Рішення

від 12.03.2014 по справі 5011-23/10949-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10949-2012 12.03.14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню

об'єктів газової промисловості «Укргазпроект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, -

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»

про стягнення 415 521,92 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

Від позивача: Панчук М.Г. - дов. № 010/15 від 19.04.2013 р.

Від відповідача: Кушкова Н.М. - дов. № 52/13 від 19.07.2013 р.

Від третьої особи: Крупка О.О. - дов. № 2-18 від 13.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укргазпроект», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект», звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» про стягнення 445 775,01 грн., у тому числі 387 829,80 грн. основного боргу та 57 945,21 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору № 3947 від 20.10.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.12 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) було порушено провадження у справі № 5011-23/10949-2012 та призначено її розгляд на 18.09.12 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.12 р. позовні вимоги задоволено частково: стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» 387 829,80 грн. основного боргу, 5 642,13 грн. 3 % річних та 7 869,44 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 рішення господарського суду міста Києва від 09.10.12 р. у справі № 5011-23/10949-2012 скасовано частково; позовні вимоги задоволено частково; пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 09.10.12 р. у справі № 5011-23/10949-2012 викладено в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» (01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 24, кімната 14, ідентифікаційний код 24916086) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, будинок 77, ідентифікаційний код 00158592) 387 829 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 80 коп. - основного боргу, 12 376 (дванадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 15 315 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 47 коп. - 3 % річних та 8 310 (вісім тисяч триста десять) грн. 44 коп. - судового збору"; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 09.10.12 р. у справі № 5011-23/10949-2012 залишено без змін.

Крім того, даною постановою стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» 804,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; видачу наказу на виконання даної постанови доручено господарському суду міста Києва; справу № 5011-23/10949-2012 повернуто господарському суду міста Києва.

На виконання вищезазначеної постанови господарським судом м. Києва видано два накази від 07.02.13 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна інтеграційна Компанія» задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 та рішення господарського суду міста Києва від 09.10.12 р. у даній справі скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду м. Києва Кривенко О.М. № 04-1/188 від 11.04.13 р., відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 2.10 рішення зборів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (оформленого протоколом № 1 від 03.02.11 р.) було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-23/10949-2012.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 5011-23/10949-2012 передано на розгляд судді Ониськів О.М. (Дупляк О.М.), яка ухвалою від 13.04.13 р. прийняла дану справу до свого провадження, призначила її розгляд на 14.05.13 р.; зобов'язала сторін надати суду певні документи та докази.

В ході нового розгляду суддею Ониськів О.М. (Дупляк О.М.) даної справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» просило стягнути з відповідача 387 829 грн. 80 коп. основного боргу, 12 376 грн. 65 коп. інфляційних втрат та 15 315 грн. 47 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 позовні вимоги задоволено повністю: стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 387 829,80 грн., 12 376,65 грн. інфляційних втрат, 15 315,47 грн. 3 % річних та 8 310,44 грн. судового збору; повернуто Публічному акціонерному товариству «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 605,06 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 1620 від 08.08.12 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи); стягнено з Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» 4 156,54 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 11.06.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 - без змін; судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на її заявника - відповідача у справі, матеріали справи № 5011-23/10949-2012 повернуто до господарського суду міста Києва.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.06.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 було видано два накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 11.06.13 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.13 р. у справі № 5011-23/10949-2012 скасовано; справу № 5011-23/10949-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Розпорядженням В.о. керівника апарату господарського суду м. Києва Латко І.О. № 04-1/1235 від 26.12.13 р., відповідно до пункту 2.10 рішення зборів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (оформленого протоколом № 1 від 03.02.11 р.) та пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-23/10949-2012.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 5011-23/10949-2012 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою суду від 30.12.2013 р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 12.02.2014 р., зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 23.12.13 р. № 5011-23/10949-2012.

Через відділ діловодства суду 10.02.2014 р. від позивача надійшли узагальнені пояснення, які долучено до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 11.02.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі та неможливістю забезпечити явку іншого представника з належним чином підтвердженими повноваженнями.

Представник відповідача у призначене судове засідання 12.02.2014 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 12.02.2014 р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребувані судом письмові пояснення через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

У судовому засіданні 12.02.2014 р. представник позивача подав письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у справі № 5011-23/10949-2012 спливає 26.02.2014 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Також, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», оскільки останнє є генеральним замовником робіт відповідно до договору № 3947 від 20.10.2008 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Ухвалою суду від 12.02.2014 р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів, розгляд справи було відкладено до 03.03.2014 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»; зобов'язано учасників судового процесу надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 19.02.2014 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.03.2014 р. представник відповідача заявив письмове клопотання про фіксування судового процесу, яке долучено до матеріалів справи.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з тих підстав, що відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник третьої особи у судовому засіданні 03.03.2014 р. надав суду письмові пояснення по суті спору, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи, посилаючись на те, що ним не отримано копії ухвали про залучення третьої особи до справи та копії письмових пояснень третьої особи.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Господарський суд відхилив дане клопотання відповідача у зв'язку з тим, що матеріали справи підтверджують отримання 27.02.2014 р. відповідачем ухвали від 12.02.2014 р., якою було залучено до справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», внаслідок чого у відповідача було достатньо часу ознайомитись з матеріалами справи та належним чином підготуватись до судового засідання.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позов підтримав.

Представник третьої особи позовні вимоги позивача підтримав.

У судовому засіданні 03.03.2014 р. було оголошено перерву до 12.03.2014 р. для отримання від третьою особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», додаткових пояснень у справі та доказів.

Через відділ діловодства суду 07.03.2014 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ «Укртрансгаз», надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.03.2014 р. представник відповідача подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи, яке долучено до матеріалів справи.

Розглянувши дане клопотання, суд відхилив його з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 6 ГПК України справи в місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії та складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Приймаючи до уваги, що спір між сторонами у зазначеній справі не відноситься до категорії складних, а заявником не наведено обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність спору, та враховуючи, що суддя Гавриловська І.О. має достатній досвід роботи для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також зважаючи на велику завантаженість суддів господарського суду міста Києва розглядом інших справ, то за таких обставин клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи № 5011-23/10959-2012 задоволенню не підлягає.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2014 р. усно заявив про відвід судді Гавриловській І.О.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Частиною 4 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за імперативним приписом частини четвертої статті 20 ГПК відвід повинен заявлятись у письмовій формі. Якщо відвід заявлено усно, господарський суд має запропонувати заявникові викласти його у письмовій формі (за необхідності надавши йому потрібний для цього час), а в разі відмови від заявлення відводу в такій формі - продовжити розгляд справи по суті із зазначенням про це в протоколі судового засідання.

Оскільки відповідачем було заявлено відвід в усній формі, що суперечить вимогам ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, то судом за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву в судовому засіданні на 5 хвилин для надання можливості представнику відповідача оформити відвід судді у письмову форму, проти чого представники позивача та третьої особи не заперечили.

Після закінчення перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, відводу судді у письмовій формі не подав.

Приймаючи до уваги те, що представник відповідача повідомив суду про бажання заявити відвід після того як сплинули 2 місяці та 15 днів з моменту передачі даної справи до розгляду, та після того як було відмовлено у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи, то Господасрький суд міста Києва розцінює такі дії представника відповідача та його неявку у судове засідання після оголошеної під фіксацію 5-хвилинної перерви зловживанням процесуальними правами, спрямованими на затягування судового процесу, у зв'язку з чим визнав за доцільне продовжити розгляд справи по суті.

Представники позивача та третьої особи повідомили суду, що у них відсутні підстави заявляти відвід судді Гавриловській І.О.

Представник позивача у судовому засіданні повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», підтримав позивача.

У судовому засіданні 12.03.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Укргазпроект», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект», (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» (далі - замовник) було укладено договір № 3947, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати комплекс робіт з паспортизації магістральних газопроводів і газопроводів-відгалужень, що експлуатуються Одеським ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», ДК «Укртрансгаз», а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 4.2.3 вказаного договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.7 договору № 3947 від 20.10.2008 р. замовник протягом 10 днів з дня отримання актів здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених у п. 5.4 договору зобов'язаний надіслати виконавцю підписані акти здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від їх приймання.

Пунктом 5.8 договору № 3947 від 20.10.2008 р. визначено, що акти здачі-приймання виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків замовника з виконавцем за даним договором.

Відповідно до пункту 6.1 вказаного договору вартість робіт, які виконує виконавець згідно з цим договором, встановлюється протоколом договірної ціни і складає 6 489 958,80 грн.

Згідно з пунктом 6.3 договору № 3947 від 20.10.2008 р. оплата фактично виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, після отримання грошових коштів від генерального замовника - ДК «Укртрансгаз» по даному об'єму робіт.

Згідно з п. 7.1 договору № 3947 від 20.10.2008 р., за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором виконавець і замовник несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 13.1 договору він діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

21.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої змінювались реквізити сторін.

У зв'язку з корегуванням вартості робіт, між позивачем та відповідачем 15.03.2010 була укладена додаткова угода № 2 до вказаного договору, згідно умов якої вартість робіт склала 4 789 274,20 грн.

Додатковою угодою № 3 від 15.09.2010 р. змінювались реквізити сторін.

Додатковою угодою № 4 до договору № 3947 від 20.10.2008 р. позивач та відповідач погодили вартість робіт згідно з протоколом погодження договірної ціни, яка склала 3 384 491,80 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 3947 від 20.10.2008 р., в повному обсязі виконані роботи з паспортизації магістральних газопроводів та газопроводів відгалужень, що експлуатуються Одеським ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», ДК «Укртрансгаз», у підтвердження чого надав суду акти здачі-приймання робіт № 654 від 04.01.2011 р. на суму 1 020 600,00 грн. (разом з ПДВ) та № 693 від 26.12.2011 р. на суму 112 793,20 грн. (разом з ПДВ), які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, без будь-яких зауважень або застережень сторін щодо виконаних робіт, їх якості та строків виконання, а також факт підписання яких не заперечується сторонами.

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи позивачем за договором № 3947 від 20.10.2008 р. виконав частково, в результаті чого станом на 10.08.2012 р. у нього виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» в розмірі 387 829,80 грн.

Позивач 08.05.2012 звертався до відповідача з претензією вих. №01-1/395 від 07.05.2012 з вимогою про сплату заборгованості, у відповідь на яку відповідач надіслав лист від 30.05.2012 вих. №19/12, в якому останній повідомив, що сплата заборгованості затримується з причин несвоєчасного виконання календарного плану робіт за договорами та недовиконання заактованих польових робіт, але гарантував сплатити заборгованість по їх завершенню.

Однак, станом на момент подачі позову заборгованість у сумі 387 829,80 грн. відповідачем не сплачена.

За таких обставин Відкрите акціонерне товариство «Укргазпроект, яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект», звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» про стягнення 387 829,80 грн. основного боргу та 57 945,21 грн. штрафних санкцій у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 3947 від 20.10.2008 р.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» 387 829,80 грн. основного боргу, 12 376,65 грн. інфляційних втрат та 15 315,47 коп. 3% річних, то дана справа розглядається з новою ціною позову - 415 521,92 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 3947 від 20.10.2008 р. позивачем були виконані роботи на загальну суму 387829,80 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 на суму 275036,60 грн. та №693 від 26.12.2011 в сумі 112793,20 грн., в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 387829,80 грн. не виконав.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 та №693 від 26.12.2011 відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, вказані акти є належним доказом виконання робіт позивачем та їх прийняття відповідачем.

Відповідно до частини 6 ст. 882 ЦК України замовник мав право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Пунктом.5.7 договору № 3947 від 20.10.2008 р. передбачено, що відповідач протягом 10 днів з дня отримання актів здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених у п. 5.4 Договору, зобов'язаний надіслати позивачу підписані акти здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від їх приймання.

Проте, відповідач своїм правом, передбаченим вказаною нормою та умовами договору № 3947 від 20.10.2008 р., не скористався, будь-яких зауважень або застережень не надав.

Крім того, відповідач втратив право посилатися на обставини щодо виявлення будь-яких недоліків у виконаних роботах, оскільки не заявив про допущені у роботі відступи від умов вказаного договору або інші недоліки негайно (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 387829,80 грн., про що свідчать Акти здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 на суму 275036,60 грн. та №693 від 26.12.2011 в сумі 112793,20 грн., підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив оплату робіт в повному обсязі у сумі 387829,80 грн.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2013 у справі № 5011-23/10949-2012 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення і постанову судів попередніх інстанцій в даній справі та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили, що саме закріплено п. 6.3 договору № 3947 від 20.10.2008 р. - чи відкладальна обставина у відповідності до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, чи строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Сторони у п.6.3 договору № 3947 від 20.10.2008 р. визначили порядок виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт - шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, та встановили умову виникнення у замовника такого зобов'язання - після отримання грошових коштів від генерального замовника ДК «Укртрансгаз» (третя особа) по даному об'єму робіт.

Отже, виконуючи вказівку постанови Вищого господарського суду України, Господарський суд міста Києва встановив, що у пункті 6.3. договору № 3947 від 20.10.2008 р. сторони визначили умову виникнення зобов'язання відповідача з оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

При цьому в ході розгляду даної справи Господарським судом міста Києва було виконано вказівку Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 23.12.2013 р. у даній справі та залучено до участі у ній третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Укртрансгаз», яке підтвердило письмово, усно у поясненнях представника у судовому засіданні та належними доказами (засвідченими копіями платіжних доручень і банківських виписок) факт сплати грошових коштів відповідачу по даному об'єму робіт у повному обсязі.

Зокрема, 03.03.2014 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ «Укртрансгаз» надала суду письмові пояснення по суті спору, в яких зазначається, що Договір № 117ТР-496 від 20.11.2007 р. про надання послуг з виконання комплексу робіт з паспортизації магістральних газопроводів і газопроводів відгалужень, що обслуговуються Одеським ЛВУУМГ філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», укладений між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія», припинений у зв'язку з закінченням строку його дії та виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань в повному обсязі, в тому числі, в частині здійснення грошових розрахунків.

Також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Укртрансгаз» повідомила, що у неї відсутня заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» за вказаним договором.

На підтвердження вищезазначеного через відділ діловодства суду 07.03.2014 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Укртрансгаз» надійшли належним чином завірені копії платіжних доручень та банківських виписок за 2010-2011 р.р., які відображають здійснення виплат на виконання грошових зобов'язань ПАТ «Укртрансгаз» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія».

Отже, умова настання обов'язку відповідача розрахуватися з позивачем за виконані роботи є такою, що настала.

Обов'язок відповідача, як замовника по договору № 3947, оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та умов даного договору.

При цьому варто зауважити, що відповідно до п. 5.8 договору № 3947 від 20.10.2008 р. акти здачі-приймання виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків замовника з виконавцем за даним договором, підписані обопільно сторонами без будь-яких зауважень.

Враховуючи наведене, акти здачі-прийняття виконаних робіт № 654 від 04.01.2011 р. та № 693 від 26.12.2011 р. є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за виконані позивачем роботи.

Отже, відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи після підписання вищезазначених актів, не чекаючи пред'явлення йому претензії чи звернення до суду, оскільки і умова настання обов'язку, і строк оплати за виконані роботи - настали.

Отже, умова настання обов'язку відповідача сплатити за виконані роботи настала у 2011 році (коли третя особа повністю розрахувалася з відповідачем), а строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 3947 від 20.10.2008 р. настав у день підписання актів виконаних робіт, проте зобов'язання відповідачем в повному обсязі виконано так і не було.

Що стосується вказівки Вищого господарського суду України на те, що при розгляді справи в першій інстанції не було реалізоване право на визнання повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, то Господарський суд міста Києва на новому розгляді у даний час зауважує, що всі встановлені обставини справи у сукупності свідчать про те, що і умова виникнення обов'язку відповідача, і строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт є такими, що настали. Таким чином, порушення прав та законних інтересів позивача та відповідача визначенням умови пункту 6.3. договору не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних робіт у розмірі 387829,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 14.05.2013 р. просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 12376,65 грн. та 3% річних у сумі 15315,47 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 05.01.2011 по 10.08.2012 по акту №654 від 04.01.2011 та за період з 27.12.2011 по 10.08.2012 по акту №693 від 26.12.2011. При цьому позивач розраховував вказані штрафні санкції з наступного дня після підписання актів.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 3947 від 20.10.2008 р., то з нього, на підставі розрахунку позивача, перевіреним судом, та статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 12376,65 грн. інфляційних втрат та 15315,47 грн. 3 % річних.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» про стягнення 387 829 грн. 80 коп. основного боргу, 12 376 грн. 65 коп. інфляційних втрат та 15 315 грн. 47 коп. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 3947 від 20.10.2008 р. підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 526 530, 610, 614, 625, 626, 629, 837, 853, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 24, к. 14, код ЄДРПОУ 24916086) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 77, код ЄДРПОУ 00158592) 387 829 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 80 коп. основного боргу, 12 376 (дванадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 15 315 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 47 коп. 3% річних та 8 915 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 17.03.2014 р.

Суддя І.О. Гавриловська