ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4112/13-а
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрдорстройкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне підприємство «Укрдорстройкомплект» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002851501 від 04.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємства, а саме, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2040,00 грн., а також вимоги № 379-19 від 20.05.2013 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року вказані вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби № 0003851501 від 04.04.2013 року. Скасовано податкову вимогу прийняту Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 20.05.2013 року № 379-19.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та відповідної вимоги.
В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду, а також повернутою судової кореспонденцією, причини неприбуття не відомі (а.с.63-68).
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.12.2012 року відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача, за результатами якої складений акт № 2955/15-1/35219595 від 14.12.2012 року.
З вищенаведеного акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 49.1, п. 49.2, п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме, платником податку на прибуток не поданні до податкового органу декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року (граничний строк подання 10.05.2012 року, дата фактичного подання 25.10.2012 року) та за 1 півріччя 2012 року (граничний строк подання 09.08.2012 року, дата фактичного подання 25.10.2012 року).
На підставі наведеного, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003851501 від 04.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2040,00 грн., в тому числі за основним платежем 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2040,00 грн.
Також, 20.05.2013 року позивачу була направлено корінець податкової вимоги форми «Ю» № 379-19 про сплату податкового боргу в сумі 2039, 90 грн.
Не погоджуючись, з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення строку подачі податкової декларації позивачем відбулось до застосування до нього штрафних санкції за аналогічне порушення, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що застосування до нього з боку відповідача штрафних санкцій у підвищеному розмірі є неправомірним, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення - рішення та вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Так, згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Статтею 110 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, відповідно до ч. 1 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з ч. 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, з аналізу вищенаведеної норми права слідує, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) накладається штраф в сумі 170 гривень, за кожне таке порушення. Якщо ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Тобто, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень згідно із пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення. Отже, для визначення повторності правопорушення відповідно до частини 2 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України відлік 365 днів (для високосного року - 366 днів) починається з дати винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення.
Однак, як вірно наголошено судом першої інстанції, доказів застосування до ПП «Укрдорстройкомплект» протягом року штрафу за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) відповідачем не надано, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки порушення строку подачі податкової декларації позивачем відбулось до застосування до нього штрафних санкції за аналогічне порушення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування до нього з боку відповідача штрафних санкцій у підвищеному розмірі є неправомірним.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0002851501 від 04.04.2013 року в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) із застосуванням ознак повторності, протягом року після застосування аналогічних санкцій, та відповідно неправомірність направлення податкової вимоги про сплату боргу у вказаній частині.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що позивач не заперечує наявності з його боку правопорушення, за яке передбачено застосування штрафних санкцій, оспорюючи лише їх розмір. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про своєчасність подання позивачем податкової звітності з податку на прибуток та, відповідно, про відсутність підстав для застосування до останнього штрафних санкцій в порядку ст. 120 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та відповідної вимоги про сплату боргу в повному обсязі.
За таких обставин, оскільки позивач не заперечує наявності з його боку правопорушення, за яке передбачено застосування штрафних санкцій, оспорюючи лише їх розмір, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002851501 від 04.04.2013 року та податкова вимога форми «Ю» № 379-19 підлягають скасуванню в частині застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 1700,00 грн. та в частині пред'явлення до сплати вказаної суми.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрдорстройкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Укрдорстройкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби № 0003851501 від 04.04.2013 року в частині застосування до Приватного підприємства «Укрдорстройкомплект» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1700 грн. (тисяча сімсот гривень).
Скасувати податкову вимогу прийняту Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 20.05.2013 року № 379-19 в частині пред'явлення Приватному підприємству «Укрдорстройкомплект» до сплати боргу у сумі 1700 грн. (тисяча сімсот гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Укрдорстройкомплект» (код ЄДРПОУ 35219595) здійснені ним документально підтвердженні судові витрати відповідно до задоволених вимог в сумі 143, 32 грн. (сто сорок три гривні 32 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2014 |
Оприлюднено | 25.03.2014 |
Номер документу | 37756637 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні