Постанова

від 03.07.2014 по справі 2а-38566/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 2а-38566/09/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 2а-38566/09/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області , Управління Державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

18.05.2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161600/0, винесене Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова 24.03.2009 року; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ФОП ОСОБА_1 бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 76604,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року по справі № 2а-38566/09/2070 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-а-41891/09/2070.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2014 року провадження у справі № 2а-38566/09/2070 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів - поновлено.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року по справі № 2а-38566/09/2070 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства України в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів - відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014 року по справі № К/9991/8028/11 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що суди попередніх інстанцій, погоджуючись з висновками відповідача про перевищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 76886 грн. за січень 2009 року (рядок 25), не зобов'язали податковий орган визначити операції, що зумовили таке перевищення, а також надати докази того, що розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року зроблено позивачем без урахування показників рядків 22.2, 26 декларації за ІV квартал 2008 року. Висновки суду про зменшення суми бюджетного відшкодування базувались виключно на доводах податкового органу про не підтвердження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 76886 грн. за січень 2009 року у зв'язку з порушенням порядку заповнення та подання додатків до податкового декларації з податку на додану вартість.

Однак, наявність методологічних помилок при заповненні позивачем податкової декларації, внаслідок порушення вимог п.5.12 ст.5 Наказу ДПА України від 30.07.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання», яким визначено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, не є підставою для позбавлення платника права на бюджетне відшкодування.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року прийнято до розгляду справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державної казначейської служби в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № 2-38566/09/2070 первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова було замінено на належного відповідача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, перший відповідач).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № 2-38566/09/2070 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000161600/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76604,00 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот чотири гривні 00 копійок), що було прийнято 24 березня 2009 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова.

Стягнуто з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області (61166, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код ЄДРПОУ 37999654) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 76604,00 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот чотири гривні 00 копійок) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61166, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_1 (61166, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Перший відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № 2а-38566/09/2070 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на допущені позивачем неточності при заповненні декларації з ПДВ за січень 2009 року та додатків до неї, у якій позивачем заявлено бюджетне відшкодування. Зазначені неточності, на думку відповідача, є порушенням вимог п.4.2 ст.4 , п.5.12 ст.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.07.1997р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", пп. 7.7.4, п.7.7 ст.7, п.10.6 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", та слугували підставою для висновку перевірки про не підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 76886 грн.

Представник першого відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № 2а-38566/09/2070 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Управлінням Державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій останнє, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 2а-38566/09/2070 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на норми пп.7 п.5 ст.22 Бюджетного кодексу України, Порядку проведення безспірного списання коштів державного бюджету, спрямованого на виконання судових рішень про відшкодування з бюджету ПДВ та/або пені, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 03.02.2012 р. № 47, стверджує, що питання виконання судових рішень про відшкодування ПДВ не належать до повноважень УДКСУ в Дзержинському районі м. Харкова. Крім того, зазначив, що в порушення статей 33, 38 КАСУ судом першої інстанції не було повідомлено УДКСУ в Дзержинському районі м. Харкова про залучення до справи в якості відповідача та про дату судового засідання, а тому останнє було позбавлено можливості надання суду пояснень та доказів по справі та доведення перед судом їх переконливості.

Представник УДКСУ в Дзержинському районі м. Харкова в судовому засіданні та письмових запереченнях вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останніх, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 2а-38566/09/2070 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання, призначене на 03.07.2014 року представники сторін не прибули, про дату. час та місце судового розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року було здійснено заміну первинного другого відповідача - Головного управління Державної казначейської служби в Харківській області на належного - Управління Державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області (далі по тексту - УДКСУ в Дзержинському районі м. Харкова, другий відповідач).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, Управління Державного казначейства України в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.2003 р. (т. 1 а.с. 9), взятий на податковий облік до ДПІ у Дзержинському району м. Харкова 17.04.2003 р. за № 17432, зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100078652 від 22.11.2007 р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 10).

Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1, поданої за січень 2009 року (звітна декларація № 10147 від 20.02.2009 р.).

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2009 р. № 1222/16-00/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 11-15), яким встановлено порушення позивачем п. 10.6 ст. 10 та п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації та Порядку її заповнення та подання, ФОП ОСОБА_1 не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року в сумі 76886,00 грн. (т. 1 а.с. 14).

На підставі наведених висновків акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 р. №0000161600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 76886,00 грн., та в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач зазначив, що у даному податковому повідомленні - рішенні зроблена автоматична помилка, а саме: зазначено звітній період - січень 2008 року, а необхідно - січень 2009 року (т. 1 а.с. 20, 61).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про його скасування та стягнення бюджетного відшкодування в розмірі 76886 грн. з державного бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (далі по тексту - Порядок № 166).

Так, відповідачем в акті перевірки зазначено, що причиною виникнення у позивача від'ємного значення у 4 кварталі 2008 року було придбання на митній території України флексографічної машини НМ-1206 FP-OD, тобто за даними податкової декларації за 4 квартал 2008 року у рядку 23.2 значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду - 29761,00 грн., а за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн. (т. 1 а.с. 13).

Виникнення від'ємного значення у січні 2009 року відбулося внаслідок придбання на митній території України ТМЦ для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно з поданою податковою звітністю за січень 2009 року встановлено неспівпадання щодо суми бюджетного відшкодування між даними декларації та додатків до неї.

Відповідно до п. 5.12 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).

Отже, ФОП ОСОБА_1 було порушено п.п. 5.12.4 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість - значення рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та переноситься в рядок 23.2 податкової декларації наступного періоду за даними підприємства, складає 29761,00 грн., за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн. Таким чином, вищевказане порушення вплинуло на показники податкової декларації за січень 2009 року.

Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість - водночас з декларацією повинні надаватись усі необхідні додатки до декларації.

Розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2009 року (додаток 3) має наступні відхилення - у гр. 3 суми бюджетного відшкодування (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітній податковий період)) - зазначено суму 268001,00 грн.; у р. 25 податкової декларації за поточний звітній податковий період зазначена сума - 76886,00 грн.

В додатку № 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, наступного податкового періоду" до податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року встановлені помилки при заповненні, а саме: у гр. 3 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду)" підприємцем заповнено не по періодам виникнення від'ємного значення; у гр. 4 "Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальниками таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування" за даними позивача складає 268109,00 грн., що перевищує залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (гр. 3 додатка 2) на суму 108,0 грн., частково сплачений кредит перевищує залишок від'ємного значення попереднього періоду.

Тобто, на думку податкового органу, ФОП ОСОБА_1 у податковій звітності визначено три різні розміри суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок, а саме: 76886,00 грн., 268109,00 грн., 268001,00 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачу не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року у сумі 76886,00 грн., оскільки в деяких рядках податкової декларації з ПДВ та додатків містились арифметичні помилки.

Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні відносини щодо формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України за січень 2009 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування таких показників податкового обліку підлягають положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 20.02.2009 р. позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. (т. 1 а.с. 78-83).

Походження заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. підтверджується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно укладеного з іноземним підприємством "Ексімпак" (код ЄДРПОУ № 34913569) договору постачання № 3-08 від 18.04.2008 р. (т. 1 а.с. 143-149), для здійснення господарської діяльності було придбано флексографічну машину HM-1206 FP-OD, та придбано товар на загальну суму 1650120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 275020,00 грн.), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткової накладної № 5 від 03.12.2008 р. (т. 1 а.с. 142), податкових накладних № 4 від 18.04.2008 р. на суму ПДВ - 38443,17 грн. (т. 1 а.с. 152), № 7 від 28.08.2008 р. на суму ПДВ - 38443,17 грн. (т. 1 а.с. 154), № 8 від 26.09.2008 р. на суму ПДВ - 41666,67 грн. (т. 1 а.с. 160), № 9 від 29.09.2008 р. на суму ПДВ - 33333,33 грн. (т. 1 а.с. 161), № 10 від 01.10.2008 р. на суму ПДВ - 103766,67 грн. (т. 1 а.с. 162), № 12 від 03.12.2008 р. на суму ПДВ - 19367,00 грн. (т. 1 а.с. 168).

Транспортування придбаного товару здійснювалось іноземним підприємством "Ексімпак" згідно додаткової угоди № 2 від 03.12.2008 р. до договору постачання № 3-08 від 18.04.2008 р. (т. 2 а.с. 105), про що свідчать акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 03.12.2008 р. та платіжне доручення № 3 від 19.01.2009 р., копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 106, 107).

Оплата за поставлений товар проводилась платіжними дорученнями № 53 від 29.09.2008 р. на суму 200000,00 грн. (т. 1 а.с. 139), № 51 від 26.09.2008 р. на суму 250000,00 грн. (т. 1 а.с. 138) , № 54 від 01.10.2008 р. на суму 622600,00 грн. (т. 1 а.с. 140), № 1 від 14.01.2009 р. на суму 116202,00 грн. (т. 1 а.с. 141), № 44 від 27.08.2008 р. на суму 230659,00 грн. (т. 1 а.с. 137), № 11 від 18.04.2008 р. на суму 230659,00 грн. (т. 1 а.с. 136). Згідно з вказаними платіжними дорученнями, позивачем сплачено суму ПДВ у розмірі 275020,00 грн. Отже, заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. була фактично сплачена позивачем постачальнику товарів.

Наведені обставини встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 р. у справі № 2а-14496/12/2070 (т. 2 а.с. 123-131), яка набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року, та у відповідності до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України не повинні доказуватись при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Придбаний товар вивантажувався на складі в АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою ЗАТ "Харківенергоремонт", з яким було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 02-01-2009 від 24.12.2008 р. (т. 2 а.с. 108-109).

Вищевказане обладнання використовується в підприємницькій діяльності позивача, зберігається за адресою: АДРЕСА_2, та надається в оренду, про що свідчить договір оренди обладнання від 01.01.2009 р., який укладений з ТОВ "Європласт", акти здачі-приймання обладнання від 01.01.2009 р. та від 27.02.2009 р., акт здачі-приймання робіт від 31.12.2009 р., платіжне доручення № 240 від 24.12.2009 р. (т. 2 а.с. 116-119, 120, 121, 122).

Сума податку на додану вартість у розмірі 76886,00 грн. за податковими накладними № 4 від 18.04.2008 р. та № 7 від 28.08.2008 р. була включена до податкового кредиту за 4 квартал 2008 року та зазначена в рядку 17 податкової декларації з ПДВ за 4 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 84-88) та у додатку № 5 (т. 1 а.с. 89), задекларована в рядку 25 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року (т. 1 а.с. 79).

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість було фактично сплачено та підтверджено належним чином складеними первинними документами, що свідчать про реальність господарських операцій з ІП «Ексімпак», та стали підставою для формування податкового обліку позивача.

Вищевикладене доводить факт наявності права у позивача на податковий кредит, оскільки було здійснено фактичне придбання товару - флексографічної машини HM-1206 FP-OD з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях (надання її в оренду) у межах господарської діяльності платника податку, та наявні первинні документи, оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У січні 2009 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування у розмірі 76886,00 грн. у зв'язку з тим, що в 4 кварталі 2008 року було задекларовано від'ємне значення у розмірі 255462,00 грн. в р. 18.2 податкової декларації з ПДВ за 4 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 85) та в р. 23.1 податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року (т. 1 а.с. 79). Заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. увійшла до складу суми у розмірі 255462,00 грн., задекларованої в рядку 22.2 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" податкової декларації за ІV квартал 2008 року.

Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, всупереч наведеним вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган не провів виїзну (документальну) перевірку позивача для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000161600/0 від 24.03.2009 р. на суму 76886,00 грн., та відмовив у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за січень 2009 року у розмірі 76886,00 грн., оскільки в деяких рядках податкової декларації з ПДВ та додатків містились арифметичні помилки.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність методологічних помилок при заповненні позивачем податкової декларації, внаслідок порушення вимог п. 5.12 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", не є підставою для позбавлення платника права на бюджетне відшкодування.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014 р. судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивачем підтверджено походження заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн., вказана сума була фактично сплачена позивачем постачальнику товарів та увійшла до складу суми, задекларованої в рядку 22.2 податкової декларації за ІV квартал 2008 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року у сумі 76886,00 грн.

Щодо помилки в р. 24 податкової декларації з ПДВ за 4 квартал 2008 року в сумі 282,00 грн. колегія суддів зазначає, що така помилка виникла під час перенесення даних з р. 26 податкової декларації з ПДВ за 3 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 92), де зазначена сума 29479,00 грн., до р. 23.2 податкової декларації за 4 квартал 2008 року, де зазначена помилково сума 29761,00 грн. (т. 1 а.с. 85).

Однак, ця помилка жодним чином не вплинула на суму бюджетного відшкодування січня 2009 року у розмірі 76886,00 грн., оскільки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 76886,00 грн. за податковими накладними № 4 від 18.04.2008 р. та № 7 від 28.08.2008 р. декларувалась в 4 кварталі 2008 року в р. 17 "Усього податковий кредит за 4 квартал 2008 року" податкової декларації з ПДВ, про що свідчить додаток № 5 до податкової декларації за 4 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 89), а сама помилка виникла раніше в даних декларації за 3 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 92).

Податковий кредит за 4 квартал 2008 року в сумі 383025,00 грн. розрахований вірно, з чим погоджується й відповідач в акті перевірки від 12.03.2009 р. № 1222/16.00/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 11-15).

Помилка в сумі 282,00 грн. вплинула виключно на показник р. 23.2 податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року (т. 1 а.с 79), де зазначена сума 12647,00 грн. - "Значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду" (4 квартал 2008 року) - "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2009 року" та на р. 26 "Залишок від'ємного значення (січня 2009 року), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (лютий 2009 року), де вказана сума 191115,00 грн. (т. 1 а.с. 79).

Крім того, позивач не наполягає на бюджетному відшкодуванні всієї заявленої суми у розмірі 76886,00 грн., визнає наявну помилку у розмірі 282,00 грн. та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування у розмірі 76604,00 грн.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зменшив позивачу усю суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 76886,00 грн., у зв'язку з виявленням методологічних помилок при заповненні податкової звітності з ПДВ, зокрема відхилення на суму 282,00 грн.

Оскільки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 76604,00 грн. є підтвердженою, позивач визнав наявну помилку у розмірі 282,00 грн., колегія суддів вважає необґрунтованим зняття податковим органом всієї суми ПДВ у розмірі 76886,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 76604,00 грн. належним чином не довів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 282,00 грн. є правомірним, а в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 76604,00 грн. є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки вказана позовна вимога заявлена передчасно.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, з урахуванням дати встановлення судом правомірності заявленого позивачем до стягнення бюджетного відшкодування в сумі 76604,00 грн., визначений ст.200 ПК України.

Пунктом 200.15. ст.200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, обов'язок подання органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, якою затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.9 вказаного Порядку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, протягом: п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

У разі, коли податковий орган у встановлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Відповідно до пп. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивачем у спірних відносинах не дотримано встановлений законом порядок стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість, що не дає можливості стягнути спірну суму.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 76604,00 грн., тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми процесуального права в частині задоволення позову щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № 2а-38566/09/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, що призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню у вищевказаній частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 2а-38566/09/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області про стягнення коштів.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № 2а-38566/09/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б.