Постанова

від 05.03.2014 по справі 29/193

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 29/193

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. (повний текст підписано - 16.12.2013р.)

у справі №29/193 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про зобов'язання укласти договір та передати природний газ, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555 куб. м.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про зобов'язання укласти договір та передати природний газ, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555 куб. м.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо виконання зобов'язань, передбачених законодавством України, шляхом укладання з НАК «Нафтогаз України» договору купівлі-продажу (поставки) природного газу власного видобутку з ресурсу 2008 року для забезпечення потреб населення .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2008 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2013 р. у справі № 29/193 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано правомірністю у діях відповідача щодо відмови в акцепті оферти позивача щодо укладення вищезазначеного договору поставки природного газу, з огляду на відсутність у даному договорі істотної умови - ціни договору, що встановлюється постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, яка в свою чергу була скасована під час провадження справи у адміністративному судочинству. З огляду на відсутність договірних відносин між сторонами місцевий господарський суд також відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача передати видобутий газ.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2013 року у справі № 29/193 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року по апеляційній скарзі порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 19.02.2014 року.

В судовому засіданні 19.02.2014р. оголошено перерву до 05.03.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р., враховуючи перебування судді Гончарова С.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2013 року у справі № 29/193 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги також підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 25 травня 1998 р. N 747 (далі - Постанова № 747) було утворено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" у формі відкритого акціонерного товариства.

Відповідно до Додатку 2 (Перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України") до Постанови № 747 до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) було передано 50 % акцій + 1 акція Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", далі - відповідач).

Згідно з п. п. 5.1. та 5.2. Статуту позивача засновником Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є держава в особі Кабінету Міністрів України, в свою чергу, акціонерами Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є держава в особі Міністерства палива та енергетики України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію майна Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", визначених для продажу згідно з прийнятим рішенням про приватизацію її майна.

21.03.2008 р. листом № 6/1-455-1198 позивач надіслав на адресу відповідача проект договору поставки природного газу обсягом 432 011 555,00 куб.м., видобутого у січні та лютому 2008 р. за ціною, яка була визначена позивачем відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік", в розмірі 272,6 грн. за 1 000 куб.м., без урахування ПДВ.

Проте, відповідачем зазначений договір підписаний не був, оскільки, відповідно до тверджень відповідача, викладених у відзиві, останній у лютому 2008 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування постанов, зокрема постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік", який було прийнято судом до розгляду та порушено провадження у справі № 8/137. Враховуючи дану обставину, відповідач вважає, що до набрання рішенням у справі № 8/137 законної сили, спір у даній справі вирішеним бути не може, оскільки в силу ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" постачання природного газу для забезпечення потреб населення підлягає здійсненню за ціною, встановленою НКРЕ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Положеннями абз. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України та ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України, згідно пункту 3 якої укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Зокрема, частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює реалізацію природного газу для задоволення потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 року "Про забезпечення споживачів природним газом".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 25.07.2012 р. позивач визначений гарантованим постачальником природного газу для підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим для сторін у справі.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Позивач у своїй позовні заяві зазначає про те, що відповідачем в порушення вищезазначених норм чинного законодавства не було укладено з позивачем договору поставки (купівлі - продажу) природного газу для потреб населення, проте дані твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України, зокрема постанови від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 р. у справі №8/137 у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 р. у справі № 8/137 було скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення адміністративного позову повністю, визнано протиправними та скасовано з дати прийняття, зокрема, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2010 р. касаційна скарга Національної комісії регулювання електроенергетики України була залишена без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. - без змін.

Таким чином за результатами розгляду зазначеної вище справи у адміністративному порядку постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. №155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік", на підставі якої визначена ціна газу на 2008 рік для відповідача, була скасована з моменту її прийняття.

Оскільки ціна у договорі про купівлю-продаж природного газу знаходиться у беззаперечній залежності від зазначеного вище нормативно-правового акту, який було скасовано у судовому порядку, колегія суддів погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду про можливість вважати ціну запропоновану позивачем у проекту договору поставки природного газу обсягом 432 011 555,00 куб.м., видобутого у січні та лютому 2008 р. - не визначеною (законодавчо не підтвердженою).

В подальшому Національною комісією регулювання електроенергетики України не приймалось інших постанов про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо не акцептування оферти позивача щодо укладення вищезазначеного договору поставки природного газу за відсутності істотної умови - ціни договору.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача передати позивачу природний газ власного видобутку, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555,00 куб. м. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як було вище встановлено, між позивачем та відповідачем не було укладено договору поставки природного газу, видобутого відповідачем у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555,00 куб. м., а отже договірні стосунки між сторонами у спірному періоді були відсутні.

Таким чином місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача передати позивачу природний газ власного видобутку, видобутий у січні та лютому 2008 р., у обсязі 432 011 555,00 куб. м.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта (позивача).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтогаз України» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Київ від 11.12.2013 року по справі № 29/193 залишити без змін.

Матеріали справи № 29/193 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Л.В. Чорна