Постанова

від 24.01.2019 по справі 805/18234/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №805/18234/13-а

адміністративне провадження №К/9901/30978/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року

у складі судді Галатіної О.О.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року

у складі Чумака С.Ю., Ляшенко Д.В., Ястребової Л.В.

у справі №805/18234/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд 2007"

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

20 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд 2007" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 06 грудня 2013 року № 0004271500, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 4071971 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1071992 грн. 75 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

06 лютого 2014 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, задоволений позов Товариства, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 06 грудня 2013 року № 0004271500.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Будагротех спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, податковий кредит сформований платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням та, як наслідок, унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

31 березня 2014 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

10 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України, після повторної реєстрації касаційної скарги 09 серпня 2017 року на виконання ухвали Верховного Суду України, касаційну скаргу прийнято до провадження за касаційною скаргою податкового органу.

Товариство заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу на касаційну скаргу до Суду не надало, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

01 березня 2018 року матеріали справи №805/18234/13-а (відновленого втраченого судового провадження) та матеріали касаційної скарги К/9901/30978/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради 23 серпня 2007 року, включене до ЄДРПОУ, перебувало на податковому обліку на час проведення перевірки та прийняття податкового-повідомлення рішення, яке є предметом цієї справи, є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності за КВЕД-2010 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; складське господарство; транспортне оброблення вантажів.

27 червня 2013 року відповідачем складено акт №2575/7/22.2-14 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю Будагротех (код ЄДРПОУ 34017352) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року, який за позицією податкового органу зумовив висновок про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій цим Товариством із платниками податків за період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року.

28 листопада 2013 року відповідачем складено акт № 1060/05-95-15/35354233 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Будагротех (код ЄДРПОУ 34017352) за період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року, з висновків якого вбачається, що в порушення вимог підпунктів 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 4 126 726,83 грн., в т.ч. у березні 2013 року в розмірі 1 021 946,00 грн., квітні 2013 року - 3 104 781,00 грн. (далі - акт від 28 листопада 2013 року).

6 грудня 2013 року керівником податкового органу на підставі акта від 28 листопада 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0004271500, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 089 963,75 грн., в тому числі за основним платежем 4 071 971 грн., за штрафними санкціями - 1 017 992,75 грн.

Відтак, визначення податкового зобов'язання здійснено податковим органом не на підставі результатів перевірки, а по факту неможливості її проведення, що суперечить способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом в розумінні підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно положень якої прийнято податкове повідомлення-рішення №0004271500.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень підпунктів 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг). До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні.

Аналізуючи положення статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", щодо визначення господарської операції, статті 3, частини першої статті 9 цього Закону суди попередніх інстанцій зазначили те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Оцінюючи спір в контексті викладених норм, суди попередніх інстанцій встановили, що між Товариством, як покупцем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Будагротех , як постачальником укладені та виконані дев'ять договорів поставки, предметами яких є передача продавцем у власність та прийняття і оплата покупцем товару згідно специфікацій на поставку насіння соняшника, кукурудзи, виконання яких доведене у березні та квітні 2013 року видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, договорами складського зберігання сільгосппродукції, з Товариством з обмеженою відповідальністю Красноріченське , з ПАТ Іванчуківське хлібоприймальне підприємство , Товариством з обмеженою відповідальністю Краснолиманське хлібоприймальне підприємство , з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Урожай , товарно-транспортними накладними, фактом подальшої реалізації товару кінцевим покупцям, зокрема, ПАТ Креатив , що підтверджується договорами поставки, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, податковими накладними,

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за операціями сплаченні у складі товару суми податку на додану вартість, а саме при закупівлі товару (зернових культур) у Товариства з обмеженою відповідальністю Будагротех у березні 2013 та у квітні 2013 року, внесені до складу податкового кредиту, задекларовані у деклараціях з податку на додану вартість за березень та квітень 2013 року та зазначені в реєстрах отриманих податкових накладних відповідного періоду, на загальну суму 4 126 726,83 грн.

Ухвалюючи судові рішення у справі суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що первинні документи, які надані позивачем та досліджені судами відповідають вимогам наведених норм та сумніву щодо них не виникає, а отже підтверджують реальність господарських операцій Товариством та його контрагентом, правильність відображення такої діяльності у податковому та бухгалтерському обліку, у тому числі правильність формування податкового кредиту.

Відтак, наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що наведений правочин набув реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких він і був спрямований.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність у позивача первинних документів на час перевірки є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки. Посилання в акті від 28 листопада 2013 року на відсутність позивача за місцезнаходженням спростовується отриманням позивачем судових повісток саме за своєю податковою адресою по вулиці Нежинській, 26 в місті Макіївці.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій по суті замість податкової здійснили податковий, а не судовий контроль, оскільки предметом дослідження стали первинні документи від перевірки яких податковий орган ухилився.

Доводи відповідача впродовж усіх судових розглядів ґрунтуються на акті Індустріальної ОДПІ міста Харкова від 14 червня 2013 року Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Будагротех , в якому господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом також не аналізувались і первинні документи з цього приводу не досліджувались. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції усі доводи податкового органу носять характер припущень.

Суди попередніх інстанцій висновуючись на документальному підтвердженні здійснення господарських операцій дійшли до висновку про відсутність підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та як наслідок застосування штрафних санкцій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Неприйнятним є довід податкового органу про те, що доказом податкового правопорушення є неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі №805/18234/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер