Постанова

від 08.04.2014 по справі 29/193

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 29/193 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Воліка І.М., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. у справі№ 29/193 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" прозобов'язання укласти договір та передати природний газ, видобутий у січні та лютому 2008 року, в обсязі 432 011 555 куб.м, за участю представників: від позивача Громніцький Ю.П. від відповідача Дяків Г.М. від третьої особиБєлячкова О.В. ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ВАТ "Укрнафта") про: зобов'язання відповідача укласти договір поставки природного газу для потреб населення, видобутого у січні та лютому 2008 року, у редакції, поданій позивачем для підписання листом від 20.03.2008 р. № 6/1-455-1198; зобов'язання відповідача передати природний газ власного видобутку, видобутий у січні та лютому 2008 року, в обсязі 432 011 555 куб.м.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. у справі № 29/193 (суддя Нечай О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. (колегія суддів у складі: Тищенко О.В. - головуючого, Іоннікової І.А., Чорної Л.В.) рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. у справі № 29/193 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. у справі № 29/193, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Кролевець О.А. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.04.2014 р. о 10 год. 45 хв.

У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Вищого господарського суду України 07.04.2014 р. від ВАТ "Укрнафта", відповідач проти касаційної скарги заперечує та просить суд касаційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Заслухавши представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 25.05.1998 р. № 747 було утворено НАК "Нафтогаз України" у формі відкритого акціонерного товариства.

Відповідно до Додатку 2 до зазначеної постанови (Перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду НАК "Нафтогаз України") до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" було передано 50% акцій + 1 акція ВАТ "Укрнафта" (перейменоване у ПАТ "Укрнафта").

Згідно з п.п. 5.1 та 5.2 Статуту позивача засновником НАК "Нафтогаз України" є держава в особі Кабінету Міністрів України, у свою чергу, акціонерами НАК "Нафтогаз України" є держава в особі Міністерства палива та енергетики України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію майна НАК "Нафтогаз України" та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій НАК "Нафтогаз України", визначених для продажу згідно з прийнятим рішенням про приватизацію її майна.

21.03.2008 р. листом № 6/1-455-1198 позивач надіслав на адресу відповідача проект договору поставки природного газу обсягом 432 011 555 куб.м, видобутого у січні та лютому 2008 року за ціною, яка була визначена позивачем відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ)) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік", в розмірі 272,6 грн. за 1 000 куб.м, без урахування ПДВ. Проте, відповідачем зазначений договір підписаний не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено ст. 179 ГК України, згідно з ч. 3 якої укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

З урахуванням викладеного, а також положень ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом", господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим для сторін у справі.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України, зокрема, постанови від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ)) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2008 р. у справі № 8/137 у задоволенні адміністративного позову ВАТ "Укрнафта" було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2008 р. у справі № 8/137 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення адміністративного позову повністю; визнано протиправними та скасовано з дати прийняття, зокрема, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ)) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2010 р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 р. у справі № 8/137 залишено без змін.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами розгляду зазначеної справи № 8/137 в адміністративному порядку постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.01.2008 р. № 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ)) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік", на підставі якої визначена ціна на природний газ на 2008 рік для відповідача, була скасована з моменту її прийняття.

За таких обставин, врахувавши, що ціна у договорі поставки природного газу знаходиться у беззаперечній залежності від зазначеного вище нормативно-правового акта, який скасовано у судовому порядку, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав вважати ціну, запропоновану позивачем у проекті договору поставки природного газу обсягом 432 011 555 куб.м, видобутого у січні та лютому 2008 року, не визначеною (законодавчо не підтвердженою).

Водночас, судами встановлено, що у подальшому Національною комісією регулювання електроенергетики України не приймалось інших постанов про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ)) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік.

З урахуванням викладеного, колегією суддів Вищого господарського суду України визнаються вірними висновки судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача щодо неакцептування ним оферти позивача щодо укладення договору поставки природного газу за відсутності істотної умови - ціни договору.

Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, встановивши, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору поставки природного газу, видобутого відповідачем у січні та лютому 2008 року, в обсязі 432 011 555 куб.м, а отже договірні стосунки між сторонами у спірному періоді були відсутні, правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача передати позивачу природний газ власного видобутку, видобутий у січні та лютому 2008 року, в обсязі 432 011 555 куб.м.

Щодо викладених у заяві про зміну правових підстав позову тверджень позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 10, 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком окремих положень, щодо яких цим розділом передбачені інші строки набрання чинності.

Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" набрав чинності 24.07.2010 р. У даному Законі відсутні норми щодо поширення його дії на ресурси природного газу, які видобуті у попередні періоди, тобто до надбання ним чинності.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що дія вищезазначеного Закону не поширюється на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем з приводу обов'язкової реалізації природного газу, видобутого у січні та лютому 2008 року.

З огляду на викладене, на підставі встановлених обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та правомірно відмовив у позові.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. у справі № 29/193 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

О.А. Кролевець