Постанова

від 14.05.2014 по справі 911/258/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 911/258/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від позивача (апелянта) - Шупило І.Б. - представник за довіреністю;

від відповідача Палівода О.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр"

на рішення господарського суду Київської області від 11.03.2014

у справі № 911/258/14 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр"

до Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області

про стягнення 9 423,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.03.2014 у справі № 911/258/14, повний текст якого складено 13.03.2014, позов Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" до Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області про стягнення 9 423,36 грн. задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 838,38 грн. - основної заборгованості, 1 827,00 грн. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що об'єкт оренди повернутий відповідачем та прийнятий позивачем 31.12.2011, про що між сторонами складено двосторонній акт від 03.01.2012, а тому відповідач, має непогашене зобов'язання зі сплати заборгованості лише за грудень 2011 року в сумі 1 838,38 грн. В частині вимог щодо стягнення 7 584,98 грн. заборгованості, нарахованої позивачем за період з січня по липень 2012 року, судом відмовлено у їх задоволенні з посиланням на те, що майно повернуто відповідачу позивачем по відповідному акту, що у відповідності до умов договору є підставою для нарахування відповідних витрат, і позивачем не було доведено користування відповідачем приміщенням у вказаний період.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.03.2014 у справі № 911/258/14 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення прийняте місцевим господарським судом з порушення норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, зокрема прийнято до уваги, що відповідач після підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення продовжував користуватись цим приміщенням.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" по справі № 911/258/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/258/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2014 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2014 по справі №911/258/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №911/258/14 призначено на 16.04.2014.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 справу № 911/258/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 справу № 911/258/14 прийнято до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Яковлєв М.Л. Розгляд справи № 911/258/14 ухвалено здійснювати в судовому засіданні 16.04.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 розгляд справи відкладено на 14.05.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 справу № 911/258/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю. та Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 справу № 910/501/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю. та Яковлєв М.Л. Розгляд справи ухвалено здійснювати в судовому засіданні 14.05.2014.

В судовому засіданні 14.05.2014 представник позивача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.05.2014 проти доводів апеляційної скарги - заперечував, вказував на те, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та, що підтверджується матеріалами справи, 10.12.2007 позивачем - між Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр", як орендодавцем, та відповідачем - Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 12-А (далі - Договір оренди), відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.6. якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є невід'ємною частиною і знаходять на балансі позивача та знаходиться, за адресою: Київська область, м. Славутич, Київський кв-л., б. 14 БПО "Чернігівський", загальною площею 106,3 кв.м., в тому числі корисна 72,3 кв.м. та місця загального користування 34,00 кв.м.

Пунктом 1.5 договору оренди сторони погодили, що передане в оренду майно згідно договору, буде використовуватись для розміщення відділення громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Славутицького МВГУ МВС України в Київський області.

Згідно з пунктом 1.6. договору оренди, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі комунального підприємства "ЖКЦ". Відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання даного договору та акту прийому-передачі майна (п.2.1.), Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) майна (п. 2.5.3.)

Пунктом 3.2. договору оренди встановлено, що орендна плата визначається на підставі рішення Славутицької міської ради від 23.02.2007 № 186-10-V "Про оренду майна комунальної власності" та за 2007 рік склала 1 грн. без ПДВ, надалі орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, затвердженої рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 № 550-41-IV та з 01.01.2008 за перший базовий місяць становить, без ПДВ, за корисну площу 81,45 грн., за міста загального користування 143,31 грн.

Орендна плата, визначена в договорі оренди, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії та експлуатаційних витрат орендодавця (п. 3.3.). Орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця, або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця (п. 3.4.).

Згідно з пунктом 5.1.7. договору оренди, відповідач зобов'язується нести всі витрати за утримання орендованого майна (експлуатаційні витрати), пропорційно площі, що орендується, на підставі окремого договору компенсації експлуатаційних витрат.

Договір оренди укладено строком на один рік, він вступає в силу з 10.11.2007 і діє до 09.11.2008. Після закінчення терміну дії договору оренди відповідач, який належним чином виконував свої обов'язки має право на продовження договору оренди на новий термін (п. 7.1.).

До договору оренди укладались додаткові угоди, а саме: 10.11.2008 - додаткова угода № 1, якою сторони продовжили термін дії договору оренди до 31.12.2012 та 01.08.2011 - додаткова угода № 2, якою сторони внесли зміни до пунктів 1.3., 1.4., 3.2. договору, зокрема, щодо площі орендованого приміщення та розміру орендної плати.

10.12.2007 між сторонами укладено договір № 41-Е про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування), відповідно до пункту 1.1. якого позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт орендованого відповідачем приміщення, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до орендованої ним площі. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, утримання допоміжних приміщень будівлі, залежить від складу і вартості робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлутаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначаються калькуляцією витрат за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги позивача (4.1.).

Згідно з пунктом 4.3. договору про відшкодування, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 4.4. відповідач сплачує вартість спожитих послуг за розрахунковий період шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Договір про відшкодування набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення терміну договору оренди, в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами, а в частині відшкодування витрат позивача з 10.12.2007 плата за них нараховується по момент фактичної здачі орендованих приміщень відповідачем, згідно акту приймання-передачі (п. 6.1.).

До договору про відшкодування укладались додаткові угоди, а саме: 10.12.2008 - додаткова угода № 1, якою сторони продовжили термін дії договору про відшкодування до 31.12.2012 та 01.08.2011 - додаткова угода № 2, якою сторони погодили нову редакцію пункту 1.1. договору про відшкодування, згідно якої: позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будівлі БПО "Чернігівський", що знаходиться за адресою: 07100, м. Славутич, Київський кв-л, б. 14 (далі - будівля), загальною площею 2 857,6 кв.м., а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до орендованої ним у цій будівлі площі.

На виконання умов договору оренди, позивач за актом прийому-передачі від 10.12.2007 передав, а відповідач прийняв обумовлене договором оренди, нерухоме майно.

Листом від 14.12.2011 № 4977 відповідач повідомив позивача, що договір оренди та договір про відшкодування повинні бути розірванні у зв'язку з тим, що відділення громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб з 01.01.2012 не буде підпорядковуватись Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до акту прийняття-передачі майна від 03.01.2012, підписаного, без будь-яких претензій та зауважень, керівниками позивача та відповідача, та скріплений печатками сторін, 31.12.2011 відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт оренди загальною площею 112,17 м2, який розташований за адресою: Київська обл., м. Славутич, Київський кв-л., б.14 БПО "Чернігівський", що знаходиться на балансі КП "ЖКЦ".

Як стверджував позивач, відповідач, після підписання акту прийняття-передачі від 03.01.2012 по 01.08.2012 продовжував користуватись, обумовленим договором оренди, нежитловим приміщенням та у повному обсязі виконав грошові зобов'язання за договором оренди, однак, неналежним чином виконував грошові зобов'язання за договором про відшкодування витрат з водопостачання, водовідведення, теплопостачання та експлуатаційні витрати у період з грудня 2011 по 01.08.2012, в зв'язку з чим, як зазначав позивач, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 9 423,36 грн.

Також, позивачем було сформовано та виставлено відповідачу для оплати послуг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю № 41-Е від 10.12.2007:

- акт водоспоживання за грудень 2011 року на суму 74,02 грн. та рахунок № 754 від 30.12.2011 на суму 74,02 грн., акт про використання теплової енергії за грудень 2011 року на суму 1 326,95 грн. та рахунок № 744 від 30.12.201 на оплату на суму 1 326,95 грн.; рахунок № 669 на суму 97,02 грн., рахунок № 732 від 30.12.2011 на суму 97,02 грн., рахунок № 549 від 97,02 грн., рахунок № 603 на суму 155,44 грн.;

- за загальний період з січня 2012 по липень 2012 року сформовано та виставлено: рахунок № 340 щодо оплати експлуатаційних витрат за січень-липень 2012 року на суму 644,90 грн., рахунок № 339 на суму 6 421,97 грн. щодо оплати теплопостачання, акт про використання теплової енергії за січень 2012 року на суму 1 600,00 грн., акт про використання теплової енергії за лютий 2012 року на суму 2 174,99 грн., акт про використання теплової енергії за березень 2012 року на суму 1 186,40 грн., акт про використання теплової енергії за квітень 2012 року на суму 389,51 грн.; акт водопостачання за січень 2012 року на суму 74,02 грн., акт водопостачання за лютий 2012 року на суму 74,02 грн., акт водопостачання за березень 2012 року на суму 74,02 грн., акт водопостачання за квітень 2012 року на суму 74,02 грн., акт водопостачання за травень 2012 року на суму 74,02 грн., акт водопостачання за червень 2012 року на суму 74,02 грн., акт водопостачання за липень 2012 року на суму 74,02 грн.

Як вказував позивач, загальна сума заборгованості відповідача за період з грудня 2011 року по липень 2012 року (тобто за період, коли відповідач фактично знаходився у вказаних приміщеннях) по відшкодуванню експлуатаційних витрат складає: за теплопостачання загалом 7 748,92 грн. (за грудень 2011 -квітень 2012 включно), за водопостачання та каналізацію - 592,13 грн. (за грудень 2011 - липень 2012 включно), за експлуатаційні послуги - 1082,31 грн. (з грудня 2011 року по липень 2012), а загалом 9 423,36 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", цей закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди та Договір про відшкодування спрямовані на отримання відповідачем права на користування нежитловими приміщеннями, що, в свою чергу, породжує його обов'язок сплачувати плату за користування орендованим комунальним майном та відшкодування витрат, що пов'язані з утриманням майна та його експлуатацію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 та пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відносини між сторонами у справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки 03.01.2012 між сторонами було підписано без будь-яких претензій та зауважень та посвідчено печатками обох сторін акт прийняття-передачі майна, згідно якого 31.12.2011 відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт оренди загальною площею 112,17 м2, який розташований за адресою: Київська обл., м. Славутич, Київський кв-л., б.14 БПО "Чернігівський", що знаходиться на балансі КП "ЖКЦ", а отже, с січня 2012 року відповідач припинив користуватися орендованим майном, а отже, з моменту припинення користування відповідачем орендованим майном з січня 2012 року, у відповідача з січня 2012 року припинився і обов'язок сплачувати за послуги водопостачання, водовідведення, теплопостачання та експлуатаційні витрати, що зокрема передбачено і пунктом 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 41-Е від 10.12.2007 , згідно якого нарахування відшкодування витрат балансоутримувача плата за них нараховується по момент фактичної здачі орендованих приміщень орендарем згідно акту приймання - передачі.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом, як особою, на яку покладено процесуальний обов'язок доведення своїх вимог, ні суду першої інстанції під час розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не було надано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту перебування відповідача у орендованих приміщеннях в період з січня 2012 року по липень 2012 року, а тому законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 7 584,98 грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат, водопостачання, водовідведення та теплопостачання, нарахованої позивачем за період з січня по липень 2012 року - відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 1 838,38 грн. за послуги водопостачання, водовідведення, теплопостачання та експлуатаційні витрати за грудень 2011 року.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта - Комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр".

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 11.03.2014 у справі № 911/258/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 911/258/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/258/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв