Постанова

від 05.03.2014 по справі 38/391

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 38/391

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачаЮрків В.Є. (дов. від 28.08.2013 р.), Палій Є.В. (дов. від 28.08.2012 Р.) відповідачаСеліфонов В.В. (дов. від 08.01.2014 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області розглянувши матеріали касаційної скаргиСанофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 р. у справі № 38/391 господарського суду міста Києва за позовомСанофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" простягнення боргу, ціна позову 5 024 482, 21 євро

В С Т А Н О В И В :

Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" про стягнення боргу у розмірі 5 024 482, 21 євро. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору поставки та дистрибуції від 01.01.2005 р., останній частково оплатив одержану за період з 28 липня по 14 грудня 2010 року продукцію вартістю 6 732 300,11 євро, заборгувавши позивачу 5 024 482,21 євро.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. у справі № 38/391 позов задоволено повністю, стягнуто заявлену суму боргу та відповідні судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 р. скасовано, справу направлено до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 р. справу № 38/391 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

05.06.2013 р. ухвалою господарського суду міста Києва, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р., провадження у справі № 38/391 зупинено до розгляду господарським судом міста Києва справи № 5011-15/5513-2012 за заявою публічного акціонерного товариства "Прокредит банк" про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" банкрутом.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.06.2013 р. скасовано, а справу № 38/391 направлено для подальшого розгляду до господарського суду міста Києва.

05.11.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" через канцелярію господарського суду міста Києва подав заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, яку підтримав у судовому засіданні 03.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2013 р. у справі № 38/391 (суддя Паламар П.І.), яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 р. (колегія суддів: головуючий Тищенко А.І., судді Кропивна Л.В., Отрюх Б.В.), провадження у справі № 38/391 припинено на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на приписи частини 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з вищевказаними прийнятими судовими рішеннями, Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 р., а справу № 38/391 передати на розгляд до господарського суду міста Києва, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, що полягає у необґрунтованому застосуванні приписів пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та невірному застосуванні норм матеріального права, зокрема, частини 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" просить залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 03.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 р. без змін, а касаційну скаргу Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерного товариства за законодавством Французької Республіки - без задоволення, погодившись з висновком судів попередніх інстанцій про припинення провадження у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-15/5513-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм".

Офіційне оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" було опубліковане в газеті "Урядовий кур'єр" № 106(4750) від 15.06.2012 р.

Судами встановлено що в рамках встановленого місячного терміну для подання своїх грошових вимог, серед інших кредиторів, подало свої вимоги і Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки на загальну суму 5 024 482,21 євро. При цьому, кредиторські вимоги також ґрунтуються на договорі поставки та дистрибуції від 01.01.2005 р., а в своїй заяві про грошові вимоги Санофі Пастер СА акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки зазначає теж саме, що і у позовній заяві у справі № 38/391, зокрема, що з 28.07.2010 р. по 14.12.2010 р. позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію загальною вартістю 5 732 261 євро, проте за цю продукцію розрахувався частково у сумі 1 707 817,90 євро, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 5 024 482,21 євро. Після перерахунку цих коштів на українську гривню, як того вимагає законодавство про банкрутство, сума кредиторських вимог склала 50 357 033,93 грн.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 30.01.2013 р. у справі № 5011-15/5513-2012 затверджено реєстр кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" та затверджено перелік всіх заявлених кредиторів та прийнято рішення окремо щодо кожного із них.

Відповідно до пункту 12 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. відмовлено Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки у визнанні його кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на суму 50 357 033,93 грн.

За апеляційними скаргами інших кредиторів Київський апеляційний господарський суд прийняв постанову від 03.04.2013 р., якою змінив ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. Стосовно кредиторських вимог Санофі Пастер СА акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки жодних змін внесено не було.

Відповідно до постанови господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. у справі № 5011-15/5513-2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 27.02.2013 р.).

Відповідно до вимог частини 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку про те, що провадження у справі №38/391 відповідно до пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Доводи, викладені в касаційній скарзі Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки, були спростовані судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові вимоги Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки у справі № 38/391 та справі № 5011-15/5513-2012 базуються на одному і тому ж договорі поставки та дистрибуції від 01.01.2005 р., розмір грошових вимог однаковий.

Згідно статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Згідно із частиною 15 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;

Як було зазначено раніше, відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, а також положення чинного процесуального законодавства та законодавства у сфері банкрутства, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов, на думку колегії суддів касаційної інстанції, вмотивованого висновку, що подальший розгляд справи № 38/391 є неможливим, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки всупереч приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не спростувало правильність висновків судів попередніх інстанцій про припинення провадження у даній справі, враховуючи що, а також керуючись приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерне товариство за законодавством Французької Республіки залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 р. у справі № 38/391 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова