Постанова

від 11.03.2014 по справі 826/17552/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17552/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрянка» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, Заступника начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнка Івана Олександровича, Головного державного інспектора інспекційного відділу №4 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві Чуйкова Вадима Вікторовича, про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.08.2013 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2013 року №468/13,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, Заступника начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнка Івана Олександровича, Головного державного інспектора інспекційного відділу №4 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві Чуйкова Вадима Вікторовича, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.08.2013 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2013 року №468/13.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 14 вересня 1994 року між позивачем (покупець) та Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва (продавець) укладено договір купівлі продажу комунального майна, а саме цілісний майновий комплекс - кафе «Дніпрянка», що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, Гідропарк.

Також, посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: нежитлова будівля розважального комплексу «Фабор» на земельній ділянці з кадастровим номером №66600232 у Парку культури і відпочинку «Гідропарк» м. Києва; за наслідками перевірки складено акт від 01.08.2013 року.

Актом перевірки встановлено, що за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 10-А (літ. Б) ознак виконання будівельних робіт не виявлено, будівельна техніка та будівельники відсутні; відповідно до технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, інвентарна справа №1480 від 25.10.2011 року у 2009 році було самовільно збудовано одноповерхову будівлю (об'єкт відноситься до ІІ категорії складеності відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»), що призвело до порушення ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

01 серпня 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил б/н, яким від позивача вимагається усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 01.09.2013 року.

Також, 01 серпня 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н.

Окрім цього, колегією суддів встановлено, що 02.08.2013 року відповідачем на підставі акту перевірки винесено постанову №320/13, якою за порушення ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до позивача застосований штраф у розмірі 41292,00 грн.

09.10.2013 року посадовою особою здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивача; за наслідками перевірки складено акт від 15.10.2013 року.

Актом перевірки встановлено невиконання позивачем припису від 01.08.2013 року, що призвело до порушення пп. «а» п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 22 жовтня 2013 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2013 року №468/13, якою за невиконання припису позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у розмірі 11470,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного припису та, як наслідок, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення спірного припису відповідачем зазначено порушення позивачем ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки згідно технічного паспорту позивачем у 2009 році було самовільно збудовано одноповерхову будівлю (об'єкт відноситься до ІІ категорії складеності).

Згідно положень статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» який діяв у 2009 році, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Також, 12.03.2011 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 34 зазначеного Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Частиною першою статті 36 зазначеного Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Абзацом 3 частини другої статті 36 Закону визначено, що за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Проте, як встановлено колегією суддів, згідно технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, інвентаризаційна справа №1480 від 25.10.2011 року, дозвіл на будівництво вищенаведеного об'єкта до БТІ не було надано, що свідчить про здійснення будівельних робіт без його отримання.

Відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Як було встановлено колегією суддів, за порушення ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі акту перевірки від 01.08.2013 року абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постановою від 02.08.2013 року №320/13 на позивача накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 41292,00 грн.

Зазначена постанова була оскаржена позивачем в судовому порядку, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року у справі №826/13364/13а, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, у задоволенні позову відмолено.

Під час розгляду справи судами було встановлено, що висновки акту перевірку від 01.08.2013 року порушення ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновки акту перевірки про порушення позивачем ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є обґрунтованими.

Відповідно до абз. «а» п. 3 ч. 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

Враховуючи, що позивачем порушені вимоги ч. 1 ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів вважає, що оскаржувані припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.08.2013 року та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2013 року №468/13 є правомірними, відповідно позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 17.03.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.