Постанова

від 11.03.2014 по справі 906/1210/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 906/1210/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Дужич С.П. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Укр-метал" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.11.13 р. у справі № 906/1210/13

за позовом Приватне підприємство "Бігмет" (м.Одеса)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-метал" (м.Житомир)

про стягнення 313116,97грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.11.2013 року у справі № 906/1210/13 (суддя Соловей Л.А.) позов задоволено частково. Присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-метал" на користь приватного підприємства "Бігмет" 287689,91 грн. основного боргу, 20847,67 грн. пені, 4374,46 грн. процентів річних, 6258,24 грн. судового збору. В частині стягнення 204,93 грн. пені відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами. В частині нарахування пені судом прийнято до уваги те, що позивачем не враховані вимоги п. 6 ст. 232 ГК України, внаслідок чого нарахування пені в сумі 204,93 грн. є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав порушення норм матеріального права, невідповідністю висновків обставинам справи та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обгрунтування скарги зазначає, що ним були повністю виконані договірні зобов'язання в частині поставки металобрухту, однак позивачем не враховані та не включені до взаєморозрахунків дві поставки на суму 287688,31 грн. При цьому, оформлені та надіслані позивачу для підпису документи в підтвердження даних поставок (акт і видаткова накладна), останнім не були повернуті. Надати зазначені документи апелянт не взмозі, оскільки останні були вилучені в рамках кримінального правадження.

В судовому засіданні 17.12.2013 року представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задоволити. В наступні судові засідання представники апелянта не з'являлись.

Позивач у письмових поясненнях проти доводів апелянта заперечує. Зазначає, що відповідно до умов договорів поставки було здійснено попередню оплату товару. Натомість відповідач у визначені договором строки повністю не здійснив поставку товару (металобрухту). Заперечує посилання відповідача на здійснення поставок товару у березні 2013 року та відвантаження брухту чорних металів на загальну суму 287688,31 грн., оскільки первинні документи (видаткові накладні, акти звірки, акти приймання, залізничні накладні) не підтверджують факт здійснення господарської операції, так як складені відповідачем в оджносторонньому порядку та не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". З урахуванням викладеного просить відмовити в задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судових засіданнях 21.01.2014 року та 11.02.2014 року представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2011 року між Приватним підприємством "Бігмет" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал" (відповідач, постачальник) укладено договір поставки № 67/п (надалі - Договір 1), строком дії до 31.12.2011 року. Термі його дії згодом продовжено додатковою угодою до 31.12.2012 року.

В послідуючому, 02 січня 2013 року між Приватним підприємством "Бігмет" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал" (відповідач, постачальник) укладено договір поставки №231/П (надалі - Договір 2), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця метали чорні вторинні (згідно ДСТУ 4121-2002) та організувати його доставку на адресу вантажоодержувача за реквізитами покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його вартість (п.1.1 договору).

Ціна за тону товару уточнюється за видами, вказаними у акті здачі-приймання, оформленого за фактом відвантаження товару з вагону на металопереробному підприємстві наступним чином: кожен вид металобрухту розраховується окремо. Суми за видами металобрухту складаються для визначення вартості у вагоні (п.3.1 договору).

Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що розрахунок за чинним договором здійснюється таким чином:

3.4.1 По факту пред'явлення постачальником залізничної накладної та її факсимільної копії, покупець оплачує 80% вартості відправленого товару.

3.4.2 Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється впродовж 10 банківських днів з моменту прийому товару згідно умовам, викладеним у п.4.10 даного договору.

За письмовою згодою сторін можлива попередня оплата. Впродовж 5 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати постачальник зобов'язаний поставити покупцю товар на суму, отриманої попередньої оплати. У випадку невиконання зобов'язання, постачальник зобов'язується повернути суму отриманої попередньої оплати протягом 3 банківських днів з моменту закінчення терміну, впродовж якого поставка повинна була відбутись (п.3.5 договору).

Відповідно до п. 4.10 договору, товар вважається переданим та прийнятим покупцем :

- за кількістю - згідно до ваги, вказаної у графі "Усього до оплати" акту прийому-передачі, оформленого по факту відвантаження товару з вагону;

- за якістю - у відповідності з видом лому, вказаному у графі "Вид брухту" акта прийому-передачі, оформленого по факту відвантаження товару з вагону.

Позивач зазначає, що свої договірні зобов'язання виконав, сплативши відповідачу в період січень-лютий 2013р. попередню оплату на загальну суму 1185000,00 грн. В підтвердження останнім надано платіжні доручення на вказану суму.

Відповідач в свою чергу здійснив поставку товару на суму 897310,09 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000001 від 11.01.2013., №РН-0000002 від 13.02.2013р., №РН-0000003 від 27.01.2013р., №РН-0000008 від 06.02.2013р., №РН-0000004 від 13.02.2013р., №РН-0000005 від 19.02.2013р. (а.с.15-16) та актами приймання чорних металів (вторинних), підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими печатками підприємств №11/01/13 від 11.01.2013р., №23/01/13 від 23.01.2013р., №27/01/13 від 27.01.2013р., №06/02/13 від 06.02.2013р., №13/02/13 від 13.02.2013р., №19/02/13 від 19.02.2013р. (а.с.44-49).

Враховуючи наведене, позивач вказує, що залишок попередньої оплати за недопоставлену відповідачем продукцію складає суму 287689,91грн. (1185000,00грн. - 897310,09грн.). В зв'язку із невиконанням відповідачем свого договірного зобов'язання щодо поставки товару у строки встановлені п.3.5 договору від 02.01.2013р., позивач просить повернути суму попередньої оплати.

За умовами ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не з'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вирішуючи зазначений спір колегією суддів приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що ним відповідно до умов договорів 1 та 2 здійснено попередню оплату на суму 1185000,00 грн., внаслідок чого у відповідача виник обов'язок впродовж п'яти календарних днів поставити товар на суму попередньої оплати.

Судом відзначається, що за умовами п. 3.5 договорів 1 та 2 попередня оплата є можливою за письмовою угодою сторін. Натомість ні позивачем ні відповідачем не надано письмової угоди про можливість проведення попередньої оплати. Таким чином, сплачені позивачем кошти не можуть вважатися попередньою оплатою.

Поряд з цим судом встановлено, що у наданих позивачем платіжних дорученнях за січень-лютий 2013 року на загальну суму 1185000,00 грн. в графі призначення платежу вказано "За металлолом, согл.Договора № 67/п от 01.04.2011 г.Без НДС". Тобто, призначення платежу не визначається як попередня оплата, а як оплата по факту поставки - за металолом.

В цей же час, згідно п. 9.1 договору № 67/п від 01.04.2011 р. та додаткової угоди № 1, строк дії вказаного договору визначено - до 31.12.2012 року. Таким чином, позивачем здійснено оплату коштів по договору, строк дії якого скінчився. Посилання позивача у наданих до суду апеляційної інстанції поясненнях, що в призначенні платежу було допущено помилку та вказані кошти сплачувались в рамках договору № 231/П від 02.01.2013 року судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано жодних доказів (листів, факсограм тощо в адресу відповідача) про те, що допущена помилка та слід вважати сплату коштів саме по договору № 231/П від 02.01.2013 року. Також слід відмітити, що в наданих позивачем видаткових накладних №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003 за 11, 23 та 27 січня 2013 року в графі замовлення вказано: договір № 67/п від 01.04.2011 р.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що сплачені позивачем кошти в сумі 1185000,00 грн. не можуть вважатися попередньою оплатою по договору № 67/п від 01.04.2011 р., оскільки оплата здійснена не на підставі умов договору (п. 3.5) та по закінченні строку його дії. Також вказані кошти не можуть вважатися попередньою оплатою по договору № 231/п від 02.01.2013 р., оскільки відсутнє посилання на вказаний договір в призначення платежу, а також сплата не відповідає умовам п. 3.5 даного договору.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним твердження позивача про виникнення у відповідача зобов'язань згідно п. 3.5 договорів 1 та 2, а саме - здійснити поставку товару (металобрухту) протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, а у випадку невиконання даного зобов'язання повернути попередню оплату протягом 3-х днів з моменту закінчення строку, впродовж якого поставка повинна була відбутись.

Судом також відзначається, що за умовами договорів 1 та 2 номенклатура, кількість, якість, ціна та термін поставки Товару визначаються Сторонами у Специфікації (додаток) та/або у Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною діючого Договору. За згодою сторін у Специфікації (Додаток) та/або у Додаткових угодах можуть бути вказані додаткові відмовості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань даного Договору.

У наданих суду апеляційної інстанції поясненнях позивач зазначив, що Специфікації та Додаткові угоди, які визначають номенклатуру, кількість, якість, ціну та терміни поставок Товару, не укладались. Вказане свідчить про неможливість визначення обов'язку відповідача поставити певну кількість товару за визначеною ціною, якістю та у певні строки. Відтак, у суду об'єктивно відсутня можливість встановити обставини виконання договорів сторонами, оскільки в порушення умов ст. 629 ЦК України сторони не дотримувались обов'язку виконання умов договору.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги не грунтуються на умовах договорів поставки № 67/п від 01.04.2011 р. та № 231/п від 02.01.2013 р. та не підтверджуються відповідними доказами, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Зважаючи на викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд проводить новий розподіл судових витрат, згідно якого на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору як за розгляд спору в суді першої інстанції, так і за розгляд в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал" задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 05.11.2013 року у справі № 906/1210/13 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Бігмет" (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 79, код 37279724) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Метал" (м. Житомир, вул. Кооперативна, 7, код 32467534) 3129,12 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Господарському суду Житомирської області на виконання постанови видати наказ.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Огороднік К.М.