Постанова

від 05.03.2014 по справі 826/16157/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16157/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут з технології і механізації мантажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут з технології і механізації мантажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2013 року приватне акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут з технології і механізації мантажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006132230 від 03 червня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови суду Товариство посилається на те, що віднесення суд податку на додану вартість з вартості наданих за Договором послуг відповідає вимогам податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по господарських взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Рафіас-М» за січень, березень, квітень та вересень 2012 року.

За результатами перевірки складений Акт № 333/1-22-01411515 від 24.05.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Товариством податку на додану вартість на загальну суму 16 167 грн.;

На підставі Акта перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006132230 від 03 червня 2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 209 грн., в т.ч. 16 167 грн. - основний платіж, 4 042 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Рафіас-М» був укладений Договір на надання юридичних послуг № 55/1 від 03 вересня 2010 року (далі Договір), за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ «Рафіас-М») зобов'язується надавати йому у відповідності до умов Договору юридичні консультації.

Договір виконувався протягом 2010-2013 років. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача не було.

На підтвердження реального виконання сторонами умов укладеного Договору позивачем до матеріалів справи надані відповідні документи, зокрема належним чином завірені копії договорів оренди, листи від контрагентів позивача, довіреність на керівника TOB «Рафіас-М» ОСОБА_5

Крім того, сам директор TOB «Рафіас-М» ОСОБА_5 був допитаний у суді першої інстанції та підтвердив факт виконання Договору відповідно до доводів позивача.

Однак, аналізуючи надані позивачем докази реального виконання Договору суд першої інстанції зазначає, що не вбачає причинно-наслідковий зв'язок між спірними правочинами та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ПрАТ «НДІМЕХМОНТАЖ» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять відомостей про надання спірних юридичних послуг саме підприємством - TOB «Рафіас-М» згідно наданих актів виконання (надання) послу.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і спростовуються наявними у справі доказами, зокрема довіреністю від 01 травня 2012 року, виданої директору ТОВ «Рафіас-М», листами від TOB «Торговий дім «Промхімресурс», TOB «Бюро (центр) науково-технічних та економічних досліджень і послуг», ЗАТ «НВК «Контур» адресованих директору TOB «Рафіас-М» ОСОБА_5, аналітичної довідки щодо істотних умов укладення договорів оренди нерухомого майна, складеної TOB «Рафіас-М» та поясненнями директора TOB «Рафіас-М» ОСОБА_5, допитаного під час розгляду справи по суті як свідка, який підтвердив факт надання юридичних послуг за Договором.

Таким чином, позивачем доведений причинно-наслідковий зв'язок між укладеним Договором та наданими позивачем первинними та іншими документами, а відтак висновок суду в цій частині не відповідає обставинам справи.

В постанові суд першої інстанції також зазначає, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з господарською діяльністю».

Проте, колегія суддів також вважає, що наведений висновок не відповідає обставинам справи з оглядну на таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані суду належним чином завірені копії платіжних доручених № 939 від 27 вересня 2012 року, №810 від 26 квітня 2012 року, № 779 від 27 березня 2012 року, №720 від 27 січня 2012 року, які підтверджують витрати на придбання послуг та є належними розрахунковими документами, зв'язок яких з господарською діяльністю позивача загалом та Договором зокрема підтверджується вказаним у них призначенням платежу, який містить посилання на Договір.

Також позивачем надані належним чином завірені копії податкових накладних від 27 вересня 2012 року № 37, 26 квітня 2012 року № 27, 27 березня 2012 року № 19, 27 січня 2012 року № 12.

Відповідно до пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, віднесення сум податку на додану вартість з вартості наданих за Договором послуг відповідає вимогам податкового законодавства, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази того, що TOB «Рафіас-М» є належним чином зареєстрованою юридичною особою, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не спростовано відповідачем.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вдався виключно до аналізу деяких із наданих позивачем доказів, не перевіряючи доводи податкових органів, викладених у Акті перевірки.

Водночас, Акт перевірки позивача не містить жодного заперечення щодо первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. В Акті перевірки є лише припущення податкового інспектора, що не підтверджені відповідними доказами.

Як наслідок, суд першої інстанції, оцінивши подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названим контрагентом, дійшов не обґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут з технології і механізації мантажних робіт "НДІМЕХМОНТАЖ" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006132230 від 03 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 11.03.2014 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.