КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2014 р. Справа№ 910/13355/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Мартюк А.І.
Отрюха Б.В.
при секретарі судового засідання: Гордовій Г.Л.
за участю представників:
від позивача: Оржехівська С.І., представник за довіреністю №б/н від 19.01.2014р.;
Лимар О.А., представник за довіреністю №б/н від 14.01.2014р.;
Кульчитський О.В., керівник, Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №12-1795 від 06.08.2013р.;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-4"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. (підписано - 24.12.2013р.)
у справі №910/13355/13 (головуючий суддя: Цюкало Ю.В., судді: Котков О.В., Привалов А.І.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр АЗС Сервіс»
про визнання договору оренди нікчемним
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр АЗС Сервіс» (надалі - відповідач) про визнання договору № 30 від 02.08.1999р. нікчемним та таким, що не має юридичної сили, а також просив визнати нікчемними та такими, що не мають юридичної сили акт здачі-приймання від 02.08.1999р. до Договору № 30 та акту здачі-приймання від 31.03.2005р. до Договору № 30.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що шляхом реорганізації Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-4» у відповідності з рішенням, оформленим Протоколом Установчих зборів №1 від 17.05.2011р., було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4», про що 24.06.2011р. був внесений запис до єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи та державну реєстрацію створеної юридичної особи - правонаступника. Всі майнові права та інтереси, у тому числі житловий комплекс, який знаходився за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 93 який став загальним неподільним майном ОСББ «Авіатор-4», передані останньому.
Утім, у ході розгляду господарської справи щодо спору між ОСББ «Авіатор-4» та ТОВ «Укр АЗС Сервіс» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - колясочної кімнати, у якій ТОВ «Укр АЗС Сервіс» згодом було здійснено перепланування, встановлено цегляну перегородку та заблоковано евакуаційний вихід з житлового будинку, доводи ОСББ «Авіатор-4» були заперечені відповідачем з посиланням на наявність договору оренди №30 від 02.08.1999р. та акти "сдачи-приемки" від 02.08.1999р. до Договору №30 від 02.08.1999р. та "сдачи-приемки" від 31.03.2005р.
Оскільки місцевий господарський суд при розгляді негаторного позову послався на презумпцію правомірності правочину і на цій підставі відмовив у задоволенні позову, ОСББ «Авіатор-4» в окремому позовному провадженні просило визнати нікчемним та таким, що не має юридичної сили договір оренди №30 від 02.08.1999р.; визнати акт "здачі -прийняття" від 02.08.1999р. до Договору №30 від 02.08.1999р. нікчемним та таким що не має юридичної сили; визнати акт "здачі -прийняття" від 31.03.2005р. до Договору №30 від 02.08.1999р. нікчемними та такими, що не мають юридичної сили.
Обґрунтовуючи доводи про нікчемність договору № 30, позивач, серед іншого, зазначав, що будь-яких рішень про передачу в оренду загального майна на загальних зборах ЖБК «Авіатор-4» не приймалось, про що уповноважені, які були обрані станом на 1982 рік, надали письмові пояснення щодо фальсифікації їхнього підпису (загальною заявою та кожний окремо) на Протоколі зборів уповноважених членів ЖБК «Авіатор-4» №18 від 28.11.1982р.; на момент укладення договору № 30 ТОВ «Укр АЗС Сервіс», як юридична особа, не було створене.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. порушено провадження у справі №910/13355/13 та призначено позовну заяву до розгляду.
Відповідач позов не визнав, просив, окрім іншого, застосувати правила про позовну давність на вимоги про визнання нікчемним договору, укладеного 02.08.1999р.
На думку відповідача, позов є необґрунтованим, оскільки рішенням господарського суду по справі №13/470 було встановлено, що договір оренди №30 є належним доказом, що підтверджує наявність у відповідача права на користування спірним приміщенням. Вказаний договір є чинним, сторонами не розривався, приміщення було в установленому порядку передано у 1999 році у користування відповідачу, який використовував його згідно з умовами Договору. Крім того, відповідач зазначав, що позивачем не надано доказів на доводення того, що орендоване майно було знищено/пошкоджено або укладення договору порушувало публічний порядок.
Не погоджувався відповідач також з тим, що Договір від 02.08.1999р. не відповідав нормам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та суперечив ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, адже на момент укладання договору оренди ОСББ «Авіатор 4» не існувало взагалі, а діяльність ЖБК «Авіатор-4» регулювалася нормами іншого закону.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. у справі №910/13355/13 в позові відмовлено повністю.
Встановивши на підставі оцінки свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії довідки з єдиного державного реєстру, що юридична особа - ТОВ «Укр АЗС Сервіс»- була зареєстрована 04.08.1999р, тоді як Договір укладений від імені Товариства його генеральним директором, підпис якого засвідчений печаткою ТОВ «Укр АЗС Сервіс», 02.08.1999р., місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову, пославшись на подальше схвалення Договору його сторонами шляхом складення ними у 2005 р. акту приймання-передачі приміщення в оренду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. у справі №910/13355/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У доводах апеляційного оскарження позивач посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи позивача про те, що Договір оренди №30 від 02.08.1999р. та акт від 02.08.1999р. були підписані раніше, ніж була створена та зареєстрована сторона договору - ТОВ «Укр АЗС Сервіс», що свідчить про нікчемність договору та порушення публічного порядку .
Одночасно, скаржник звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом не досліджувалися обставини виконання сторонами Договору у т.ч. сплати відповідачем орендних платежів та комунальних послуг, тоді як жодних платежів відповідачем не вносилося .
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13355/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів Ільєнок Т.В., Корсакової Г.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» у справі №910/13355/13 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В. та призначено розгляд справи на 19.02.2014р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. у зв'язку з перебуванням суддів Ільєнок Т.В. та Корсакової Г.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Отрюх Б.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» у справі №910/13355/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Отрюх Б.В.
19.02.2014р. через загальний відділ документального забезпечення суду від відповідача надішли пояснення по справі, в яких просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім того, 19.02.2014р. через загальний відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
19.02.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 12.03.2014р.
19.02.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналу фіскального чеку. Крім того, до заяви повторно додано платіжне доручення №221 від 08.01.2014р., хоча раніше воно вже було подане разом з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014р. у справі №910/13355/13 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.03.2014. у зв'язку з неявкою представника відповідача.
12.03.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Статуту ЖБК «Авіатор-4» та лист прокурора Святошинського району.
У судове засідання 17.03.2014р. відповідач не з'явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, але відповідач, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у судовому засіданні 17.03.2014р.
У судовому засіданні 17.03.2014р. представники позивача просили суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. у справі №910/13355/13 скасувати.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи встановлено, що двосторонній договір оренди був укладений 02.08.1999р. від імені орендаря - юридичною особою, державна реєстрація якої була здійснена пізніше при тому, що договір оренди від її імені був підписаний не Засновником Товариства, а генеральним директором з засвідченням його підпису печаткою Товариства із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи, який присвоюється юридичній особі лише після проведення державної реєстрації. Окільки правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, відсутність правоздатності в однієї із сторін двостороннього договору порушує установлений законом правопорядок.
Як випливало зі змісту заявлених вимог, позивач просив про застосування способу захисту , який не відповідав закону.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР 1963 р., угоди, які порушували публічний порядок, або були спрямовані на незаконне заволодіння майном юридичної особи, відносилися до абсолютно недійсних угод незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду, і тому суд, який розглядав справу, в основі якої лежала така угода, зобов'язаний був за власною ініціативою незалежно від змісту заявлених позовних вимог, визнати таку угоду недійсною.
Разом з тим Цивільний кодекс УРСР 1963р. не передбачав такого способу судового захисту як позов про визнання договору нікчемним та таким , що не має юридичної сили.
Зі змісту ст. 49 ЦК УРСР випливало, що у судовому порядку могли ставитися питання застосування наслідків, передбачених цією статтею.
У зв'язку з тим, що абсолютно нікчемна угода не мала юридичних наслідків, крім тих, які були пов'язані з її недійсністю, жодні дії, пов'язані з його виконанням, не породжували тих наслідків, до яких прагнули сторони. Отже, схваленню нікчемної угоди закон юридичного значення не надав і дії, пов'язані із її схваленням, не впливали і не заперечували її абсолютної нікчемності.
До того ж позивач просив визнати нікчемними та такими, що не мають юридичної сили, акти приймання-передачі майна в оренду від 02.08.1999р. та від 31.03.2005р.
Між тим, такі акти до угод ані законодавство, яке діяло до 01.01.2004р., ані після, не відносило, акти складалися після здіснення відповідної дії і виконували доказову функцію, не впливаючи на виникнення зміну чи припинення прав та обов'язків.
Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд особливостей цивільного законодавства, діючого на час укладення Договору не врахував, на спосіб захисту, до якого вдався позивач, належної уваги не звернув, а тому розглянув спір і прийняв рішення усупереч критеріям щодо законності судового рішення при тому, що невірно обраний спосіб захисту був самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
За таких обставин справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову на підставах, викладених у даній постанові, а апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-4" на рішення місцевого господарського суду у даній справі - частковому задоволенню.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-4" при подачі апеляційної скарги в якості доказу сплати судового збору надало суду Платіжне доручення №221 від 08.01.2014р. на суму 573,50грн.
Утім згідно з ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р., від 12.03.2014р., Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-4" запропоновано надати суду докази в підтвердження сплати судового збору у сумі 35,50грн.
Вказані ухвали Київського апеляційного господарського суду обґрунтовані тим, що скаржник подав апеляційну скаргу - 08.01.2014р., а тому розрахунок сплати судового збору за подання апеляційної скарги здійснюється з врахуванням пункту 8 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік», яким визначено, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становив 1218,00грн. Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу становив 609,00 грн., а не 573,50грн., як то сплатив скаржник.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.052011р., у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.
Доказів доплати судового збору на виконання вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р., від 12.03.2014р. позивачем не надано.
Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р., якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.
З огляду на наведене, судова колегія вважає за необхідне достягнути із позивача в дохід Державного бюджету України 35,50грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги і покласти на нього витрати за розгляд справи у суді другої інстанції.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. у справі №910/13355/13 задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. у справі №910/13355/13 скасувати.
3.Прийняти нове судове рішення.
Відмовити в позові Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр АЗС Сервіс» про визнання договору оренди нікчемним.
4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-4» (03115, м. Київ, Проспект Перемоги, буд. 93, код ЄДРПОУ 23493364) в користь Державного бюджету України 35 (тридцять п'ять) гривень 50 копійок.
5.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
6.Матеріали справи №910/13355/13 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді А.І. Мартюк
Б.В. Отрюх
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2014 |
Оприлюднено | 21.03.2014 |
Номер документу | 37728749 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні