Ухвала

від 13.11.2014 по справі 804/373/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/373/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Єпіфанової Ю.О. (за довіреністю від 10.06.2014 року),

- Савенка О.О. (за довіреністю від 10.06.2014 року),

відповідача: - Фадєєва Д.С. (за довіреністю від 04.08.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року

у справі № 804/373/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор»

до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2013 року № 0002142305, яким застосовано штраф у розмірі 1570144,69 грн.; № 0002152305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 56464,00 грн.; № 0002162305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4729674,00 грн.; № 0002172305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149271,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представники публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» заперечують проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 30 вересня 2013 року №515, з урахуванням наказу від 26 жовтня 2013 року №631 про продовження перевірки, направлень від 14 жовтня 2013 року №687, 701, 702, 698 та плану-графіку проведення перевірок суб'єктів господарювання у ІІІ кварталі 2013 року, відповідно до статті 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2013 року №1080/221/00954337.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 5170976,00 грн.; підпунктів 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 200 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість на суму 3153116,00 грн., встановлено завищення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» всього у розмірі 149271,00 грн.; абзацу 4, пункту 2.11, пункту 2.12 глави ІІ, абзацу 1 пункту 3.5 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме: видача відповідній особі готівкових коштів під звіт в сумі 1196035,40 грн. проводилась за умови не звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми; при одержанні готівки з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу звіти про використання коштів на загальну суму 1270937,56 грн. до бухгалтерії не надавались; встановлено перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касі у сумі 99,14 грн.; частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, пунктів 14.1.257, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених публічним акціонерним товариством «Розівський елеватор» при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами-постачальниками та покупцями.

На підставі акту перевірки від 22 листопада 2013 року (з урахуванням виправлень щодо дати акту перевірки) державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2013 року №0002152305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7756464,00 грн., в тому числі 5170976,00 грн. за основним платежем та 2585488,00 грн. штрафних санкцій; №0002162305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4729674,00 грн., в тому числі 3153116,00 грн. за основним платежем та 1576558,00 грн. штрафних санкцій; №0002172305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 149271,00 грн., задекларованого за липень 2012 року; №0002142305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій за порушення абзацу 4 пункту 2.11, пунктів 2.12, 3.5 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 в розмірі 1570144,69 грн.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що поставка товару як від постачальників, так і від публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» покупцям здійснювалась на умовах Інкотермс 2010 зі складів філій (токів) публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор». Тобто, товар (соняшник, ріпак, ячмінь) власником якого були товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Трейд» та товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистема ВК» зберігався у філіях позивача, що підтверджується видатковими накладними та складськими квитанціями.

Наявність у публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор», у перевіряємий період, діючих філій підтверджується, зокрема, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27 лютого 2012 року та від 28 листопада 2012 року та Сертифікатами відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Тому, позивачем правомірно заповнено в товарно-транспортних накладних відправник та одержувач, як публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор».

Щодо посилань відповідача на невідповідність задекларованих показників в деклараціях товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Трейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема ВК» даним податкового обліку публічного акціонерного товариства«Розівський елеватор», то такі висновки відповідача недоведені.

Так, на підтвердження своєї позиції відповідачем не надано ані матеріалів зустрічних звірок вказаних контрагентів, ані витягу з ІС «Податковий блок» щодо показників товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Трейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема ВК». Крім того, задекларовані дані постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Трейд» коригувались самим платником (уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік).

Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі порушення податкового закону свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. А відтак, податковим органом не доведено невірність формування позивачем валових витрат-доходу та податкового кредиту за рахунок операцій з придбання та продажу зернових у спірних період.

Між публічним акціонерним товариством «Розівський елеватор» та товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоспецбуд» укладено договір підряду від 03 вересня 2012 року №0109 РЕ, за умовами якого контрагентом виконано роботи з дезінфекції (забезпечення фіто-санітарного стану) складських приміщень позивача, а саме: в установлені договором строки та в межах договірної ціни власними силами виконано помивку водою та вапняної побілки внутрішніх поверхонь складських приміщень. Виконання умов договору підтверджується актом виконаних послуг від 31 жовтня 2012 року, яким визначено загальні витрати позивача, а саме: витрати склали 3832622,66 грн. з ПДВ, роботи проведені в складських приміщеннях філій «Якимівський елеватор», «Верхньотокмацьке ХПП», «Дмитрівське ХПП», «Новомосковська філія», «Радушнянська філія», «Розівський ХПП», «Оріхівський ХПП», «Троянівський елеватор»; податковою накладною, актами приймання робіт.

Отже, висновки податкового органу про завищення витрат та податкового кредиту за рахунок операцій з помивки водою та вапняної побілки стін, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоспецбуд», є безпідставними.

Публічним акціонерним товариством «Розівський елеватор» від товариства з обмеженою відповідальністю «Реаліз Ойл» отримано в оренду основні засоби - нерухоме майно (зерносховища) та майно - для забезпечення діяльності (з надання послуг зернового складу) філій, у зв'язку з чим, витрати, понесені позивачем у зв'язку із сплатою орендної плати, обґрунтовано враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування як загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, надання послуг на підставі підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що договори оренди не розірвані з товариством з обмеженою відповідальністю «Реаліз Ойл», вони припинялися внаслідок закінчення строку, на який були укладені. Питання переукладання договорів оренди розглядалося Наглядовою Радою публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор», згідно з протоколом засідання якої вирішено прийняти пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Реаліз Ойл» та укласти договори суборенди строком на 3 роки, хоча і значно більшою вартістю орендної плати.

Разом з тим, розмір орендної плати, як і умови договорів може бути змінений за погодженням сторін, і це право господарюючих суб'єктів закріплено Господарським кодексом України. Тому, дослідження податковим органом встановлену за домовленістю вартість орендної плати, тим паче пов'язувати дані обставини з нікчемністю вказаних договорів є протиправним.

Таким чином, нарахування позивачу податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2013 року №0002152305 та №0002162305 є безпідставним.

Висновки перевіряючих про завищення від'ємного значення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» декларації за липень 2012 року на суму 149271,00 грн. ґрунтуються на помилковому твердженні про збитковість експортної операції з урахуванням того, що вартість придбаного товару у товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдінг», товариства з обмеженою відповідальністю «Белацет», товариства з обмеженою відповідальністю «Кросно», ПП «Марленас» та товариства з обмеженою відповідальністю «Орбаста» (з урахуванням вартості послуг навантаження/розвантаження, фумігації шроту та митного оформлення) значно вище суми реалізації товару на експорт компанії «ЕTALON SA.SWITZERLAND» також спростовуються матеріалами справи.

Адже, висновок про збитковість операції з експорту шроту соняшникового «ЕTALON SA.SWITZERLAND» зроблений перевіряючими при розрахунку фінансового результату від проведеної операції на експорт, виходячи з від'ємного значення, отриманого шляхом віднімання від суми закупівлі товару з податку на додану вартість, з придбаними послугами (4442569,70 грн., в тому числі 740428,33 грн. ПДВ), та суми реалізації продукції за кордон без ПДВ - 3908557,69 грн.

Такий принцип визначення збитковості операції не відповідає принципам бухгалтерського та податкового обліку. Визначаючи доход від проведеної експортної операції, необхідно від суми реалізації товару без ПДВ відняти не вартість закупленого товару, визначену з ПДВ, а навпаки, відняти вартість товару без ПДВ.

В даному випадку слід врахувати, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою ПДВ, а відтак державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено збитковість та відсутність прибутку публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» від даної операції.

Крім того, жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було, в акті перевірки тверджень з приводу порушень позивачем формування податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладено.

У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2013 року №0002172305 винесено без врахування фактичних обставин та внаслідок невірного застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо прийняття державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення від 13 грудня 2013 року №0002142305 слід зазначити наступне.

З акту перевірки від 22 листопада 2013 року вбачається, що порушення товариством касової дисципліни ґрунтуються на висновках акту від 08 листопада 2013 року №064/08-22-22-01-06/35985304 «Про результати позапланової виїзної перевірки філії «Троянівський елеватор» публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» та акту від 14 жовтня 2013 року №680/2201/35985262 «Про результати планової перевірки філії «Магедівський хлібоприймальний пункт» публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор».

Разом з тим, на акт перевірки від 08 листопада 2013 року №064/08-22-22-01-06/35985304 надані заперечення, з урахуванням яких призначено позапланову документальну перевірку в порядку підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

На момент винесення податкового повідомлення-рішення №0002142305 рішення про результати позапланової перевірки не було, у зв'язку з чим оспорювань податкове повідомлення-рішення винесено передчасно.

Судом першої інстанції встановлено, що за допомогою спеціального платіжного засобу НОМЕР_1 - зарплатна картка - працівником філії публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» ОСОБА_5 протягом перевіряємого періоду здійснювалось зняття готівки через банкомат, готівка оприбутковувалась в касі філії і надалі видавалась працівникам філії в якості заробітної плати. Факти зняття ОСОБА_5 готівкових коштів з карткового рахунку, оприбуткування готівки у касі філії, видачі коштів працівникам філії підтверджується відповідними первинними документами, а саме: чеками з банкомату; прибутковими касовими ордерами; зарплатними відомостями.

Про те, що спеціальний платіжний засіб НОМЕР_1 не є корпоративним спеціальним платіжним засобом, підтверджено умовами договору від 18 липня 2008 року №DN 419Е, договору доручення №б/н від 01 листопада 2011 року.

Таким чином, ОСОБА_5 як працівник філії, знімаючи готівки кошти з карткового рахунку із застосуванням заробітної картки, діяла як фізична особа і як повірена особа за договором доручення №б/н від 01 листопада 2011 року. Звіти про використання коштів разом з чеками банкомату є підставою для оприбуткування готівки в касі філії та зберігання у касі разом з прибутковими касовими ордерами.

За таких обставин, викладені в акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів податківців про виявлені порушення податкового закону в спірному періоді.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим