Ухвала

від 06.03.2014 по справі 826/12198/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12198/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерстарч Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерстарч Україна», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. №0000412250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 82536 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 12.03.2013 р. №0000412250 .

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Торговий дім "Інтерстарч Україна" (код 37847777) з питань правильності формування податку на прибуток в рамках експортних операцій за період з 01.08.12 р. по 30.09.12 р. та з питання правильності формування податку на додану вартість за період з 01.09.2011 р. по 30.11.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт № 307/22-522-37847777 від 25.01.2013 р., (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків, викладених у вказаному Акті перевірки, було виявлено, зокрема, порушення позивачем вимог п. 135.1., пп. 135.4.1 ст. 135 , п. 137.1 ст. 137 Розділу 3 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 66029 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 р.№0000412250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 82536 грн., з яких, - 66029 грн. за основним платежем та 16507 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що висновки відповідача про те, що ТОВ «Торговий дім «Інтерстарч Україна» занижено податок на прибуток є неправильними, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а також нормах діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції, що між позивачем, як продавцем, та ТОВ «Диамант» (Росія), як покупцем, укладено договори поставки №592 від 01.06.2012 року та №602 від 06.06.2012 року. Згідно умов п.1.1 вказаних Договорів, продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується оплатити продукцію виробництва ПАО «Дніпровський КПК» згідно специфікації № 1.

Поставка товару за вказаними договорами поставки здійснюється залізничним транспортом на умовах DAP кордон України - Росії або автомобільним транспортом на умовах FCA пгт. Дніпровське Дніпропетровської області. Поставка товару здійснюється на територію Російської Федерації.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Інтерстарч Україна» у серпні, вересні 2012 року реалізовано на експорт олію кукурудзяну (код товару 1515219000) на загальну суму 285239591 грн., в т.ч. у вересні 2012 року було експортовано за межі митної території України на загальну суму 2772528,71 грн. та у серпні 2012 року - на загальну суму 645931,49 грн.

На виконання вищенаведених договорів було відвантажено товар, що підтверджується вантажно-митними деклараціями , дослідженими судом: вантажно-митною декларацією №110010000/2012/021734 від 21.08.2012 на суму 1295425,50 грн.; вантажно-митною декларацією №110010000/2012/021945 від 12.09.2012 на суму 2772528,71 грн.; вантажно-митною декларацією №110010000/2012/021616 від 09.08.2012 на суму 1308536,55 грн.; вантажно-митною декларацією №110010000/2012/021711 від 17.08.2012 на суму 1302163,30 грн.; вантажно-митною декларацією № 110010000/2012/021561 від 02.08.2012 на суму 1286035,27 грн.; вантажно-митною декларацією №110010000/2012/021830 від 30.08.2012 на суму 1267155,87 грн.

У відповідності до ст. 19 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що передбачено частиною 1 ст. 632 ЦК України .

В ч. 3 статті 189 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні регульовані ціни. Статтею 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Згідно ч. 2 ст. 190 ГК України , вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до пп. 1.20.1 та пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" , (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" , (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідач, проаналізувавши ціну, за якою було здійснено експорт, дійшов до висновку та зазначив в акті перевірки, що підприємство визначило дохід від продажу олії кукурудзяної на експорт за ціною за одну тону масла в розмірі 10034,90 грн. у серпні 2012р. та 10550,80 грн. у вересні 2012р., тоді як звичайна ціна за даними перевірки складає 11024,00 грн. у серпні та 10320,00 грн. у вересні 2012р.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач посилається на середньозважену біржову ціну, яка склалася на акредитованих товарних біржах, відповідно до біржового вісника Київської агропромислової біржі «Київагропромбіржа», а також відповідно до сайту АПК Інформ.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що такі посилання відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, так як відповідачем не надано доказів розміщення в біржовому віснику Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" та на сайті АПК Інформ, інформації про ціни на олію кукурудзяну сиру нерафіновану (код 1515219000).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані про звичайну ціну за 1 тону на олію кукурудзяну сиру нерафіновану в розмірі 11024,00 грн. у серпні та 10320,00 грн. у вересні 2012р. джерелами, на які посилається Акт перевірки, не підтверджуються.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач не надав інших належних доказів, в т.ч. інформації щодо аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами в співставних умовах для визначення звичайної ціни на момент продажу такого товару - олії кукурудзяної сирої нерафінованої не дезодорованої для використання у харчовій промисловості (код товару 1515219000).

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що ціна експорту відрізняється від ціни, яку відповідач вважає звичайною, на 9,0%.

Згідно з пп.153.2.1 та пп.153.2.3 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України , у разі, якщо договірна ціна на товари відрізняється не більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів особам, які не є платниками податку на прибуток підприємств, визначається відповідно до договірних цін.

Отже, суд першої інстанції правомірно зазначає, що вказане свідчить, що висновки відповідача про те, що ТОВ «Торговий дім «Інтерстарч Україна» занижено податок на прибуток є неправильними, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а також нормах діючого законодавства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що збільшення суми податку на прибуток було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення від 12.03.2013 р. №0000412250, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 11 березня 2014 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.