Рішення

від 11.03.2014 по справі 911/258/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 911/258/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр»,

07101, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 14

до Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області,

07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 4

про стягнення 9 423,36 грн.

за участю представників:

позивача - Шупило І.Б. (довіреність від 10.02.2014 № 253),

відповідача - Палівода О.В. (довіреність від 17.02.2014 № 760).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» (далі - позивач) до Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області (далі - відповідач) про стягнення 9 423,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати позивачеві платежів на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.02.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2967/14 від 18.02.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 03.02.2014, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.02.2014 оголошено перерву до 11.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 3082/14 від 21.02.2014) відповідачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 03.02.2014, які залучено до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3641/14 від 03.03.2014) позивач долучив до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 11.03.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.03.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» (далі - орендодавець) та Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 10.12.2007 № 12-А (далі - Договір оренди).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.6. Договору оренди, орендодавець передає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є невід'ємною частиною і знаходять на балансі орендодавця та знаходиться, за адресою: Київська область, м. Славутич, Київський кв-л., б. 14 БПО «Чернігівський», загальною площею 106,3 кв.м., в тому числі корисна 72,3 кв.м. та місця загального користування 34,00 кв.м.

Передане в оренду майно згідно Договору, буде використовуватись для розміщення відділення громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Славутицького МВГУ МВС України в Київський області (пункт 1.5. Договору оренди).

Згідно з пунктом 1.6. Договору оренди, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі комунального підприємства «ЖКЦ».

Відповідно до пункту 2.1. Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання даного Договору та акту прийому-передачі майна.

Згідно з пунктом 2.5.3. Договору оренди, майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) майна.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі рішення Славутицької міської ради від 23.02.2007 № 186-10-V «Про оренду майна комунальної власності» та за 2007 рік склала 1 грн. без ПДВ, надалі орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, затвердженої рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 № 550-41-IV та з 01.01.2008 за перший базовий місяць становить, без ПДВ, за корисну площу 81,45 грн., за міста загального користування 143,31 грн.

Орендна плата, визначена в Договорі оренди, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії та експлуатаційних витрат орендодавця (пункт 3.3. Договору оренди).

Відповідно до пункту 3.4. Договору оренди, орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця, або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 5.1.7. Договору оренди, орендар зобов'язується нести всі витрати за утримання орендованого майна (експлуатаційні витрати), пропорційно площі, що орендується, на підставі окремого договору компенсації експлуатаційних витрат.

Договір укладено строком на один рік, вступає в силу з 10.11.2007 і діє до 09.11.2008. Після закінчення терміну дії Договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки має право на продовження Договору оренди на новий термін (пункт 7.1. Договору оренди).

Крім того, відповідно до пункту 5.1.7. Договору оренди, між сторонами укладено договір від 10.12.2007 № 41-Е про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування).

Відповідно до пункту 4.1. Договору про відшкодування, розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, утримання допоміжних приміщень будівлі, залежить від складу і вартості робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлутаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначаються калькуляцією витрат за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Згідно з пунктом 4.3. Договору про відшкодування, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Договір про відшкодування набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення терміну Договору оренди, в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами, а в частині відшкодування витрат балансоутримувача з 10.12.2007 плата за них нараховується по момент фактичної здачі орендованих приміщень орендарем, згідно акту приймання-передачі (пункт 6.1. Договору про відшкодування).

До Договору оренди укладались Додаткові угоди, а саме: Додаткова угода від 10.08.2008 № 1, якою сторони продовжили термін дії Договору оренди та Договору про відшкодування до 31.12.2012 та Додаткова угода від 01.08.2011 № 2 якою сторони погодили нову редакцію пункту 1.1. Договору про відшкодування, згідно якої : балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будівлі БПО «Чернігівський», що знаходиться за адресою: 07100, м. Славутич, Київський кв-л, б. 14 (далі - будівля), загальною площею 2857,6 кв.м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до орендованої ним у цій будівлі площі.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Договір оренди, що укладений між сторонами, за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правовідносини сторін Договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору оренди, позивач за актом прийому-передачі передав, а відповідач прийняв майно за Договором.

За твердженням позивача, відповідач у повному обсязі виконав грошові зобов'язання за Договором оренди, проте, неналежним чином виконував грошові зобов'язання за Договором про відшкодування у період з грудня 2011 року до липня 2012 року.

Позивач на адресу відповідача направив листи - претензії від 26.11.2012 № 2744 та від 17.01.2014 №108 із вимогою терміново сплатити заборгованість у сумі 9 423,36 грн.

Листом від 14.12.2011 № 4977 відповідач повідомив позивача, що Договір оренди та Договір про відшкодування повинні бути розірванні у зв'язку з тим, що відділення громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб з 01.01.2012 не буде підпорядковуватись Міністерству внутрішніх справ України.

Крім того, до матеріалів справи надано копію акту приймання - передачі

від 03.01.2012, який скріплений відбитками печаток сторін та підписаний уповноваженими особами і відповідно до якого 31.12.2011 орендар передав, а орендодавець прийняв об'єкт оренди загальною площею 112,17 м 2 , який розташований за адресою: Київська обл., м. Славутич, Київський кв-л., б.14 БПО «Чернігівський», що знаходиться на балансі КП «ЖКЦ».

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку що Договір оренди та Договір про відшкодування розірвані з моменту підписання вищевказаного акту приймання-передачі, за згодою сторін.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди та Договір про відшкодування спрямовані на отримання відповідачем права на користування нежитловими приміщеннями, що, в свою чергу, породжує його обов'язок сплачувати плату за користування орендованим комунальним майном та відшкодування витрат, що пов'язані з утриманням майна та його експлуатацію.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Дослідивши обставини справи суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 9 423,36 грн. підлягає частковому задоволенню в частині 1 838,38 грн. за послуги водопостачання, водовідведення, теплопостачання та експлуатаційні витрати за грудень 2011 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 та пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відносини між сторонами у справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.

Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій щодо підготовки проекту відповідного договору та направлення його на підписання відповідачу.

Враховуючи те, що Договір оренди та Договір про відшкодування розірвані та об'єкт оренди повернутий орендарем та прийнятий орендодавцем 31.12.2011, відповідач, виходячи із вище зазначених норм, має зобов'язання зі сплати заборгованості лише за грудень 2011 року, тобто, за той період, коли діяв Договір про відшкодування.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 9 423,36 грн. основного боргу не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 838,38 грн.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1827,00 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області ( 07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08807067 ) на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» ( 07101, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32631821 ) 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 38 коп. основної заборгованості та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.03.2014.

Суддя С.О. Саванчук