Рішення

від 17.03.2014 по справі 367/8063/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8063/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мікуліна А.В.,

при секретарі Мидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності, третя особа, яка заявляє самостійні позовні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мьолі-Інвест-Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «Аверс-Сіті», КП КОР «Ірпінське Бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні квартирою,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивачі мотивують тим, що 17.09.2010 р. між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №А29, предметом якого був об'єкт нерухомості, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1. 02.03.2011 р. між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та за участю ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір відступлення права вимоги за договором від 17.09.2010 р. Додатковою угодою до договору відступлення права вимоги від 02.03.2011 р. ТОВ «Аверс-Сіті» було визнано легітимність укладення вказаного договору. На підставі договору відступлення права вимоги від 02.03.2011 р. між ОСОБА_6 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено додаткову угоду від 03.03.2011 р. до договору купівлі - продажу майнових прав. В подальшому, 19.05.2011 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по АДРЕСА_1 від 17.09.2010 р., який 19.05.2011 р. посвідчено нотаріально. Відповідно до вказаного договору до ОСОБА_8 та ОСОБА_2 переходить право вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» за договором купівлі-продажу майнових прав. На підставі договору відступлення права вимоги від 19.05.2011 р. між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду від 20.05.2011 р. до договору від 17.09.2010 р. Ст. 3 договорів встановлює порядок передачі майнових прав від продавця покупцю, «майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту».

Акт підписується сторонами не пізніше 120 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об'єкту капітального будівництва експлуатацію. Відповідно до листа від 07.12.2011 р. який був наданий відповідачем, ТОВ «Аверс-Сіті» підтверджує факт повного та вчасного виконання позивачем своїх обов'язків за договором. Позивачі вказують на те, що будинок, складовою частиною якого є квартира, було введено в експлуатацію 16.09.2011 р. про що свідчить сертифікат відповідності серія КС № 16411043016 від 16.09.2011 р. Але відповідач так і не передав позивачу об'єкт нерухомості за актом приймання-передачі майнових прав на квартиру як те було передбачено умовами договору купівлі продажу майнових прав. Позивачі зазначають, що пред'явлення позов до відповідача є правомірним та законним, оскільки в порушення умов договорів, відповідач фактично ухиляється від передачі права власності незважаючи на факт завершення будівництва та введення в експлуатацію будинку, у якому знаходиться спірна нерухомість, факту виконання позивачем умов договорів та відсутності будь-якої заборгованості перед відповідачем, факту наявності у відповідача фактичного обов'язку передачі позивачу у власність спірної квартири (майнових прав на неї), після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. Крім того, зазначають, що прізвище позивача ОСОБА_2 змінилося після укладення шлюбу на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюьбу. В зв'язку з вищевикладеним, позивачі просять суд винести рішення, яким визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної суміжної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Також під час розгляду цивільної справи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» звернулася до суду із заявою в якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, а саме на трикімнатну квартиру №29, загальною будівельною площею 110,80 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 від 17.09.2010 р. укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті», визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 02.03.2011 р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав від 17.09.2010 р.; визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 19.05.2011 р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_2; визнати за ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» право власності на трикімнатну квартиру №29, загальною будівельною площею 110,80 кв.м., фактичною загальною площею 105,3 кв.м. за адресою: будинок АДРЕСА_1; усунути перешкоди в користуванні даної квартири шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із цієї квартири, судові витрати покласти на відповідачів.

ОСОБА_1 та представник позивачів в судове засідання з'явилися, підтвердили обставини викладені у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Щодо заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, заперечували.

Представник ТОВ «Аверс-Сіті» в судове засідання з'явився, визнав позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності. Щодо заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, заперечував в повному обсязі.

Представник ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» в судове засідання з'явився, підтвердив обставини викладені у заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Щодо позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності заперечував.

Інші сторони по справі в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, а позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, не підлягає задоволенню виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2010 р. між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав А29 (а.с.9-16). 02.03.2011 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір відступлення права вимоги за договором від 17.09.2010 р. між ОСОБА_5 та ТОВ «Аверс-Сіті» (а.с.18-19). Додатком №1 до договору відступлення права вимоги від 02.03.2011 р. ТОВ «Аверс-Сіті» було визнано легітимність та чинність вимоги за вказаним договором (а.с.21). На підставі договору відступлення права вимоги від 02.03.2011 р.між ОСОБА_6 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено додаткову угоду від 03.03.2011 р. до договору від 17.09.2010 р. купівлі - продажу майнових прав на об'єкт капітального будівництва (а.с.22-28). Також встановлено, що 19.05.2011 р. між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої сторони, було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_6 здійснює відступлення права вимоги позивачам, а позивачі приймають в рівних частках кожний, право вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» щодо передачі у власність трикімнатної АДРЕСА_1 (а.с.29-32). На підставі вказаного договору відступлення права вимоги від 19.05.2011 р. між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду від 20.05.2011 р. до договору від 17.09.2010 р. (а.с.33-40). Відповідно до п. 1.3. договору, об'єкт нерухомості - трикімнатна квартира № 29, загальною площею 110,8 м.кв., корпус 1 секція, 1 по АДРЕСА_1. В пункті 3 договору передбачено, що майнові права на об'єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акту. Акт підписується сторонами не пізніше 120 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об'єкту капітального будівництва, складовою частиною якої є об'єкт нерухомості в експлуатацію та здійснення розрахунків. Також судом встановлено, що ОСОБА_2 після укладення шлюбу 27.07.2013 р. змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1. Згідно довідки № 20/05-06 від 20.05.2011 р., ТОВ «Аверс-Сіті» повідомляє про відсутність заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором відступлення права вимоги від 19.05.2011 р. Також згідно довідки № 13/05-06 від 17.05.2011 р., ТОВ «Аверс-Сіті» повідомляє про відсутність заборгованості ОСОБА_6 за договором відступлення права вимоги №А29 від 17.09.2011 р. Відповідно до повідомлення про уступку вимоги від 02.07.2010р., направленого директором ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» на ім'я директора ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» Каминіна А.І., ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» уступило ОСОБА_3 право вимоги до ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» на отримання у власність трикімнатної квартири №29 загальною будівельною площею 110,80 кв.м., фактичною загальною площею 105,3 кв.м. за адресою: будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. ЦК України передбачає, зокрема ст. ст. 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382, загальні засади права власності. Зокрема передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або із вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Крім того статтею 355 ЦК України визначено, що майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 610-612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки, відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» у порушення умов Договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірні квартири, тому згідно встановлених судом обставин та зазначених норм Закону, суд дійшов висновку, що існують правові підстави для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомості - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу майнових прав від 17.09.2010 р., а також ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по договору відступлення права вимоги від 02.03.2011 р., а також ОСОБА_6 й ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по договору відступлення права вимоги від 19.05.2011 р. дійшли згоди з усіх істотних умов договорів, то дані договори відповідають вимогам та нормам чинного законодавства на момент їх укладання, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, а саме вимог, які стосуються визнання недійсними вищезазначених договорів.

Суд не бере до уваги посилання ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» на Закон України «Про інвестиційну діяльність», оскільки норми зазначеного Закону визначають загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, зокрема в статті 1 уточнюється, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Крім того, ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» не було надано суду доказів того, що у нього виникло право власності на квартиру АДРЕСА_1, і це право зареєстровано у порядку, встановленому ст. 331 ЦК України.

Також слід зазначити, що всупереч ст. 60 ЦПК України, ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» не надало суду фактичних доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 створюють будь-які перешкоди товариству в користуванні, володінні та розпорядженні спірною квартирою.

Суд зауважує, що позовна вимога з приводу усунення перешкод в користуванні квартирою не підлягає задоволенню ще й тому, оскільки суд не визнає права власності ТОВ «Мьолі-Інвест-Україна» на об'єкт нерухомості - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 331, 392, 526 Цивільного кодексу України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Задовольнити позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомості - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Мьолі-Інвест-Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «Аверс-Сіті», КП КОР «Ірпінське Бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні квартирою.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 22.03.2014 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.

Суддя: А. В. Мікулін