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4729674,00 грн., з них: 3153116,00 грн. - за основним платежем та 1576558грн. - штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.12.2013 р. №0002172305 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 149271,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський