Постанова

від 29.01.2009 по справі 13-32-33/411-06-10392

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" січня 2009 р.

Справа № 13-32-33/411-06-10392

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді  Журавльова О.О.,

суддів 

Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання

Павленко Н.А.

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 22.01.2009 р.

від позивача: Похило А.М., довіреність №1/1 від

12.01.2009р.;

                    Пахомов І.Ю., довіреність

№1/3 від 12.01.2009р.;

від відповідача: Шкуренко

Л.В., довіреність б/н від 02.11.2007р.;

від третіх осіб: ТОВ

„Енекс-Україна” - Оплаканський К.Ю., довіреність б/н від 10.11.2008р.;

                              ОСОБА_1. -не

з'явився;

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 29.01.2009 р.

від позивача: Похило А.М., довіреність №1/1 від

12.01.2009р.;

                    Пахомов І.Ю., довіреність

№1/3 від 12.01.2009р.;

від відповідача: Шкуренко

Л.В., довіреність б/н від 02.11.2007р.;

від третіх осіб: ТОВ

„Енекс-Україна” - Оплаканський К.Ю., довіреність б/н від 10.11.2008р.;

                              ОСОБА_1 -не

з'явився;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю „Центр будівельних машин”

на рішення

господарського суду Одеської області

від 02

грудня 2008 року

по справі

№13-32-33/411-06-10392

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Юст-СП”

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : ОСОБА_1

до відповідача: 1) Товариства

з обмеженою відповідальністю „Центр будівельних машин”

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства

з обмеженою відповідальністю „Енекс-Україна”

про стягнення

928096 грн.

Сторони належним чином повідомлені

про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції

України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна

фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 22.01.2009р.

оголошено перерву до 29.01.2009р.

                                                  В С Т А

Н О В И В :

06.10.2006р. до господарського суду

Одеської області від ТОВ „Юст-СП” надійшла позовна заява до ТОВ „Центр

будівельних машин” про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 494692,66 грн.,

яка складалася з 13720 грн. неоплаченої орендної плати; 7500 грн. вартості

експертизи; 350120 грн. вартості ремонту автокрану; 121892 грн. простою; 510

грн. вартості виклику спеціаліста, 950 грн. вартості огляду.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 10.10.2006р. по справі №33/411-06-10392 порушено

провадження у справі та прийнято позовну заяву ТОВ „Юст-СП” до розгляду.

В заявах, поданих до суду

27.11.2006р., від 16.03.2007р., від 14.05.2007р. ТОВ „Юст-СП” неодноразово

уточнювало позовні вимоги, остаточно позивач просив стягнути з ТОВ „Центр

будівельних машин” 928096 грн., з яких 502123 грн. попередньої ціни позову;

простой автокрану - 414460 грн.; відрядження спеціалістів на демонтаж

пошкодженої стріли автокрану 1815 грн. та її перевезення 558 грн.; тобто 393213

грн. реальних збитків та 534883 грн. упущеної вигоди.

ТОВ „Центр будівельних машин” позов

ТОВ „Юст-СП” не визнало та заперечувало проти його задоволення.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 23.05.2007р. по справі            №32-33/411-06-10392 у позові ТОВ

„Юст-Сп” до ТОВ „Центр будівельних машин” відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 02.08.2007р. по справі №32-33/411-06-10392 рішення

господарського суду Одеської області від 23.05.2007р. залишено без змін,

апеляційну скаргу ТОВ „Юст-СП” -без задоволення.

Постановою Вищого господарського

суду України від 28.02.2008р. по справі        

№32-33/411-06-10392 касаційну скаргу ТОВ „Юст-Сп” задоволено частково,

рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2007р. та постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2007р. скасовано, справу

передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 02.12.2008р. по справі               №13-32-33/411-06-10392 (суддя

Панченко О.Л.) задоволено частково позов ТОВ „Юст-СП” до ТОВ „Центр будівельних

машин” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача -ОСОБА_1та за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ТОВ „Енекс-Україна”

про стягнення 928096 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 272803

грн. боргу, 2728,03 грн. -втрати по сплаті державного мита та 34,68 грн.

-витрати на ІТЗ судового процесу, в задоволенні решти позовних вимог

відмовлено, з посиланням на те, що: 1) між ТОВ „Юст-Сп” та ТОВ „Центр

будівельних машин” 29.08.2006р. шляхом обміну листами відповідно до ст. 181

Господарського кодексу України укладено договір оренди автокрану КС-7471,

враховуючи той факт, що відповідач частково здійснив оплату оренди вказаного

автокрану, вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі у

розмірі 13720 грн. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню; 2) 01.09.2006р. під час монтажу секцій вежі зв'язку у с. Жовтий Яр

Татарбунарського району Одеської області сталося обрушення вежі зв'язку та

пошкодження автокрану КС-7471, за допомогою якого виконувався монтаж, згідно з

висновком від 18.09.2006р., наданим Одеським відділенням Науково-виробничого

центру „Екобуд”, за результатами експертизи встановлено, що під час монтажу

чотирьох верхніх секцій вежі зв'язку в с. Жовтий Яр Татарбунарського району

Одеської області на попередньо встановлену нижню секцію сталося обрушення вежі,

причинами обрушення вежі стали: використання автокрану КС-7471, максимальна

висота підйому крюку якого 38 м, менше ніж висота вежі -50 м, необхідно було

використовувати передбачений проектом автокран LTM 1090/2, допущення

принципових порушень робочого проекту щодо улаштування фундаментів та по

взведенню вежі, порушення вимог техніки безпеки на будівництві, основною

причиною руйнування стріли автокрану КС-7471 стало перевантаження його при

непрацюючому обмежувачі вантажопідйомності та динамічні навантаження,

спричинені падінням вежі, що підтверджується висновком від 20.09.2006р.,

вищенаведене підтверджує факт порушення відповідачем вимог щодо використання

автокрану, що призвело до його пошкодження та руйнування стріли, приймаючи до

уваги відмову відповідача в добровільному порядку відшкодувати збитки, завдані

пошкодженням автокрану та руйнуванням стріли, позивач уклав з ТОВ „Український

Реєстраційний Центр” договір №47/2 від 29.11.2006р. щодо здійснення останнім

ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автокрану, крім того позивач

відповідно до договору купівлі-продажу №4 від 08.01.2007р. придбав у ТОВ

„Торгекспрес ЛТД” обладнання для ремонту автокрану, таким чином обґрунтованість

позовних вимог про стягнення з відповідача 251025 грн. за проведення ремонту

автокрану підтверджується матеріалами справи, також підлягає стягненню з

відповідача вартість експертного висновку в розмірі 7500 грн., а також вартість

перевезення стріли у розмірі 558 грн.; 3) решта суми позовних вимог у розмірі

655293, яка складається з вартості пошкодженого майна у розмірі 106527

грн.,  вартості неодержаного прибутку у

розмірі 534883 грн., а також реальних збитків у розмірі 13883 грн. стягненню не

підлягає, оскільки позивачем не доведена та не підтверджена матеріалами справи.

Не погоджуючись з оскаржуваним

рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач ТОВ „Центр будівельних машин”,

в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від

02.12.2008р. по справі №13-32-33/411-06-10392., прийняти нове рішення, яким

відмовити у задоволенні позову ТОВ „Юст-Сп” та покласти на позивача витрати по

сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, мотивуючи це тим, що

задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції

невірно визначив правову природу правовідносин, що склалися між позивачем та

відповідачем, а відтак помилково застосував норми матеріального права, зокрема

норми Цивільного кодексу України, які регулюють з відносини, що виникли

договору найму -оренди транспортного засобу, при цьому господарським судом не

застосовано ст. 805 названого Кодексу, яка встановлює особливості найму

транспортного засобу з екіпажем, оскільки як вбачається з матеріалів справи, саме

працівниками позивача здійснювалися монтажні роботи за допомогою транспортного

засобу, який було пошкоджено, за вказаною статтею екіпаж транспортного засобу

зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони

суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а

також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу,

прав інших осіб, проте, як вбачається з матеріалів справи, кранівник автокрану,

здійснюючи експлуатацію автокрану КС-7471 порушив п. 3.13 Типової інструкції з

безпечного ведення робіт для кранівників стрілових самохідних кранівників та

стропальників, яка затверджена наказом Державного комітету України по нагляду

за охороною праці від 25.09.1995р., згідно з яким кранівник зобов'язаний

установити стріловий самохідний кран на спланованому майданчику з урахуванням

категорій та характеру ґрунту.

Господарським судом першої

інстанції встановлено тільки юридичну ознаку володільця джерела підвищеної

небезпеки в розумінні ст. 1187 Цивільного кодексу України -тобто особу, яка на

відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, однак суд не

дослідив належним чином та не визначив ще й матеріальну -фактичну ознаку

володільця джерела підвищеної небезпеки, тобто особи, яка фактично здійснювала

володіння (експлуатацію) автокрану, адже автокран фактично не вибував та не

переходив до відповідача, так як акт приймання-передачі автокрану не складався.

21.01.2009р. за вх.№2418-Д1 до

Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Юст-СП” надійшов відзив на

апеляційну скаргу ТОВ „Центр будівельних машин”, в якому позивач спростовує

доводи апеляційної скарги та вказує на те, що рішення господарського суду

першої інстанції відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи,

у зв'язку з чим рішення господарського суду слід залишити без змін, а

апеляційну скаргу -без задоволення.

29.01.2009р. за вх.№2418-Д2 до

Одеського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові

пояснення на відзив ТОВ „Юст-СП”, а також за           вх.№2418-Д3 - заява від третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

ОСОБА_1про розгляд справи за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи та

доводи апеляційної скарги ТОВ „Центр будівельних машин”, заслухавши

представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність юридичної

оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом

першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті

рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що

апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду першої

інстанції слід -скасувати частково, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що

29.08.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” направило на адресу ТОВ „Юст-Сп”

лист №155 від 29.08.2006р. (т. І а.с.14), в якому просило надати автокран КС

6571 вантажопідйомністю 63 т для монтажу металоконструкцій башт зв'язку в с. Жовтий

Яр Татарбунарського району та с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської

області.

29.08.2006р. ТОВ „Юст-Сп” виставило

на оплату ТОВ „Центр будівельних машин” рахунок-фактуру №СФ-0000066 (т. І

а.с.15) за проїзд та послуги автокрану КС-6571 на суму 27440 грн..

Платіжним дорученням №615 від

30.08.2006р. (т. І а.с.16) ТОВ „Центр будівельних машин” перерахувало на

розрахунковий рахунок ТОВ „Юст-Сп” 13720 грн. за послуги автокрану КС-6571

згідно вищевказаного рахунку-фактури.

Згідно з наказом ТОВ „Юст-Сп”

№207-к 30.08.2006р. (т. ІV а.с.18) „Про надання послуг автокрану КС-7471, в/п

63т ТОВ „Центр будівельних машин”” ТОВ „Юст-Сп” надало в розпорядження ТОВ

„Центр будівельних машин” автокран КС-7471, в/п 63т , виліт стріли 38 м, д/н

ВН7229АН, для монтажу металоконструкцій башт зв'язку у с. Жовтий Яр

Татарбунарського району та с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району відповідно

до листа директора ТОВ „Центр будівельних машин” Нежурьова В.Ф. №155 від

29.08.2006р., при цьому для виконання вантажопідйомних робіт на об'єктах ТОВ

„Центр будівельних машин” відряджені з 31.08.2006р. машиніст 6 р автокрану

КС-7491 ОСОБА_2 та автослюсар ОСОБА_3.

Як свідчить витяг з наказу ТОВ

„Юст-Сп” №1 від 26.01.2006р. (т. ІV а.с.17) „Про організацію технічного нагляду

за безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів по СП „Юст-Сп”” з метою

організації технічного нагляду та забезпечення безпечної та безаварійної

експлуатації вантажопідйомних кранів за краном КС-7471 закріплено машиніста

ОСОБА_4; стропальників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Вказаний автокран зареєстрований за

ТОВ „Юст-Сп” 06.02.2006р., про що свідчить лист Одеської державної інспекції

охорони праці у виробництвах підвищеної небезпеки та житлово-комунальному

господарстві №101 від 14.11.2006р. (т. ІІ а.с.94) та довідка ТОВ „Юст-Сп” №132

від 06.11.2006р. (т. ІІ а.с.130).

28.08.2006р. між ТОВ

„Енекс-Україна” та ТОВ „Центр будівельних машин” укладено договір, умовами

якого передбачено сумісне використання для монтажу башт мобільного зв'язку

автокрану, що належить СП „Юст-Сп”, за п.3 цього договору кожне підприємство

здійснює монтаж башт власними спеціалістами, які мають право виконувати

монтажні роботи, ТОВ „Центр будівельних машин” в с. Стара Некрасівка

Ізмаїльського району, ТОВ „Енекс-Україна” в с. Жовтий Яр Татарбунарського

району.

У проекті виробництва робіт на

башті мобільного зв'язку в с. Жовтий Яр Татарбунарського району (т. І

а.с.120-144), розробленого ТОВ „Сателіт Еконоснова” вказано генпідрядником ТОВ

„Енекс-Україна”, проте з листа відділу містобудування архітектури та

житлово-комунального господарства Татарбунарської районної державної

адміністрації №105 від 20.03.2007р. (т. ІІІ а.с.102), адресованого СП „

ЮСТ-СП”, вбачається, що позначення на титульному листі проекту виконання робіт

по монтажу вежі мобільного зв'язку в населеному пункті Жовтий Яр підрядником

ТОВ „Енекс-Україна” не відповідає дійсності, оскільки ТОВ „Енекс-Україна” може

бути лише субпідрядною організацією, про що свідчить довіреність з ЗАТ

„Український мобільний зв'язок” №371 від 17.02.2005р., в якій вказано, що

генеральним підрядником є ТОВ „Карбон”.

Згідно з шляховими листами №127 з

31.08.2006р. по 31.08.2006р. та №128 з 01.09.2006 по 08.09.2006р. (т.4

а.с.61,62) автокран КС 7471 д/н ВН7299АН направлено в розпорядження ТОВ „Центр

будівельних машин” у с. Жовтий Яр (шляховий лист №127) та у с. Жовтий Яр та с.

Стара Некрасівка (шляховий лист №128)., при цьому графи шляхових листів про

найменування організації, фамілій прораба, майстра, стропальника, які

заповнюються особою, відповідальною за виробництво робіт на об'єкті, не

заповнені та уповноваженими особами не підписані, також не заповнені графи, що

повинні містити відомості про виконання завдання та результати роботи.

Як свідчать матеріали справи,

01.09.2006р. під час монтажу вежі зв'язку в с. Жовтий Яр Татарбунарського

району Одеської області сталося обрушення вежі зв'язку та пошкодження автокрану

КС-7471.

05.09.2006р. між НВЦ „Екобуд”

(виконавець) та ТОВ „Юст-Сп” (замовник) укладено договір №062/Е (т. І а. с.

34-37), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе

виконання робіт по виявленню причин обрушення башти зв'язку в с. Жовтий Яр

Татарбунарського району Одеської області та визначення якості виробництва робіт

по її монтажу зі складанням технічного висновку, вартість робіт встановлено у

розмірі 7500 грн.. Платіжним дорученням №228 від 12.09.2006р. (т. І а.с. 38)

ТОВ „Юст-Сп” оплатило вартість проведення експертизи у розмірі 7500 грн..

05.09.2006р. між НТА „Підйомні

споруди” (виконавець) та ТОВ „Юст-Сп” (замовник) укладено договір №ПС/118-06

(т. І а. с. 40), згідно з яким замовник доручив, а виконавець зобов'язався

виконати роботи по експертизі аварії крану КС-6571 в/п 63т, рег. №12016, зав.

№134-9, д/н ВН 7229АН, вартість робіт по експертизі складала 950 грн..

Платіжним дорученням №212 від 05.09.2006р. ТОВ „Юст-Сп” оплатило НТА „Підйомні

споруди” 950 грн..

Листом №69 від 06.09.2006р. (т. І

а. с. 50) ТОВ „Юст-Сп” просило ВАТ ХК „Краян” надати спеціаліста відділу

технічного контролю для складання дефектної відомості автокрану КС -7471.

ВАТ ХК „Краян” 07.09.2006р.

виставило рахунок №304 на оплату за обстеження (дефектацію) пошкодженого крану

ТОВ „Юст-Сп”, яке платіжним дорученням №222 від 07.09.2006р. оплатило 510 грн..

09.09.2006р. ТОВ „Юст-Сп” та ВАТ ХК

„Краян” склали акт приймання-виконаних робіт, за яким ВАТ ХК „Краян” передало

замовнику калькуляцію на ремонт крану КС -7471 №134-9 (т. І а. с. 54).

В протоколі проведення експертних

дії незалежної комісії від 09.09.2006р. (т.І а.с.65), відомості огляду (т. І

а.с.53) та акті додаткового огляду (т. ІІ а.с.43) за участю представників

інженерної академії України НПЦ „Екобуд”, НТА „Підйомні споруди”, ВАТ „ХК

„Краян”, ТОВ „ЮСТ-СП”, ТОВ „Центр будівельних машин”, ТОВ „Енекс-Україна”

зафіксовано факт обрушення башти зв'язку та пошкодження автокрану КС-7471

№134-9 1981р.в. вантажопідйомністю 63 т. у с. Жовтий Яр Татарбунарського району

Одеської області.         

22.09.2006р. ТОВ „Юст-Сп” направив

на адресу ТОВ „Центр будівельних машин” лист №77 з вимогою відшкодувати шкоду,

задану крану, відповідно до калькуляції на ремонт крану, наданої ВАТ КХ

„Краян”.

На момент подання позову ТОВ „Центр

будівельних машин” шкоду, завдану крану, ТОВ „Юст-Сп” не відшкодувало, у

зв'язку з чим ТОВ „Юст-Сп” змушено було звернутися до господарського суду Одеської

області з позовом до ТОВ „Центр будівельних машин” про стягнення матеріальної

шкоди у розмірі 494692,66 грн., з посиланням на ст. ст. 283, 285 Господарського

кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного

кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не

передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки.

Статтею 202 Цивільного кодексу

України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми

та дво- чи багатосторонніми, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія

двох або більше сторін.

За ст. 208 Цивільного кодексу

України у письмовій формі належить вчиняти зокрема правочини між юридичними

особами.

Статтею 207 названого Кодексу

встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо

його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах,

якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій

формі, якщо він підписаний його сторонами, правочин, який вчиняє юридична

особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами,

довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та

скріплюється печаткою.

Статтею 175 Господарського кодексу

України визначено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються

цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських

відносин при здійсненні господарських відносин, в силу яких зобов'язана сторона

повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись

від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони

виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками

господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ст.179

Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами,

встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,

передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих

видів договорів.

За договором оренди (ст.759

Цивільного кодексу України, ст.283 Господарського кодексу України) орендодавець

зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк,

якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на

невизначений строк (п. 2 ст.763 Цивільного кодексу України).

Істотними умовами договору є умови,

визначені такими за законом чи необхідні для договору даного виду (п. 2 ст.180

Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями п.1 ст. 181

Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у

спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами …, а також шляхом

підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Матеріали справи, а саме: лист ТОВ

„Центр будівельних машин” №155 від 29.08.2006р., рахунок-фактура №СФ-0000066

від 29.08.2006р., виписка банку про оплату товару в розмірі 13720 грн.,

свідчать про те, що між ТОВ „Юст-Сп” та ТОВ „Центр будівельних машин” укладено

правочин - договір оренди транспортного засобу елементами договору про надання

послуг у спрощений спосіб (відповідно до вказівки Постанови Вищого

господарського суду України від 28.02.2008р.).

Крім того, матеріали справи

свідчать про те, що автокран КС-7471 наданий позивачем в оренду разом з

наданням послуг кранівника, який закріплений за цим автокраном, тобто з

екіпажем.

Відповідно до ст. 798 Цивільного

кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути

наземні самохідні транспортні засоби, договором найму транспортного засобу може

бути встановлено, що він передається у найм разом з екіпажем, який його обслуговує,

сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг

для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Діяльність, пов'язану з

використанням, збереженням або утриманням транспортного засобу законодавство

відносить до джерел підвищеної небезпеки, зазначені обставини зумовлюють

необхідність детального регулювання відносин, що виникають за договором найму

транспортного засобу.

За ст. 805 Цивільного кодексу

України управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у

найм з екіпажем, провадяться його екіпажем, екіпаж не припиняє трудових

відносин з наймодавцем, витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Екіпаж

транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень

наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання

транспортного засобу, а також якщо вони суперечать умовам договору найму,

умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути

небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

Таким чином, з викладеної статті

випливає, що наймодавець несе відповідальність за загальним правилом як за

шкоду, завдану орендованому транспортному засобу, так і за шкоду, заподіяну

третім особам у зв'язку з використанням транспортного засобу, оскільки послуги

по управлінню та технічній експлуатації транспортного засобу, переданого у найм

з екіпажем, покладаються безпосередньо на екіпаж, який перебуває з наймодавцем

у трудових відносинах, у зв'язку з цим з питань управління та технічної експлуатації

транспортного засобу члени екіпажу підкоряються розпорядженням наймодавця.

При цьому вищенаведена стаття

покладає на екіпаж обов'язок відмовитися від виконання розпорядження наймача,

якщо воно суперечить умовам договору найму, умовам використання транспортного

засобу, а також якщо таке розпорядження наймача може бути небезпечним для

екіпажу, транспортного засобу або ж інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського

кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову

відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування

до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,

передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання

застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні

санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу

України).

Статтею 218 Господарського кодексу

України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності

учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері

господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або

неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення

господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього

заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не

передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення

господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не

доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії

непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов

здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема,

порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку

потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних

коштів.

Згідно зі ст. 224 вказаного Кодексу

учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або

установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Чинним законодавством передбачено,

що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна

наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт

порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і

розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками;

4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Так, ТОВ „Юст-Сп” у позові та

уточненнях до нього вказує на той факт, що ТОВ „Центр будівельних машин” при

монтажі башти мобільного зв'язку в с. Жовтий Яр допустив порушення технології

монтажу башти мобільного зв'язку, не було дотримано процесу виготовлення

фундаменту башти мобільного зв'язку, що призвело до обрушення башти мобільного

зв'язку та пошкодження крану, при цьому позивач посилається на технічний

експертний висновок ЗАТ „Укрголовспецмонтажпроект”, висновок НВЦ „Екобуд”, лист

НТА „Підйомні споруди”, висновок експертизи ДП „Чорноморський

експертно-технічний центр”.

Між тим, відповідно до висновку ЗАТ

„Укрголовспецмонтажпроект” від 20.09.2006р. (т. І а.с. 94-97) основною

технічною причиною руйнування стріли крану КС-7174 є перевантаження його при

непрацюючому обмежувачі вантажопідйомності (вимкнені або неробочому стані) і

виникненні додаткових динамічних навантажень при падінні башти.

У висновку про причини обрушення

башти мобільного зв'язку від 18.09.2006р., який виконаний НВЦ „Екобуд” (т. І

а.с. 98-104) вказується на те, що замість передбаченого проектом автокрану LTM

1090/2 було використано автокран КС 7471, максимальна висота підйому крюка

якого 38 м, що менше висоти башти; відсутня також була гальмівна відтяжка,

закріплена до необхідних в даному випадку до допоміжного трактору або

автомобілю, яка би виключила падіння башти при переході башти через положення

нестійкої рівноваги; крім того під час взведення башти не було дотримано вимог

БНтаП Ш 18-75, порушення вимог технологій монтажу та низька кваліфікація

монтажників.

Згідно з висновком експертизи

№51.-04.-31.-0553.06 про причини ізлому стріли автомобільного крану КС-7471,

реєстраційний номер №12016, вантажопідйомністю 63т, який належить ТОВ „Юст-Сп” від

15.11.2006р., яка проведена ДП „Чорноморський експертно-технічний центр”, (т.

ІІ а.с. 95-98) пошкодження стріли крану відбулося внаслідок дії на стрілу

динамічного удару від падаючої конструкції башти мобільного зв'язку внаслідок

порушення вимог проекту проведення робіт, оскільки для монтажу башти

використовувався стріловий ран КС-7471 з технічними характеристиками нижче

передбачених проектом проведення робіт).

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного

кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними

рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або

юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,

відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187

Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності,

інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом,

механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого

створює підвищену небезпеку.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ

„Центр будівельних машин” роботи по взведенню фундаменту, засипки котловану

фундаменту та монтажу секцій башти мобільного зв'язку не проводило.

Таким чином, дослідивши наявні в

матеріалах справи докази, колегія суддів Одеського апеляційного господарського

суду приходить до висновку, що відсутня вина ТОВ „Центр будівельних машин” у

проведенні робіт по монтажу башти мобільного зв'язку в с. Жовтий Яр Татарбунарської

області неналежної якості.

При цьому слід враховувати, що ТОВ

„Юст-Сп” не доведено факту порушення саме ТОВ „Центр будівельних машин” Правил

будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державним

департаментом з нагляду за охороною праці 20.08.2002р. №409, та Типової

інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення

вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду

за охороною праці від 20.10.1994р. №107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції

України 13.03.1995р. за №60/596, оскільки

Згідно з п.12.1 вказаних Правил за

безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення,

встановлення, монтажу, налагодження, реконструкції, ремонту, технічного огляду

та експертного обстеження, а також відповідність вантажопідіймальних кранів і

машин, їх складових частин, кранової колії, колисок для підіймання людей,

вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари вимогам цих Правил відповідає

підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої

належності), що виконує відповідні роботи.

Однак, в матеріалах справи відсутні

відомості та докази виконання при проведенні робіт у с. Жовтий Яр п. 10.4.1.

Правил, яким передбачено, що роботодавець, який експлуатує вантажопідіймальні

крани і машини, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тару, кранові колії,

колиски для підіймання людей, забезпечує утримання у справному стані та їх

безпечну експлуатацію згідно з НД шляхом організації належного нагляду,

обслуговування, технічного огляду та ремонту або укладає договір із

спеціалізованою організацією на виконання цих робіт з визначенням обов'язків і

прав з урахуванням вимог цього розділу ( призначення відповідальних працівників

відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.20-94 “Типова інструкція для

інженерно-технічиих працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та

безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів”; визначення договором умов

обслуговування вантажопідіймального крана 

за договором із спеціалізованою організацією, порядку допуску до роботи

машиністів кранів та їх помічників, слюсарів, слюсарів-електриків,

налагоджувальників і стропальників  не

надано. Не надано також доказів ознайомлення (під розпис) працівників,

відповідальних за безпечне проведення робіт вантажопідіймального крану,

машиніста крану і стропальників, у порядку, визначеному п.10.5.15 Правил, з

проектами проведення будівельно-монтажних робіт, навантаження і розвантаження

рухомого складу для забезпечення безпечного проведення робіт

вантажопідіймальними кранами.

При вказаних обставинах, твердження

позивача про заподіяння йому збитків та вимога щодо їх стягнення з ТОВ „Центр

будівельних машин” на підставі ст. 225 Господарського кодексу України не

підтверджені матеріалами справи, необґрунтовані та неправомірні, оскільки ст.

224 цього Кодексу передбачено, що обов'язок відшкодувати завдані збитки

суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено покладається на учасника

господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені

вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

При цьому ТОВ „Юст-Сп” не доведений

у встановленому законом порядку факт порушення відповідачем господарського

зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, причинний зв'язок між

правопорушенням та збитками.

Крім того, слід звернути увагу, на

те, що автокран є джерелом підвищеної небезпеки, а здійснення господарської

діяльності, пов'язаної з використанням автокрану передбачає наявність певних

доказів, то дотримання сторонами договору оренди правил використання джерела

підвищеної небезпеки у будівельній діяльності, є обставинами, які суду

необхідно оцінювати при визначенні ступеня відповідальності орендаря.

Між тим, слід звернути увагу на той

факт, що, як вже було раніше встановлено матеріалами справи, автокран КС -7471

надавався в оренду разом з екіпажем -кранівником, який внутрішнім наказом ТОВ

„Юст-Сп” був прикріплений до автокрану, та яким здійснювалася експлуатація

крану під час обрушення башти мобільного зв'язку.

Відповідно до Типової інструкції з

безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних

(автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, яка

затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від 25.09.1995р. №135, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України

10.10.1995р. №371/907, для керування та обслуговування стрілових самохідних

кранів суб'єкт господарювання зобов'язаний призначити кранівників, які мають посвідчення

на право керування краном даного типу (п.1.2 Інструкції), перед тим як стати до

роботи, кранівник пересвідчується у справності всіх механізмів,

металоконструкцій та інших частин крана, а також у стані ґрунту на місці

наступної роботи крана, для цього зокрема кранівник повинен перевірити

наявність і справність устаткування та приладів безпеки на крані (обмежувача

вантажопідіймальності або вантажного моменту, всіх кінцевих вимикачів,

покажчика вантажоприймальності у залежності від вильоту стріли тощо (п. 2.1.9

Інструкції).

При цьому, кранівник не повинен

ставати до роботи на крані, у разі наявності таких несправностей, як несправні

або відсутні передбачені паспортом крана та інструкцією заводу-виготівника по

експлуатації крана прилади та пристрої безпеки (обмежувачі

вантажопідіймальності або вантажного моменту, сигнальні прилади, кінцеві

вимикачі механізмів, блокування тощо (п. 2.8.7 Інструкції).

Крім того, п. 3.1 Інструкції

визначено, що перед початком роботи кранівник повинен перевірити наявність посвідчення

на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник уперше стає до

роботи з ним, якщо для стропування вантажів призначені працівники, які не мають

посвідчення стропальника, то кранівник не повинен ставати до роботи.

Відповідно до п. п. 3.12 -3.13

вищенаведеної Інструкції установлення кранів для виконання будівельно-монтажних

робіт повинно проводитись згідно з проектом виконання робіт, вимогами якого

мають бути під розписку ознайомлені кранівники, котрі керують кранами під час

виконання робіт, кранівник повинен установлювати стріловий самохідний  кран на спланованому і підготовленому

майданчику з урахуванням категорії і характеру ґрунту; встановлювати крани для

роботи на свіжонасипаному, невтрамбованому ґрунті, а також на майданчику з

нахилом, що перевищує вказаний в їх паспорті, не дозволяється.

До того ж, ч. 2 ст. 805 Цивільного

кодексу України передбачений обов'язок екіпажу, в даному випадку кранівника,

відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам

договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони

суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а

також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу,

прав інших осіб.

Крім того, в матеріалах справи

наявний паспорт на кран КС-7471 (т. І а.с. 146-160), в якому вказано, що

закінчився нормативний строк експлуатації крану.

Відповідно до ст. 32-34

Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються

сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає

тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та

чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду

приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ „Юст-Сп” не підлягають задоволенню

у повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази порушення

відповідачем господарського зобов'язання, оскільки не доведений факт порушення

зобов'язання ТОВ „Центр будівельних машин” (протиправна дія або бездіяльність),

вина відповідача у порушенні зобов'язання.

У постанові Вищого господарського

суду України від 28.02.2008р. вказано про необхідність проведення експертизи

для доведення причин обрушення башти мобільного зв'язку, проте в судовому

засіданні господарського суду апеляційної інстанції сторони у справі надали

пояснення щодо недоцільності проведення експертизи з тих підстав, що стріла

автомобільного крану ще у лютому 2007 року була відремонтована, а будівництво

башти мобільного зв'язку, яка знаходиться в с. Жовтий Яр Татарбунарського

району Одеської області, закінчено та башта введена в експлуатацію.

Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита

покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 -105

ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду

Одеської області від 02.12.2008р. по справі               №13-32-33/411-06-10392 скасувати

частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. У задоволенні позову відмовити у

повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю „Юст-Сп” ( м. Одеса, вул. Щорса, 144, корп. 2, кв.

32, код 33139780, р/р № 26000001579001 в філії АКБ „Надра” в м. Одесі, МФО

328975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр будівельних

машин” (Одеська область, Березівський район, с. Кудрявка, код 32026852, р/р

№26007310667601 в АБ „Південний”, МФО 328209) витрати по сплаті державного мита

за подання апеляційної скарги у розмірі 1364 (тисяча триста шістдесят чотири)

грн. 02 коп..

Зобов'язати господарський суд

Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з

дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                              О.О.

Журавльов    

Суддя:                                                                      

В.М. Тофан

                    Суддя:                                                                          

           М.В. Михайлов