Ухвала

від 11.03.2014 по справі 820/9230/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р.Справа № 820/9230/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. по справі № 820/9230/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Астера ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30.09.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Астера ЛТД" (далі- позивач), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001282210 від 16.04.2013 року; №0002392210 від 05.07.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013 року позов задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001282210 від 16.04.2013 року та № 0002392210 від 05.07.2013 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовільнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру держаної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Шовковіта", за період вересень-листопад 2012 року; ТОВ "Лігран", за період березень, червень 2012 рік, ТОВ "Дидактика", за період лютий-липень 2012 року та ПП "Екосан Сервіс" за листопад 2012 року. про що був складений акт №1278/2210/36815058 від 01.04.2013 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України позивачем завищено суму податкових зобов"язань з податку на додану вартість на 19 815,66 грн.;

п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198 ПК України, внаслідок чого позивачу завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 18 478,02 грн.;

ст.134.п.135.1ст.135 ПК України, що призвело до завищення суми доходів підприємства з податку на прибуток в розмірі 99 078 грн.;

п.138.1 ст.138 ПК України внаслідок чого позивачем завищено суму виплат підприємства з податку на прибуток в розмірі 92 391 грн.;

вимог п.198.1. п.198.2 п.198.3 ст.198 ПК України що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 39 312 грн., в тому числі у березні 2012 року на 2 183 грн.; у червня 2012 року - 2 633 грн., у вересні 2012 року - 3500 грн., у жовтні 2012 року - 2 467 грн., у листопаді 2012 року - 24 589 грн.;

вимог п.138.1 ст.138 ПК України, що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємства на 26 811 грн., в тому числі:

у 1 кварталі 2012 року - 2 450грн.

у 2 кварталі 2012 року - 2 765 грн.

у 3 кварталі 2012 року - 3 675 грн.

у 4 квартал 2012 року - 17 921 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001282210 від 16 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 44 215,00 грн., із них за основним платежем - 35 372,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 843,00 грн., та № 0002392210 від 5 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість 6 801,25 грн., із них за основним платежем - 5 441 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 360,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України та фактичних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України за договором оперативного або фінансового лізингу.

На підставі п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4.138.6-138.9, пп.138.10.1-138.10.4 п.138.10,п.138.11 цієї статті; інших витрат. визначених згідно з пунктом 138.5, пп.138.10.5,138.10.6.п.138.10,п.138.11.138.12 цієї статі , п.140.1 ст.140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статі та у статті 139 цього Кодексу.

Податковим органом ставиться вина позивачу та завищення сум податкових зобов"язань з податку на додану вартість на 19 815,66 грн.;

внаслідок чого позивачу завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 18 478,02 грн.; що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 39 312 грн., в тому числі у березні 2012 року на 2 183 грн.; у червня 2012 року - 2 633 грн., у вересні 2012 року - 3500 грн., у жовтні 2012 року - 2 467 грн., у листопаді 2012 року - 24 589 грн. та заниження суми податку на прибуток підприємства на 26 811 грн., в тому числі:

у 1 кварталі 2012 року - 2 450грн.

у 2 кварталі 2012 року - 2 765 грн.

у 3 кварталі 2012 року - 3 675 грн.

у 4 квартал 2012 року - 17 921 грн. ; та завищення суми доходів підприємства з податку на прибуток в розмірі 99 078 грн.; та завищення суми виплат підприємства з податку на прибуток в розмірі 92 391 грн.; за результатами господарських операцій з ТОВ "Дидактика"; ПП "Екосан Сервіс"; ТОВ "Лігран"; ТОВ "Шоковіта" .

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини ТОВ "Дидактика" з яким укладений договір купівлі-продажу від 30 січня 2012 року №34 товару, а саме: ПВС різних модифікацій; вентилятори, перемикач, та договір №06/01 від 6 січня 2012 року про виконання робіт ( надання послуг), а саме по заповненню інтернет-сайта контентом, по просуванню інтернет-сайта в пошукових системах.

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини ПП "Екостан Сервіс" , з яким укладений договір поставки №30/08 від 30.08.2012 року продукції, а саме: перемикачів, принтерів, настільного комутатора, модулю, та договір №31/08/2 про виконання робіт (надання послуг) від 31 серпня 2012 року, а саме: роботи з передпродажної підготовки товарів, зокрема, покраска трансформатора ОСМ, гальваника, заміна обмоток, ізоляторів, масла, наладка обладнання, повірка, №30/08/04 про виконання робіт (надання послуг) по роботи по просуванню інтернет-сайта в пошукових системах, роботи по заповненню інтернет-сайта контентом, та №487 від 12.06.2012 року про надання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Лігран" з яким укладений договір №10/01/02 від 10.01.2012 року про надання транспортних послуг автомобільним транспортом, та з ТОВ "Шоковита". з яким укладений договір №98 від 20.06.2012 року про надання транспортних послуг автомобільним транспортом.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку, а саме:

видаткові накладні №РН-000245 від 06.02.2012 року; №РН-0000398 від 01.03.2012 року; №РН-0000435 від 9 квітня 2012 року; №РН-0001187 від 02.05.2012 року; №РН-000169 від 12.06.2012 року; №РН-0000543 від 10 липня 2012 року; №РН-0000056 від 2 листопада 2012 року; №РН-0000296 від 14.11.2012 року;

податкові накладні від 06.02.2012 року №165 на суму 29122.80 грн.; від 01.03.2012 року №12 на суму 17407, 20 грн.; від 09.04.2012 року №221 на суму 6734.99 грн.; від 02.05.2012 року №7 на суму 13860,00 грн.; від 12.06.2012 року №169 на суму 9069,60 грн.; від 10.07.2012 року №161 на суму 13200,00 грн.; від 30.03.2012 року №904 на суму 4500,00 грн.; від 02.11.2012 року №56 на суму 39324.00 грн.; від 14.11.2012 року №296 на суму 47447,52 грн.; від 26.11.2012 року №547 на суму 17520,00 грн.; від 30.11.2012 року №678 на суму 55200,00 грн.; від 30.11.2012 року №677 на суму 9000,00 грн.; від 30.11.2012 року №679 на суму 13740,00 грн.; від 29.03.2012 року №2025 на суму 8600,00 грн.; від 30.06.2012 року №1788 на суму 15800.00 грн.; від 30.09.2012 року №1932 на суму 21000,00 грн.; від 31.10.2012 року №1701 на суму 14800,00 грн.; від 30.11.2012 року №1791 на суму 19920,00 грн.

рахунки -фактури №СФ-000281 від 6 лютого 2012 року; №СФ-0000153 від 01.03.2012 року; №СФ-0000540 від 9 квітня 2012 року; № СФ-0001126 від 2 травня 2012 року; №СФ-000169 від 12 червня 2012 року; №СФ-0000698 від 10.07.2012 року; №СФ-0000163 від 30.03.2012 року; ;СФ-000056 від 2 листопада 2012 року; №СФ-000296 від 14.11.2012 року; №СФ-000547 від 26.11.2012 року; №СФ-0000678 від 30.11.2012 року; №СФ-000677 від 30.11.2012 року; №СФ-000679 від 30.11.2012 року; №СФ-0000164 від 29.03.2012 року; №СФ-0001788 від 30.06.2012 року; №СФ-002578 від 30.09.2012 року; №СФ-001701 від 31.10.2012 року; №СФ-001791 від 30.11.2012 року;

платіжні доручення №187 від 3 квітня 2012 року; №198 від 9 квітня 2012 року; №255 від 23 травня 2012 року; №310 від 19 чернвя 2012 року; №394 від 7 серпня 2012 року; ;№52 від 7 вересня 2012 року; №201 від 10 квітня 2012 року; №783 від 26.12.2012 року; №57 від 30.01.2013 року; №49 від 28.01.2013 року; №49 від 28.01.2013 року; №61 від 1 лютого 2013 року; №256 від 23.05.2012 року; №435 від 30.08.2012 року; №451 від 7 вересня 2012 року; №772 від 21.12.2012 року; №672 від 20.11.2012 року; №74 від 13.02.2013 року;

акти №ОУ-000146 здачі-прийняття робіт (надання послуг); №ОУ-0000547; № ОУ-0000678; №ОУ-0000677; №ОУ-0000679; №ОУ-000085; №ОУ-001788; №ОУ-0001932; №ОУ-001701; №ОУ-0001791;

заявки на перевозку вантажу від 09.01.2012 року; від 10.01.2012 року; від 18.01.2012 року; від 23.01.2012 року; від 02.02.2012 року; від 03.02.2012 року; від 08.02.2012 року; від 15.02.2012 року; від 17.02.2012 року; від 23.02.2012 року; від 29.02.2012 року; від 01.03.2012 року; від 06.03.2012 року; від 09.03.2012 року; від 13.03.2012 року; від 14.03.2012 року; від 20.03.2012 року; від 21.03.2012 року; від 22.03.2012 року; від 23.03.2012 року; від 28.03.2012 року; від 31.03.2012 року; від 04.04.2012 року; від 06.04.2012 року; від 11.04.2012 року; від 30.04.2012 року; від 17.04.2012 року; від 10.05.2012 року; від 07.05.2012 року; від 22.05.2012 року; від 21.05.2012 року; від 24.05.2012 року; від 28.05.2012 року; від 29.05.2012 року; від 30.05.2012 року; від 05.06.2012 року; від 06.06.2012 року; від11.06.2012 року; від 12.06.2012 року; від 14.06.2012 року; від 18.06.2012 року; від 20.06.2012 року; від 22.06.2012 року; від 13.11.2012 року; від 14.1.12012 року; від 15.11.2012 року; від 19.11.2012 року; від 23.11.2012 року; від 26.11.2012 року; від 28.11.2012 року; від 29.11.2012 року;

товарно-транспортні накладні №Х-7 від 10.01.2012 року; №14 від 10.01.2012 року; №Х-12 від 11.01.2012 року; 332 від 11.01.2012 року; від 11.01.2012 року; від 19.01.2012 року; від 24.01.2012 року; №714 від 03.02.2012 року; №211 від 03.02.2012 року; №245 від 06.02.2012 року; №231 від 09.02.2012 року; №658 від 09.02.2012 року; від 16.02.2012 року; від 20.02.2012 року; №85 від 20.02.2012 року; №43 від 24.02.2012 року; №365 від 24.02.2012 року; №1222 від 24.02.2012 року; №398 від 01.03.2012 року; від 02.03.2012 року; від 07.03.2012 року; від 12.03.2012 року; №1506 від 12.03.2012 року; від 14.03.2012 року; від 15.03.2012 року; від 12.03.2012 року; від 22.03.2012 року; від 23.03.2012 року; від 26.03.2012 року; №93 від 29.03.2012 року; №399 від 02.04.2012 року; №403 від 05.04.2012 року; №408 від 09.04.2012 року; від 09.04.2012 року; №435 від 09.04.2012 року; №1904 від 12.04.2012 року; від 18.04.2012 року; №1187 від 02.05.2012 року; від 08.05.2012 року; від 10.05.2012 року; від 22.05.2012 року; №444 від 23.05.2012 року; від 25.05.2012 року; від 29.05.2012 року; від 30.05.2012 рок; від 31.05.2012 рок4 від 06.06.2012 року; від 07.06.2012 року; від 11.06.2012 року; №169 від 12.06.2012 року; від 13.06.2012 року; від 15.06.2012 року; від 19.06.2012 року; №479 від 19.06.2012 року; від 21.06.2012 року; від 25.06.2012 року; від 25.06.2012 року; від 27.06.2012 року; від 05.07.2012 року; від 09.07.2012 року; від 10.07.2012 року; від 11.07.2012 року; від 16.07.2012 року; від 17.07.2012 року; від 18.07.2012 року; від 19.07.2012 року; від 26.07.2012 року; від 27.07.2012 року; від 30.07.2012 року; від 31.07.2012 року; від 07.08.2012 року; від 13.08.2012 року; від 16.08.2012 року; від 21.08.2012 року; від 07.09.2012 року; від від 12.09.2012 року; від 18.09.2012 року; від 19.09.2012 року; від 20.09.2012 року; від 25.09.2012 року; від 25.09.2012 року; від 20.09.2012 року; від 24.09.2012 року; від 27.09.2012 року; від 28.09.2012 року; від 01.10.2012 року; від 02.10.2012 року; від 03.10.2012 року; від 04.10.2012 року; від 08.10.2012 року; від 091.02.2012 року; від 16.10.2012 року; від 18.10.2012 року; від 29.10.2012 року; від 31.10.2012 року; від 01.1.2012 року; від 02.11.2012 року; від 08.11.2012 року; від 09.11.2012 року; № 4576 від 09.07.2012 року; від 10.07.2012 року; №161 від 10.07.2012 року; №3494 від 10.07.2012 року; №543 від 10.07.2012 року;№4081 від 11.07.2012 року; 31827 від 11.07.2012 року; від 12.07.2012 року; №508 від 12.07.2012 року; від 12.07.2012 року; №4267 від 16.07.2012 року; №4966 від 19.07.2012 року; №524 від 20.07.2012 року; від 27.07.2012 року; №535 від 30.07.2012 року; №Х-404 від 31.07.2012 року; від 01.08.2012 року; від 08.08.2012 року; №4914 від 14.08.2012 року; №6592 від 17.08.2012 року; від 22.08.2012 року; від 10.09.2012 року; від 10.09.2012 року; №5639 від 13.09.2012 року; від 19.09.2012 року; №584 від 26.09.2012 року; №43 від 21.09.2012 року; від 12.09.2012 року; від 25.09.2012 року; №51 від 26.09.2012 року; №576 від 28.09.2012 року; №1800 від 28.09.2012 року; №6061 від 01.10.2012 року; №7172 від 01.10.2012 року; від 01.10.2012 року; №4378 від -02.10.2012 року; від 02.10.2012 року; від 02.10.2012 року; №6111 від 03.10.2012 року; від 03.10.2012 року; №605 від 04.10.2012 року; від 05.10.2012 року; №ХКЕ5-10/01 від 05.10.2012 року; № 2531 від 09.10.2012 року; від 05.10.2012 року; від 10.10.2012 року; №5197 від 17.10.2012 року; №19001 від 19.10.2012 року; №ХКЗо-10/07 від 30.10.2012 року; №648 від 30.10.2012 року; від 01.11.2012 року; №188 від 021.12012 року; №56 від 02.11.2012 року; №3110-03 від 05.11.2012 року; від 05.11.2012 року; від 05.1.12012 року; №673 від 09.11.2012 року; від 09.11.2012 року; від 12.11.2012 року; від 14.11.2012 року; №7455 від 15..112012 року; від 16.11.2012 року; від 20.11.2012 року; від 26.11.2012 року; від 27.11.2012 року; вфід 29.11.2012 року; від 30.11.2012 року підтверджують реальний характер згаданих вище господарських операцій.

Крім цього в підтвердження реальності вчинених господасрьких операцій надані наступні копії документів, а саме: сертифікати якості №7242; №1.032.00020615-10.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правильність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем за результатами господарської діяльності з ТОВ "Дидактика"; ПП "Екосан Сервіс"; ТОВ "Лігран"; ТОВ "Шоковіта" .

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про безтоварність наведених вище господарських операцій відповідно до висновків акту №7209/22-4/34735238 від 21.12.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінасново-господасрької діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Дидактика" , то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції документи, а саме: оборотно-сальдова відомість по рахункам 631; 635; фінансовий звіт суб"єкта малого підприємництва; статут позивач, лист контрагента ТОВ "Обьединенные Энергитические Технологии-Самара" баланс товарів по контрагентам, та надані до суду першої інстанції документи, а саме: угода з Венчурною фірмою "Гермес"; звіт про виконану роботу; податкові розрахунки, угода з ПП "Полтава Люкс", з ТОВ "ДЗБО"; свідчать про зміни що відбулись в активах позивача, його власному капіталі, зобов'язаннях, економічну вигоду отриману позивачем від даних господарських операцій.

З приводу доводів апеляційної скарги відповідача про те, що під час перевірки позивачем не надані документи транспортування товару від контрагентів, та заявки на транспортування, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки працівниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача на підставі документів наданих на виконання запиту від 07.02.2013 року №1918/10/22.4-21, який не містить посилань на надання саме документів транпортування товару.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. по справі № 820/9230/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2014 р.