ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року Справа № 911/1549/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Савхоз" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. у справігосподарського суду Київської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Савхоз" доПублічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 провизнання права користування земельними ділянками
за участю представників сторін:
позивача: Мартюшенко С.В. (представник за дов. від 02.01.2014р. №0201/2014),
відповідача: не з'явився,
третіх осіб: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Савхоз" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Саливонківський цукровий завод" про визнання права користування земельними ділянками відповідно до умов договорів оренди земельних ділянок № 1-20 від 01.03.2006р. укладених між позивачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.06.2013р. №911/1549/13 позов задоволено частково.
Визнано право користування за позивачем земельними ділянками, які укладені з третіми особами згідно Договорів оренди від 01.03.2006р., 03.03.2006р., 04.03.2006р., 10.03.2006р., 11.03.2006р., 15.03.2006р. та 04.04.2006р., окрім договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 15.03.2006р., укладеного з громадянкою ОСОБА_19, в частині користування якою провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. рішення господарського суду Київської області від 21.06.2013р. №911/1549/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Савхоз" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Савхоз" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006р. між ТОВ "Савхоз" та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були укладені договори оренди земельних ділянок згідно умов яких орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку розташовану на території Ксаверівської сільської ради, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування договором оренди землі зі строком дії до 31.12.2010р.
Факт приймання-передачі земельних ділянок підтверджується актами приймання-передачі, копії долучено до матеріалів справи.
З зазначених договорів вбачається, що земельні ділянки належать фізичним особам на підставі Державного акту на право приватної власності; строк дії договору до 31.12.2010р. включно з можливістю подальшої пролонгації.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позовні вимоги про визнання права користування земельними ділянками мотивовані тим, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, умови договору оренди землі та норми вказаного Закону не визначають автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише встановлюють переважне право добросовісного орендаря на поновлення договору.
В матеріалах справи відсутні повідомлення з боку ТОВ "Савхоз" про намір подальшого користування земельними ділянками на умовах оренди.
Статтями 125 та 126 ЗК України (у редакції до 01.01.2013р.) передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
До Держкомзему у Васильківському районі Київської області відомості щодо внесення змін до укладених з позивачем договорів оренди в частини строку їх дії, третіми особами чи ТОВ "Савхоз" не надавались.
Натомість судом встановлено, що в 2011р. між третіми особами та ПАТ "Саливонківський цукровий завод" були укладені нові договори оренди землі, які зареєстровані у Держкомзему у Васильківському районі Київської області.
Відповідно до ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
З огляду на зазначене, оскільки суд першої інстанції своїм рішенням про визнання права користування земельними ділянками позбавив третіх осіб права володіння, користування та розпоряджання своїми земельними ділянками на власний розсуд, зокрема у виборі контрагента в укладанні договору оренди земельної ділянки, що належать їм на праві приватної власності, висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. у справі №911/1549/13 залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2014 |
Оприлюднено | 21.03.2014 |
Номер документу | 37737692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні