Постанова

від 18.03.2014 по справі 802/566/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/566/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "Хілд" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області (далі - позивач) до приватного підприємства фірми "Хілд"(далі - відповідач) про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: стягнути податковий борг на загальну суму 265 991,17 грн..

Постановкою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявний податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 265991,17 грн. Вказаний борг виник у результаті несплати суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій відповідно до прийнятих позивачем на підставі акта перевірки № 13/22-33559275 від 16.01.2013 року та податкових повідомлень-рішень № 0000042320 та № 000032320 від 17.01.2013 року.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що за результатами судового оскарження податкових повідомлень-рішень в задоволенні позовних вимог відмовлено. Доказів сплати суми заборгованості до суду сторонами не надані, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, податковий орган у випадках передбачених податковим законодавством, має право звертатись до суду щодо стягнення податкового боргу.

З матеріалів справи встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення відповідач оскаржував у судовому порядку. Так постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042320 від 17.01.2013 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000032320 від 17.01.2013 року в частині нарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 62665 грн., за штрафними санкціями в сумі 15666 грн. За наслідками апеляційного перегляду ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 року вказане рішення залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що заявлена сума податкового боргу 265991,17 грн. до стягнення задоволенню не підлягає, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000042320 від 17.01.2013 року за зобов'язанням на суму 62665 грн. скасовано повністю, а податкове повідомлення-рішення № 000032320 від 17.01.2013 року скасовано в частині нарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 62665 грн., за штрафними санкціями в сумі 15666 грн.

По скільки сума податкового боргу заявлена за податковими повідомленнями-рішеннями визначена не вірно, тому колегія суддів вважає, що стягненню підлягає сума 125000 грн.

Також встановлено, що позивач направляв відповідачу зазначені повідомлення - рішення, доказом чого є корінці податкових повідомлень-рішень та повідомлень про вручення.

Таким чином, відповідач має податковий борг, однак в добровільному порядку його не сплатив, по скільки оскаржував вказані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку задовольнивши позов, оскільки грошове зобов'язання по податковому боргу узгоджене частково, а тому стягненню підлягає податковий борг в сумі 125000 грн..

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідачу має бути присуджено 1213, 50 грн. документально підтвердженого сплаченого ним судового збору з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "Хілд" задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до приватного підприємства фірми "Хілд" про стягнення податкового боргу - скасувати та прийняти нову .

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства фірми "Хілд" (код ЄДРПОУ 33559275) в рахунок Державного бюджету податковий борг у сумі 125000 грн. (сто двадцять п'ять тисяч гривень).

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства фірми "Хілд" судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1213 грн. 50 коп. ( одну тисячу двісті тринадцять гривень п'ятдесят копійок ) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.