Ухвала

від 17.02.2014 по справі 2а-38566/09/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/8028/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011

у справі №2а-38566/09/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до 1) Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова,

2) Головного управління Державного казначейства в Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем, на підставі пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, поданої за січень 2009 року.

За результатами перевірки складений акт №1222/16-00/НОМЕР_1 від 12.03.2009, яким встановлено порушення п.10.6 ст.10 та пп. 7.7.4, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у зв?язку з чим не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року у сумі 76886,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 №0000161600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, обґрунтовували свої висновки тим, що згідно поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2009 року встановлено неспівпадання щодо суми бюджетного відшкодування між даними декларації та додатків до неї.

Відповідно до п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).

За даними податкової декларації, поданої позивачем значення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» та переноситься в рядок 23.2 податкової декларації наступного періоду за даними підприємства, складає 29761, 00 грн., за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн. Дане порушення вплинуло на показники податкової декларації за січень 2009 року.

Розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2009 року (додаток 3) має наступні відхилення - у гр. 3 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, вказана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 2 (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації звітного податкового періоду) - зазначена сума 268001,00 грн.; у р. 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період зазначена сума - 76886,00 грн.

У додатку №2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, наступного податкового періоду» до податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року встановлені помилки при заповненні, а саме: у гр. 3 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду)» позивачем заповнено не по періодам виникнення від'ємного значення; у гр. 4 «частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальниками таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування» за даними позивача складає 268109,00 грн., що перевищує залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (гр.3 додатка 2) на суму 108 грн., частково сплачений кредит перевищує залишок від'ємного значення попереднього періоду.

Оскільки, позивачем у податковій звітності визначено три різні розміри суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року на поточний рахунок, а саме: 76886,00 грн., 268109,00 грн., 268001,00 грн., судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що позивачем розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснено без дотримання вимог п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв?язку з чим рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року на 76886 грн. є правомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, з огляду на таке.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп.7.2.6 п.7.2, п.7.4, п.7.5, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення сум до бюджетного відшкодування (далі - Закон №168/97-ВР), якого платник податків зобов?язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від?ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті).

Платник податку, згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту, може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2009 року, під час якої встановлено, що причиною виникнення від?ємного значення у ІУ кварталі 2008 року стало придбання позивачем на митній території України флексографічної машини НМ-1206 FP-OD за договором поставки від 18.04.2008 № 3-08 у ІП «Ексімпак», а у січні 2009 року придбання на митній території України ТМЦ для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Однак, операцій, які зумовили порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та вплинули на розрахунок бюджетного відшкодування, що стало підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування на 76886 грн. за січень 2009 року не зазначено.

При цьому відхилення в показниках рядка 26 податкової декларації за ІУ квартал 2008 року, які переносяться до рядка 23.2 податкової декларації наступного періоду (січень 2009 року) встановлено лише в сумі 282,00 грн., значення якого за даними перевірки мало складати 29479,00 грн. (за даними платника 29761,00 грн.).

Суди попередніх інстанцій, погоджуючись з висновками відповідача про перевищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 76886 грн. за січень 2009 року (рядок 25), не зобов?язали податковий орган визначити операції що зумовили таке перевищення, а також надати докази того, що розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року здійснено позивачем без врахування показників рядків 22.2, 26 декларації за ІУ квартал 2008 року. Висновки суду про зменшення суми бюджетного відшкодування базувалось виключно на доводах податкового органу про не підтвердження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 76886 грн. за січень 2009 року у зв?язку з порушенням порядку заповнення та подання додатків до податкової декларації з податку на додану вартість.

Однак, наявність методологічних помилок при заповненні позивачем податкової декларації, внаслідок порушення вимог п.5.12 ст.5 Наказу ДПА України від 30.07.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», яким визначено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, не є підставою для позбавлення платника права на бюджетне відшкодування.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо походження заявленої суми бюджетного відшкодування 76886,00 грн., встановити, чи увійшла вона до складу суми, задекларованої в рядку 22.2, 26 податкової декларації за ІУ квартал 2008 року, та чи була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг), та виходячи з встановленого вирішити питання про наявність у податкового органу правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого у декларації за січень 2009 року у визначеній сумі, та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун