Ухвала

від 26.02.2014 по справі 2а-6860/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/20720/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Цвіркуна Ю.І., за участю секретаря Титенко М.П., за участю представників позивача:Малярчука Ю.Б., відповідача:не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012

у справі № 2а-6860/11/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012, частково задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»), до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Києві): визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 № 0003484120/1. В частині скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0003384120/0 в позові відмовлено.

Задовольняючи позов в частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконання зобов'язань та фактичне проведення позивачем та його контрагентом господарських операцій на підставі укладеного між ними договору засвідчується документально, що підтверджує правильність збільшення розміру податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного періоду. Водночас, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0003384120/0 скасуванню в судовому порядку не підлягає, оскільки є відкликаним.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представником Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» було подано заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою від адміністративного позову.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Києві від 21.10.2011 № 9 податкові зобов'язання у сумі 2 120 763 265,06 грн., у тому числі 27 945 663,00 грн., нараховані відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень, списано на підставі Закону України від 12.05.2011 № 3320-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії».

Відповідно до вимог ст. 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитись від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу .

Згідно част. 2 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про обґрунтованість позиції Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду та законність прийнятих рішень у справі № 2а-6860/11/2670, з огляду на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0003384120/0 за порушення пп. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість») позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 222 214,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 20 145 555,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 076 659,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині 184 367,00 грн. основного платежу та у відповідній частині штрафних (фінансових) санкцій, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 № 0003484120/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 945 663,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 19 961 188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 984 475,00 грн.

З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0003384120/0 в силу вимог пп. 6.4.1, 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України від 20.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є відкликаним та не може бути скасоване в судовому порядку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування такого податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 наведеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведеного вбачається, що наявність у платника податку, виданих йому продавцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата податку на додану вартість продавцю у складі вартості товару є достатніми підставами для визначення податкового кредиту при реальному проведенні господарських операцій.

Так, між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (покупець) та ПП «Ром-Строй» (постачальник) укладено 19.05.2010 договір № УГВ997/11/10 про поставку газотрубного приводу (ГТП) Д-336-2Т в комплекті з бортінстументом і одиночним ЗІП виробництва ВАТ «Мотор-Січ» та газотрубного приводу (ГТП) Д-336-1 в комплекті з бортінстументом і одиночним ЗІП виробництва ВАТ «Мотор-Січ».

Згідно актів прийому-передачі від 01.06.2010, від 18.06.2010 та від 10.11.2010 ПП «Ром-Строй» передало, а позивач прийняв вказаний товар, перевезення якого підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи. В подальшому, вказаний товар було передано до структурних підрозділів позивача для подальшої експлуатації.

Оплата ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» була проведена платіжними дорученнями від 01.06.2010 № 186, від 02.06.2010 № 187, № 1409 та № 1196.

ПП «Ром-Строй» виписало позивачу належним чином оформлені податкові накладні від 01.06.2010 № 51001 на загальну суму 23 953 462,00 грн., в тому числі: податок на додану вартість - 3 992 237,67 грн.; від 02.06.2011 № 51002 на загальну суму 95 813 704,00 грн., в тому числі: податок на додану вартість - 15 968 950,67 грн.

На момент виписання даних податкових накладних ПП «Ром-Строй» було зареєстровано юридичною особою та мало статус платника податку на додану вартість.

Враховуючи наявні первинні документи та аналізуючи зазначені норми законодавства, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість у червні 2010 року за результатом проведення господарських операцій з ПП «Ром-Строй» з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що вказує на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010 № 0003484120/1, правомірно скасованого рішеннями судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 8 част. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.

Згідно част. 2 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Оскільки відмова від позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, беручи до уваги, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 ще не виконані, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для прийняття відмови позивача від позову та визнання законних рішень судів попередніх інстанцій такими, що втратили законну силу.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 219, 220, 223, 224, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про здійснення процесуального правонаступництва задовольнити. Замінити Дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справі № 2а-6860/11/2670 її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».

2. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про відмову від адміністративного позову задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2а-6860/11/2670 визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі № 2а-6860/11/2670 закрити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Ю.І. Цвіркун З оригіналом згідно мічник судді