Ухвала

від 13.03.2014 по справі 805/18234/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року справа №805/18234/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Пенькоій А.В.,

за участі представника позивача Виговської Л.В.,

представників відповідача Булиги В.П., Гребенника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року у справі № 805/18234/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення від 6 грудня 2013 року № 000427150,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.12.2013 року № 000427150, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 089 963, 75 грн., в тому числі за основним платежем 4 071 971 грн., за штрафними санкціями - 1 017 992,75 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі акту про неможливість проведення документальної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004271500 від 06.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 4 071 971 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 071 992,75 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями та вказує, що податкові зобов'язання сформовано правомірно, що підтверджується первинними документами. За таких обставин просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.12.2013 року № 0004271500.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивача зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Макіївської міської ради 23.08.2007 року. Згідно довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності за КВЕД-2010 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; складське господарство; транспортне оброблення вантажів (а.с. 9).

27 червня 2013 року відповідачем складено акт №2575/7/22.2-14 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року, відповідно до якого вбачається, що по ТОВ «Будагротех» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року (а.с. 78-88).

27 листопада 2013 року начальником Макіївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області видано наказ № 1056 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, в якому зазначили, що у разі ненадання суб'єктом господарювання відповіді на запит контролюючого органу протягом 10 днів провести перевірку останнього ( а.с. 101-102).

Водночас, колегія суддів зазначає, що запит контролюючого органу та підтвердження щодо його надіслання і отримання позивачем, відповідачем ненадано.

При цьому, 28 листопада 2013 року відповідачем складено акт № 1060/05-95-15/35354233 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року, з висновків якого вбачається, що в порушення вимог пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 4 126 726,83 грн., в т.ч. у березні 2013 року в розмірі 1 021 946,00 грн., квітні 2013 року - 3 104 781,00 грн. ( а.с. 90-97). Акт перевірки отримано позивачем 30.11.2013 року ( а.с. 89).

6 грудня 2013 року на підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004271500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 089 963,75 грн., в тому числі за основним платежем 4 071 971 грн., за штрафними санкціями - 1 017 992,75 грн., яке отримано позивачем 10.12.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 98-99).

29 січня 2014 року відповідачем складено висновок № 1994/8/05-18-22-113-4 щодо ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами позивача, які надані до суду та відсутні в акті Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькі області від 28.11.2013 року № 1060/05-95-15/35354233. При цьому з висновку вбачається, що наявність податкових накладних та інших первинних документів є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З огляду на вказані положення чинного законодавства колегія суддів зазначає, що право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг). До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Податковим Кодексом України не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 201 ПК України передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегією суддів встановлено, що між постачальником ТОВ «Будагротех» та покупцем ТОВ «Рекорд-2007» укладені договори поставки, предметами яких є передача продавцем у власність та прийняття і оплата покупцем товару згідно специфікацій, а саме договір поставки № 07/03-Б від 07.03.2013 року, договір № 07/04-Б від 17.04.2013 року, договір № 01/04-Бк від 01.04.2013 року, договір № 250413 від 25.04.2013 року, договір № 260413 від 26.04.2013 року, договір №270413 від 27.04.2013 року, договір № 280413 від 28.04.2013 року, договір № 290413 від 29.04.2013 року, договір №300413 від 30.04.2013 року.

Водночас, на виконання умов цих договорів між постачальником ТОВ «Будагротех» та покупцем позивачем підписані специфікації на поставки партій товару, а саме до договору № 07/03-Б від 07.03.2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника № 1 від 07.03.2013 року, № 2 від 19.03.2013 року, № 3 від 21.03.2013 року, № 4 від 23.03.2013 року, № 5 від 20.03.2013 року, № 6 від 06.04.2013 року, № 7 від 07.04.2013 року, № 8 від 08.04.2013 року, № 9 від 11.04.2013 року, № 10 від 12.04.2013 року, № 11 від 17.04.2013 року, № 12 від 17.04.2013 року, № 13 від 19.04.2013 року, № 14 від 29.04.2013 року; до договору № 07/04-Б від 17.04.2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника № 1 від 18.04.2013 року, № 2 від 19.04.2013 року, № 3 від 20.04.2013 року, № 4 від 21.04.2013 року, № 5 від 22.04.2013 року, № 6 від 23.04.2013 року, № 7 від 24.04.2013 року, № 8 від 25.04.2013 року, № 9 від 26.04.2013 року, № 10 від 29.04.2013 року, № 11/1 від 28.04.2013 року, № 11 від 30.04.2013; до договору № 01/04-Бк від 01.04.2013 року підписані специфікації на поставку кукурудзи врожаю №1 від 15.04.2013 року, № 2 від 17.04.2013 року; до договору № 250413 від 25.04.2013 року підписана специфікація на поставку насіння соняшника № 1 від 25.04.2013 року; до договору № 260413 від 26.04.2013 року підписана специфікація на поставку насіння соняшника № 1 від 26.04.2013 року; до договору № 270413 від 27.04.2013 року підписана специфікація на поставку насіння соняшника № 1 від 27.04.2013 року; до договору № 280413 від 28.04.2013 року підписана специфікація на поставку насіння соняшника № 1 від 28.04.2013 року; до договору № 290413 від 29.04.2013 року підписана специфікація на поставку насіння соняшника № 1 від 29.04.2013 року; до договору № 300413 від 30.04.2013 року підписана специфікація на поставку насіння соняшника № 1 від 30.04.2013 року.

Поставка товару від ТОВ «Будагротех» позивачу, що здійснена у березні 2013 року підтверджується видатковими накладними, а саме, № 5 від 07.03.2013 року, №19/1 від 19.03.2013 року, №14/1 від 20.03.2013 року, №21/1 від 21.03.2013 року, №23/1 від 23.03.2013 року, податковими накладними, а саме №1/2 від 07.03.2013 року, №19/2 від 19.03.2013 року, №26/2 від 20.03.2013 року, №20/2 від 21.03.2013 року, №21/2 від 23.03.2013 року, на загальну суму 6 131 675,69 грн., в т.ч. ПДВ - 1 021 945,95 грн.

Поставка товару від ТОВ «Будагротех» позивачу, що здійснена у квітні 2013 року підтверджується видатковими накладними, а саме, № 32 від 01.04.2013 року, № 33 від 05.04.2013 року, № 34 від 08.04.2013 року, № 36/1 від 11.04.2013 року, № 36/2 від 12.04.2013 року, № 37/1 від 12.04.2013 року, № 150413 від 15.04.2013 року, №40 від 17.04.2013 року, №43 від 17.04.2013 року, №39 від 17.04.2013 року, №44 від 18.04.2013 року, №45 від 19.04.2013 року, №46 від 19.04.2013 року, №49 від 20.04.2013 року, №50 від 21.04.2013 року, №53 від 22.04.2013 року, №55 від 23.04.2013 року, №56 від 24.04.2013 року, №57 від 25.04.2013 року, №25/04/13 від 25.04.2013 року, №59 від 26.04.2013 року, №26/04/13 від 26.04.2013 року, №27/04/13 від 27.04.2013 року, №28/04/13 від 28.04.2013 року, №62/3 від 28.04.2013 року, №62/4 від 29.04.2013 року, №61 від 29.04.2013 року, №29/04/13 від 29.04.2013 року, №62 від 30.04.2013 року, №30/04/13 від 30.04.2013 року, податковими накладними, а саме, №6/2 від 01.04.2013 року, №7/2 від 05.04.2013 року, №8/2 від 08.04.2013 року, №10/2 від 11.04.2013 року, №40/2 від 12.04.2013 року, №49/2 від 15.04.2013 року, №53/2 від 17.04.2013 року, №50/2 від 17.04.2013 року, №43/2 від 17.04.2013 року, №54/2 від 18.04.2013 року, №56/2 від 19.04.213 року, № 50/2 від 17.04.2013 року, №55/2 від 19.04.2013 року, №59/2 від 20.04.2013 року, №60/2 від 21.04.2013 року, №63/2 від 22.04.2013 року, №65/2 від 23.04.2013 року, №66/2 від 24.04.2013 року, №67/2 від 25.04.2013 року, №133/2 від 25.04.2013 року, №69/2 від 26.04.2013 року, №134/2 від 26.04.2013 року, №135/2 від 27.04.2013 року, №75/2 від 28.04.2013 року, №136/2 від 28.04.2013 року, №71/2 від 29.04.2013 року, №76/2 від 29.04.2013 року, №137/2 від 29.04.2013 року, № 138/2 від 30.04.2013 року, №72/2 від 30.04.2013 року, на загальну суму 18 628 685,26 грн., в т.ч. ПДВ - 3 104 780,88 грн.

Оплата за товар здійснювалась шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ «Будагротех», що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками.

Крім того, для зберігання зерна між поклажодавцем ТОВ «Рекорд-2007» та зерновими складами укладені договори складського зберігання сільгосппродукції, а саме з ТОВ «Красноріченське» договір №48 від 25.03.2013 року, з ПАТ «Іванчуківське хлібоприймальне підприємство» договір № 26 від 19.03.2013 року, ТОВ «Краснолиманське хлібоприймальне підприємство» договір № 3412-П від 23.11.2012 року, з ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» договір № 148 від 12.12.2012 року, ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» договір №0301/13 від 03.04.2013 року.

Транспортування товару від ТОВ «Рекорд-2007» до зернового складу підтверджується товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

В подальшому товар реалізовано кінцевим покупцям, зокрема, ПАТ «Креатив», що підтверджується договорами поставки, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, податковими накладними,

Колегією суддів встановлено, що вищевказані суми податку на додану вартість, при закупівлі у ТОВ «Будагротех» товару у березні 2013 та у квітні 2013 року, внесені до декларації з податку на додану вартість та зазначені в реєстрах отриманих податкових накладних відповідного періоду.

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість, зазначений у деклараціях з податку на додану вартість, сформований, зокрема, за рахунок постачання ТОВ «Будагротех» зернових культур та складає 4 126 726,83 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, які надані позивачем та досліджені судом відповідають вимогам наведених норм та сумніву щодо них не виникає, а отже підтверджують реальність господарських операцій ТОВ «Рекорд-2007» з ТОВ «Будагротех», правильність відображення такої діяльності у податковому та бухгалтерському обліку, у тому числі правильність формування податкового кредиту.

Наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що наведений правочин набув реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких він і був спрямований.

Доводи відповідача про відсутність у позивача первинних документів на час перевірки є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки. Посилання в акті від 28.11.2013 року про відсутність позивача за місцезнаходженням спростовується отриманням позивачем судових повісток саме за своєю податковою адресою по вулиці Нежинській, 26 в місті Макіївці.

По суті всі доводи відповідача ґрунтуються лише на акті Індустріальної ОДПІ міста Харкова від 14.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будагротех», в якому господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом також не аналізувались і первинні документи з цього приводу не досліджувались. Тобто всі доводи відповідача носять характер припущень.

Таким чином, у зв'язку з документальним підтвердженням здійснення господарських операцій, колегія суддів приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та як наслідок застосування штрафних санкцій.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 17 березня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року у справі № 805/18234/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова