Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-866/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/34737/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві та заяву прокурора Полтавської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2010

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011

у справі № 2а-866/10/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Газвидобування»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Полтаві

за участю прокурора Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001232305/0 від 17.12.2009 та № 0001232305/1 від 26.02.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року на 455381,47 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 змінено постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 в частині підстав задоволення позову про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення № 0001232305/1 від 26.02.2010. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, до якої приєднався прокурор Полтавської області, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга та заява про приєднання до касаційної скарги не підлягають задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за податковими деклараціями за грудень 2007 року та січень 2009 року на загальну суму 458930,40 грн. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0001232305/0 від 17.12.2009 та № 0001232305/1 від 26.02.2010, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 11.12.2009 № 3432/23-2/31354329. Згідно з цим актом позивач порушив норми пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) внаслідок завищення задекларованих за грудень 2007 року та січень 2009 року сум бюджетного відшкодування на загальну суму 458930,40 грн., що відповідає сумі ПДВ, включеній до податкового кредиту за податковими накладними, виданими ДП «Сміт Юкрейн» та ТОВ «Торгова трубна компанія» на поставку товару (труби обсадні). За висновком податкового органу позивач не має права на бюджетне відшкодування з цій сумі, оскільки постачальник ДП «Сміт Юкрейн»(у якого у листопаді 2007 року позивач придбав труби обсадні вартістю 97539,18 грн. (у т.ч ПДВ - 16256,53 грн.) - ТОВ «Волгабурмаш-Україна» (поставив бурові долота на суму 76245,60 грн., в т.ч. ПДВ - 12707,60 грн.) є імпортером; не підтверджена надмірна сплата ПДВ по ланцюгу постачальників в сумі 3548,93 грн. Крім того, в грудні 2008 року позивач придбав у ТОВ «Торгова трубна компанія» труби обсадні на загальну суму 2732288,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 486125,08 грн.). В свою чергу, ТОВ «Торгова трубна компанія» отримала вищевказаний товар у ТОВ «КП Аккад», а останній отримав його від ПП «Дар», якого було ліквідовано згідно із рішенням господарського суду у справі про банкрутство від 25.09.2009.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого та юридично правильного висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит за операціями з придбання товарів у постачальників - ДП «Сміт Юкрейн» та ТОВ «Торгова трубна компанія» відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а бюджетне відшкодування - відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Будь-яких доводів на спростування факту поставки позивачу товару (труби обсадні), суми ПДВ в ціні придбання якого позивач сплатив та включив до податкового кредиту, ДПІ не наводить. Придбаний позивачем товар відповідає цілям його господарської діяльності. Податковим органом ані в акті перевірки, ані під час судового засідання, не було вказано, в чому саме полягало порушення позивачем вказаних норм Закону № 168/97-ВР.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а отже підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві та заяву прокурора Полтавської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписН.Є. Блажівська підписМ.В. Сірош