Ухвала

від 17.11.2014 по справі 821/4112/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/800/19704/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014

у справі № 821/4112/13-а

за позовом Приватного підприємства «Укрдорстройкомплект»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Укрдорстройкомплект» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003851501 від 04.04.2013, податкової вимоги № 379-19 від 20.05.2013.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; скасовано податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу в частині застосування до ПП «Укрдорстройкомплект» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 700 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача, складено акт № 2955/15-1/35219595 від 14.12.2012, в якому зафіксовано порушення: п. п. 49.1 , 49.2 , 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України , а саме: платником податку на прибуток несвоєчасно подані до податкового органу декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року (граничний строк подання 10.05.2012, дата фактичного подання 25.10.2012) та за І півріччя 2012 року (граничний строк подання 09.08.2012, дата фактичного подання 25.10.2012).

04.04.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003851501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 040 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

20.05.2013 позивачу було направлено податкову вимогу № 379-19 про сплату податкового боргу в сумі 2 039, 90 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом помилково визначено розмір штрафних санкцій у підвищеному розмірі, тому це є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги в повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи в частині позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій помилково виходив із повторності протягом року правопорушення, після застосування аналогічних санкцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 цього Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ст. 110 ПК України).

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПК України).

Аналізуючи наведені норми права, можна зробити висновок, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) накладається штраф у сумі 170 гривень, за кожне таке порушення. Якщо ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Тобто, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1 020 гривень згідно із пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення. Отже, для визначення повторності правопорушення відлік 365 днів (для високосного року - 366 днів) починається з дати винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення.

Однак, як встановлено в судовому порядку, доказів застосування до ПП «Укрдорстройкомплект» протягом року штрафу за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) відповідачем не надано.

Оскільки відповідачем одночасно було виявлено два правопорушення (акт перевірки № 2955/15-1/35219595 від 14.12.2012), то застосування до позивача штрафу у підвищеному розмірі (1 700 грн.) є неправомірним.

Зважаючи на вказані обставини, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний