Ухвала

від 13.02.2014 по справі 2а-3757/10/6/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/45260/11

№ К/9991/45260/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011

у справі № 2а-3757/10/6/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст інвестментс»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011, адміністративний позов СП ТОВ «Іст інвестментс» до ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 року № 0000112301/1.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим просить скасувати ухваленні у справі судові рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.12.2009 ДПІ у м. Ялта проведено перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «НПО ІНФОТЕХ» за період з 01 квітня 2007 року по 31 травня 2009 року, з 06 березня 2008 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складений акт перевірки від 31 грудня 2009 року № 3604/31067903/23-/.

На підставі зазначено акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги № 3022/10/25-0 від 17 лютого 2010 року ДПІ у м. Ялті прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2010 року № 0000112301/1, яким СП ТОВ "Іст Інвестментс" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 118614,00 грн., в тому числі: 79076,00 грн. - основний платіж, 39538,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції , виходив з того, що позивачем в судовому процесі доведена правомірність формування податкового кредиту по операціях з придбання товару у ТОВ «НВО «Інфотех»» та спростовані висновки акту перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, для підтвердження податкового кредиту по операціях з придбання товару у ТОВ «НПО «Інфотех»» позивач під час перевірки надав податкові накладні від 17.04.2007 р. № 1704002, від 10.05.2007 року № 1005001, від 22.05.2007 року № 2205001, від 06.03.2008 року № 0603005, від 19.03.2008 р. № 1903003, від 27.03.2008 р. № 2703002, в яких зазначені всі реквізити, встановлені як обов`язкові для податкової накладної підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР); платіжні доручення № 800 від 17 квітня 2007 року, № 1040 від 10 травня 2007 року, № 1160 від 22.05.2007 року, № 498 від 06.03.2008 р., № 628 від 19.03.2008 року, № 699 від 27.03.2008 року; рахунки - фактури № 1-1104-001 від 11 квітня 2007 року, № 1-0405-001 від 04.05.2007 р., № 1-2105-001 від 21.05.2007 року, № 2902-01К від 29 лютого 2008 року, № 1703-01К від 17 березня 2008 року, № 1203-02К від 12.03.2008 року; довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат; акти приймання виконаних підрядних робіт за травень, червень 2007 року, березень, квітень 2008 року.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що у свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, що вчиняють відповідні дії, які свідчать про намір продати та придбати товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним та кількісним характеристикам.

Без наявності хоча б одного з обов'язкових учасників операції з продажу товару (послуги) чи самого товару (послуги), визначених як об'єкт продажу, господарська операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів у податковому обліку попри документальне оформлення господарської операції.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підставі досліджених в судовому процесі доказів, оцінка яких відповідає вимогам ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що операції позивача з ТОВ «НВО «Інфотех»» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються н вказаних операцій. необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні

Оцінюючи податкові накладні, виписані ТОВ «НВО «Інфотех»» на поставку товару позивачу, судами попередніх інстанцій встановлено, що будь-які порушення вимог закону щодо їх оформлення (як стосовно змісту, так і форми) відсутні.

При цьому судом обґрунтовано не взяті до уваги посилання ДПІ у м. Ялта на невідповідність вказаного в податкових накладних місцезнаходження ТОВ «НВО «Інфотех»» фатичним обставинам справи через відсутність останнього за юридичною адресою, оскільки відсутність постачальника за місцезнаходженням, відомості щодо якого внесені до Єдиного державного реєстру, не є підставою для оцінки податкової накладної як недійсної при відсутності фактичних даних, які б спростовували зафіксовану податковою накладною операцію з поставки.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош