Ухвала

від 24.02.2014 по справі 11/71-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"24" лютого 2014 р. Справа № 11/71-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Святенка Є.А., Шевельова О.В.

від відповідача: Князь І.І.

від відділу ПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області: не з'явився

від ВДВС Суворовського РУЮ: Процюк Н.В.

у відкритому судовому засіданні у справі

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд", м.Херсон

до: Акціонерної проектно-будівельної фірми "Херсонбуд", м. Херсон

про стягнення 163698 грн. 10коп.

розглянув скарги на дії органів виконавчої служби.

Описова частина ухвали.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 22.06.2009р., якою було затверджено мирову угоду між сторонами у справі.

Справа знаходиться на стадії розгляду скарг сторін на дії органу ДВС:

- ухвалою суду від 03.02.2014р. прийнято до провадження скаргу відповідача на постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області від 17.04.2012р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою про затвердження мирової угоди у справі; цю скаргу призначено до розгляду на 18.02.2014р.;

- ухвалою суду від 17.02.2014р. прийнято до провадження скаргу позивача на дві постанови ВДВС Суворовського РУЮ від 05.02.2014р., якими скасовано постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012р. та відмовлено у відкритті виконавчого провадження; цю скаргу призначено до розгляду на 24.02.2014р. о 10год. 30хв.

10.02.2014р. у справу надійшов лист представника відповідача без номера та дати (вх. № 1501/14 від 10.02.2014р. за реєстрацією суду), в якому викладено заяву відповідача про відмову від скарги на постанову від 17.04.2012р. про відкриття виконавчого провадження. Ця заява ніяк не мотивована окрім як волевиявленням уповноваженого представника, а відтак і відповідача, на відмову від скарги.

Скарга відповідача мотивована твердженням про те, що при пред'явленні наказу до виконання порушено строк на пред'явлення наказу до виконання.

Скаржник зазначив, що у постанові державного виконавця:

- визначено не дату видачі документа, а дату ухвалення рішення;

- зазначено, що ухвала набрала законної сили 22.06.2009р., хоча така ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її проголошення судом за умови відсутності апеляційного провадження;

- вказано, що боржник має виконати рішення суду до 25.04.2012р., хоча боржник мав виконати мирову угоду в 5-денний строк після надходження коштів від ТОВ "НК "Альфа Нафта".

За скаргою відповідач просить поновити строки для оскарження дій органу ДВС, стверджуючи, що про порушення виконавчого провадження дізнався не від органу ДВС по його порушенню, а лише у справі про банкрутство ПАТ ПБФ "Херсонбуд".

У судовому засіданні 24.02.2014р. представник відповідача пояснила, що відмова від скарги обумовлена тим, що органом ДВС виправлено зазначені у скарзі порушення шляхом скасування 05.02.2014р. постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2012р. та шляхом прийняття 05.02.2014р. постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Позивач до своєї скарги відніс твердження про скасування з порушенням законодавства законної постанови про відкриття виконавчого провадження та про безпідставну відмову у відкритті виконавчого провадження після цього.

Відділ примусового виконання рішень (ВПВР) УДВС ГУЮ в Херсонській області поряд з іншими учасниками провадження належно повідомлявся судом про кожне з судових засідань у справі, не проявив свого відношення до скарги; заяв, клопотань від цього органу до суду не надходило.

Нявка представника ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області у судове засідання, нереалізація цим органом права на участь у судовому засіданні 24.02.2014р. не унеможливлює розгляд скарги, не є підставою для відкладення розгляду скарги.

Представник ВДВС Суворовського РУЮ у судовому засіданні заперечує проти скарги позивача, вважає обґрунтованим скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Суд не прийняв відмови представника відповідача від скарги, вирішує її по суті, оскільки, по-перше, така відмова суперечить законодавству, так як формально ГПК України не передбачено поширення підстав припинення проваджень за позовами при відмові від них до проваджень за скаргами на дії органу ДВС та, по-друге, з огляду на рівність сторін перед судом і законом за ст.4 2 ГПК України та у реалізації процесуальних прав за ст.22 ГПК України: особливість цієї справи на стадії скарг на дії органу ДВС у тому, що вирішуючи по суті скаргу позивача, суд має оцінювати і законність відкриття виконавчого провадження, тобто, оцінювати по суті за мотивувальною частиною ухвали і обґрунтування тверджень у іншій скарзі - скарзі відповідача про незаконність відкриття виконавчого провадження. Таким чином, у випадку прийняття відмови від скарги відповідача, суд за мотивувальною частиною ухвали зробить її оцінку при розгляді скарги позивача, а у резолютивній частині ухвали мав би припинити провадження за скаргою відповідача, що кваліфікувалось би як неповне вчинення правосуддя за скаргою, ухилення від її вирішення.

У судовому засіданні представники сторін підтримували обґрунтування власних скарг та заперечували проти скарги іншої сторони.

С у д в с т а н о в и в:

Провадження у справі було порушено за позовом про стягнення 150509грн. боргу, 7770,80грн. пені, 5418,30грн. на відшкодування втрат від інфляції, а всього 163698,10грн. у відносинах за договором підряду № 80/02 від 01.09.2008р. Борг за позовом виник з неоплатою відповідачем позивачу робіт з облаштування основи під бетонне покриття та облаштування бетонного покриття у вересні, жовтні 2008р. На час позову залишалось неоплаченим 150509грн. із загальної вартості робіт у 383196грн. За п.5.1 договору підряду оплата робіт мала бути вчинена відповідачем позивачу протягом 3-х банківських днів від дня пред'явлення чергового акту виконаних робіт (якими, як зазначено, були акти за вересень 2008р. та за жовтень 2008р).

Позов заявлено 06.04.2009р. (вх. № 926), провадження у справі порушено 07.04.2009р., строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін, 22.06.2009р. сторони подали суду на затвердження мирову угоду, яка затверджена ухвалою від 22.06.2009р.

Безпосередньо за викладенням мирової угоди обидві сторони зазначили, що на 08.06.2009р. існує борг відповідача по оплаті за виконані роботи у сумі 150509грн. та дійшли згоди, що відповідач погасить цей борг позивачу в 5-денний строк від дня надходження коштів від ТОВ "НК "Альфа Нафта", якого назвали первісним замовником.

Вказане товариство "НК "Альфа Нафта" не ідентифіковано за мировою угодою інакше як цією назвою (не ідентифіковано адресою, кодом ЄДР), ТОВ "НК Альфа Нафта" не було та не є учасником цього судового провадження.

Власне договором підряду № 80/02 від 01.02.2008р. між сторонами не визначено такої умови сплати коштів відповідачем позивачу як їх попереднє надходження відповідачу від іншої особи: за договором обумовлено, як зазначено, що виконані роботи оплачуються протягом 3-х банківських днів від дня акта виконаних робіт.

07.03.2012р. за вх. № 3197 до суду надійшов лист-заява ПрАТ "Спецбуд-Херсон" (а.с.81) про видачу примірника ухвали про затвердження мирової угоди для використання в якості виконавчого документа.

Такий примірник ухвали від 22.06.2009р. про затвердження мирової угоди у справі було видано судом заявнику для використання в якості виконавчого документа 12.03.2012р. (копія на а.с.85,86).

У скарзі відповідача на дії органу ДВС слід відмовити, а скаргу позивача на дії іншого органу ДВС, напроти, задовольнити з огляду на наступне.

Відповідач за скаргою просив визнати протиправною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області про відкриття виконавчого провадження за ухвалою про затвердження мирової угоди.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про протиправність цієї постанови та про підстави для її скасування з таких міркувань.

17.04.2012р. ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області за зверненням позивачем до виконання виконавчим документом - ухвалою про затвердження мирової угоди винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 32214891) про стягнення з Акціонерної проектно-будівельної фірми "Херсонбуд" (код ЄДР 01273243) на користь АТЗТ "Спецбуд" 150509грн. За п.4 цієї постанови зазначено про направлення її копій сторонам виконавчого провадження (копія на а.с.89).

Тут слід зазначити, що за п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, як не є реорганізацією товариства зміна його типу у зв'язку, зокрема, з приведенням типу товариства у відповідність до зміни законодавства. У цих випадках (зміни назви, типу товариства) суд не виносить ухвали про заміну сторони правонаступником, оскільки такі зміни не є реорганізацією, проте, про такі зміни може бути зазначено в одному з судових рішень протягом проваджень у справі. У зв'язку з цим суд зауважує, що типи товариств - сторін після ухвали про затвердження мирової угоди ними змінено: позивачем - з АТЗТ на ПрАТ, а відповідачем - з ВАТ на ПАТ, поряд з чим позивачем змінено ще й назву - "Спецбуд" на "Спецбуд-Херсон" (копії документів сторін про такі зміни - на а.с.84, 90, 114-122 - витяги з ЄДР, статуту, проколу загальних зборів акціонерів, копія ухвали суду).

Відповідно, й державним виконавцем, органом державної виконавчої служби зміни назви, типу товариства господарським товариством не мають кваліфікуватися як такі, що потребують ухвали суду про заміну сторони у зв'язку з такими змінами, і стороною є той самий суб'єкт, що і сторона за ухвалою про затвердження мирової угоди, але зі зміненим типом товариства чи типом товариства і назвою товариства.

Названий примірник ухвали, що отриманий позивачем 12.03.2012р. для використання в якості виконавчого документа, отримано ним в межах строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання і в межах цього строку 17.04.2012р. відкрито виконавче провадження з огляду на наступне.

Як зазначено, ухвалу про затвердження мирової угоди прийнято судом 22.06.2009р. Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2013р. № 6 "Про судове рішення" ця ухвала господарських судів набрала законної сили в день її винесення - 22.06.2009р. Точка зору відповідача про набрання ухвалою законної сили зі спливом 5-ти днів на її апеляційне оскарження є помилковою через невідповідність її названому пункту Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6.

До 09.03.2011р. - до набрання чинності Законом України № 2677 від 04.11.2010р. (зі спливом 90 днів від дня його опублікування), яке відбулось 08.12.2010р. у газеті "Голос України", виконавчі документи, що видавались господарськими судами (зокрема, за колишньою ст.118 ГПК України, ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції на 22.06.2009р.), могли бути пред'явленні до виконання протягом 3-х років від дня набрання судовим рішення законної сили.

Виконавчі документи, що видавались починаючи з 09.03.2011р., відповідно до того ж Закону України № 2677 пред'являються до виконання протягом 1 року від набрання судовим рішенням законної сили.

У п.4 Прикінцевих та перехідних положень згаданого Закону України № 2677 зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання ним чинності (тобто до 08.03.2011р. включно) пред'являються у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, визначальним для скарги відповідача є встановлення відповіді на питання: якою датою вважати виданим виконавчий документ у справі: 22.06.2009р. - в день прийняття ухвали і набрання нею законної сили, чи 12.03.2012р. - день отримання позивачем в суді примірника цієї ухвали (не копії - копія ухвали не може використовуватись як виконавчий документ, оскільки таким має бути оригінал, примірник виконавчого документа) для використання його в якості виконавчого документа.

Очевидно, що відповідно до ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції станом на 22.06.2009р. виконавчим документом є ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди. Таким чином, набрання законної сили такою ухвалою дає відлік перебігу строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, і цей строк, відповідно, триває 3-ти роки. Відтак позивач отримав примірник ухвали для використання в якості виконавчого документа в межах цього строку і в його межах 17.04.2012р. відкрито виконавче провадження.

Поряд з відсутністю підстав для задоволення скарги відповідача по суті суд констатує про пропуск відповідачем 10-денного строку на скаргу та недоведення тези про підстави для поновлення строку (за п.1 скарги викладено клопотання про поновлення цього строку). В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що про відкриття 17.04.2012р. виконавчого провадження він дізнався лише при порушенні проти нього справи про банкрутство, не отримував своєчасно копії оспорюваної постанови.

В цій скарзі поважних причин пропуску строку на скаргу не доведено, як не доведено твердження про те, що про виконавче провадження боржник дізнався зі справи про банкрутство. Скаргу подано 31.01.2014р. (вх. № 1066/14), до неї додано копію ухвали господарського суду Херсонської області від 10.01.2014р. про приєднання заяви ПрАТ "Спецбуд-Херсон" до справи № 923/1683/13 про банкрутство ПАТ "ПБФ "Херсонбуд".

Правила доказування за ст.33 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень) поширюються і на стадії розгляду скарг на дії органів ДВС.

Відповідач не довів поважності пропуску строку на скаргу, тези про те, що про виконавче провадження дізнався певною датою у певній справі про банкрутство (про це не вказано у скарзі). Твердження боржника за скаргою про те, що про виконавче провадження проти себе, відкрите 17.04.2012р., дізнався лише у 2014р. з огляду і на зміст постанови про відкриття провадження, і на тривалість періоду між цими датами, і на зміст обґрунтувань скарги відповідачем є непереконливим.

Ті ж встановлені судом підстави для відмови у скарзі відповідача використовуються судом за підстави для задоволення скарги позивача з такими обґрунтуваннями.

Позивач просить визнати незаконними дві постанови ВДВС Суворовського РУЮ від 05.02.2014р. - про перевірку виконавчого провадження та про відмову у відкритті виконавчого провадження, скасувати ці постанови та спонукати орган ДВС поновити виконавче провадження, стверджуючи про незаконність оспорюваних постанов та, напроти, про законність скасованої постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012р.

Першою з оспорюваних позивачем постанов від 05.02.2014р. ВДВС Суворовського РУЮ (копія на а.с.112) скасував постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області з твердженням:

а) про те, що виконавчий документ звернуто до виконання з порушенням строку на таке звернення;

б) про відсутність у матеріалах виконавчого провадження документів про зміну назви позивача.

Судом вже встановлено, що строк звернення виконавчого документа до провадження позивач не порушив, орган ДВС у постанові від 05.02.2014р. помиляється у твердженні про його порушення. Відсутність документів про зміну найменування позивача у матеріалах виконавчого провадження не спростовує ідентифікації стягувача, зокрема за кодом ЄДР, та не є підставою не порушувати виконавче провадження чи скасовувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скасування 05.02.2014р. постанови іншого органу ДВС про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012р. без достатніх підстав для цього може свідчити ще й про відсутність достатнього сумління у виконавчому провадженні внаслідок чого за 1 рік та дев'ять з половиною місяців виконавчий документ не виконано, та ще й вчинено спробу його позбутися зазначеним скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Інша з оспорюваних позивачем постанов мотивована згадкою (а.с.113) постанови від 05.02.2014р. про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, інформацією про таке скасування, та в наслідку містить висновок про відмову у прийнятті виконавчого документа (звернутого до виконання ще 11.04.2012р.! ), у відкритті виконавчого провадження.

Хоча власне опису підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження ця постанова не містить, суд їх ідентифікує з прив'язки до постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та з пояснень представника ВДВС Суворовського РУЮ як твердження про звернення виконавчого документа до виконання з пропуском строку на таке звернення.

Це твердження вже спростовано мотивувальною частиною цієї ухвали.

Правосуддя вчиняється заради поновлення порушених прав; проголошення судового рішення (в т.ч. й ухвали про затвердження мирової угоди), зокрема, у справі за позовом про стягнення боргу, ще не є фактичним відновленням порушеного права, таким фактичним відновленням буде отримання позивачем боргу, з приводу якого розглядалась судова справа.

З точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. виконання судового рішення є етапом судочинства. І суд, і орган державної виконавчої служби з огляду на їх призначення в державі мають вжити максимум заходів до виконання судового рішення, а не вишукувати штучні підстави для ухилення від фактичного поновлення порушених прав, щодо якого точився спір, винесено ухвалу, що кваліфікується в якості виконавчого документа.

Саме з цих міркувань суд має використовувати об'єм власних повноважень при наданні стягувачу примірника ухвали про затвердження мирової угоди, що використовується в якості виконавчого документа. Так само як і при виготовленні наказу суду - виконавчого документа у справі про стягнення коштів суд вносить до нього обов'язкові реквізити виконавчого документа, які не є обов'язковими реквізитами резолютивної частини рішення (наприклад, про дату набрання рішенням законної сили, про реквізити банківських рахунків сторін, про те, хто є боржником, а хто стягувачем т.і.), суд при наданні стягувачу примірника ухвали про затвердження мирової угоди для використання його в якості виконавчого документа у справі про стягнення коштів має з використанням власних повноважень зазначити за цим документом про дату набрання судовим рішенням законної сили, про те, хто є боржником, а хто стягувачем, про реквізити банківських рахунків сторін т.і. Саме до повноважень суду за господарським процесуальним законодавством віднесено встановлення способу, строку виконання судового рішення. І, відповідно, як вже зазначено, суд використовує ці повноваження задля фактичного поновлення порушених прав.

За існуючими орієнтирами судової практики у вигляді відповідних роз'яснень Вищого господарського суду України ухвала суду про затвердження мирової угоди тільки тоді не може бути використана в якості виконавчого документа, коли у певній справі з певного спору, суд за сумлінного використання власних повноважень не може надати стягувачу примірник ухвали для використання в якості виконавчого документа, яким би мав необхідні реквізити виконавчого документа. У цій справі такої неможливості не було. Суд має захищати, як зазначено, на всіх стадіях порушене право, а не ухилятись від цього, створюючи штучні підстави для іншого позову провадження.

За зобов'язанням, з приводу неналежного виконання яких відповідачем позивач заявив позов, відповідач мав сплатити суму боргу, що була спірною у справі, ще до 06.11.2008р. (протягом 3-х банківських днів після акту виконаних робіт за жовтень 2008р.), зазначення у виконавчому документі відповідача в якості боржника за цим зобов'язанням цілком виправдане.

Суд зауважує, що зобов'язання та їх виконання за судовим рішенням мають відповідати засадам добросовісності, справедливості, розумності за ст.3 ЦК України. Ця відповідність також мається на увазі судом.

Керуючись ст.86, 121 2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні скарги ПАТ "ПБФ "Херсонбуд" на дії органу державної виконавчої служби.

2. Задовольнити скаргу ПрАТ "Спецбуд-Херсон" на дії органу державної виконавчої служби.

3. Визнати незаконними дії ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні щодо винесення двох постанов від 05.02.2014р. про перевірку виконавчого провадження (нею скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012р.) та про відмову у відкритті виконавчого провадження за зверненням позивачем до виконання ухвали про затвердження мирової угоди у справі.

4. Скасувати дві постанови ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні від 05.02.2014р. про перевірку виконавчого провадження (нею скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012р.) та про відмову у відкритті виконавчого провадження за зверненням позивачем до виконання ухвали про затвердження мирової угоди у справі.

5. Зобов'язати ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні відновити виконавче провадження, що порушувалось постановою від 17.04.2012р., чинність якої поновлена зі скасуванням судом зазначених постанов від 05.02.2014р.

Повний текст ухвали

підписано 26.02.2014р.

Суддя В.В. Чернявський