Постанова

від 12.03.2014 по справі 902/1138/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 902/1138/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Філіпова Т.Л.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватно-орендного підприємства "Поліс" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.10.13 р.

у справі № 902/1138/13 (суддя Грабик В.В. )

позивач В.о. прокурора Оратівського району в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації

відповідач Приватне орендне підприємство "Поліс"

про визнання недійсним договору оренди №9 від 21.01.2010р., повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

прокурора - Гіліс І.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13 січня 2014 року у справі №902/1138/13 у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Гудак А.В. .

Розпорядженням в.о. Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2014 року у справі №902/1138/13 у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Гудак А.В., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Сініцина Л.М. .

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.10.2013р. у справі №902/1138/13 ( суддя Грабик В.В.) частково задоволено позов в.о. прокурора Оратівського району в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації до приватного-орендного підприємства "Поліс" про визнання недійсним договору оренди №9 від 21.01.2010р., повернення земельної ділянки.

Визнано недійсним договір оренди №9 від 21.01.2010р. земельної ділянки №44 загальною площею 3,9345 га, кадастровий номер 0523186300:07:003:0303, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією та приватно-орендним підприємством "Поліс" та зобов'язано приватно-орендне підприємство "Поліс" повернути земельну ділянку №44 загальною площею 3,9345 га Оратівській районній державній адміністрації.

В задоволенні позову в частині повернення земельної ділянки № 44 загальною площею 3,9345 га в розпорядження Оратівській районній державній адміністрації відмовлено.

Стягнуто з приватно-орендного підприємства "Поліс" в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2867,50 грн..

Частково задовольняючи позов та застосовуючи положення ст.122 Земельного кодексу України, ст.216ч.1 Цивільного кодексу України, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" , ст.15ч.2, 1ст.17ч.1 , ст.18, ст.19 ч.1 Закону України "Про оренду землі" , місцевий господарський суд вказав, що відповідно до змісту розпорядження Оратівської РДА №372 від 19.10.2009р. земельна ділянка передавалася в оренду строком на один рік, а не на п'ять років, як зазначено в договорі оренди. Таким чином, судом встановлена відсутність згоди орендодавця на передачу земельної ділянки орендарю на строк, який вказано в договорі оренди, що є порушенням вимог ст.19 Закону України "Про оренду землі" та порушенням прав позивача в галузі земельних відносин,а зазначена в позові земельна ділянка не передавалася орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі, що є порушенням вимог ст.17ч.1 Закону України "Про оренду землі".

Отже, зазначені вище порушення чинного законодавства, які мали місце при укладенні договору оренди земельної ділянки, відповідно до ст.15ч.2 Закону України "Про оренду землі" є підставами для визнання недійсним оспорюваного договору.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині повернення земельної ділянки в розпорядження Оратівської РДА ,місцевий суд зазначив, що а ні відповідач, а ні суд, за відсутності передбачених чинним законодавством повноважень, не вправі встановлювати режим використання вказаної земельної ділянки та передавати її саме в розпорядження Оратівській РДА.

Не погодившись з постановленим рішенням, приватно - орендне підприємство "Поліс" звернулося до суду з апеляційною скаргою якій вказує, що вважає вищевказане рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з наступного.

На підтвердження своїх доводів скаржник посилається, зокрема, на ст.2 ГПК України, згідно якої прокурор, який звернувся до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Наголошує, що в описовій частині судом зазначено, що на виконання вимог ухвали суду від 09.08.2013р. прокурором надано розширене обґрунтування фактам порушення інтересів держави, щодо неправомірного розпорядження земельною ділянкою неуповноваженою на те особою та позбавлення держави можливості розпоряджатися в своїх інтересах даною земельною ділянкою. Однак, на думку скаржника, вказаний вище висновок місцевого суду не є об`єктивним, так як прокурор на виконання вищевказаної ухвали суду не обґрунтував, яка саме шкода завдана державі і в чому вона полягає.

Зазначає, що згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладається "представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом". Акцентує увагу апеляційної інстанції, що відповідач, будучи приватним підприємством, сплачує великі податки державі та надає робочі місця найманим працівникам, тому відповідач діє в інтересах держави, а дії в.о. прокурора та Оратівської районної державної адміністрації, спрямовані на скасування договору оренди землі, навпаки, приведуть до ненадходження податків та скорочення робочих місць, що, в свою чергу, не відповідає інтересам держави. Разом з тим, доводить до відома, що лише у 2012 році ПОП "Поліс" сплачено орендної плати за невитребувані земельні частки (паї) 23422, 61 грн., а на даний час в ПОП "Поліс" працює 9 працівників.

Крім того, наголошує, що в позовній заяві в.о. прокурора Оратівського району не вказано ціну позову. Здійснює посилання на п.2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. відповідно до якого, одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач, і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України. Однак, в порушення вищевказаних вимог господарський суд Вінницької області не повернув позовну заяву в.о. прокурора Оратівського району.

Скаржник вказує, що з позовної заяви в.о. прокурора Оратівського району вбачається, останній оспорює договір оренди від 21.01.2010р., при цьому, позовна заява направлена до суду 26.07.2013р. Наголошує, що прокурором без поважних причин пропущено строк позовної давності, яка встановлюється тривалістю у три роки, а тому, на думку відповідача, дана обставина є підставою для відмови в позові.

Зазначає, що в описовій частині рішення суд першої інстанції, здійснюючи посилання на постанову Верховного Суду України від 20.08.2013р., прийшов до невірного переконання на рахунок обрахування перебігу позовної давності з моменту, коли орган прокуратури дізнався про наявність порушеного права, оскільки в справі, яку розглядав Верховний Суд України, прокурор та позивачі не були сторонами оспорюваних угод та були позбавлені права під час судового розгляду перевірити повноваження осіб, які укладали правочини, а в даній господарській справі прокурор та позивач є сторонами оспорюваної угоди.

Просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові в.о. прокурора Оратівського району в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації до приватного-орендного підприємства "Поліс".

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим та прийняте у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга ПОП "Поліс" є безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення.

Зазначає, що твердження скаржника на рахунок необ`єктивності висновку місцевого суду про обґрунтування прокурором порушень інтересів держави та шкоди, заподіяної державі, є неправильним та безпідставним, оскільки прокурором на виконання вимог ухвали господарського суду Вінницької області від 09.08.2013р. було надано розширене обґрунтування даним фактам та чітко зазначено, у чому саме полягає порушення інтересів держави оспорюваним договором. Доводить до відома, що так як спірний договір укладений строком не на 1 рік, як зазначено в розпорядженні голови Оратівської районної державної адміністрації, а строком на 5 років, що приводить до неправомірного розпорядження земельною ділянкою неуповноваженою на те особою та позбавляє державу в особі уповноваженого органу можливості розпоряджатися в інтересах держави даною земельною ділянкою. Крім того, наголошує, що зазначений вище договір укладений з численними порушеннями норм чинного законодавства, а саме, з порушенням вимог ст.ст.15, 17 Закону України "Про оренду землі". Разом з тим, акцентує увагу апеляційної інстанції, що вказане вище підтверджується висновками про проведену перевірку дотримання земельного законодавства, які складені Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області від 10.01.2013р. та від 17.05.2013р.

Вказує, що посилання відповідача на те, що позовна заява підлягала поверненню господарським судом Вінницької області, у зв'язку із незазначенням у ній ціни позову або вартості спірного майна є безпідставними, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.54 ГПК України ціна позову зазначається тоді, коли позов підлягає грошовій оцінці (позови про стягнення коштів, про витребування майна та ін.), або якщо наявні суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Наголошує, що висновки відповідача щодо пропуску в.о. прокурора строку позовної давності при поданні позовної заяви є хибними, так як про порушення норм чинного законодавства при укладанні договору оренди земельної ділянки №9 від 21.01.2010р. прокурору Оратівського району стало відомо тільки після проведення в Оратівській районній державній адміністрації перевірки 14.11.2012р., щодо дотримання вимог земельного законодавства, а позивачу - лише після заявлення прокурором позову до суду, оскільки договір підписувався неуповноваженою на те особою, яка не мала права підпису. Крім того, посилається на ст.18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладення договору), відповідно до якої договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а тому, враховуючи, що державна реєстрація спірного договору відбулася 27.10.2010р., то і строк позовної давності пропущено не було.

Зазначає, що твердження відповідача щодо безпідставного посилання місцевого господарського суду на постанову Верховного Суду України від 20.08.2013р., є надуманими, оскільки, в даному випадку, позивач хоч і є стороною угоди, проте у зв`язку із тим, що договір підписано неуповноваженою на те особою, йому не було відомо про зазначені у позовній заяві порушені права.

Просить залишити рішення господарського суду Вінницької області в справі № 902/1138/13 без змін, а апеляційну скаргу приватно-орендного підприємства "Поліс" без задоволення.

На підтвердження доводів, викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, від прокурора Оратівського району 18.02.2014р. надійшли додаткові докази у справі, які судом беруться до уваги відповідно до ст.101 ГПК України.

В судове засідання позивач, відповідач не з'явились, про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені належним чином та заздалегідь, про що свідчать повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення ухвал Рівненського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року про відкладення судового розгляду на 12 березня 2014 року . (а.с. 151, 153 ).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність апелянта та відповідача.

В судовому засіданні прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві. Просив залишити рішення господарського суду Вінницької області в справі № 902/1138/13 без змін, а апеляційну скаргу приватно-орендного підприємства "Поліс" без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення , судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватно - орендного підприємства "Поліс" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Оратівської РДА Вінницької області № 372 від 19.10.2009р., окрім іншого, надано в оренду ПОП "Поліс" с. Мервин землі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок Чагівської сільської ради за межами с. Мервин загальною площею 53,5579га, в тому числі: ділянки № 27 - 2,4984 га, № 47 - 3,7009 га, № 48 - 3,4675 га, № 245 - 2,0812 га, № 261 -2,0811 га, № 107/1 - 1,1620 га, № 107/2 - 1,3399 га, № 211 - 1,8856 га, № 76 - 2,5183 га, №143 - 2,4983 га, №238 - 2,0811 га, № 132/1 - 0,8134 га, №132/2 - 1,6877 га, № 153/1 - 1,6578 га, № 153/2 - 0,5686 га, № 306 - 2,1476 га, № 221 - 2,0006 га, №44 - 3,9345 га, № 39 - 2,5019 га, №14 - 2,4983 га, № 231/1 - 1,1360 га, №231/2 - 0,9452 га, № 93 - 2,4984 га, № 233 - 2,0811 га, № 326 - 1,8863 га, №330 - 1,8862 га терміном на 1 рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.1); встановлено орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі становить 343,02 грн. за 1 га в рік (п.2) (а.с.12).

Розпорядженням Оратівської РДА Вінницької області № 457 від 21.12.2009 р. внесено зміни в п.1 розпорядження голови Оратівської РДА від 19 жовтня 2009 року № 372 , а саме - вилучено земельні ділянки №107/1 - 1,3399 га, №107/2 - 1, 1620 га (п.1); в зв'язку з вилученням земельних ділянок загальну площу переданих в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) читати як " 51,056 га" (п.2 (а.с. 13).

21 січня 2010 року між Оратівською РДА в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_3 з одного боку та ПОП "Поліс" в особі директора Поліщука Олександра Васильовича. було укладено договір оренди землі № 9. Договором передбачено наступне: орендодавець надає, а орендар приймає на основі розпорядження голови Оратівської РДА № 372 від 19 жовтня 2009р., № 457 від 21 грудня 2010 року в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чагівської сільської ради за межами с. Мервин Оратівського району Вінницької області (п.1.); в оренду передається земельна ділянка № 44 загальною площею 3,9345 га (п.2.); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 28 695 гривень (п.5); договір укладено на 5 (п'ять) років(п.8); орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 342 грн. за 1га в рік (п.9.); земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (п.15); цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід'ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт приймання-передачі об'єкта оренди (п.43). Договір підписаний та скріплений печатками сторін. Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2010р. за № 041001700787 (а.с.15-17).

З кадастрового плану вбачається, земельна ділянка № 44 площею 3,9345 га, яка розташована на території Чагівської сільської ради (с.Мервин) Оратівського району Вінницької області має кадастровий номер 0523186300:07:003:0303.Кадастровий план містить план-схему земельної ділянки (а.с.18).

Актом від 2010р. встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 3,9345 га, в акті міститься план-схема земельної ділянки ( а.с.19).

Слід зазначити, вказані у договорі відомості про об`єкт оренди відповідають даним витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.01.2014р. №НВ-0501504812014, де, зокрема, у графі "інформація про власників (користувачів) земельної ділянки" значиться Оратівська РДА (позивач у даній справі).

31.01.2013р. за вх. № 65/108вх-в до прокуратури Оратівського району на вих.№67/834 вих-12 від 12.12.2012р. надійшов лист Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області,у якому зазначено , що відповідно до розпоряджень голови Оратівської РДА № 372 від 19.10.2009р. та № 457 від 21.12.2009р. між Оратівською РДА та ПОП "Поліс" 21.01.2010р. укладено 16 договорів оренди землі, які пройшли державну реєстрацію у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК". Перевіркою договорів встановлено, що ОСОБА_3, яка вказана в договорах представником Оратівської РДА на момент їх укладення головою РДА не була, на цю посаду була призначена лише в липні 2010р.. Відсутні акти прийому-передачі земельних ділянок (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Президента України від 02.07.2010р. №967/2010-рп (а.с. 188) за розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області №28-к від 06.07.2010р. ОСОБА_3 приступила до виконання обов'язків голови Оратівської районної державної адміністрації з 6 липня 2010 року (а.с.14).

Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області у своєму листі від 17.05.2013р. №10-02/1474/13, адресованої ст. слідчому СВ Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанту міліції Фурману Ю.Ю. зазначає, що договори оренди землі укладені терміном на 5 років, що суперечить п. 1 розпорядження Оратівської РДА № 372 від 19.10.2009 року, в якому термін оренди встановлено 1 рік, тобто договори оренди землі укладені з порушенням вимог чинного законодавства (а.с.10-11).

З листа Чагівської сільської ради № 280 від 25.07.2013р. вбачається, що земельні ділянки не витребуваних часток (паїв) загальною площею 37,7782 га, які згідно з договорами укладеними 21.01.2010 між Оратівською РДА та ПОП "Поліс" с. Мервин на даний час дійсно використовуються ПОП "Поліс" (а.с.21).

Прокуратурою Оратівського району за дорученням прокурора Вінницької області було здійснено перевірку додержання вимог земельного законодавства Оратівською районною державною адміністрацією та при проведенні перевірки умов договору № 9 від 21.01.2010р. виявлені численні порушення вимог чинного законодавства. А саме:

- договір оренди земельної ділянки укладений терміном на 5 років, що суперечить п.1 розпорядженню Оратівської РДА №372 від 19.10.2009р..

-договір між ПОП "Поліс" та Оратівською РДА в особі голови адміністрації ОСОБА_3 укладено 21.01.2010 року, в той час, як ОСОБА_3 призначена на посаду голови районної державної адміністрації лише в липні 2010 року та не була уповноваженою особою для підписання даного договору.

-в п.1 договору невірно зазначена дата розпорядження № 457, в п.2 не зазначено вид угідь, в актах визначення меж земельної ділянки відсутні дати проведення робіт та номери земельних ділянок, до договору не додана план-схема земельної ділянки та акт приймання - передачі об'єкта оренди .

Наведене свідчить, що договір не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним та скасуванню, у зв'язку з тим, що подальше користування зазначеною земельною ділянкою завдає істотної шкоди державі. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду з позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне врахувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. ст.13, 14 Конституції України, ст. ст.167, 170, 324, 374 Цивільного кодексу України, ст. ст.2, 8, 148, Господарського кодексу України, ст. ст.80, 84, 122, 124 Земельного кодексу України, ст. ст.3, 4 Закону України "Про оренду землі" земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Своїм розпорядженням від 19.10.2009р. № 372 Оратівська райдержадміністрація розпорядилася надати в оренду приварно-орендному підприємству "Поліс", с. Мервин землі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Чагівської сільської ради за межами с. Мервин, в тому числі № 44, загальною площею 3,9345 га, терміном на 1 рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що відповідає нормам ч.3 ст.122, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції, чинній на момент прийняття вказаного розпорядження.

Судом встановлено, що на підставі зазначеного вище розпорядження та розпорядження від 21.12.2009р. № 457, яким Оратівською РДА внесено зміни до розпорядження № 372 від 19.10.2009р. в частині загальної площі переданих в оренду земельних ділянок, сторонами у справі було укладено спірний договір оренди землі від 21.01.2010р. № 9.

Вказаний договір зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 27.10.2010р. за № 041001700787. З урахуванням даної обставини, у відповідності зі ст.18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону, що діяла на момент реєстрації) Договір № 9 від 21.01.2010р. є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже й є оспорюваним.

Законом України "Про оренду землі" (в редакції Закону, що діяла на момент укладення спірного Договору), передбачено, що: орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст.6); відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону (ст.15 ч.2);передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст.17 ч.1); строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ст.19 ч.1).

Із змісту договору оренди землі № 9 від 21.01.2010р. вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження голови Оратівської райдержадміністрації № 372 від 19.10.2009р., № 457 від 21.12.2009р. в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення № 44 загальною площею 3,9345 га, яка знаходиться на території Чагівської сільської ради за межами с. Мервин, Оратівського р-н., Вінницької області строком на 5 років. Проте, згідно розпорядження Оратівської райдержадміністрації № 372 від 19.10.2009р. земельна ділянка № 44 надавалась в оренду ПОП "Поліс" терміном на 1 рік.

Крім того, у договорі оренди землі № 9 від 21.01.2010р. зазначено, що договір укладає орендодавець, Оратівська районна державна адміністрація, в особі голови ОСОБА_3 Проте, в матеріалах даної справи міститься розпорядження Оратівської райдержадміністрації № 28-к від 06.07.2010р., з якого вбачається, що розпорядженням Президента України від 02.07.2010р. №967/2010-рп "Про призначення ОСОБА_3 головою Оратівської райдержадміністрації Вінницької області", остання приступила до виконання обов`язків голови Оратівської райдержадміністрації з 06.07.2010р.

Слід зазначити, Оратівська райдержадміністрація заперечує факт підписання спірного договору ОСОБА_3.

Із постанови прокурора Оратівського району від 27.09.2013р. про скасування постанови про закриття кримінального провадження (в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42013010250000003), пояснень, у даному провадженні, свідка ОСОБА_6 від 31.01.2013р., який згідно розпорядження Оратівської РДА від 24.10.2008р. № 64-к був першим заступником голови райдержадміністрації, постанови ст. слідчого СВ Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області від 31.10.2013р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013010250000003 (згідно ст.101 ГПК України береться до уваги), вбачається, що підпис у спірному договорі оренди земельної ділянки від 21.01.2010р. від орендодавця поставлено першим заступником голови Оратівської РДА ОСОБА_6, який цю посаду займав як станом на 21.01.2010р. (дата договору), так і станом на 27.10.2010р. (дата реєстрації договору).

Факт підписання договору першим заступником Оратівської РДА ОСОБА_6 сторонами не спростовано.

Одночасно слід зазначити, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що перший заступник голови Оратівської РДА був уповноважений головою райдержадміністрації на укладання спірного договору, так само, відсутні й докази на підтвердження того, що на момент укладення договору голова Оратівської РДА була відсутньою, з огляду на норми п.2 ч.1, 3 ст.39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту наступного схвалення договору оренди землі від 21.01.2010р. (ст..241 ЦК України).

Таким чином, вказаний договір з боку орендодавця укладено неуповноваженою особою.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" підставою для визнання недійсним договору відповідно до закону є, зокрема, порушення ст.19 цього Закону, яка передбачає визначення строку дії договору оренди землі за згодою сторін.

З огляду на те, що розпорядженням голови Оратівської райдержадміністрації від 19.10.2009р. № 372, на підставі якого укладено спірний договір оренди землі від 21.01.2010р. № 9, визначено строк його дії один рік, однак особою, яка не мала на те повноважень, договір укладено строком на 5 років, судова колегія дійшла висновку, що договір укладено з порушенням приписів ст.19 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, оспорений договір оренди слід визнати недійсним.

Посилання прокурора на порушення при укладенні договору ст.17 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з відсутністю акта приймання - передачі об`єкта оренди, як на підставу визнання спірного договору недійсним, колегія суддів відхиляє. При цьому колегія суддів виходить з юридичної оцінки наявного у матеріалах справи акту визначення меж земельної ділянки (паю) в натурі, підписаного сторонами договору у 2010 р. та листа Чагівської сільської ради від 25.07.2013 р. №280, які підтверджують ту обставину, що приймання-передавання орендованої земельної ділянки між орендодавцем та орендарем відбулось.

Інші підстави визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зазначені прокурором у позовній заяві, спростовуються поданими у справі доказами, а відтак відхиляються колегією суддів як такі, що юридичного значення не мають.

Щодо позовної вимоги про повернення відповідачем орендованої земельної ділянки у розпорядження позивача, слід зазначити таке.

Орендована земельна ділянка не може перебувати у володінні та користуванні відповідача, оскільки договір оренди від 21.01.2010р. № 9, на підставі якого він набув таке право, визнано недійсним.

Відтак, судова колегія, керуючись ч.1 ст.216 ЦК України, дійшла висновку, що орендовану відповідачем згідно договору від 21.01.2010р. № 9 земельну ділянку слід повернути позивачу.

Таким чином, позов прокурора в інтересах держави, яка згідно Конституції України, забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, зокрема, й права власності невитребуваних земельних паїв, в частині повернення орендарем (відповідачем у даній справі) земельної ділянки орендодавцю (позивачу у справі), підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, висновок місцевого господарського суду щодо визнання недійсним договору оренди землі № 9 від 21.01.2010р., оскільки останній укладений з порушенням норм чинного законодавства, та спонукання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку, отриману за недійсним договором, є цілком правомірним, таким, що відповідає обставинам справи.

Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у поверненні орендованої земельної ділянки Оратівській райдержадміністрації у розпорядження, з огляду на те, що повноваження щодо розпорядження земельними ділянками визначаються законом.

Разом з тим. колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися із доводами скаржника про пропуск прокурором строку позовної давності при зверненні до суду, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, за приписами підпункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи датою державної реєстрації спірного договору є " 27" жовтня 2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 041001700787. Таким чином, згідно ст.210 ЦК України правочин вчинено 27.10.2010р., а позовна заява прокурора зареєстрована місцевим господарським судом 09.08.2013р. за вх.№1171/13, що вбачається зі штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Відповідно, 09.08.2013р. прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди від 21.01.2010р., про повернення об`єкта оренди у межах 3-річного строку позовної давності, тобто з дотриманням норм ст. ст.257, 261 ЦК України.

Також, відповідач в апеляційній скарзі вказує про незазначення прокурором у позовній заяві ціни позову, з якого обчислюється судовий збір, та про процесуальне порушення суду першої інстанції, оскільки, на його думку, позовна заява прокурора підлягала поверненню без розгляду.

Судова колегія не бере до уваги доводи вищезазначені доводи скаржника, оскільки дана позиція спростовується нормами чинного законодавства.

Так, відповідно до п.3 ч.2 ст.54 ГПК України ціна позову зазначається у разі, якщо позов підлягає грошовій оцінці або якщо наявні суми договору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів), тоді як прокурором заявлено позов про визнання недійсним договору та повернення орендованої земельної ділянки.

Крім того, вирішивши спір по суті, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 2867, 50 грн., у зв`язку із задоволенням позовної вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору) та вимоги майнового характеру (про повернення земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої згідно договору складає 28695, 00грн.).

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року у справі № 902/1138/13.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв"язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року у справі № 902/1138/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватно - орендного підприємства "Поліс" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Сініцина Л.М.